ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 123
Скачиваний: 1
МІНІСТЕРСТВО АГРАРГНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ
ЗВІТ
про проходження виробничої практики
на господарстві ТОВ «Прогрес-НТ»
Полтавської обл. Семенівського р-ну
Виконала:
студентка 4 курсу
4 групи ТВППТ
Кульбашник Марія
Науковий керівник:
Вацький В.Ф.
Полтава 2011
|
Вступ…………………………………………………………………....... |
3 |
1. |
Коротка характеристика господарства………………………………… |
4 |
2. |
Кормовиробництво в ТОВ «Прогрес-НТ»…………………………….. |
6 |
3. |
Розведення сільськогосподарських тварин……………………………. |
7 |
4 |
Утримання та годівля свиней…………………………………………... |
9 |
5. |
Опорос свиноматок …………………………………………………….. |
13 |
6. |
Зоогігієна з проектуванням тваринницьких приміщень……………… |
16 |
7. |
Ветеринарно-санітарні заходи…………………………………………. |
17 |
8. |
Безпека життєдіяльності………………………………………………... |
18 |
|
Висновок……………………………………………………………........ |
20 |
|
Список використаної літератури ……………………………………… |
21 |
|
Додаток |
22 |
Зміст
Вступ
У різних регіонах нашої країни свинарство з давніх часів було традиційною галуззю тваринництва. Цінні господарсько корисні ознаки свиней – висока відтворна здатність, скороспілість та оплата корму, високий забійний вихід і енергетичність продуктів забою – гарантують їх перевагу у виробництві м’яса порівняно з іншими видами сільськогосподарських тварин. Свині дуже плодючі. При задовільних умовах годівлі й утримання від свиноматки можна одержати два опороси на рік, а в кожному опоросі – по 10-12 поросят.
Свині порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами значно скоро спіліші. У результаті високої плодючості і доброї скороспілості свиней від кожної свиноматки шляхом відгодівлі її приплоду можна мати 2 – 2,5 тонни свинини на рік, тоді як від приплоду однієї корови лише 2,5- 3,5 ц. м’яса.
Внаслідок своїх біологічних особливостей свиня в селянській родині завжди вважалася джерелом доходу і при створенні добрих умов догляду та утримання майже ніколи не була збитковою.
Виробництвом товарної свинини в Україні займаються 5 великих промислових комплексів, 650 спеціалізованих з свинарства господарств і велика кількість середніх і дрібних ферм, колективних і фермерських господарств.
Одним з основних факторів, що стримують збільшення виробництва свинини, є недостатня кількість кормів, низька їх якість і постійний дефіцит в раціонах протеїну. Має місце також порушення оптимальних умов утримання тварин, особливо в осінньо-зимовий період. Усунення цих недоліків сприятиме повнішому проявленню високого рівня продуктивності генотипів свиней, яких розводять в Україні.
-
Коротка характеристика господарства
Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Прогрес-НТ» знаходиться в Полтавській обл., Семенівському р-ні, с.Пузирі. У 1930-му році був заснований колгосп ім. Сталіна, а вже потім у 1961р. його перейменували на – «Прогрес». 8.12.1992 року – КСП «ПРОГРЕС», 12.05.1996 – ЗААТ «ПРОГРЕС», 26.10.2010 – ТОВ «ПРОГРЕС-НТ»
Зокрема підприємство спрямовує свою діяльність на: - вирощуванні зернових та технічних культур;
- надання послуг у рослинництві обладнання ландшафту;
- розведення великої рогатої худоби;
- розведення овець, кіз, коней;
- розведення свиней;
- оптова торгівля живими тваринами;
- оптова торгівля зерном, насінням та кормом для тварин
Експлікація земельних угідь господарства
Таблиця 1
Види сільськогосподарських угідь |
Площа, га |
Рілля |
986 |
Сіножаті |
3 |
Пасовища |
4 |
Багаторічні насадження |
52 |
Усього сільськогосподарських угідь |
1045 |
Ліси |
- |
Сади |
- |
Водоймища |
- |
Інші землі |
155 |
Усього землі |
1200 |
Господарству підпорядковуються чотири ферми, з яких три молочнотоварні, і одна свиноферма., які розташовуються в селах: Пузирі, Лукашівка, Бурбине, Строкачі.
Господарсько-виробничий сектор розміщений нижче житлового, з підвітряного боку від нього. Територія забудована на благополучній земельній ділянці, яка не була заражена різними інфекційними хворобами. Свинокомплекс знаходиться на відстані 2 км. від населеного пункту, не перетинається з транзитним шляхом і розташований на рівному рельєфі з невеликим нахилом. На межі санітарно-захисних зон на відстані понад 100 м. з боку селищної зони проходить смуга дерево-чагарникових насаджень. Клімат помірно-континентальний. Середня температура повітря складає: у лютому – - 6 , - 80С, в липні – +25,50С. Безморозний період триває 170 днів. Середня глибина промерзання грунту-60-64 см. Кількість опадів в середньому складає - 480мм. Грунти в основному чорноземні із глибиною залягання – 90-100 см.
На території розміщені: - свинарник-маточник для опоросу; - свинарник для утримання кнурів; - свинарник для холостих і поросних свиноматок (до встановлення фактичної поросності) і кнурів-пробників; - свинарник для свиноматок із встановленою поросністю; - свинарник для відлучених поросят; - свинарник для ремонтного молодняку; - свинарник для відгодівлі; - пункт штучного осіменіння; - вигульні майданчики.
На свинокомплексі всього 649 голів, з яких 55 свиноматок,4 хряки,190 від 2-х до 4-х місяців,44 від 0 до 2-х місяців,356 - на відгодівлі.
2. Кормовиробництво в ТОВ «Прогрес-НТ»
Годівля тварин - один із найголовніших факторів зовнішнього середовища, що істотно впливає на здоров'я , продуктивність і якість продукції.
Загальна земельна площа сільськогосподарського підприємства ТОВ «Прогрес-НТ включає загальну територію господарства, а сільськогосподарські угіддя - ріллю(пшениця, ячмінь, горох, кукурудза та зерно, соняшник), пасовища, багаторічні трави, що використовуються для одержання продукції рослинництва і тваринництва.
Співвідношення окремих видів земельних угідь в складі загальної земельної площі називається структурою земельних угідь, а їх співвідношення в складі сільськогосподарських угідь - структурою сільськогосподарських угідь.
Виробництво продукції тваринництва: молока, м'яса ВРХ та свиней розраховують на 100га сільськогосподарських угідь.
ТОВ «Прогрес-НТ» для раціонального використання пасовищ організовує такі прийоми: застосовує загальну систему випасання , кількість днів скошування травостою, дотримується теоретичних онов використання травостою. Площі на ВРХ на 1 тварину 0,4 - 0,5 га, молодняку 0,2га.
Сіно - основний грубий корм ВРХ становить 15% також використовують сінаж, силос, корми штучного вирощування - трав'яне борошно, січка, гіллячковий корм. При складанні сіна і сінажу температура маси не повинна перевищувати 40°С. кінцева вологість сіна 17%.
3. Розведення сільськогосподарських тварин
Свині – тварини, які добре акліматизуються. Вони легко пристосовуються до різноманітних кліматичних та кормових умов і їх можна розводити в господарствах різного напряму на всій території України.
Свинарство - ведуча галузь тваринництва в господарстві. Основне направлення - вирощування і реалізація молодняку. Сучасна вітчизняна велика біла порода свиней виведена шляхом тривалої і цілеспрямованої селекції свиней, одержаних у результаті схрещування завезеної великої білої породи з Англії і місцевих порід.
Свині великої білої породи характеризуються високим генетичним потенціалом щодо відтворної, відгодівельної і м’ясної продуктивності. Середній показник багатоплідності свиноматок становить 10,0 – 12,0 поросят, молочність - 50-60 кг, збереженість потомства – 90-95%,жива маса поросят при відлученні – 17-20 кг.
Однією з умов ефективного відтворення стада є добре налагоджений зоотехнічний та племінний облік. Так, кожен зоотехнік, завідуючий фермою, бригадир, начальник цеху зобов’язаний не тільки враховувати кількість поголів’я в окремих групах, а і добре знати якісний склад тварин. Для цього потрібно постійно вести первинний зоотехнічний облік.
Нумерації необхідно приділяти серйозну увагу, тому що відсутність, нечіткість або пропажа номера призводить до хаосу у племінній роботі навіть тоді, коли є дані про походження та продуктивність. Тому, щоб номер тварини вказував на її походження, а облік даних на розвиток і продуктивність, необхідно пронумерувати її одразу після народження. В свинарстві це особливо важливо, оскільки віл однієї матки народжується до 12 поросят і більше, яких нелегко відрізнити один від одного. Крім цього, практикується підсаджування поросят від однієї матки до іншої.
На фермі для обліку використовують гніздові та індивідуальні номери. Після народження кожному поросяті впродовж доби щипцями для татуювання з цифрами малого розміру в середній частині лівого вуха ставлять гніздовий номер (порядковий номер опоросу впродовж року). Всім поросятам із одного опоросу ставлять один і той же номер. Підрахунок гніздових номерів ведеться щорічно, починаючи з першого номеру, індивідуальних – з 1 по 9999, після чого нумерація починається знову з одиниці. Індивідуальні номери ставлять вищипами на вухах поросят 2-місячного віку, або татуюванням перед відлученням на правому вусі щипцями з великими цифрами ставлять заводський (інвентарний) номер.
Для цілеспрямованої роботи на свинофермі необхідно мати дані про розвиток свиней, їх екстер’єрну оцінку, а також індивідуальні якості. Для тварин кожної виробничо-вікової групи ведеться облік за слідуючими показниками:
-
група поросят-сисунів: масу гнізда при народженні поросят, масу кожного поросяти та масу гнізда в 2-х місячному віці;
-
група поросят у віці 2-4міс.: індивідуальну живу масу в 4-х місячному віці;
-
група ремонту молодняку: індивідуальну масу тварин в 6 та 9 місяців і перед спарюванням. Одночасно з цим вимірюють довжину тулубу.
При досягненні живої маси 95-100кг у молодняку необхідно враховувати результати прижиттєвої оцінки товщини шпику:
-
група кнурів: вік тварини, жива маса, довжина тулубу, продуктивність запліднених маток, ефективність запліднення. Живу масу та довжину тулуба визначають щорічно на дату народження, починаючи з 12-місячного віку (12, 24 місяців). Оцінці підлягають дані останнього обліку;
-
група свиноматок: багатоплідність, маса гнізда при відлученні та маса одного поросяти, збереженість поросят, вага та довжина тулубу на 5-10 день після опоросу.
4. Утримання та годівля свиней
У господарстві ТОВ «Погрес-НТ» різні групи тварин утримуються по різному. Свиней, тих, що на відгодівлі тримають в одній секції великою групою. При такому утриманні середньодобовий приріст живої маси зменшується, тривалість відгодівлі, оплата кормів продукцією і загальна собівартість підвищується. Годують тварин за методом шведського столу. Тобто насипають корм у годівниці і він постійно знаходиться біля свиней. Заповнюють годівницю по мірі необхідності корму. Норми площі на одну тварину становить 0,8 м2.
Кнурів утримують в окремих приміщеннях. Загальна площа станка з розрахунку на одну голову становить Зм2, фронт годівлі -30см. Свиноматок разом із поросятами утримують в окремих станках. Знаходяться у 2 - х корпусах маточниках по 28 свиноматок. Годівля цілодобова. їдять сухий корм.
Як відомо, рівень виробництва і собівартості свинини на 60-95%залежить від фактору годівлі. Аксіомою є те, що найбільшу продуктивність свині здатні давати при концентрованому типі годівлі. Але як всеїдні тварини вони мають розвинений шлунок і тонкий відділ кишечнику (останній займає до 40% від загального об’єму травного тракту) і охоче поїдають траву, як в натуральному, так і сухому вигляді.
Перетравлювання корму у свиней це ферментативний процес, який забезпечується високою секрецією травних залоз. В той час я свині, завдяки симбіотичній мікрофлорі, що густо населяє товстий кишечник, здатні перетравлювати певну кількість грубих волокнистих кормів.
Розглядаючи питання годівлі свиней потрібно приділити увагу підготовці кормів до згодовування, забезпечення тварин водою, вітамінами, макро- і мікроелементами.
Біологічна цінність раціонів визначається не питомою масою концентрованих кормів у їх складі, а найбільш раціональним поєднанням груп кормів. До основних видів кормів свиней відноситься ячмінь, кукурудза, зернобобові, різноманітні соковиті і зелені корми.
Концентровані корми які використовуються в ТОВ «Прогрес-НТ» представлені одноманітним і не завжди якісним асортиментом. Склад зерносуміші представлений ячменем, озимою пшеницею з додаванням вівса, соняшникової макухи і кукурудзи. Склад суміші залежить від наявності на складі ферми того чи іншого компонента при наявності у суміш додається горох. Поросятам під маткою запарюється ячмінна дерть і цільне молоко.
У зимовий час основним соковитим кормом для тварин майже для всіх статево вікових груп є кукурудзяний силос і сінаж. Силос згодовується і свиноматкам різної поросності, що вкрай небажано, оскільки може стати основною причиною відходу поросят у перші дні після опоросу. Але ферма добре забезпечена сіном бобових.
Особливість техніки годівлі поросних свиноматок полягає у тому, що в період поросності необхідно зменшити частку об’ємистих кормів (грубих, соковитих і силосованих).
В останній місяць поросності свиноматкам бажано ввести в раціон 0,5-1,0 кг. пшеничних висівок, які сприяють нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту і попереджає закрепи. Для цього також можна згодовувати 10-15 г. глауберової солі за 3-4 дні до опоросу. За 15 днів до опоросу кількість грубих і соковитих зелених доводять до мінімуму, збільшуючи частку концентратів до 85%.
Годують поросних свиноматок двічі на добу , воду дають без обмежень.
Організація годівлі свиноматок у підсисний період повинна сприяти підвищенню молочності, збереженню приплоду і вирощуванню міцних поросят від народження до відлучення, жива маса поросят у 60-ти денному віці повинна сягати 18-20 кг.
Успішне вирощування поросят, особливо у перший період їх життя, у значній мірі залежить від молочності свиноматки. Тому в раціон необхідно включати корми, які сприяють утворенню молока.
Режим годівлі свиноматок у підсисний період залежить від стану організму після опоросу, термін відлучення поросят і індивідуальних особливостей.
Через 4-6 год. після опоросу свиноматок годують рідкою мішанкою із пшеничних висівок, ячмінної або вівсяної дерті на воді або знежиреному молоці. Впродовж двох днів після опоросу свиноматки отримують 50% раціону і лише на 6-8 добу їх переводять на повний раціон, включаючи соковиті і грубі корми, а у літній період –зелені бобові трави.