ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 24.10.2023
Просмотров: 319
Скачиваний: 2
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Майже всі презентації книг Володимира Рожка традиційно відбувались і відбуваються у Волинській Духовній семінарії і першими, хто вітає автора, є її викладачі і вихованці.
Його духовне життя тісно пов'язане з своєю Духовною Альма-Матер – Волинською Духовною семінарією.
Наталія Ротченкова (дівоче прізвище Гелета) – викладач Волинської Духовної семінарії, Центру християнського виховання дітей та молоді при ній, активний дописувач до волинських часописів, виступає по радіо і телебаченню з питань християнської етики і моралі, християнського і національного виховання молоді.
Народилася в с. Вовче на Львівщині в побожній родині Анастасії та Івана Гелети. Закінчила Турківську середню школу, Львівське професійно-технічне училище № 59, набула кваліфікації телефоніста.
В 1994-1996 р.р навчалась на регентському відділі Волинської Духовної семінарії, а по її закінченні здобула вищу освіту за спеціальністю «Культурологія» у Волинському Державному університеті імені Лесі Українки.
З 1995 року працювала викладачем недільної школи при Свято-Троїцькому кафедральному соборі, нині в Центрі християнського виховання дітей та молоді при Волинській Духовній семінарії.
З 2 вересня 2003 року з благословення святійшого патріарха Філарета, указом високопреосвященного митрополита Якова призначена викладачем методики викладання закону Божого на регентському і віднедавна богословському відділенні Волинської семінарії.
Наталю Іванівну Ротченкову глибоко шанують батьки, вихованці, а волиняни знають її як невтомну працівницю-патріотку на духовній ниві нашого міста і краю.
Вище подано вибірковий перелік випускників Волинської Духовної семінарії, які активно працюють на ниві Христовій виконуючи Його заповідь «ідіть і навчайте всі народи…», тим самим прославляючи Господа Бога і духовний навчальний заклад, що приготував їх до такого життєвого шляху. Велика заслуга в тому перш за все лежить на їх вихователях – викладачах семінарії та на самому духові цього славного духовного навчального закладу Волині. Все це надихає молоде покоління студентів не осоромити а навпаки примножити славу своєї Альма-Матері і долучитися до когорти її найкращих випускників.
Алла Понагайба (м. Луцьк)
зав. сектору «Історична Волинь»
ОУНБ ім. Олени Пчілки
Матеріали про Волинську Духовну Семінарію
у фондах Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олени Пчілки
Історія українського народу тісно прив’язана до історії його релігії. Важко переоцінити тисячолітній внесок християнства у формування ментальності нашого народу. Одним із напрямків культурницької діяльності Православної Церкви в Україні була її освітня діяльність. Вона проявлялась перш за все у створенні великої кількості освітніх закладів. Ці перші школи формували й церковний соціум, в якому учні формувались як християнські особистості. З відновленням державності України народ знову повернувся до первісного джерела своєї духовності – Церкви.
Глибоке коріння віри і духовності впродовж християнського тисячоліття Волині народилося з освіти. Величезна роль у духовному відродженні краю належить Волинській Духовній Семінарії – православному навчальному закладу УПЦ КП. Заснована праведником і мучеником українського православ’я владикою Варлаамом Шишацьким у 1796 році, вона впродовж століть була кузнею істинного українського православ’я. Багато було зроблено не лише в сфері відродження церковного життя, але й на ниві національної культури та виховання.
Дане повідомлення про Волинську Духовну Семінарію як духовний освітній заклад на теренах історичної Волині ґрунтується на документах з питань освіти, історії, релігієзнавства та інших джерелах, які знаходяться у фондах Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.
Значний внесок у вивчення історії релігії Волині належить Володимиру Рожку, Почесному професору Волинського національного університету ім. Лесі Українки, дійсному члену Інституту Дослідів Волині, вченому-історику, теологу, мистецтвознавцю, краєзнавцю, архівісту.
«Волинська Духовна Семінарія (1796-2004 рр.)» [6] – історико-краєзнавчий нарис автора – є найбільш вагомим серед сучасних досліджень з історії та сьогодення семінарії. У ньому висвітлюється період заснування закладу, діяльність видатних релігійних діячів, які служили Богові і церкві у стінах Волинської Духовної Семінарії, найстарішого і найпрестижнішого духовного закладу історичної Волині. Книга ґрунтується на документальних та історичних джерелах, виявлених В. Рожком в архівах Житомира, Рівного, Тернополя, Луцька. Автор простежив історію семінарії від часів створення до наших днів, аргументовано показав, що саме Волинська Духовна Семінарія УПЦ КП є прямою в правовому і моральному відношенні правонаступницею своїх попередниць. Книга складається з чотирьох розділів: «Волинська Духовна семінарія 1796-1918 рр.», «Державна Духовна православна семінарія в Крем’янці 1919 -1939 рр.», «Пасторські і дияконські курси в Луцьку 1942 року», «Волинська Духовна семінарія УПЦ КП В Луцьку 1992-2004 рр.». Волинську Духовну Семінарію засновано 14 травня 1796 року стараннями Волинського і Житомирського єпископа Варлаама (Шишацького) у тодішньому центрі освіти на Західній Україні – Острозі. Про це йдеться у підрозділі «Владика Варлаам Шишацький – засновник семінарії». Навчальний заклад міняв місця розташування: Остріг (1796-1825),
Ганнопіль Острозького повіту (1825-1835), Кременець (1835-1902), Житомир (1902-1918). У Луцьку Волинська Духовна Семінарія була відкрита в 1942 році, а в серпні 1964 року її було закрито. Лише по об’єднавчому Всеукраїнському православному Соборі 25-26 червня 1992 року і утворенні Української Православної Церкви Київського патріархату, яку очолив патріарх Мстислав, постала реальна можливість відродити давню Волинську Духовну Семінарію. Вона стала духовним форпостом волинського регіону.
Книга «Духовні православні освітні заклади Волині Х-ХХ ст.» [7] В. Рожка розповідає про історію духовних православних освітніх закладів історичної Волині від початку їх заснування до нашого часу. У розділі «Духовні освітні заклади історичної Волині в Незалежній Україні» відображено діяльність семінарії в Луцьку за період 1992-2002 років. З перших днів учні і викладачі Волинської Духовної Семінарії УПЦ КП розпочали активну участь в житті нашої церкви на Волині, національному духовному відродженні краю. Ректорами впродовж даного періоду існування семінарії були : архієпископ Спиридон, єпископ Серафим, митрополит Іоан, отець Микола Бочкай, мирянин Петро Миколайович Винцукевич, священик о. Сергій Мельничук. Нині ректором Волинської Духовної Семінарії є митрофорний протоієрей Ігор Швець.
Розділ «Нова Московська церковна неволя. Третє відродження української православної церкви (1990-2000)», що є в книзі В. Рожка «Нарис історії Української Православної церкви на Волині» [8] присвячено релігійному життю краю, зокрема, йдеться про відродження Волинської Духовної Семінарії у Луцьку. Коли в 1988 році світська влада дозволила урочисто відсвяткувати 1000-ліття Хрещення Русі з'явилася можливість відновити діяльність Волинської Духовної Семінарії. Також перший Всеукраїнський Собор УАПЦ 5-6 червня 1990 року серед інших історичних рішень прийняв спеціальну постанову про надання українській мові статусу мови Богослужіння УАПЦ. 1992 року (в рік 1000-ліття Волинської єпархії) на базі духовного училища в місті Луцьку було відновлено офіційне функціонування Волинської Духовної Семінарії як середнього навчального закладу Української Православної Церкви Київського Патріархату. Першим її ректором був архієпископ Спиридон. Приміщенням для Семінарії стали прицерковні будівлі при Свято-Троїцькому кафедральному соборі, де були влаштовані навчальні і житлові приміщення та бібліотека.
Важливе місце у церковному житті Волині посідала православна духовна семінарія, яка діяла в Луцьку у другій половині 40-х – на початку 60-х років ХХ століття. В. Милусь у дослідженні «Волинська Духовна Семінарія в Луцьку (1946-1964 рр.)» [4] розкриває особливості функціонування семінарії в означений період. Джерельну базу роботи становлять архівні документи, які ще недавно приховувались від громадськості за грифами «таємно», та різноманітні вже опубліковані матеріали. Виняткову цінність становлять розсекречені документи Рівненського, Волинського та Київського архівів, які дають можливість по-новому поглянути на ряд важливих наукових проблем. Розглядаються питання з історії навчального закладу, створення семінарії в Луцьку, йде мова про викладацький та учнівський склад, навчально-виховний процес за радянської дійсності.
Багато публікацій про Волинську Духовну Семінарію у фондах нашої бібліотеки є в збірниках та періодичних виданнях: газетах, журналах. Заслуговують на увагу публікації у збірнику «Волинський православний вісник» (Ч. 1 (2), Ч. 2). Зокрема, у публікації В. Рожка та В. Борщевича «Служитимуть Богові і рідній церкві» [9] йдеться про створення в Луцьку Волинської Духовної Семінарії в незалежній Україні, про перших викладачів богословських і загальних предметів, про студентів, які стають носіями високих моральних цінностей, національно-свідомими душпастирями, активними в релігійному і громадському житті.
В. Квас у публікації «Історичний шлях Волинської Духовної Семінарії» [3] подає розгорнуту панораму історичних подій, дотичних до заснування та двохсотріччя її діяльності . « … Волинська Духовна Семінарія більш двісті років тому була заснована як засіб духовного поборення, Всемогутній Господь змінив її сутність і зараз вона служить Рідній Церкві і рідному народові» [ С.93].
За роки новітньої історії Волинської Духовної Семінарії було зроблено багато справ не лише у сфері відродження церковного життя, але й на ниві національної культури виховання. На сьогоднішній день викладачі закладу прагнуть донести до свідомості своїх вихованців правильне розуміння сучасного священика
, який має бути головним проводирем дорученої йому Богом пастви, активним громадським діячем, мірилом високих естетичних засад життя. Про це йдеться у статті Ю.Толочного «Роль Волинської Духовної Семінарії УПЦ КП у духовному відродженні краю» [ 12].
У «Збірнику навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету» (2006) вміщено дослідження аспірантки М. Вєтрової «Волинська Духовна Семінарія у 50-60-х роках ХХ століття: закриття навчального закладу в контексті антирелігійної кампанії М. Хрущова» [2]. Розглянуто діяльність Волинської Духовної Семінарії періоду перебування при владі М. Хрущова. Значну увагу надано викладацькому складу, навчально-виховному процесу, причинам і наслідкам закриття семінарії у 1964 році.
Про обмін культурними цінностями, спільність мови, традицій, історичної долі Волині і Київщини і ,зокрема, про духовну освіту, йдеться у статті В. Білецького «Сторінка з історії Волинської Духовної Семінарії і Київської Духовної Академії в ХІХ віці» [1 ] .
Короткі відомості про заснування Волинської Духовної Семінарії у Луцьку митрополитом Полікарпом вміщено в Енциклопедії Сучасної України під назвою «Волинська Духовна Семінарія УПЦ КП – середній церковний навчальний заклад» [5 ] .
У краєзнавчому депозитарії Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки серед рідкісних і цінних видань є книга Миколи Теодоровича «Волынская Духовная Семинарія: исторія первоначального устройства ея и подведомственных ей духовныхъ училищъ» [11] та книга «Столетний юбилей Волынской Духовной Семинаріи (28-29 сентября 1896)» [10], видані у друкарні Почаєво-Успенскої Лаври. Ці книги увібрали в себе столітню історію Волинської Духовної Семінарії. Вони є безцінним джерелом історії релігії, які дійшли до сьогодення. Зокрема, вміщено перелік учнів, які закінчили Семінарію за сто років її існування. Це жива пам'ять для нащадків, яку треба берегти і шанувати сучасникам!
Волинська Духовна Семінарія завжди жила своїм життям в дусі святого українського православ’я, в дусі волі і єдності, бажанні бачити православну помісну церкву – українською, оберігала чисту духовну спадщину, була мірилом високих морально-етичних засад життя.