ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 136
Скачиваний: 3
1. Корми – це:
а) ферментні і пробіотичні препарати;
б) продукти рослинного, тваринного та мікробного походження;
в) фосфорно-кальцієві підкормки;
г) гормональні стимулятори росту.
2. Корми, які містять шкідливі і ядовиті домішки, можуть
використовуватися як кормовий засіб:
а) тільки в сушеному вигляді;
б) без будь-якої обробки в необмеженій кількості;
в) тільки після їх повного знезараження;
г) після обробки ультрафіолетовими променями.
3. Якість корму визначають в залежності від вмісту:
а) вологи, поживних речовин та шкідливих домішок;
б) антипоживних факторів;
в) клітковини;
г) мінеральних речовин.
4. Урожай і хімічний склад рослин тісно пов’язані з:
а) вмістом в ґрунті нітратів;
б) родючістю ґрунту;
в) продовженістю світлового дня;
г) способами обробітку ґрунту.
5. При вирощувані рослин зі зниженою температурою повітря і
підвищеній кількості опадів знижується вміст в них:
а) сухої речовини і протеїну;
б) клітковини;
в) вологи;
г) каротину.
6. В рослинах при початковій фазі вегетації в порівнянні з більш
пізньою міститься більше:
а) клітковини;
б) жиру;
в) протеїну, безазотистих екстрактивних речовин;
г) вітамінів.
7. За енергетичною поживністю кормові засоби ділять:
а) рослинного і тваринного походження;
б) об’ємисті і концентровані;
в) мікробіологічного і хімічного синтезу;
г) сухі та водянисті.
8. Соковиті корми це:
а) сіно, солома;
б) макуха та шроти;
в) кухонна сіль, крейда та фосфати;
г) зелені, силосовані, коренебульбоплоди.
9. Концентровані корми в залежності від вмісту в них протеїну і енергії
розділяють на:
а) білкові і вуглеводисті;
б) соковиті та водянисті;
в) об’ємисті та вологі;
г) сухі та вологі.
10. Поживність корму це:
а) мінімальна кількість цукру, що забезпечує нагромадження в силосованій
масі органічних кислот до рН 4,2;
б) відношення між вмістом сухої речовини і величиною рН;
в) здатність його задовольняти природні потреби тварин у поживних
речовинах;
г) мінімальний вміст сухої речовини в кормах;
11. Оптимальний строк збирання бобових трав на сіно:
а) фаза кущіння;
б) фаза бутонізації і початок цвітіння;
в) фаза дозрівання;
г) фаза колосіння – початок цвітіння.
12. Оптимальний строк збирання злакових трав на сіно:
а); фаза колосіння – початок цвітіння.
б) фаза кущіння;
в) фаза дозрівання;
г) фаза бутонізації і початок цвітіння;
13. Для господарської оцінки якості кормів визначають:
а) вміст антипоживних факторів;
б) наявність органічних кислот;
в) колір; блиск; запах; смак; вологість;
г) вміст сирої клітковини, крохмалю та цукру.
14. Сіно це:
а) концентрований корм;
б) грубий корм;
в) зелений корм;
г) соковитий корм.
15. Сушіння трави у полі пов’язане з великими втратами:
а) вологи;
б) жиру;
в) клітковини;
г) протеїну.
16. Автоліз це:
а) процес зниження якості і поживності сіна;
б) процес швидкого сушіння сіна на сонці;
в) досушування сіна активним вентилюванням;
г) особливість заготівлі сіна.
17. Особливе значення грубі корми мають для :
а) свиней;
б) птиці;
в) хутрових звірів;
г) жуйних тварин.
18. У вологу погоду якість сіна погіршується:
а) внаслідок вимивання поживних речовин;
б) через швидку втрату листя;
в) внаслідок автолізу;
г) внаслідок підвищення вмісту клітковини.
19. Сіно набуває в скирті бурого кольору в результаті:
а) пересушування на сонці;
б) самозігрівання;
в) пліснявіння;
г) голодного обміну.
20. До складу якого з об’ємистих кормів входить вітамін D:
а) солома;
б) цукровий буряк;
в) сіно;
г) силос.
21. Оптимальна вологість якісного сіна:
а) 2-3%;
б) 8%;
в) 17%;
г) 27%.
22. Який корм містить ароматизуючі речовини, які збуджують апетит
у тварин:
а) зерно бобових культур;
б) зелена трава ;
в) сіно;
г) бульбоплоди;
23. Оптимальні строки заготівлі високоякісного сіна:
а) 8-10 днів;
б) 15-17 днів;
в) 1-2 дні;
г) 25-30 днів.
24. Оптимальна висота скошування трав на сіно при 1- му укосі:
а) 30-35 см;
б) 20-22 см;
в) 10-12 см;
г) 5-6 см.
25. Основою процесу силосування є:
а) спиртове бродіння;
б) молочнокисле бродіння;
в) маслянокисле бродіння;
г) оцтовокисле бродіння.
26. В чому полягає суть силосування:
а) в утворенні вільних кислот та продуктів розпаду органічних речовин;
б) у зброджуванні бактеріями цукрів корму до органічних кислот;
в) в пров’яленні трави до вологості 45-55%;
г) у зброджуванні бактеріями протеїну.
27. Оптимальна вологість силосної сировини:
а) 15%;
б) 90%;
в) 2-3%;
г) 65-70%.
28. Яка повинна бути кислотність (рН) доброякісного силосу:
а) 7,0-7,2;
б) 2,2-2,4;
в) 8,1-8,2;
г) 3,8-4,2.
29. Що таке цукровий мінімум?:
а) мінімальна кількість цукру, що забезпечує нагромадження в силосованій
масі органічних кислот до рН 4,2;
б) мінімальна кількість цукру, що забезпечує нагромадження в силосованій
масі органічних кислот до рН 4,6;
в) мінімальна кількість цукру, що забезпечує нагромадження в силосованій
масі органічних кислот до рН 4,8;
г) мінімальна кількість цукру, що забезпечує нагромадження в силосованій
масі органічних кислот до рН 5,0;
30. Оптимальна кількість цукру в якісній силосній сировині:
а) 10%;
б) 40%;
в) 1,5-2%;
г) 5-6%.
31. Сінаж це:
а) корм, виготовлений з прив’яленого травостою до вологості 45-60%;
б) високоякісне сіно;
в) білково-вітамінний концентрат із зелених рослин;
г) трав’яне борошно.
32. Який оптимальний строк прив’ялювання зеленої маси для
приготування сінажу:
а) 10 днів;
б) 2-3 дні;
в) 15 днів;
г) 1 день.
33. Оптимальними показниками вмісту сухої речовини при збиранні
трав на сінаж слід вважати:
а) 22-24%;
б) 5%;
в) 40-45%;
г) 50-55%.
34. Органолептична оцінка якості зерна передбачає:
а) визначення кольору, блиску, запаху і смаку;
б) визначення тривалості зберігання і вологості;
в) визначення хімічного складу;
г) визначення наявності шкідливих і отруйних домішок.