ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 16.11.2021

Просмотров: 242

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Позаплановий інструктаж проводиться у випадку порушення вимог безпеки, які призвели або могли призвести до нещасного випадку, при змінах в технологіях, нормативних документах, при перерві в роботі працівника 60 і більше днів, а для робіт з підвищеною небезпекою – 30 і більше.

Цільовий інструктаж проводиться при виконанні разових робіт, не пов'язаних з професією.

На підприємстві проводиться трьохступеневий оперативний контроль хоча і с порушеннями.

Кожного дня безпосередні керівники робіт перевіряють стан робочих місць.

Головні спеціалісти раз на місяць у присутності інженера з охорони праці здійснюють перевірку стану охорони праці галузі (замість разу на 10 днів).

Комплексна перевірка комісією на чолі з керівником підприємства здійснюється раз на рік (замість разу у квартал).

До порушників трудової дисципліни застосовують такі види покарань: дисциплінарна відповідальність (зауваження, догана, сувора догана), матеріальна (накладання штрафу), адміністративна (звільнення).

Фінансування заходів з охорони праці покладено на власника господарства. Згідно Закону України „Про охорону праці" на заходи з охорони праці виділяється 0,5% від суми реалізованої продукції .

До негативних тенденцій у СТОВ "Благовість" можна віднести:

відсутність чіткої плановості проведення навчань з охорони праці, їх неперіодичність, відсутність наочних посібників у вигляді стендів, макетів;

низький рівень трудової дисципліни (присутність працівників на робочому місці у стані алкогольного сп'яніння);

спостерігають порушення при внесенні пестицидів, мінеральних добрив;

на обладнанні відсутні захисні огородження, кожухи, сітки або вони знаходяться у несправному стані;

не всі трактори мають пристрій, що попереджає запуск двигуна з
увімкненою передачею;

низький рівень електробезпеки (застаріла ізоляція, відсутність запобіжників, захисних кожухів на електрообладнанні, використання саморобних опалювальних приладів);

не всі приміщення обладнані засобами пожежогасіння або вони вичерпали термін використання;

не завжди дотримується періодичність оновлення спецодягу, патрони в засобах захисту від отрутохімікатів відпрацювали свій ресурс;

у літній період широко застосовується ненормована праця підлітків;

у виробничих приміщеннях недостатнє освітлення та вентиляція, що в більшості є природною;

- порушення тривалості робочої зміни та обідньої перерви .

Показники, що характеризують стан виробничого травматизму і захворювань за останні роки приведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1.

Показники виробничого травматизму за період з 2011- 2013 рр.

Показники

Роки

2011

2012

2013

Середньорічне число працюючих ,чол.

95

92

84

Число нещасних випадків:

в тому числі:

- з тимчасовою втратою працездатності

- з стійкою втратою працездатності

- з смертельним наслідком

1


1


-

-

Втрати працездатності по виробничому травматизму, дн.


26


-


-

Коефіцієнт частоти нещасних випадків

захворювань


10,5

27,4

-

31,5

-

25

Коефіцієнт тяжкості нещасних випадків

захворювань

26

12,3

-

10,9

-

12,3

Коефіцієнт втрати робочого часу:

по виробничому травматизму

по захворюваннях


273

337


-

343,4


-

307,5

Число захворювань

26

29

21

Втрати працездатності по захворюванням, дн.

320

316

258

Сумарне кількість днів непрацездатності, дн.

346

345

279


Аналізуючи дані таблиці бачимо, що на підприємстві за 2 останні роки виробничого травматизму не спостерігалося, це свідчить про підвищення свідомості працівників, тому що причиною травм в основному є порушення вимог безпеки самими працівниками. А також збільшилася відповідальність безпосередніх керівників, тому що слабкий контроль з їх боку сприяє росту травматизму.

Характерною особливістю сільськогосподарського виробництва є те, що більшість робіт виконується в умовах, де діють атмосферні фактори. Крім цього, в робочу зону часто потрапляє значна кількість шкідливих речовин. При зростанні рівнів концентрації, інтенсивності та періоду дії понад граничнодопустимі межі, вони шкідливо діють на організм людини, а в деяких випадках загрожують її життю.

До засобів індивідуального захисту відносяться спецодяг, спецвзуття, засоби захисту дихання, шкіри, обличчя, очей.

Спецодяг — основний засіб індивідуального захисту від шкідливої дії зовнішнього середовища й різних виробничих факторів у вигляді кислот, лугів, мастил, іскор, краплин рідин і розплавленого металу та інших.

Спецвзуття призначене для надійного захисту ніг працюючого від можливої шкідливої дії навколишнього середовища, механічних пошкоджень, високих та низьких температур, променистої енергії, іскор і крапель розплавленого металу, агресивних рідин (кислот, лугів, органічних розчинників, мастил та бензину), метеорологічних факторів та інших. Спецвзуття повинно бути зручним і забезпечувати вільне положення стопи. Виготовляють його шкіряним, гумовим і валяним залежно від умов праці робітника відповідної професії

Засоби індивідуального захисту органів дихання працюючих – це пристрої, що захищають від небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які діють інгаляційно.

Розглянемо вимоги безпеки при збиранні зернових культур.

Перед початком збиральних робіт власниками (керівниками підприємств) повинні бути проведені такі організаційні заходи:

- закінчена підготовка збирально-транспортних агрегатів;

- закріплена техніка за працівниками;

- організовані ланки технічного обслуговування машин;

- на відведених ділянках обладнані польові стани й місця для відпочинку працівників, майданчики для зберігання техніки і пально-мастильних матеріалів;

- підготовлені поля і перевірено провисання проводів ліній електропередач;

- проведений інструртаж з питань охорони праці та пожежної безпеки.

Під час збирання зернових, зернобобових та круп'яних культур необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки.

При організації інструктажу з охорони праці на робочому місці повинні враховуватися стан культури, що збирається, погодні умови, стан збиральної техніки і транспортних засобів, кількість і кваліфікація працівників, а також інформація про виробничі небезпеки та випадки травмування під час збирання врожаю.


Персонал, який обслуговує збиральні агрегати, потрібно комплектувати працівниками з врахуванням їхньої кваліфікації.

Під час проведення технічного. Обслуговування збиральних машин і тран­спортних агрегатів у темний період доби повинно бути забезпечено штучне освітлення майданчиків. Освітленість поверхні в будь-якому місці робочої зони має бути не менше 50 люкс.

При виборі способу збирання зернових, зернобобових та круп'яних куль­тур перевагу слід надавати технологіям, які мають вищу надійність і безпеку технологічного процесу.

Запасні ножі збиральних машин необхідно зберігати в дерев'яних на польовому стані. Як виняток, допускається зберігання запасного ножа на жатці в безпечному місці.

Під час роботи в полі і руху по дорогах нікому, крім комбайнера, не дозволяється знаходитися на зернозбиральному комбайні.

Не дозволяється перебування людей у кузові автомашини або тракторного причепа при заповненні їх технологічним продуктом, а також при транспортуванні продукту до місця складування.

Для зниження негативної дії низькочастотних коливань (вібрації) ма­шини на організм комбайнера й поліпшення технологічних показників напрям косовиці повинен співпадати з напрямом оранки і бути впоперек або під кутом до напряму посіву.

Комбайни слід забезпечити дерев'яними лопатами для проштовхування злЬканого зерна в бункерах до вивантажувального шнека.

Збиральні машини повинні бути забезпечені міцними дерев'яними підкладкбми для встановлення домкрата. Перед підніманням машину необхідно загальмувати, а під колеса встановити противідкатні башмаки. Домкрат' потрібно установлювати тільки у спеціально позначених місцях.

Під час переїздів вивантажувальні шнеки та інші робочі органи збиральних машин повинні бути переведені у транспортне положення. Дистанція між машинами має бути не менше 50 м.

Аналіз стану охорони праці на підприємстві показав його задовільний рівень. При аналізі виробничого травматизму спостерігається позитивна робота, про що свідчить відсутність травматизму у 2009-2010 роках. Налагодилася організаційна робота - проведення навчання з охорони праці, інструктажів, організація контролю за дотриманням вимог безпеки, хоча ще є випадки порушень з боку працівників, а це створює ризик виробничих травм. Що стосується колективних засобів захисту, то тут теж є деякі недоліки, а саме відсутність попереджувальних написів на деяких небезпечних об'єктах, огороджень, не закрита стічна яма.

Для покращення стану охорони пропонуємо план заходів.





Таблиця 6.2.

План заходів з охорони праці

Найменування заходів

Відповідальна особа

Проводити навчання і інструктажі згідно законодавства

Інженер з ОП

Обладнати майстерні, гаражі, силові підстанції, складські приміщення огорожами, захисними пристосуваннями і необхідним інвентарем

Головний інженер

Забезпечити працівників спецодягом і іншими засобами індивідуального захисту в повному обсязі

Директор

Провести місячник з охорони праці, відзначити підрозділи з найбільш високою культурою праці

Інженер з ОП, директор

Провести реконструкцію санітарно-побутових приміщень

Інженер-будівельник

Встановити на діючих об’єктах нові та зробити реконструкцію існуючих вентиляційних систем, аспіраційних і пилогазоуловлюючих установок

Головний інженер

Обладнати на діючих об’єктах нові та зробити реконструкцію існуючих місць, призначених для відпочинку робітників

Інженер-будівельник












Щороку в Україні від надзвичайних ситуацій (стихійних лих, транспортних аварій, аварій на виробництві, утоплень і отруєнь) гине більше 70тис.осіб.

Надзвичайна ситуація (далі НС) – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних витрат.

Із виникненням загрози в зоні затоплення потрібно організувати термінову евакуацію населення, сільськогосподарських тварин і матеріальних цінностей. Населенню повідомляють місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття на пункти, маршрути евакуації пішки.

Перед тим, як залишити будинки в зоні затоплення, потрібно перенести на горища або верхні поверхи все, що може пошкодити вода, виключити газ, освітлення, електронагрівні прилади, погасити вогонь у печах, взяти з собою документи і найбільш необхідні речі, невеликий запас продуктів, води і з’явитися на місце збору. Переправа людей дозволяється тільки у позначеному броді глибиною не більше 1 м. При потребі евакуацію проводять на плотах, баржах, катерах, човнах та інших плаваючих засобах. Можна використати підручні засоби (колоди, дошки, бочки) і спорудити плоти (пороми).

Одне з найважливіших завдань – це термінова організація пошуку людей на затопленій території. Для цього потрібно залучити всі плавзасоби, формування цивільного захисту, населення і при можливості запросити військові підрозділи.

Під час проведення рятувальних робіт потерпілим потрібно виявляти витримку, стійкість, суворо виконувати вимоги рятівників. Не допускати переповнення рятувальних засобів (катерів, човнів, плотів та ін..), оскільки це ще більше загрожує безпеці людей.

Люди, які знаходяться на роботі, під час затоплення за розпорядженням адміністрації повинні припинити роботу і, дотримуючись встановленого порядку, перейти на підвищені місця. Люди, які під час раптового затоплення знаходилися в полі, лісі, також повинні перейти на підвищені місця або піднятися на дерева, використати різні плаваючі предмети: колоди, дошки, борти кузовів, бочки, камери шин автомобілів та сільськогосподарської техніки.

Для захисту від затоплення населених пунктів, господарських будівель, виробничих приміщень споруджують найпростіші захисні гідротехнічні споруди: земляні насипи, загати, греблі. Крім цього, потрібно організувати спостереження за такими спорудами. Поблизу них на випадок просочування води зосереджують аварійні матеріали для закривання проривів для нарощування дамб.

У зонах затоплень необхідно враховувати можливість різкої зміни обстановки. Командир формування або старший групи повинен завчасно, на випадок інтенсивного підняття рівня води, намітити шляхи відходу людей у безпечні місця.


План Цивільного захисту розробляється роботодавцем.

План Цивільного захисту складається з текстової частини і додатків. Текстова частина плану складається з двох розділів.

Розділ 1. Висновки з оцінки можливої обстановки на об’єкті при виникненні стихійних лих.

Зміст: перелік можливих стихійних лих на даному об’єкті; висновки з оцінки обстановки, яка може скластися на об’єкті при виникненні стихійних лих.

Розділ 2. Здійснення заходів при загрозі і виникненні великих стихійних лих на об’єкті.

1. Заходи при загрозі виникненні стихійних лих: оповіщення керівного складу формувань ЦЗ, працюючих і населення; доведення інформації вищих органів; порядок приведення в готовність сил і засобів для рятувальних робіт; організація прискореного проведення інженерно-технічних заходів, захистом населення, виробничих фондів, матеріальних цінностей.

2. Заходи при виникненні стихійних лих: порядок повідомлення керівного складу, формувань, працюючих про аварію, яка трапилась, і доведення інформації до вищих органів ЦЗ; організація розвідки і спостереження на об’єкті, де виникла аварія; організація дозиметричного і хімічного контролю; порядок приведення в готовність сил і засобів, призначених для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт; організація медичного забезпечення; вжиття заходів для безаварійної зупинки виробництва; приведення в готовність ПРУ, організація укриття населення; організація видачі 313; організація евакозаходів; організація забезпечення дії рятувальних сил (вид забезпечення); організація взаємодії з надзвичайною комісією, місцевим територіальним штабом ЦЗ, формуваннями і військовими частинами.

3. Організація управління: порядок переходу керівництва ЦЗ пункти управління (ПУ) строки підготовки (ПУ) до роботи; організація зв’язку з підрозділами, вищими органами управління: порядок подання донесень у вищі територіальні й галузеві органи.

Висновки та пропозиції

1. Розглянути на засіданні правління стан по охороні праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, зокрема звернути увагу на: забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, своєчасне проведення інструктажу, забезпечення інструктажу на робочих місцях та контроль за дотриманням техніки безпеки.

2. При проведенні технічного огляду сільськогосподарських агрегатів та машин слід звернути увагу на відповідність їх технічним вимогам для забезпечення безпеки праці.

3. Головному агроному:

- впевнитися що робітники дотримуються вимог безпеки при захисті сортів яблуні від шкідників, хвороб і бур’янів;

- взяти під контроль і слідкувати, щоб працівники при роботі з отрутохімікатами були забезпеченні засобами індивідуального захисту.

4. Керівникам підрозділів – забезпечити працюючих належним і надійним обладнанням, яке застосовується при збиранні яблук.