ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 24.10.2023
Просмотров: 267
Скачиваний: 2
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Владика Федір, в миру Валентин Бубнюк. Народився в с. Липно Ківерцівського району Волинської області в побожній родині. Батько і мати - вчителі. Закінчив 1999 року з відмінними знаннями Волинську Духовну семінарію, прийняв священний сан з рук митрополита Луцького і Волинського Якова. В тому ж році вступив в Київську Духовну Академію і через чотири роки в 2003 році блискуче захистив диплом із званням кандидата Богословських наук. В серпні 2003 року прийняв чернечий постриг в Свято-Михайлівському монастирі. Нагороджений 22 січня 2004 року Святійшим патріархом Філаретом Наперсним Хрестом. Був викладачем та секретар Вченої Ради Київської Духовної академії. На даний час єпископ Полтавський і Кременчуцький, Голова Синодального Управління у справах молоді.
Владика Марк (в миру Михайло Левків). Народився 20 листопада 1979 року в селянській родині Стефана і Марії Левків у с. Реклинець, що на Львівщині. Там же здобув середню освіту. Одночасно із шкільним навчанням закінчив Великомостівську музичну школу.
Змалечку прищеплена бабусею любов до Бога в юнацькому віці переросла у бажання повністю віддатися служінню Господу і Церкві. Прагнучи втілити це в реальність, в 1999 році вступає у Волинську Духовну семінарію на богословський відділ, яку закінчує в 2003 році. У цьому ж році, 17 квітня, приймає чернечий постриг з ім'ям Марк (на честь прп. Марка Києво-Печерського, пам'ять якого 11 січня). Чин постригу, за благословенням Митрополита Луцького і Волинського Якова (Панчука), звершив на той час єпископ Чернігівський і Ніжинський Михаїл (Зінкевич) у нижньому храмі Свято-Троїцького кафедрального собору м. Луцька. Наступного дня, після нічних чувань, Преосвященним Михаїлом монах Марк рукоположений в сан ієродиякона. А в день Входу Господнього у Єрусалим (Квітна неділя) 2003 року Митрополитом Яковом Ієромонах Марк висвячений у сан ієромонаха.
Після священичих свячень ієромонах Марк благословляється високопреосвященнійшим Яковом на відновлення Свято-Миколаївського чоловічого монастиря с. Жидичин Ківерцівського району Волинської області. Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату від 26 липня 2003 року він призначається настоятелем цього монастиря.
Згідно рішення педагогічної ради від 26 грудня 2003 року ієромонах Марк займав посаду духівника в стінах рідної семінарії.
На даний момент єпископ Кіровоградський і Голованівський.
Протодиякон Ярослав Місюк – з 2003 по 2006 був інспектором Волинської Духовної семінарії, які він закінчив в числі її перших випускників.
Народився в Луцьку, навчався в середній школі № 10, гімназії №21. З дитячих років приймав участь в парафіяльному житті храму Різдва Пресвятої Богородиці у с. Воротнів.
В 1992 році вступив до Волинської Духовної семінарії, яку закінчив 1995 році з відмінними знаннями. В тому ж році 4 грудня був рукоположений владикою Яковом в сан диякона.
В 1996-2000 роках навчався на заочному відділенні Київської Духовної академії, захистив дипломну роботу на тему: «Блаженнійший митрополит Полікарп як першоієрарх УАПЦ в час другого відродження.»
Одразу ж після закінчення ВДС (з 1995 по 2009 рік) працював викладачем, приймав і приймає активну участь в її духовно-освітньому житті, житті нашої церкви на Волині.
Протоієрей Ігор Скиба – секретар Волинської Духовної семінарії. Народився в с. Старий Збараж на Тернопільщині в родині побожних батьків, закінчив Збаразьку СШ № 2 та Бучацький радгосп-технікум, відділ ветеринарної медицини, а в 1994 році вступив до Волинської Духовної семінарії. Під час навчання був іподияконом високопреосвященнійшого владики Якова. По закінченні навчання 14 вересня 1997 року рукоположений в сан диякона, а 21 вересня в сан священика.
З 1998 року – настоятель церкви Св. Параскеви в селі Чаруків та викладач і секретар Волинської Духовної семінарії.
Завдяки о. Ігорю Скибі в семінарії налагоджено чітке ведення і збереження документів, започатковано на професійному рівні діяльність архіву духовного закладу.
10 листопада 2000 року возведений митрополитом Яковом в сан протоієрея, успішно закінчив навчання на заочному відділі Київської Духовної академії.
Бере активну участь в житті семінарії, нашої церкви, є духовним наставником молоді. Підготував кандидатів у священики: Віктора Домбровського, Миколу Сегета, Любомира Коменду, одночасно пропагує на сторінках преси стан навчально-вихової роботи, займається просвітницькою діяльністю.
Отець Юрій Устимчук – благочинний Любешівського благочиння. Народився в селі Ветли на Любешівщині в багатодітній сім'ї. З дитинства ходив до церкви, і Всемогутній Бог, після закінчення місцевої середньої школи, привів його до Волинської Духовної семінарії, яку він і скінчив 1999 року.
Заснував парафію нашої церкви в с. Невір, що поруч Ветел, а через рік передав її о. Миколаю Кирилюку, сам же знову засновує парафію в смт. Любешів. В тимчасовому приміщені править служби Божі, одночасно закінчує будівництво величавого храму Вознесіння Господнього. Користується великим авторитетом серед парафіян
З волі Божої заснував ще дві парафії в с. В'язівно, с. Проходи на Любешівщині, де вірні також будують храми. Керує Любешівським благочинням, в якому 4 парафії, 3 священики.
Як священик, добре знаний не тільки на Любешівщині, айв США, Канаді, Австралії, Великобританії. Ще під час навчання у Волинській Духовній семінарії був стипендіатом Товариства волинян імені Лесі Українки в Сіднеї, Об'єднання Українських Православних сестриць в США. Про о. Юрія Устимчука неодноразово писала преса Волині, України, західної діаспори.
Отець Михайло Нідзельський народився в с. Лосятин Кременецького району Тернопільської області в багатодітній сім'ї. В 1994 році закінчив Лосятинську восьмирічну школу, а в 1996 році Михайлівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Кам'янського району Черкаської області.
В 1996-2000 р.р. навчався у Волинській Духовній семінарії, яку закінчив з відмінними оцінками. Того ж року по закінченні семінарії одружився з випускницею регентського відділення Ольгою Табуринською, був рукоположений владикою Яковом в сан диякона і священика, отримав призначення настоятеля церкви Св. Михайла в с. Гірка Полонка, а з 2001 року настоятеля храму Св. Михайла в Нововолинську, який разом з вірними збудував.
В 2000-2004 р.р. продовжив свої студії в Київській Духовній академії, яку закінчив успішним захистом дипломної роботи на тему «Порівняльна характеристика східного і західного християнського аскетизму».
Користується великим авторитетом у вірних.
Отець Андрій Артемчук народився в селищі міського типу Жвирка Сокальського району Львівської області. Любов до Бога і Святої української православної церкви передала йому бабуся Ганна Юріївна, яка все життя носила в душі надію, що в родині буде священик.
В 1985-1995 р.р. навчався в Жвирківській середній школі, одночасно був прислужником в церкві Св. Миколая в м. Сокаль, настоятель якої митрофорний протоієрей Павло Осос, випускник Волинської Духовної семінарії 1954 року, благословив його на навчання в духовному закладі, тому після закінчення школи вступив до відновленої Волинської Духовної семінарії УПЦ КП. Під час навчання брав активну участь в духовному і науковому житті семінарії, а по закінченні і одруженні 1999 року рукоположений владикою Ізяславом в сан диякона і священика.
Служив в кафедральному соборі Св. Михайла в Житомирі, викладав в Житомирському Духовному училищі і недільній школі, нині настоятель храму в с. Дітківці Чуднівського району Житомирської області. Бере активну участь в житті рідної церкви, проводить місійну працю, займається науковою роботою.
Отець Андрій Закидальський народився в с. Бортівка Ланівецького району Тернопільської області в побожній селянській сім'ї. Скінчив середню школу, в 2002 році Волинську Духовну семінарію. Настоятель храму Св. Миколая в смт. Колки. Під час навчання в семінарії приймав активну участь в її духовному, науковому житті. Нині будує храм нашої церкви в Колках.
Отець Віталій Клос народився в с. Старий Збараж на Тернопільщині. В 2001 р. закінчив Волинську Духовну семінарію і поступив до Київської Духовної Академії, яку й закінчив захистивши дипломну а пізніше кандидатську дисертацію присвячену історії Михайлівського Золотоверхого собору і монастиря. Приймає активну участь в житті нашої церкви, приймає участь в наукових конференціях та друкується в періодичних виданнях. На даний час обіймає посаду викладача та секретаря Вченої Ради КПБА.
Едуард Ярославович Тарарук – секретар Рівненської Духовної семінарії протягом майже 10-ти років її існування. Народився в м. Дубно, отримав середню освіту. В 1992-1995 р.р. навчався у Волинській Духовній семінарії, продовжив своє навчання у Київській Духовній академії, одночасно працював секретарем Рівненської Духовної семінарії, її викладачем.
Бере активну участь у церковно-релігійному житті Рівненсько-Острозької єпархії, як секретар семінарії користується авторитетом серед її викладачів та учнів.
Володимир Рожко – історик-архівіст, дійсний член інституту дослідів Волині у Вінніпезі та його представник в Україні. Почесний професор Волинського Державного університету імені Лесі Українки, учасник дисидентського руху 60-80-х років, народився в селі Красноволя на історичній Цуманщині. Скінчив історичний факультет Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки, Волинську Духовну семінарію з відзнаками. Розпочав свою творчу і наукову працю з 10 класу, автор більше 20-ти книг, більше тисячі публікацій в газетах, журналах, наукових збірниках в Україні, США, Канаді, Великобританії, Австралії, Польщі.
Його монументальні праці "Православні монастирі Волині і Полісся", "Нарис історії Української Православної церкви на Волині", книги "Чудотворні ікони Волині і Полісся", "Духовні православні освітні заклади Волині Х-ХХ ст.", "Українські Православні святі історичної Волині ХІ-ХХ ст.", "Українське православне книгописання і книгодрукування історичної Волині ХІ-ХХ ст." та інші широко відомі читачам, дослідникам, науковцям в Україні, західній українській діаспорі.
Одночасно пише вірші, пісні, оповідання, новели. Його новели "Оксана", "Романко", "Пізно", "Забута легенда" і інші дістали найвище визнання серед українців на Заході.
В часи тоталітаризму він піддавався чисельним переслідуванням з боку радянської влади: звільняли з роботи, аспірантури, а його твори не друкувались 16 років.
За покликом душі і бажанням збагатитись теологічними знаннями для своєї наукової праці з волі Божої, з благословення високопреосвященнійшого митрополита Якова закінчив 1999 року Волинську Духовну семінарію, виступає з лекціями перед її вихованцями з самого початку відновлення нашої семінарії в 1992 році, був головним організатором і координатором її міжнародних зв'язків.
Саме завдяки Володимиру Рожку до ВДС постійно надходила і надходить матеріальна і фінансова допомога, міжнародні стипендії її вихованцям, безцінні видання Інституту дослідів Волині у Вінніпезі, він організатор і засновник Наукового товариства імені митрополита Полікарпа при ВДС, головний координатор його друкованою органу "Волинський православний вісник" та член редакційної колегії цього науково-популярного збірника, науковий керівник багатьох своїх вихованців з Волинської Духовної семінарії та Волинського педагогічного, Київського держуніверситетів, Кременецького педінституту.
Він автор чисельних статей, інтерв'ю, повідомлень про науково-духовне життя нашої семінарії, УПЦ КП на історичній Волині, окремих ієрархів, священиків, вихованців в часописах України і західного українського світу, організатор наукових конференцій у нашому Духовному навчальному закладі. Разом з Володимиром Рожком та під його науковим керівництвом вихованці семінарії брали участь в міжнародних, регіональних наукових конференціях, круглих столах, виступали разом з ним з доповідями перед студентами і викладачами вищих і середніх спеціальних навчальних закладів Волині, Рівненщини, приймали участь в наукових диспутах по радіо і телебаченню.
Також Володимир Рожко - організатор вечорів пам'яті волинських владик УАПЦ її другого відродження 1941-1944 р.р.: митрополита Полікарпа, Никанора, архієпископів Геннадія, Ігоря в Луцьку, Ківерцях, Ковелі, Мізові, єпископа Платона в Рівному. Всі ці вечори пам'яті проводились при активній участі вихованців Волинської Духовної семінарії під його керівництвом.