Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки

2) фінансування здійснюється за рахунок збільшення боргу, коли
пенсійні зобов'язання можуть виплачуватись шляхом випуску
боргових зобов'язань перехідного періоду в національній
економіці;

3) фінансування є нейтральним для всіх, оскільки випущені
боргові зобов'язання (які можна вважати прихованим боргом)

не підлягають сплаті, а конвертуються в офіційний борг. Запитання для самоконтролю 1. Розкрити сутність моделі соціально орієнтованої національної економіки.

2. Сутність, види та форми безробіття.

3. Розкрийте сутність причин та наслідків безробіття для розвитку національної економіки.

4. Які регіональні особливості безробіття в Україні?

5. Які сучасні ознаки безробіття в національній економіці та розвиток ринку праці?

6. Назвіть напрями запобігання безробіттю. Порівняйте
категорії "система соціального захисту населення" та
"соціальна політика держави ".

7. Що таке "критичний рівень безробіття в національній еконо­
міці ", як його визначити? Основні напрями розвитку соціальної
політики в державі.

8. Поясніть співвідношення ВВП та рівні безробіття в націо­нальній економіці, поясніть його динаміку.

9. Який взаємозв 'язок між: безробіттям та інфляцією? Яка динаміка цього взаємозв 'язку в Україні?

10. Що таке система соціального захисту населення, її елементи та механізми? Пенсійна реформа в національній економіці, її суть та значення.

363

---

Тема 7.3

---

Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної' економіки

прагматики. У цьому контексті фінансові труднощі нашої держави не сприяють реалізації західної моделі екологічно збалансованого розвитку. Враховуючи специфічні умови, що склались в вітчизняній перехідній економіці видається доцільним основну увагу скон­центрувати на збалансованому природокористуванні. Для цього не потрібно додаткових фінансових ресурсів, достатнім є лише зміна стратегічного менеджменту в сфері природокористування на основі введення ноосферної моделі та її функцій в макроеконо-мічний аналіз. Тому сьогодні найважливіше завдання - створити дієздатний механізм ресурсно-збалансованого маркетингу. Мається на увазі насамперед усебічне дослідження процесу формування ринку ресурсів природного капіталу в Україні на основі його всебічної інвентаризації, обліку та екологічного аудиту. Це дасть змогу суттєво зберегти ресурсно-енергетичні ніші вітчизняного природного капіталу, без якого неможливий ні економічний ні соціальний прогрес. Створення інформаційно-інноваційного суспільства потрібно сприймати лише як необхідний доповнюючий фактор. Розглянемо ці питання докладніше.

В Україні проблема екологічно збалансованого розвитку особ­ливо актуальна. Щораз більша екодеградація зумовлена тут не лише відсутністю фінансових ресурсів на підтримку НПС, але і збіль­шенням частки природних сировинних матеріалів в експорті держави. В умовах зростання зовнішнього боргу перед міжнарод­ними фінансовими організаціями видається малоімовірним поліпшення ситуації. Потрібна кардинальна зміна екосоціальної політики та інтеграція її в економічну політику на основі якісно нового природоохоронного законодавства. Адже сьогоднішнє правове поле України не зацікавлює суб'єктів господарювання в проведенні природоохоронних заходів. Будучи нединамічним щодо реагування на перебіг екологічних і економічних процесів у дер­жаві, воно залишається недієздатним. Отже, прийнятий ще 1997 р. проект Концепції сталого (збалансованого) розвитку України не має нормативно-законодавчої бази реалізації.

Нераціональне використання природного капіталу України продовжується і в умовах скорочення обсягів виробництва.

365

---

Розділ 7. Перспективні моделі розвитку національної економіки

Пошкоджується структура грунтів, фауна і флора, тобто основні компоненти природного середовища. У цих умовах функції при­родного капіталу переходять в ранг рідкісних благ згідно з теорією граничної корисності. Виснаження регіонів України через їх тривалий розбалансований розвиток, а також необдумане виру­бування лісів та масовий розпродаж природних ресурсів вимагає невідкладної реалізації цієї концепції, яка спрямована на максимальне збалансування між економічним зростанням і екологічним добробутом населення. Однак реформування еконо­мічних відносин, що відбувається зараз в державі, майже не торкається розв'язання цих питань. Ті економічні методи, які засто­совуються як регулюючі в природокористуванні, мають лок&іьний характер і зовсім недостатні. Проблема збалансоване розвитку регіонів значною мірою залишається предметом популістських обговорень. Це призводить до утилітарного ставлення до цих проблем, що супроводжується все більшими втратами. Залишається високою енергомісткість виробництва, а також матеріаломісткість виготовленої продукції.

Обсяг природного капіталу України, за оцінками Б. Данжишипа становить біля 658,1 млрд американських доларів. Найбільшу частку цього капіталу становлять мінерально-сировинні ресурси (95-96 %) і лише 4 % забезпечують сільськогосподарське виробництво продуктів харчування. Ефективність використання природного капіталу досить низька і дорівнює ефективності його використання в країнах, що розвиваються. Вкрай неефективним є землеко­ристування. У такій ситуації потрібно шукати резерви екологічно збалансованого природокористування на основі збереження ресурсно-екологічних ніш екосоціосистем України [4].

Особливо болючим є процес формування ринку ресурсів природного капіталу. Тут йдеться, насамперед, про значно занижені ціни на ці ресурси, що дає змогу деяким групам населення отримувати значні прибутки завдяки пошукові ренти (Rent seek­ing) у сфері природокористування. Однак цей пошук ренти, що супроводжується прибутковістю, не є наслідком дії ринкового механізму, а зумовлений лише ціновими викривленнями, що

366

---

Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки

виникли в результаті макроекономічних помилок. Як справедливо зазначає К.Фонкич, якщо в країнах зі сформованою ринковою економікою пошук ренти сприяє стимулюванню інновацій у виробничій і природоохоронній сфері, то в нинішніх перехідних умовах економіки України в процесі пошуку ренти переважно нічого не вдосконалюється ані у виробничій, ані у сфері природокористування, а лише здійснюється перерозподіл вартості. Це супроводжується дедалі більшою трансформацією цінового механізму, який не тільки не відображає рівень граничної рідкісності ресурсів природного капіталу, а призводить до дедалі неефективнішого природокористування. Низький економічний розвиток національної економіки, на жаль, тісно пов'язаний з саме таким пошуком ренти, що супроводжується вилученням частки вартості, створеної в галузях природокористування, на користь приватних осіб поза державним бюджетом.

Цьому також сприяє негативна тенденція, що склалась у вітчизняній економіці щодо збільшення експорту сировини, яка є ліквідною на світовому ринку. Сьогодні найбільша частка укра­їнського експорту (38 %) припадає на чорні метали. Як ліквідна на світовому та європейському ринках, ця продукція сфери природо­користування створює деякі можливості та ніші для перерозподілу її вартості поза легальною економікою. В зв'язку зі значними відхиленнями між цінами пропозиції цієї продукції та цінами на неї на світовому ринку виникають тіньові потоки нелегальної ренти, яка акумулюється на особистих рахунках посередників -рентошукачів (рис. 7.3.1). Ці посередники об'єднуються в моно­польні утворення, що особливо небезпечно.

Втрати держави від такої схеми перерозподілу вартості еконо­мічних благ, створених у сфері природокористування дуже великі. Важко провести точний кількісний аналіз сукупних втрат держави від нелегального пошуку ренти зі сфери природокористування. Однак ці втрати можна зобразити графічно (рис. 7.3.2).

Припустимо, що підприємство гірничо-видобувної галузі випус­кає продукцію за ціною пропозиції Р_п. Однак це підприємство співпрацює з посередником, що лобіює максимальне підвищення

367

---

Смотрите также файлы

• 3 розділ (рамка).docx

• 1 розділ (рамка).docx

• Література.docx

• Зміст.docx

• Вступ.doc