ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 24.10.2023
Просмотров: 266
Скачиваний: 2
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Можна було б ще багато говорити про викладачів Семінарії таких як, протоієреї Леонтій Тоцький, Іван Нідзельський, Віктор Пушко, Віталій Янковський, Іван Цап, протодиякони Святослав Черенюк і Володимир Мельничук, ігумен Матфей кожен з яких заслуговує особливої уваги та подяки за ту працю, за те служіння, яке вони виконували виховуючи з нещодавніх школярів, випускників різних училищ, технікумів та інститутів людей з глибокими християнськими переконаннями, майбутніх пастирів і вчителів, ченців та архіпастирів, які несуть своє служіння в найвіддаленіших куточках України і всього світу. Варто було б згадати й особливості внутрішнього життя тодішньої семінарії, стосунки її з іншими навчальними закладами та установами, діяльність різних наукових та просвітницьких товариств, гуртків у її стінах і багато інших аспектів життя духовної школи й зокрема кожного семінариста. Напевне кожен хто навчався або навчав у Волинській Духовній Семінарії має що згадати й може, приклавши невеликі зусилля, поділитися цими спогадами з іншими для того, щоб відкрити окрему сторінку з минулого цього навчального закладу.
Звичайно автор цих рядків прекрасно розуміє, що його можливості відносно викладу цього матеріалу обмежені певними факторами, також він чудово розуміє, що спогади ці подаються крізь призму свого власного суб’єктивного бачення багатьох питань. А тому звертаючись до читача хочеться попросити не бути надто строгим в оцінці написаного й пробачити (а ще краще виправити) певні огріхи й неточності вище поданого тексту.
свящ. Віталій Лотоцький,
кандидат богословських наук, викладач Волинської і Рівненської Духовних семінарій.
Внесок студентів Волинської Духовної семінарії
у дослідження історії УПЦ на Волині:
участь у наукових конференціях
«Вправді невеселий переважно образ нам дає наша історія, сумніший, може, часом ніж інші, але суспільність, що має віру в себе , мусить мати і відвагу глянути на неприкрашену правду свого минулого, щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу…»
(М.С. Грушевський)
У недалекому 1992 році (ювілейний рік святкування 1000-ліття Волинської єпархії) було відновлено офіційне функціонування Волинської Духовної семінарії, яка з того часу стала важливим осередком церковного життя і не тільки Волині, а й усієї Української землі (варто згадати, що випускники ВДС – за 20 років більше 1000 чол. – несуть священичу місію у всіх сучасних єпархіях України, навіть і за її межами). Тоді святкування ювілею принесло багато позитивних плодів для відродження духовності Волині, тому і сьогодні беручи участь у святочних подіях духовної школи, ми повинні сподіватись на позитивні зрушення як для нашої семінарії, так і для Волинської єпархії і всієї Церкви.
Статус кожного навчального закладу визначається рівнем викладацького складу, а також і активністю її вихованців. Діяльність студентського братерства ВДС завжди була позначена любов’ю до свого народу і Церкви і активною свідомою позицією. Студенти брали участь не тільки у відкритті нових українських парафій на Волині, проводили бесіди і уроки Закону Божого у дитячих садочках, школах, інтернатах м. Луцька, а й самі здійснювали перші кроки у дослідженні та висвітлені важливих подій історії церковного життя на Волині. Про активну громадянську позицію студентів ВДС свідчать проведені зустрічі з видатними ієрархами і священиками, видними людьми України(зустріч із патріархами Володимиром і Філаретом, митрополитом УПЦ в Канаді Василієм, о. д-р. Степаном Ярмусем та ін.); серед виховних заходів – проведення Шевченківських академій, благодійних вечорів; участь семінарських хорів в урочистостях з нагоди 2000-ліття Різдва Христового та ін. Саме на участі студентів ВДС у наукових конференціях звернемо детальніше нашу увагу.
Найперше, варто визнати, що участь студентів ВДС у різного роду конференціях носила не стільки науковий характер, а скільки статті – перші наукові дослідження – відображали прагнення активної молоді висвітлити ті прогалини, які залишились недослідженими в історії УПЦ на Волині. Зрештою, тема становлення УПЦ на Волині була найближчою темою духовних пошуків й очікувань майбутніх пастирів. Більше того, друге відродження УАПЦ було географічно пов’язане із Волинню. Тому огляд статей і доповідей семінаристів в сьогоднішній день має передати той молодечий запал, яким жили попередні покоління студентів ВДС.
Слід зазначити, що перші навики науково-дослідницької роботи студентам подавали свящ. Миколай Цап, В.Є. Рожко, В.Т. Борщевич та ін. Також варто сказати, що окремою сторінкою виділяється діяльність наукового товариства ім. Полікарпа Сікорського, яке об’єднало всіх свідомих і талановитих молодих людей духовної школи. До того ж на той час подібної наукової спілки ще не існувало в Україні. НТП проіснувало не довго в силу різних обставин, але залишило після себе незаперечний досвід у статтях і доповідях з історії УПЦ на Волині молодих науковців. Саме історія УПЦ на Волині стала головною темою досліджень і наукових пошуків членів і студентів цього товариства. За час свого існування товариство провело ряд науково-практичних конференцій, випустило збірники доповідей, тез та повідомлень: «Містечко Колки – важливий духовний осередок Волинського Полісся» та два номера Волинського Православного вісника.
Одним із перших заходів проведених під егідою ВДС була І науково-практична конференція 1996 р.: «Київський митрополит Петро Могила в історії Українського і світового Православ’я», присвячена 400-річчю з дня народження цього видатного українського першоієрарха. Причому канонізація Петра Могили послідувала лише у 1997-1998 р. З благословення і підтримки блаженної пам’яті митрополита Якова (Панчука) було випущено збірник статтей. Серед тем були наступні: прот. Б. Гринів - «Митрополит Петро Могила – визначна постать в літургічному житті Церкви», В.Є. Рожко - «Товариство ім. Петра Могили в Луцьку», В.Нідзельська – « Роль Кмєво-Печерської колегії-академії у розвитку церковної музики на Україні в ХVІІ – ХVІІІ ст.», В. Борщевич – «Отець Микола Малюжинський про літургічну творчість Петра Могили», Л. Бондарук – «Літературна діяльність Петра Могили», В. Бубнюк – «Українські історики про родовід Петра Могили», Р. Олійник – «Петро Могила і Вселенське Православ’я», В. Тимощук – «Заслуги митрополита Петра Могили в історії Української Православної Церкви».
У вересні 1997 р. студенти – В. Бубнюк, В. Квас, О. Кулик, які входили до числа членів НТП, брали активну участь у конференції з нагоди ювілею першої писемної згадки про «царицю сіл Волині» містечко Дермань, яке довгий час було духовним, освітнім і культурним осередком Західної України. Стаття на тему « Праця «Доля священиків УПЦ на Волині у 1944-1950 рр.» - важливий внесок у дослідження історії нашої Церкви в краї» була озвучена автором В. Бубнюком, як рецензія на однойменну книгу В. Борщевича. На тему ««Православні монастирі Волині» - перше дослідження з історії обителей Волинської землі» виступив В. Квас, де автор намагається дати оцінку одній із чисельних праць історика-архівіста В. Рожка. О. Кулик присвятив свою статтю видатному українському письменникові , уродженцю с. Дермань, У. Самчуку – «Дермань очима Уласа Самчука». Пізніше журналісти напишуть, що «… відразу ж кинулося в очі те, що учасники конференції не звертали належної уваги на духовність, забуваючи про значення Дерманя як своєрідного духовного центру для навколишніх сіл і не тільки. В доповідях відчувалась сухість і штучність. Складалося враження, що доповідачі виголошують теми, написані формально. Тому представники ВДС були єдиними, хто звернув увагу на духовність, питання приналежності Свято-Троїцького жіночого монастиря до Національної Церкви.», «студенти показали себе тут, як високоосвітченні науковці, вони вибрали цікаві
теми до опрацювання, показали дійсно фаховий підхід до існуючих проблем…».
А вже 28 червня 1997 р. ВДС представляли на науковій конференції присвяченій 800- річчю заснування містечка Колки, що відбулась у стінах місцевої СШ. Зі своїми доповідями виступили студенти: В. Бубнюк – «Роль «Просвіти» у відродженні національної свідомості жителів містечка Колки у 20-30-их роках», автор яскраво висвітлив високість патріотичного духу колківчан, розповів про роботу щодо збереження національної свідомості і людської гідності; Р. Олійник – «Павло Тетеря в історії містечка Колки», зумів розкрити стан всієї України у ХVІІ ст., на прикладі становища м. Колки, розповів про життя гетьмана Правобережної України П. Тетері, який був засновником Колківської землі; Ю. Толочний у статті «Газета «Український голос» 1941-1943 рр. про містечко Колки» збираючи свідчення зі статтей газети, що видавалась у Луцьку з 1941 по 1943 рр., приходе до висновку, що Колки було важливим осередком національно-культурного життя Волині у роки ІІ світової війни; Р. Фірлей – ««Літопис УПА» про визвольну боротьбу жителів містечка Колки в роки німецько-радянської війни» - говорить про діяльність загонів УПА у Колках; К. Олексіюк «Колківська Республіка у спогадах Д. Шумука «За східним обрієм»» наголошує про важливість створення Колківської республіки для всієї Волині.
27 травня 1998 р. студенти брали активну участь у роботі конференції в м. Дубно, що відбувалась у стінах Дубенського державного педагогічного коледжу та була присвячена 900-літтю міста. Оскільки конференція проходила під гаслом взаємозв’язку духовенства і освіти, тема була дуже близькою для науковців-семінаристів, бо вони є майбутніми пастирями Церкви Христової. Тому не дивно, що їхні виступи були відмічені організаторами як найкращі. В. Бубнюк виступив на тему «Пастирські курси УАПЦ 1942-1943 рр. у Луцьку та їх значення у відродженні українського православ’я на Волині». «Про роль Волинської Духовної семінарії у духовному розвитку краю» розповів присутнім Ю. Толочний.
У травні 1999р. студенти ВДС були запрошені до участі у конференції у м. Остріг, де були озвучені статті про чудотворні образи та монастирі Острожчини у працях історика-архівіста В. Рожка.
У 2000 та 2001 роках у світ вийшли церковні календарі, які були складені студентами ВДС та при фінансовій підтримці викладача літургіка і настоятеля храму Свято-Феодосіївської парафії м. Луцька митр. Прот. Богдана Гриніва. В ці роки також студенти працювали над перекладом на українську мову із російської «Лавсаїка» єп. Палладія, щоправда ця праця була незавершена і не мала успіху.
Особливою мірою наукова діяльність студентів активізувалась із приходом нового ректора у ВДС к.б.н. прот. Ігоря Швеця. За невеликий термін у стінах закладу було організовано і проведено близько десяти різного рівня наукових конференцій, серед яких хотілося б виділити наступні: «Почаївська Свято-Успенська Лавра – найбільша святиня історичної Волині», «Св. Афанасій Берестейський – мученик за віру Православну (1648 р.)», «Інститут Дослідів Волині та Товариство «Волинь» у Вінніпезі (до 60 річчя заснування)», «Духовна освіта на Волині в ХІ – ХХ століттях». З нагоди проведення цих наукових заходів з благословення Високопреосвященнійшого архієпископа Луцького і Волинського Михаїла та підтримці відомого історика-архівіста В. Рожка було видано наукові збірники цих конференцій. Серед статей варто відзначити студента ВДС С. Нарольського «Свята Почаївська Успенська Лавра в наукових працях історика-архівіста Володимира Рожка». Ю. Павлюк – «Духовна освіта на історичній Волині ХІ – ХХ ст. в наукових працях історика-архівіста Володимира Рожка». М. Устимчук, Ф. Устимчук – «Пастирські і дяківські курси в Луцьку 1942 року УАПЦ другого відродження». М. Гулак – «Культурно-освітня праця Почаївського монастиря». П. Зборовський, М. Хімчак – «Духовні училища на Волині в ХІХ – на початку ХХ століття» та ін.
Таким чином, науковий доробок студентів ВДС характеризується доброю базою дослідницького матеріалу з історії УПЦ на історичній Волині, що найперше зосереджений на подіях пов’язаних із другим відродженням УАПЦ. Безумовно, студенти працюють не пустому грунті і не є першопрохідцями у дослідженні цих тем. Адже переважна більшість випускників ВДС, які продовжили свою богословську освіту у духовних академіях Києва і Львова богословських інститутах у Чернівцях та Івано-Франківську і навіть за кордоном (Польща, Чехія), обирали тему для своїх наукових досліджень і написанні робіт (магістерських, кандидатських) саме теми присвячені історії Православної Церкви на Волині. Не можна обминути увагою також і масштабну працю усього життя відомого світові історика-архівіста і викладача ВДС В. Рожка, який став автором більше ста різного роду історичних досліджень історії Православної Церкви на Волині. Щодо наукового змісту студентських досліджень, то напевно можна знайти певні недоліки, але головне те, що студенти ВДС завжди були активними і мали гаряче молоднече бажання попрацювати над темами малодослідженими і так близькими їхньому серцю.