Розділ 7. Перспективні моделі розвитку національної економіки

Розвиток ринку праці супроводжується адекватним інфра-структурним забезпеченням. Основним елементом інфраструктури ринку праці є служба зайнятості.

Служба зайнятості в Україні формувалася як централізована державна система на правовій основі (Закону України "Про зайнятість населення") на базі широко розгалуженої державної служби працевлаштування з використанням її матеріально-технічної бази, системи обліку й кадрового складу працівників. Колишня служба працевлаштування перебудовувалася з ураху­ванням становлення ринку праці. Під час створення служби зайнятості враховувався світовий досвід і міжнародні норми. Державна служба зайнятості була створена у 1990 p., її обов'язки й права були визначені статтею 19 Закону України "Про зайнятість населення".

Головними функціями служби зайнятості згідно з діючим законодавством України є:

- аналіз ринку праці та інформування про його стан; - трудове посередництво і сприяння роботодавцям у забезпеченні

підприємств робочою силою, а громадянам — в одержанні

роботи; - регулювання ринку праці, яке здійснюється як через трудове

посередництво, так і через реалізацію програм профорієнтації, а

також сприяння зайнятості; О допомога безробітним, яка включає в себе як попередні функції,

так і матеріальну підтримку на період безробіття; - безпосередня участьу реалізації державної політики зайнятості

тощо.

В Україні функціонують такі центри зайнятості: державний, Кримський республіканський, обласні, районні та районні у містах.

Структура системи служби зайнятості в Україні представлена на рисунку 7.2.5.

358

---

Рис. 7.2.5. Структура системи служби зайнятості в Україні[17]

7.2.5. Пенсійна реформа з національній економіці

Розвиток пенсійної системи в Україні регулюється законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р.

Пенсійне забезпечення відіграє важливу роль у структурі соціальної політики держави. Це необхідний елемент системи соціального страхування, який призначений для захисту праце­здатного населення з настанням різних випадків втрати праце­здатності. У цілому можна відзначити, що рівень пенсійного забезпечення визначається такими основними чинниками, як:

рівень економічного розвитку;

стан демократії у суспільному розвитку держави.

---

Розділ 7. Перспективні моделі розвитку національної економіки

Важливу роль у системі пенсійного забезпечення відіграє пенсійне законодавство. Сьогодні у вітчизняному пенсійному зако­нодавстві ще не вистачає належної систематизації правових актів. Обсяг підзаконних актів та нормативних документів, що торкається цієї сфери складає більше 600 одиниць.

Дослідження фінансового забезпечення системи обов'язкового пенсійного страхування дає можливість зробити такі висновки: - формування системи приватних пенсійних інституцій дасть

змогу нагромадити заощадження і збільшити внутрішні

інвестиції національної економіки; - важливе значення у розвитку пенсійної системи має накопичу

вальна система, яка повинна поступово впроваджуватись.

Соціальні чинники розвитку НЕ- низький середній розмір виплачуваних пенсій; низький вік виходу на пенсію; незалежність розміру трудових пенсій від трудового стажу і сплачених пенсійних внесків; значна диференціація пенсії; низький вік виходу на пенсію; залежність розміру трудових пенсій від трудового стажу і сплачених пенсійних внесків; значна диференціація пенсії, призначених за різними законами; одержання значною частиною пенсіонерів необгрунтовано високих пенсій; встановлення окремим категоріям громадян дострокових пенсій; відсутність права власності на пенсійні внески, що не гарантує впливу сім'ям у разі передчасної смерті платників цих внесків; несправедливий стосовно представників найбіднішого населення розрахунок пенсій на основі заробітку за останні два роки або будь-які п'ять років поспіль; звільнення від сплати страхових внесків значної частини працівників; складність і непрозорість процедури призначення та перерахунку пенсій; наявність великої кількості привілейованих пенсіонерів.

Економічні чинники розвитку НЕ- високі ставки пенсійних внесків, що здійснюють додаткове навантаження на економіку країни; низький рівень оплати праці і заборгованість з її виплати, що істотно звужує базу нарахування пенсійних внесків; поширення

360

---

Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки

пільгу сплаті пенсійних внесків, що суттєво послаблює фінансову основу пенсійної системи; періодичне списання заборгованості перед Пенсійним фондом, що значно підриває його фінансову стабільність та провокує ухилення роботодавців від сплати пенсійних внесків; невідшкодування витрат Пенсійному фонду на здійснення невластивих йому виплат; невизначеність та неузгодженість пільг з оподаткування для учасників недержавного пенсійного забезпечення; залежність вітчизняної солідарної пенсійної системи від демографічних ризиків; недосконалий порядок пенсійної звітності, що уможливлює шахрайство та зловживання в обліку трудового стажу.

Для вдосконалення пенсійної системи в національній економіці необхідним є здійснення пенсійної реформи. Основною концеп­цією цієї реформи має стати - збільшення безпеки через диверсифі­кацію (побудова трирівневої системи пенсійного забезпечення), що дозволить підвищити рівень пенсійного забезпечення в нашій державі, покращити соціальний добробут та зменшити соціальну напругу в суспільстві. Це багатофакторний та динамічний процес багатокомпонентної системи, рівень ефективності якої харак­теризуватиме цивілізованість українського суспільства. Передусім це зміни в системі оплати праці, зайнятості населення, соціальній політиці, оподаткуванні, інвестуванні тощо. Сьогодні ще спостері­гаються негативні явища у пенсійній системі України, що потребує принципових змін у правовому, економічному, організаційному та соціальному середовищі (див. табл. 7.2.1).

Головними принципами на яких повинна будуватися система пенсійного забезпечення є: принцип законності, принцип стабіль­ності, принцип солідарності, принцип обов'язкової участі в сис­темі, принцип прозорості, принцип загальнодоступності, принцип справедливості, принцип достойного рівня забезпечення у випадку непрацездатності, принцип відповідальності держави за органі­зацію пенсійного забезпечення, принцип диверсифікації, принцип відповідності системи пенсійного забезпечення національним особливостям, традиціям і менталітету суспільства.

361

---

Розділ 7. Перспективні моделі розвитку національної економіки

Таблиця 7.2.1

Основні макроекономічні показники розвитку економіки України та стану пенсійної системи у 1996 - 2003 pp. [239д]

Показники	Роки
	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003
Реальний ВВП, у % до попереднього року	90,0	97,0	98,1	99,8	105,9	109,2	105,2	109,4
ВВП у розрахунку на душу населення, грн.	1595	1842	2040	2614	3436	4195	4685	5525
Індекс промисло­вого виробництва, %	94,9	99,7	99,0	104,0	113,2	114,2	107,0	115,8
Рівень інфляції, у % до грудня попереднього року	39,7	10,1	20,0	19,2	25,8	6,1	-0,6	8,2
Річна зміна зайнятості, %	-2,1	-2,7	-1,1	-0,7	1,2	-0,3	0,5	0,7
Рівень дефіцитності бюджету у % до ВВІ І	-4,9	-6,6	-2,2	-1,5	+0,6	-0,3	0,7	-0,2
Рівень безробіття, %	1,3	2,3	3,7	4,3	4,2	3,7	3,8	3,6
Річна зміна реальної заробітної плати, %	-2,5	-0,4	-2,8	-5,7	0,2	6,8	-4,8	-1,8
Курс гривні до долара США	1,829	1,861	2,449	4,130	5,440	5,372	5,326	5,387
Населення, млн. осіб	50,9	50,5	50,1	49,7	49,3	48,5	48,0	47,6
Кількість пенсіо­нерів, млн. осіб	14,5	14,5	14,5	14,5	14,5	14,4	14,4	14,3
Пенсіонерів, % від населення	28,5	28,7	28,9	29,2	29,4	29,7	30,0	30,0
Пенсійні виплати, % ВВП	9,3	10,3	9,5	9,4	9,4	9	9,6	11,1
Коефіцієнт демо­графічної залеж­ності пенсійної системи, %	1,23	1,15	1,15	1,15	1,13	1,11	1,10	1,13
Коефіцієнт заміщення	36,6	38,9	36,1	39,1	36,6	32,0	37,4	37,1

Сьогодні в національній економіці можливими є три джерела фінансування переходу від солідарної до накопичувальної системи: 1) фінансування здійснюється за рахунок податкових надходжень,

коли випущені пенсійні зобов'язання виплачуються за рахунок

податків (теперішніх);

362

---

Смотрите также файлы

• 3 розділ (рамка).docx

• 1 розділ (рамка).docx

• Література.docx

• Зміст.docx

• Вступ.doc