Коренеплоди і соковиті корми у раціон вводять поступово, уважно слідкують за станом молочних залоз свиноматок і поведінкою поросят, щоб попередити мастит у маток і розлади шлунково-кишкового тракту у поросят.

Для правильного відлучення поросят і попередження маститів у свиноматок застосовують такий режим годівлі та напування: за добу до відлучення з раціону виключають всі молокогінні корми (знежирене молоко, кормовий буряк, зелену масу),норму кормів зменшують на 30-50%,а вечором виключають і воду. В день відлучення вранці свиноматки знаходяться на голодній дієті і лише ввечері отримують 50% раціону і воду. На другий день відлучених свиноматок переводять на раціон холостих і розділяють на групи з врахуванням вгодованості.

У господарстві використовують нормовану годівлю свиней, головне завдання якої полягає у досягненні високої продуктивності при високій якості продукції та економічних витратах кормів.

Період поросності в репродуктивному циклі свиноматок - один з найбільш важливих, а з позиції організації годівлі - надзвичайно важливий. В період поросності, годівля маток повинна забезпечувати хороше здоров'я та вгодованість, гарантувати нормативний ембріональний розвиток приплоду.

За даними таблиці 2 і 3 можна зробити висновок, що раціони годівлі свиноматок у першу та другу половини поросності дещо відрізняються один від одного. В обох раціонах є концентровані корми, а саме дерть кукурудзяна, ячмінна, горохова, а також шаумалак М 55 / М для того щоб добавити мінеральних речовин. Лише у другій половині поросності до раціону додають соєве молоко, щоб збалансувати раціон по перетравному протешу, люцерну і сіль.

Важливо давати свиноматкам у даний період корми, в яких є вітаміни Д та Е. Вітамін Д впливає на обмін речовин, в вчасності вуглеводів. Його недостатня кількість в організмі викликає патологічні зміни у розвитку м'язовій, кістковій, а особливо в нервовій тканинах. Вітамін Д впливає на функцію залоз внутрішньої секреції: гіпофіз, пара щитовидну, щитовидну, наднирники, підшлункову.

У перші дні життя потреба поросят у поживних речовинах повністю забезпечується за рахунок материнського молока. Встановлено, що у поросят на першому місяці життя витрати поживних речовин на 1кг приросту на 85% забезпечується за рахунок материнського молока і на 15% — підкормом. На другому місяці життя витрати за рахунок материнського молока зменшуються до 30%, а за рахунок підкорму збільшуються до 70%.

Якщо проаналізувати дані таблиці 4 і 5 то ми бачимо, що раціони годівлі поросят віком 0-2 міс. Та віком 2-4 міс. Змінився лише за кількістю даваного корму, а склад кормів залишився той самий, лише поросятам у 2 – 4 міс. Поросятам стали давати соєве молоко. Це свідчить про те, що середньодобовий приріст поросят з кожним місяцем зростає.

---

Раціон годівлі підсисних основних свиноматок суттєво не відрізняється від інших раціонів які ми розглядали раніше. Лише ми бачимо, що почали давати шаумалак 3 л 60, та соєве молоко для того щоб збалансувати раціон по перетравному протеїну та добавити мінеральних речовин.

---

5. Опорос свиноматок

За тиждень до опоросу свиноматок їх ретельно оглядають, чистять, обробляють задню частину дезінфікуючим розчином (можна 2% розчином каустичної соди0 і розміщують у відповідно підготовлені станки у свинарник-маточниках, або до родильного відділення.

У новонароджених поросят оператор очищає ніс і рот від слизу, обтирає тулуб, обриває або перев’язує пуповину ниткою на відстані 3-5 см. від тіла і обрізає. Кінець пуповини дезінфікує настойкою йоду або його з розчином з гліцерином (1-1). По закінченню опоросу послід і забруднену підстилку прибирають із станка. При розтягнутому опоросі (більше 2-х годин) народжених поросят потрібно підпустити під матку, не чекаючи закінчення опоросу.

Тривалість опоросу, як правило, 1,5-2 год. Інтервал між народженням кожного поросяти складає приблизно 10-20 хвилин з коливанням від 5 до 90 хв. Спостереження показують, що при без вигульному утриманні свиноматок тривалість опоросу велика, вірогідно, в першому випадку це результат недостатнього розвитку м’язової тканини рогів матки, а отже, і більш низького її тонусу.

Бувають випадки народження поросят у плодових оболонках. В таких випадках її потрібно розірвати, очистити ніс і порожнину рота від слизу, енергійно струснути порося до появи дихання і покласти у тепле лігво. Іноді роди затримуються із-за неправильного положення плоду. Якщо зусиль оператора надати допомогу при родах недостатнь, то потрібно звернутися за допомогою до ветлікаря.

Під час опоросу нормальною температурою тіла свиноматки вважається 39-40 ⁰С. при її підвищенні, ветпрацівники після ретельного обстеження проводять лікування антибіотиками і іншими засобами.

Нерідко серед новонароджених поросят зустрічаються мертвонародженні поросята (приблизно 0,2-3% на гніздо). Причина – велика тривалість опоросу, задушення їх під час родів, невміла допомога при родах або пониження рівня гемоглобіну в організмі свиноматки (менше 12-16кг), %, і за незадовільних умов годівлі і утримання в період поросності. Дуже важливе є своєчасне закріплення новонароджених поросят за певними сосками матки, при цьому до передніх, більш молочним часткам залози підсаджують більш слабких поросят. Впродовж перших трьох днів самі легко знаходять «свої» соски без допомоги оператора. Поросята покривають потребу в поживних речовинах на приріст за рахунок материнського молока в першу декаду життя на 100%, у другу – на 82%, у третю – на 15%. Решта поживних речовин повинна надходити з підгодівлею. Якщо за перший місяць життя за рахунок підгодівлі надходить всього 15% речовин, то за другий – 70%, а в середньому за період вирощування – 55% . Це свідчить про те, що підгодівля має виключно важливе значення для отримання міцних, гарно розвинених поросят до 60-денного віку.

В основу раціональної техніки годівлі поросят покладено ряд технологічних прийомів, направлених на повне забезпечення потреби поросят в поживних речовинах від народження до відлучення.

---

Молозиво у свиноматок з’являється за кілька годин перед опоросом , тому практично перша годівля може проводитись уже через 1,5-2 год. після народження поросят. Впродовж перших 2-6 тижнів поросята смокчуть свиноматку через 60-80 хвилин, тобто 24-20 разів хв. на добу, у другій половині молочного періоду – через 80-100 хв. ,або 20-14 разів. Розрив між суміжною годівлею не повинен перевищувати 1,5-3 години, так як при цьому знижується молочність свиноматок. У момент годівлі у приміщенні не повинно бути різких сторонніх шумів, які порушують нормальний процес виділення молока свиноматкою і споживання його поросятами.

Раннє привчання поросят до підгодівлі сприяє більш інтенсивній нормалізації процесів травлення і використання поживних речовин різних кормів. Оператор повинен розпочати підкормку з 5-7 доби життя. Процес привчання поросят до раннього споживання корму досить трудомісткий, але він необхідний для своєчасного переводу поросят на годівлю спеціальними сумішами.

Існує два способи привчання поросят до раннього споживання корму: самостійний і примусовий. При самостійному способі поросята мають вільний доступ до підгодівлі, але починають самостійно споживати корм приблизно до 20-30-ї доби життя. Цей спосіб включає три послідовні операції: протягом п’яти днів починаючи з п’ятої доби життя:

• закладання зволоженого корму у порожнину рота поросяти (4 рази на добу);

• контакт поросят зі свиноматкою в період її годівлі (4 рази за добу по 5-10 хвилин);

• контакт поросят з підкормкою (4 рази на добу);

В подальшому поросята мають постійний контакт з підкормкою при чотириразовому роздаванні.

Одноразову даванку корму поросята повинні поїдати протягом 1,5-2 год. – сухими кормами. Крім того, кратність роздавання корму залежить від віку поросят, консистенції корму, ступені при вченості до поїдання. Найбільш раціональний такий режим роздавання підкормки поросятам:

• при годуванні зволоженою сумішшю у віці 1-30 днів 4 рази на добу ( о 6,10 14 і 18-й год.) і в подальшому – двічі на добу (о 8 і 16-й год.), при годуванні сухою сумішшю – 2 рази на добу (о 6 і 16-й год.).

підгодівлю поросят із коритець або самогодівниць розміщують у місцях куди свиноматки не мають доступу. У зимовий період підгодівлю розміщують у місця підігріву і опромінення поросят. Поросята повинні мати постійний доступ до чистої питної води.

Як правило відлучення поросят проводять у один прийом. У день відлучення після чергової годівлі поросят, свиноматок переводять у групу холостих маток, а поросят залишають у тих же станках, щоб зменшити стрес.

Необхідна умова гарного росту і розвитку відлучених поросят – повноцінна годівля і відповідне утримання. Раціон відлучених поросят не змінюють протягом 12-15 днів і різко не збільшують кількість корму у перші 7-10 днів. Після відлучення у поросят розвивається посилений апетит і вони можуть споживати багато корму. Шлунково-кишковий тракт у цей період ще не пристосований до перетравлювання великої кількості корму, що призводить до розладу його функцій і захворювання.

---

У раціон відлучених поросят включають суміш концентрованих кормів, трав’яне борошно , коренебульбоплоди, зелені корми.

Одна із найважливіших умов отримання високопродуктивного ремонтного молодняку – повноцінна годівля.

Годують ремонтних свинок двічі на добу зволоженими мішанками.

6. Зоогігієна з проектуванням тваринницьких приміщень

По кожному проекту господарства розроблені генеральні плани, перелік будівель і споруд, ілюстрації основних приміщень, де показані технологічні параметри, розрахунки одержання матеріальної продуктивності.

Об'єкти господарства розміщені на рівній ділянці, схил на сонячну сторону не більше 5°, добре провітрюється, але захищені від панівних вітрів. Ґрунтові води не менше 5м, напірна вода не менше 12м. об'єкт забезпечений водою високої якості.

Стіни міцні, довговічні, вогнестійкі - цегляні. Стеля ізольована від зовнішнього середовища, з вологістю 70% температурою 10 °С (в різних відділах різна), повітрообмін від 0,3 - 1,0 (залежить від пори року), коефіцієнтом теплопередачі Ко=0,2 - 0,7 кком/год/м2/с. Підлога тепла, суха, не слизька, зручна для очищення і дезінфекції, у стійлах м'яка і тепла. Вікна розміщені рівномірно, висота від підлоги до вікна 1,1 - 1,3 м. Ворота, двері, в холодних зонах - тамбури. Для виходу і входу обслуговуючого персоналу -двері, ще не пропускають тепло і не конденсується волога (відкриваються на зовні). Покрівля - водонепроникна, довговічна.

7. Ветеринарно - санітарні заходи

В умовах необхідності зростання продуктивності тварин, створення високопродуктивного племінного стада свиней значно збільшується вимоги до ветеринарної служби. Це зумовлено необхідністю постійної безпосередньої участі ветеринарних працівників у виробничих процесах на фермі.

Основна увага ветеринарних працівників мусить бути сконцентрована на проведення загальної профілактичної роботи зоогігієнічного та ветеринарно-санітарного характеру. Слід відмітити, що в даний час свиноферма звільнена від різних інфекційних захворювань.

До основних заходів, направлених на попередження заносу інфекцій з інших господарств, відносяться:

• організація пропускної системи при вході та в'їзді на ферму;

• обладнання санпропускників;

• обладнання дизбар'єрів в корпусах ;

• контроль за використанням спецодягу та власної гігієни працівників
  ферми.

Високий відсоток збереження свиней та хороша продуктивність маток в значній мірі залежить від своєчасного та якісного проведення комплекту ветеринарних заходів. Так, при вирощуванні поросят в зимовий час особливу увагу слід

звернути на сухість приміщення ранню відгодівлю поросят мінеральними

кормами.

Для попередження захворювань поросят на анемію в зимовий період,

необхідно проводити ін'єкцію залізо утримуючих препаратів ( феродекс, фероглюкін) та інші, проводити опромінювання малих поросят кварцовими лампами.

---

Смотрите также файлы

• тести.pdf

• МетКР.pdf

• normokontrol_mag.pdf

• Глобальна економ. СПАСЕНИЕ!!!!.pdf

• Пояснювальна записка.pdf