ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 16.11.2021

Просмотров: 539

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

– теорія довгих хвиль (Кондратьєв) – зробив висновок про існування довгого циклу економічної кон’юктури. Відповідно до цієї теорії НТП розвивається хвилеподібно (цикл – 50-60 років), матеріальною основою довгої хвилі є оновлення капітальних благ та підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня робітників, а також виділено два етапи розвитку – висхідну та спадаючу. Оновлення основних матеріальних благ відбувається стрибками

– теорія інноваційного розвитку Шумпетера. Вперше вжито поняття «інновація», яка з’являється не рівномірно, а одночасно – так звані кластери. Оскільки Шумпетер був послідовником Кондратьева, то вважав причиною довгих хвиль концентрацію важливих нововедень в окремих галузях, а також розробив класифікацію хвиль:1)механізація праці в текстильній промисловості (1790-1840), 2) виникнення винаходу першого двигуна (1840-1890), 3) глобальна електрифікація (1890-1940), 4) розвиток нафтової промисловості (1940-1990). Основний принцип теорії – нове не виростає зі старого, а з’являється поруч з ним і витісняє його

– теорія технічного детермінізму і конвергенції (Гелбрейт) – вважав основною характеристикою індустріальної системи промислове застосування.

– теорія технотронного суспільства (Бжезинский) – залежність розвитку від техніки

– теорія індустріально-технократичного суспільства – розглядається інтелектуальних революція як спосіб різкого зростання інтелектуальних можливостей людей.

– Теорія інтелектуальної технології (Хайєк) –запропонував інформаційну концепцію порядку як основу цивілізації.

– Теорія інноваційної економіки (Друкер) – сформував теорію інноваційної економіки і підприємницького суспільства, а основні зусилля підприємства повинні зосередити на вдосконалення виробництва





7. Охарактеризуйте особливості циклічності економічного розвитку

Економічне зростання - це не плавний, рівномірний процес сходження від нижчого до вищого рівня. Це складний, суперечливий, зворотньопоступовий, прогресивний рух економіки. У русі суспільного виробництва є роки, коли зростання загального обсягу виробництва проходить досить швидко, в інші роки - повільніше і навіть має місце спад. Такі коливання у русі суспільного виробництва, які регулярно повторюються за певний проміжок часу, означають циклічний характер його розвитку. Діапазон одиничного циклу охоплює рух економіки від однієї кризи до іншої або, інакше, - від однієї найвищої точки економічного злету ("буму") до іншої.

Циклічність - це форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого, це рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до другої. Циклічність можна розглядати як один із способів саморегулювання ринкової економіки. Оскільки характерна риса циклічності - рух не по колу, а по спіралі, вона є формою прогресивного розвитку.

В економічній теорії розрізняють короткі (2-3 роки), середні (близько 10 років) і довгі (40-60 років) економічні цикли.

Більшість сучасних економістів вивчають причини циклічності через аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на характер циклу, його тривалість, специфіку проявів окремих фаз.

До зовнішніх факторів можуть бути віднесені об'єктивні та суб'єктивні обставини, які викликають періодичну повторюваність економічних явищ і які знаходяться поза економічною системою:

- війни, революції, та інші політичні потрясіння;

- відкриття крупних родовищ золота, урану, нафти та інших цінних ресурсів;

- освоєння нових територій і пов'язана з цим міграція населення, коливання чисельності населення планети;

- потужні  прориви в технології,  винаходи та  інновації,  які дозволяють    радикально    змінити    структуру    суспільного виробництва.

Внутрішні фактори притаманні самій економічній системі, і вони можуть викликати як підйоми, так і спади економічної активності через певні проміжки часу. Серед них виділяють:

- фізичний  строк  служби  основного  капіталу  (рухомого  та нерухомого);

- особисте споживання, скорочення або зростання якого впливає на обсяг виробництва та зайнятості;

- інвестування,    тобто    вкладення    коштів    у    розширення виробництва,  його модернізацію,  створення  нових робочих місць;

- економічну політику держави щодо виробництва, попиту та споживання.

Фаза циклу

Економічна суть

Пік

В економіці спостерігається повна зайнятість, і виробництво працює на повну потужність. Рівень цін має тенденцію до підвищення, а зростання ділової аістивності припиняється.

Спад (рецесія)

Виробництво і зайнятість скорочуються, проте ціни не завжди мають тенденцію до зниження. Вони спадають тільки в тому випадку, коли спостерігається депресія (глибокий і тривалий

спад).

Дно

Найнижча точка спаду (депресія): виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня.

Пожвавлення

Виробництво та зайнятість зростають. Рівень цін може підвищуватися, аж поки не буде досягнуто повної зайнятості і виробництво не почне працювати на повну потужність.





8. Розкрийте сутність сучасних підходів розвитку теорії криз

– Сучасні теорії – акцент на поведінку людей, які формували свої прагнення на накопичення знань. Нова модель економічного зростання ґрунтується на інноваційному типі розвитку і передбачає зміну самого поняття науково-технічного прогресу і НТР.







9. Поясніть структуру національної інноваційної системи

Основні елементи інноваційної системи

генерація знань

освіта і професійна підготовка

виробництво продукції та послуг

інноваційна інфраструктура, зокрема й фінансове та інформаційне забезпечення

Підсистема генерації знань— сукупність організацій, що виконують фундаментальнідослідження й розробки, а також прикладні дослідження.

Підсистема виробництва продукції та послуг— охоплює насамперед виробництвонаукомісткої продукції, що здійснюється як великими корпораціями, так і малими та середнімипідприємствами, що працюють у сфері наукомісткого бізнесу.

Підсистема інноваційної інфраструктури містить такі елементи: бізнес-інноваційні,телекомунікаційні й торгові мережі, технопарки, бізнес-інкубатори, інноваційно-технологічніцентри, консалтингові фірми, фінансові структури тощо

Підсистема генерації знань— сукупність організацій, що виконують фундаментальнідослідження й розробки, а також прикладні дослідження.

Підсистема виробництва продукції та послуг— охоплює насамперед виробництво наукомісткоїпродукції, що здійснюється як великими корпораціями, так і малими та середніми підприємствами,що працюють у сфері наукомісткого бізнесу.

Підсистема інноваційної інфраструктуримістить такі елементи: бізнес-інноваційні,телекомунікаційні й торгові мережі, технопарки, бізнес-інкубатори, інноваційно-технологічні центри,консалтингові фірми, фінансові структури тощо.


10. Визначте особливості інноваційного типу розвитку

Інноваційний тип розвитку — характеризується перенесенням акценту на використання принципово нових прогресивних технологій, переходом до випуску високотехнологічної продукції, прогресивними організаційними і управлінськими рішеннями в інноваційній діяльності, що стосується як мікро-, так і макроекономічних процесів розвитку — створення технопарків,технополісів, проведення політики ресурсозбереження, інтелектуалізації всієї виробничої діяльності, софтизації та сервізації економіки.

Виробництво стає більш зорієнтованим не на масового споживача, а на специфічні потреби окремих індивідів, тобто на невеликі за місткістю ринки. Високими темпами зростає чисельність підприємницьких структур, особливо малих та середніх підприємств, які спроможні швидко адаптуватися до вимог зовнішнього середовища. Швидкі темпи модернізації життя людей призводять до зростання вимог до якості товарів та послуг, до їх різноманітності. Відповідно, суспільство, стає більш відкритим та сприйнятливим до інновацій як засобу досягнення необхідного розмаїття.

Відбувається переоцінка людського фактору в економіці: зростає роль творчих кадрів — людей, що володіють знаннями і є носіями нововведень в сфері організаційної, науково-технічної та екологічної культури. Нова модель економічного зростання, що ґрунтується на інноваційному типі розвитку, передбачає зміну самого поняття науково-технічного прогресу і науково-технічного розвитку. З’являються нові суспільні пріоритети: добробут, інтелектуалізація виробничої діяльності, використання високих та інформаційних технологій, екологічність. Ця модель потребує нової фінансово-кредитної політики, ефективного стимулювання інновацій, розвитку наукомістких та скорочення природоексплуатуючих галузей — на макрорівні; зміни типу підприємницької діяльності, активного залучення до виробництва малого та середнього приватного бізнесу — на мікрорівні.


Характерною ознакою нової моделі економічного зростання є широкий розвиток венчурного підприємництва, залучення ризикового капіталу до фінансування інноваційного бізнесу. Причому форми і мотиви такого залучення можуть бути абсолютно різними: від спонсорської допомоги до спільної участі в прибутках через викуп акцій або внески до статутного фонду. Поширенням є також створення цільових фондів науково-інноваційного розвитку.




11. Поясніть ринковий суб’єкт пацієнти (нішеві)

Патієнти. Ці фірми створюють інновації для потреб вузького сегмента ринку. Вони уникають конкуренції з великими корпораціями, вишукуючи недоступні для них сфери діяльності, надають товару унікальних властивостей, їхні товари зазвичай ексклюзивні, високоякісні і дорогі. Гасло, під яким вони працюють, — «Дорого, зате добре». Патієнтам притаманна агресивна поведінка на ринку, що зумовлено прагненням захопити уподобану нішу і довести свою здатність бути успішними. Такі фірми можуть бути творцями інновацій або їх удосконалювачами.


12.  Поясніть ринковий суб’єкт експлеренти (піонерські)

Експлеренти. Вони спеціалізуються на створенні нових або радикальній зміні старих сегментів ринку. У їх межах працюють потужні дослідні відділи і конструкторські бюро. Впроваджуючи принципово нові продукти, експлеренти отримують надприбуток за рахунок великої науко-місткості цих продуктів і внаслідок піонерного виведення їх на ринок, їхнє гасло — «Краще і дешевше, якщо вийде». Такі фірми найбільше ризикують, але в разі успіху отримують найбільшу віддачу.


13. Поясніть ринковий суб’єкт віоленти (силові)

Віоленти. їх діяльність зорієнтована на інновації, що здешевлюють виготовлення продукції, водночас забезпечуючи їй той рівень якості, якого вимагає основна маса споживачів. Девіз цих ринкових суб’єктів — - «Дешево, але пристойно». За рахунок низьких цін і середньої якості фірма завжди конкурентоспроможна. Віолентом може стати фірма-експлерент на етапі використання інновації, що отримала масове визнання.

Така класифікація фірм є умовною, оскільки вони реалізу-ють переважно не один вид продукту, і стратегія щодо кожного з них різна. Однак існують фірми, які створюють радикальні інно-вації, вбачаючи у цьому спосіб отримання надприбутку через ви-ведення на ринок відсутнього на ньому продукту. За схильність до ризику вони дістали назву венчурних.


14. Поясніть ринковий суб’єкт комутанти (з’єднуючі)

Комутанти. Вони використовують інновації, створені іншими, надаючи їм індивідуальних особливостей, пристосовуючись до невеличких за обсягами потреб конкретного клієнта. Такі ринкові суб’єкти підвищують споживчу цінність товару не якістю (як патієнти), а завдяки індивідуалізації. Гасло комутантів — «Ви доплачуєте за те, що ми розв’язуємо саме ваші проблеми». Підвищена гнучкість комутантів (за що вони отримали назву «сірих мишей») дає їм змогу витримувати конкурентну боротьбу. Зазвичай це дрібні фірми, які використовують інновації на стадії їх старіння.