Рис. 7.3.1. Перерозподіл вартості продукції галузей [4]

ціни на внутрішньому ринку, нехай Р . Внутрішні споживачі через зниження сукупного попиту і альтернативних пропозицій зорієнто­вані на ціну Р . Тому посередник зацікавлений продати продукцію підприємства іноземним споживачам на міжнародних ринках за ціною Р, Якщо він продасть вітчизняним споживачам, то очікувана рента буде Р EFP. З іншого боку, споживачі в процесі захисту ренти готові придбати економічні блага за ціною Р_щ. Це приведе до виникнення ренти споживачів PJECP^ що представляє очікувані втрати споживчого надлишку. У випадку реалізації продукції гірничо-видобувного підприємства на міжнародних ринках над трапецією Р ЕСР_п виникне прямокутник РНЕР^ що за площею дорівнює трапеції P_mECP_f що представляє втрати держави від пошуку ренти посередником монополіста. Отже, сумарні втрати державного бюджету від отримання нелегальної ренти від реалізації продукції сфери природокористування, зображені фігурою Р НЕСР_п.

368

---

Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки

---

Розділ 7. Перспективні моделі розвитку національної економіки

- відсутня ефективна система інформаційно-аналітичного забезпечення органів виконавчої влади всіх ієрархічних рівнів у розв'язанні проблем екологічно збалансованого природоко­ристування та ліквідації негативних екологічних ситуацій;

- відсутнядієздатнасистемаеколого-економічногомоніторингу

у сфері природокористування; - відсутня нормативно-законодавча база застосування новіт­ніх організаційних та інформаційних технологій до екологічно збалансованого природокористування.

Важливим заходом у розв'язанні цих проблем, на нашу думку, стане створення координаційно- інформаційного центру України з питань екологічно збалансованого природокористування, струк­турними підрозділами якого повинні стати відповідні інформаційні центри регіональних та місцевих органів влади (рис. 7.3.3).

Створення такого інформаційного центру дасть змогу суттєво поліпшити оперативність державного управління у сфері природо­користування. Цьому сприятиме:

- реєстрація, оперативний аналіз та оцінка економічної доціль­ності, експлуатації природних ресурсів локальних територій в кількісному, якісному аспектах; - наявність інформаційних баз даних про природні об 'єкти, що потребують особливого нагляду за обсягом їх господарського використання; - підготовка оптимальних варіантів рішень для уникнення

екологічного ризику; - забезпечення інформаційного та управлінського взаємозв 'язку

гілок влади держави; - здійснення контролю за виконанням прийнятих рішень та створення на основі цього відповідного нормативно-законо­давчого середовища.

Загалом функціонування такого центру повинно забезпечити належне регулювання збалансованості використання природного капіталу в державі та дотримання нижченаведених завдань світового банку щодо посилення екологічної спрямованості ринко­вого реформування у країнах з перехідною економікою [350; 351]:

370

---

Рис. 7.3.3. Організаційна структура управління Інформаційним центром з питань екологічно збалансованого природокористування

- досягнення макроекономічної стабілізації як мінімальна умова опрацювання і реалізації ефективних заходів з охорони навколишнього середовища;

- послідовне проведення інституційно-структурних перетво­рень у сфері природокористування та реформування відносин власності;

- формування адекватного правового поля охорони навколиш­нього середовища і раціонального природокористування; коди­фікація (взаємоузгодження та впорядкування) окремих природо­охоронних заходів, узгодення їх з міжнародними правовими нормами, договорами; вироблення обгрунтованої державної екологічної політики;

---

Розділ 7. Перспективні моделі розвитку національної економіки

включення природоохоронних вимог до бюджетної, кредитної, податкової, структурної, інвестиційної політик, до політики зайнятості та охорони здоров 'я; віднесення екологічних вит­рат до рангу захищених в умовах секвестрування бюджетних витрат; - перебудова відповідно до ринкових принципів та завдань переходу на модель сталого розвитку економічного механізму охорони навколишнього природного середовища, виходячи з необхідності розв 'язувати екологічні проблеми нового рівня складності, які характерні для кінця XXі початку XXI ст.; - послаблення соціальної поляризації суспільства, відносне вирівнювання розбіжностей добробуту різних прошарків населення, подолання відчуження найбіднішого населення від екологічно якісних благ; - підвищення рівня екологічної культури і освіти всіх верств населення; послідовна демократизація процесів опрацювання, прийняття та виконання природоохоронних рішень, забез­печення гласності та відкритості екологічної інформації як необхідна умова реалізації конституційних прав громадян та їх свідомої участі у природоохоронній діяльності. Однак у процесі реалізації цих вимог треба врахувати особли­вості перехідного етапу реформування економіки в нашій державі. Йдеться про специфічні умови, що склались при формуванні вітчизняного ринку в умовах затяжної екологічної кризи.

Джерело сучасних екологічних проблем багатофакторне. Серед основних глобальних факторів формування незадовільної екологічної ситуації в Україні слід відзначити високу історичну освоєність території, що пов'язане із важливим геополітичним розташуванням України і наявністю багатого і різноманітного природно-ресурсного потенціалу [4].

Відсутність упродовж довготривалого періоду самостійної держави, напівколоніальний статус у складі різних держав приз­водив до безжалісного грабунку і експлуатації природних ресурсів. За підрахунками вчених [239д], навантаження на атмосферу, гідросферу, педосферу на території України було у 5-15 разів більше ніж на іншій території колишнього Союзу. 372

---

Смотрите также файлы

• 3 розділ (рамка).docx

• 1 розділ (рамка).docx

• Література.docx

• Зміст.docx

• Вступ.doc