ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 24.10.2023
Просмотров: 323
Скачиваний: 2
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Використані джерела:
-
Войналович В. А. Духовні навчальні заклади України (друга половина 40-х – перша половина 60-х рр. XX ст.). Український історичний журнал №4. 2003. с. 70 -
Семіч Н. Відродження Духовноїсемінарії. Дзвони Волині №1. 9 жовтня 1991. с.2. -
Новосад Оксана. Волинська духовна семінарія – храм науки, храм прославлення Божого Слова. Аверс прес. №50 (433) 12 грудня 2002. с.8 -
Даниленко К. Осередок духовності та науки. Народна трибуна №14 7 жовтня 1992 -
Микола Цап, прот. Ювілей Волинської духовної семінарія. Православний вісник. №9-10. 2002. с. 21. -
Архів Волинської Єпархіального. Управління Укази 1993 р.* -
АВЄУ Вихідна кореспонденція 1994 р. №28 16 лютого 1994 -
Там само №17 3 лютого 1994. -
Там само №150 13 вересня 1994. -
Там само №91 21 червня 1994. -
Там само №226 24 листопада 1994. -
Рожко Володимир. Волинська Духовна Семінарія 1791-2004. Історичний нарис. Луцьк. 2004 с. 125 -
Архів Волинської Духовної Семінарії. Указ №62. 10.04.1995.** -
Там само Указ №69. 5.05.95, указ №88 1.09.95, указ №62. 10.04.96. -
Корецька Клава. «На крилах віри» Народна трибуна №43 (474) 16 червня. 1995. -
АВДС указ №149. 4 серпня 1995. -
Рожко Володимир. «Волинська Духовна семінарія» Луцьк 2004 с. 125 -
Православний вісник. №9-10. 2002 с.21.
* Надалі АВЄУ
** Надалі АВДС
-
АВДС указ №1, 5 лютого 1998. -
АВДС указ 227.18.09.96; указ 197.13.08.96
указ 32.1.04.99; указ 104.10.08.98; указ 210.20.08.96;
указ 56.27.03.97; указ 57.27.03.97
-
Володимир Рожко. «Волинська Духовна Семінарія» сс. 140-141 -
АВЄУ указ №63 26.06.2003. -
АВДС журнал прийому документів. -
АВЄУ указ №6 від 3.06.2008. -
АВЄУ указ №99 28.11.2008
Прот. Миколай Цап,
Викладач Волинської Духовної семінарії
БІБЛІОТЕКА ВОЛИНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ
Новітній період своєї історії Волинська духовна семінарія розпочала 1990 року з відкриття Волинського духовного училища, навчальний рік в якому розпочався 17 жовтня. Згідно з Постановою Священного Синоду Української Православної Церкви від 23 квітня 1991 року (журнал № 21) під головуванням митрополита Київського і всієї України Філарета (Денисенка), духовному училищу в Луцьку було надано статус Волинської духовної семінарії. Для потреб духовної школи рішенням Волинської обласної ради від 22 жовтня 1990 року за № 222, було передано частину корпусу колишнього монастиря бернардинів біля Свято-Троїцького собору. 12 серпня 1992 року Луцький Свято-Троїцький кафедральний собор, будинок єпархіального управління і приміщення Волинської духовної семінарії передали в юрисдикцію Української Православної Церкви Київського Патріархату. На засіданні єпархіальної ради Луцько-Волинської єпархії 5 жовтня 1992 року було прийнято постанову: для частини колишніх студентів, які бажають продовжувати духовне навчання і абітурієнтів, котрі подали заяви для вступу на І-ий курс, створити Волинську духовну семінарію УПЦ Київського Патріархату, що успішно діє до сьогодні.
З відродженням семінарії запрацювала і її бібліотека. Спочатку вона розташовувалася на першому поверсі колишнього корпусу бернардинів, а 1994 року була перенесена на другий поверх; 1995-го – семінарія, у тому числі й книгозбірня, повністю зайняли своє колишнє приміщення, повернуте державою, де до цього діяла художня школа. Тут семінарія діє і нині, а бібліотека розміщена у двох залах другого поверху, один з яких використовується як книгосховище, інший під читальний зал.
У всі часи книгозбірні, або бібліотеки є обличчям і характеристикою чи то навчального закладу, чи просто людини яка прагне мудрості. Про важливість бібліотеки не доводиться і говорити, бо протягом століть це ствердженно життям і реальністю постатей історії нашої Церкви і народу.
На сьогодні в бібліотеці ведеться систематичний каталог (алфавітний упорядковується), складений у відповідності до системи дисциплін, що викладаються в духовній семінарії, в порядку визначеному універсальною десятковою класифікацією. Увесь фонд бібліотеки зареєстрований у спеціальних інвентарних книгах, яких на сьогодні вже є три. Кожне видання має свій номер, що збігається з номером в інвентарній книзі. На початок вересня 2010 року фонди бібліотеки Волинської духовної семінарії нараховують біля 8 000 книг, а також багато вітчизняних та закордонних періодичних видань. Щодо оформлення книг, то воно відповідає загальноприйнятим нормам: на першій титульній сторінці книги і на сімнадцятій ставиться печатка «Бібліотека Волинської духовної семінарії» і вказується інвентарний номер книги.
Бібліотека працює щоденно з 15:00 до 20:00 години. Кожен студент, згідно з правилами бібліотеки, одночасно може отримати певну кількість книг і на певний термін. Більш цінні і рідкісні книги, які зберігаються в спеціальних шафах, видаються лише для користування у читальному залі.
Книгозбірня семінарії поповнюється через закупівлю, пожертви читачів та дарунками авторів, або інших бібліотек та навчальних закладів.
Першим великим жертводавцем був митрополит Анатолій (Дублянський) з Німеччини. Наприкінці 1993 року він передав свою богословську бібліотеку, яка нараховувала 394 книги і багато періодичних видань. В одному з листів владика писав: «Я був щасливий, що мою бібліотеку зміг передати ще за мого життя, а мені оце пішов вже 82-ий рік життя і дні мого життя скорочуються і я доживаю свого віку. Тому поспішав з висилкою моєї богословської бібліотеки. Вона була для мене великою цінністю. Це набуток майже 50-ти літнього мого перебування в Німеччині»
1. Майже всі ці книги видані українською діаспорою закордоном. Митрополит Анатолій допомагав також семінарії фінансово.
В 1995 році, архієпископ Яків (Панчук), прийшовши на Волинську кафедру, склав щедру пожертву на бібліотеку, подарувавши їй повне дореволюційне видання Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона (за винятком 4-ьох останніх томів).
Частину своєї бібліотеки (більше двохсот книг) в 1996 році передав ректор семінарії Вінцукевич Петро Миколайович. Усі вони виданні в ХІХ – на початку ХХ століть. Серед них: Життя святих; Мінеї; 12-ть томів творів Інокентія, архієпископа Херсонського, окремі томи Трудів КДА; журнал «Странник».
Збільшенню бібліотеки сприяли пожертви української діаспори. Не мало в цьому напрямку потрудився п. Пилип Шайда з Америки. Він, починаючи з жовтня 1995 року регулярно надсилав посилки з книгами, а також закликав інших до цієї справи. Багато духовної літератури надійшло від владики Паїсія (Іващука), отця Петра Сацевича, Івана Попеля, Сергія Ляшука, а також з Інституту Дослідів Волині у Вінніпедзі. Книги до бібліотеки надсилали також: о. Стефан Женчух, о. Григорій Подгурця, Володимир Вовк, Михайло Ковалевський, Галина Рябокінь, Тетяна Прокопів, Катерина Бугаєнко, Галина Миронюк, Катерина Немира та багато інших.
Багато богословської і богослужбової літератури для бібліотеки було придбано коштом таких відомих політиків на Волині, як Борис Загрева, Володимир Бондар, Микола Буліга та інші.
Фонди бібліотеки складаються не лише з богословських праць, але містять відділи з літературою історичного, культурного, довідково-енциклопедичного та інших напрямків знань. Тому користувачами бібліотеки є не тільки семінаристи, але й світські науковці, студенти Волинського національного університету ім. Лесі Українки та інших вищих навчальних закладів.
Весь фонд бібліотеки поділяється більш, ніж на тридцять відділів.
Перший відділ присвячений філософії. Сюди входить релігійна філософія, психологія, християнська етика. Він багатий працями, як античних, так і сучасних філософів та релігійних мислителів: Сократа, Арістотеля, Ціцерона, Сенеки, Фоми Аквінського, В. Соловйова, Н. Бердяєва, П. Флоренського та інших.
Наступний відділ присвячений Біблії, як Старому так Новому Заповіту. Тут бачимо Святе Писання в усіх перекладах українською мовою: Патріарха Філарета (Денисенка), митрополита Іларіона (Огієнка), П. Куліша, а також переклад Біблії багатьма іноземними мовами. До цього відділу належать тлумачення Святого Письма відомими святими отцями і богословами: блаж. Феофілакта, архієп. Аверкія (Таушева), А. Лопухін, Б. Гладкова, Б. Барсова.
Важливим є відділ догматичного богослів’я, який представлений багатьма працями православних богословів: митр. Макарія (Булгакова), архієп. Філарета (Гомілевського), єп.. Каліста (Уер), прот. М. Малиновського, інші.
Окремий відділ становить богослів’я, яке поділяється на багато підрозділів: Христологія, Агіологія, Апологетика. Однією з найголовніших праць у цьому відділі є «Житія святих», складені Димитрієм митрополитом Ростовським. Є декілька патериків: Києво-Печерський, Волино-Почаївський, Соловецький; деякі праці митрополита Іларіона (Огієнка) присвячені агіології, – зокрема «Канонізація святих в українській Церкві».
Один з найбільших відділів присвячений творінням святих отців і вчителів Церкви. Серед видань є багато дореволюційних. 12 томів творінь свят. Іоана Золотоустого, 5 томів свят. Василія Великого, 2 томи свят. Григорія Богослова, а також твори св. Єфрема Сирина, свят. Феофана Затворника, свят. Ігнатія Брянчанінова, преп. Симеона Нового Богослова, інші.
Особливим є відділ присвячений Гомілетиці і проповіді. Надзвичайно цінною є праця Інокентія єп. Херсонського в 12 томах, а також проповіді та інші праці в 7-ми томах Патріарха Філарета (Денисенка), митрополита Василія (Липківського).
Важливий відділ належить літургіці і богослужбовим книгам. Особливе місце тут займає богослужбова література українською мовою видана УПЦ Київського Патріархату, а також багато відомих праць з церковного уставу.
Найбільший відділ становить література присвячена історії Української Православної Церкви. Завдяки пожертвам українців з діаспори в бібліотеці є наявними практично всі праці з історії українського православ’я, які видавалися за кордоном. Також багато на цю тему книг було придбано останнім часом, які побачили світ в роки незалежності України.
Ще декілька відділів присвячено історії релігій, походженню сект та їх вчення, а також мистецтву і літературі.
Окремий відділ відведено церковному співу як невід’ємній частині православного богослужіння. Оскільки з часу заснування духовної семінарії при ній діє регентський відділ, то бібліотека з роками накопичила багатий нотний архів. Тут необхідно згадати, що частину нотної бібліотеки українською мовою надіслав Інститут Дослідів Волині з Канади. З 2004 року бібліотека передплачує єдиний в Україні журнал «Регентское дело». Відділ багатий хоровими творами видатних церковних композиторів: К. Стеценка, М. Березовського, А. Веделя, М. Леонтовича.
Нині триває комплектація окремих каталогів іменних колекцій найбільших меценатів бібліотеки.
Бібліотекарями Волинської духовної семінарії були:
-
Мисак Петро Матвійович, 12.03.1993–1.10.1993;
Помічник Гандяк Олександр Михайлович, з 12.03.1993; -
Ієродиякон Вікентій (Коновалюк), 1.10.1993–9.11.1993; -
Костецька Євгенія Андріївна, 9.11.1993–12.05.1994; -
Юзич Наталія Миколаївна, 12.05.1994–20.09.1994; -
Бойко Тетяна Борисівна, 20.09.1994–1.01.1995; -
Священик Микола Цап, 1.01.1995–18.03.1997;
Помічник Нідзельська Валентина Андріївна, з 5.10.1995;
З 18 березня 1997 року і по сьогоднішній день бібліотекарем Волинської духовної семінарії є Нідзельська Валентина Андріївна.
Священик Віталій Клос, к. б. н. викладач Київської Православної Богословської Академії Української Православної Церкви Київського Патріархату
Спогади про Волинську Духовну Семінарію
Після телефонної розмови з Володимиром Євтуховичем Рожком я довго себе переконував у тому, щоб все таки написати спогади про Волинську Духовну Семінарію. Чомусь у мене склався стереотип, що мемуаристика більше підходить для людей старшого віку, які вже прожили більшу частину свого життя, мають життєвий досвід, та цілком по іншому дивляться на багато питань із свого минулого. Однак, знаючи, що цінність кожного такого джерела залежить від багатьох чинників, одним з яких є і час написання мемуарів вирішив спробувати покласти невеликий камінчик у величну будівлю, яка в майбутньому буде складати цілісну структуровану історію Волинської Духовної Семінарії. Як правило, спогади створені за живими слідами подій, точніше передають їх характер і зміст. У спогадах написаних через багато років, на характер авторської оповіді негативно впливають не лише притуплення гостроти пам’яті автора, а й ті зміни, що відбулися за минулий час у його поглядах, сприйнятті дійсності. Тому найкращими, з точки зору достовірності, зрозуміло ж є спогади, які максимально наближені за часом до описуваних подій.
Дивлячись на недалеке минуле, на час свого навчання у Волинській Духовній Семінарії у 1997 – 2001 роках, хочеться хоча б коротко торкнутися та наблизитися у своїх спогадах до цих прекрасних днів. Так, дні проведені у Волинській Духовній Семінарії, а в подальшому у Київській Духовній Академії та аспірантурі при ній справді були прекрасними. Адже головним завданням кожного студента, крім самого навчання та відвідування богослужінь, була «школа життя», де кожен, намагаючись виконувати внутрішній розпорядок закритого навчального закладу, отримував відповідні «оцінки», як від оточуючих його студентів, так і від тих, хто слідкував за дисципліною духовної школи. Навчальний процес в наших класичних духовних академіях і семінаріях був