ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 540
Скачиваний: 1
У північноамериканському регіоні перевага віддається науковим паркам. На території наукових парків по всіх країнах світу знаходиться 11115 інноваційних компаній, з них 4746 - американських. В наукових технопаркових структурах світу зайнято 433537 фахівців, з них в Північній Америці - 255425. Середня чисельність працюючих в одній науковій фірмі становить по світу 40 спеціалістів, в північноамериканських наукових парках - 54.
19. Поясніть організаційну форму підприємство-інкубатор
Фірма-інкубатор – це організаційна структура, мета якої створення сприятливих умов для ефективної діяльності новоутворених малих інноваційних фірм, що реалізують нові наукові ідеї-новації. Вона може надавати таким фірмам приміщення та необхідне обладнання на певний період, забезпечуючи їх консультаціями з економічних та юридичних питань на пільгових засадах, організувати інформаційне та рекламне забезпечення. Інкубатор проводить також експертизу інноваційних проектів (науково-технічну, економічну, комерційну), веде пошук інвесторів та дає їм певні гарантії, надає можливість скористатися своїм дослідним виробництвом і цим допомагає інноваційним малим підприємствам виживати в межах інкубаторів.
Розвиток фірми-інкубатора не потребує бюджетних асигнувань, вона забезпечує себе на засадах самофінансування.
Тривалість перебування новоутвореної фірми в інкубаторі в більшості випадків обмежується терміном три роки. Це термін, щоб фірма могла стати спроможною самостійно вирішувати господарські проблеми.
В Україні перспективність бізнес-інкубаторів визначається такими факторами: невпинно зростає попит підприємницьких структур на нові технології навчання, консалтинг та інформаційне забезпечення; потенційні інвестори все частіше вимагають від фірм не тільки підтверджень стійкого матеріального і фінансового стану, а й доказів уміння розпорядитися наданими їм інвестиціями; кредитна політика банків не дає можливості фірмам брати кредити на придбання основних засобів, особливо будинків, приміщень, офісної й іншої техніки, що призводить до збільшення їх витрат і зменшення оборотних коштів; ринок, що практично вже сформувався, збільшує конкуренцію і змушує підприємців більше часу займатися поточною реалізацією товарів (послуг), відволікаючи їхню увагу від питань функціонального менеджменту і стратегічного маркетингу; фірмам, що починають свій бізнес, в умовах фіскальної політики держави потрібен час для становлення і пристосування до ринку.
В Україні утворена активно діюча Асоціація бізнес-інкубаторів. Налагоджено інтенсивний процес обміну інформацією з концепцій інноваційного бізнесу і менеджменту з фахівцями зі США, що переслідує ціль дати молодим дослідникам та інженерам інформацію, пов’язану з дифузією технологій із лабораторій на ринок. Серед пріоритетних напрямків діяльності асоціації: патентно-ліцензійне законодавство і політика України; право власності технологій; інвестиційні можливості України; інкубатори й інші системи підтримки малого інноваційного бізнесу;менеджмент програм.
У межах програми фонду „Відродження” в Україні функціонують 7 бізнес-інкубаторів: у Києві, Донецьку, Дніпропетровську, Харкові, Львові, Сімферополі, Одесі. Єдиним прикладом реальної підтримки державними структурами бізнес-інкубації є „Київська школа підприємців”. Цей бізнес-інкубатор створили вітчизняний комерційний центр соціально-психологічної реабілітації „Гештальт” і державний центр зайнятості. У стінах інкубатора підприємцям безкоштовно надають цілий перелік послуг: від приміщення до консультацій. Він має 5 місць, перебувати на його території можна півроку. Певної спеціалізації не дотримуються, тож потрапити сюди може будь-яке щойно започатковане підприємство. Перевагу, одначе, віддають слухачам бізнес-тренінгів з основ підприємницької діяльності.
20. Поясніть організаційну форму наукові (дослідні) парки
Відповідно до Закону України від 25.06.2009 року «Про наукові парки», науковий парк – це юридична особа, що створюється з ініціативи вищого навчального закладу та/або наукової установи шляхом об’єднання внесків засновників для організації, координації, контролю процесу розроблення і виконання проектів наукового парку. Науковий парк створюється з метою розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності у вищому навчальному закладі та/або науковій установі, ефективного та раціонального використання наявного наукового потенціалу, матеріально-технічної бази для комерціалізації результатів наукових досліджень і їх впровадження на вітчизняному та
закордонному ринках. Доцільним є створення відповідних наукових парків на базі вищих юридичних навчальних закладів та наукових установ юридичного профілю з метою розвитку наукової діяльності та раціонального використання наявного в них наукового потенціалу. Варто також зазначити, що залучення до процесу розроблення та виконання проектів відповідного наукового парку не тільки науковців та працівників вищого навчального закладу, а й студентів і аспірантів значно підняло б рівень студентської науково-дослідної роботи, значення так званої «молодої науки» та сприяла б розвитку юридичної освіти в Україні. Наукові парки мають значний потенціал для розвитку юридичної науки і юридичної освіти в Україні.
21. Поясніть організаційну форму «технологічні парки».
Парки – це організаційна форма зрощування вищих навчальних закладів, консультаційних та інноваційних підприємств, яка сприяє розвитку економіки певних географічних районів країни, зростанню зайнятості населення, підвищенню його кваліфікації, ефективності інвестицій. Різновидом парків є:наукові (чи дослідні), технологічні, промислові (грюндерські, індустріальні) парки.
Технологічні парки – науково-промислові комплекси, в яких здійснюється співробітництво, обмін ідеями та інформацією між підприємствами, університетами та науковими організаціями з метою впровадження нововведень та отримання прибутку.
22. Поясніть організаційну форму «промислові (грюндерські, індустріальні) парки.
Промислові (грюндерські, індустріальні) парки – це спеціальна відокремлена територія від декількох гектарів до декількох сотень гектарів в межах однієї територіально-адміністративної одиниці для промислового розвитку. Вона обладнана розвиненою інфраструктурою, виробничими, складськими та адміністративними приміщеннями, які призначені для здійснення виробничої діяльності компаніями-арендарями.
23. Охарактеризуйте технологічні уклади
Поняття «уклад» означає облаштування, встановлений порядок. Технологічний уклад є комплексом сполучених самодостатніх і само відтворювальних технологічних сукупностей на однорідній технологічній базі. Виділяють 6 технологічних укладів:
1)1785-1835 рр. – використання енергії води (колесо-млин), парових двигунів та нових технологій у текстильній промисловості. У цей період розвивалися невеликі майстерні та ремісниці підприємства (до 100 осіб). Розвивалося виробництво засобів виробництва: для текстильної промисловості – верстати, барвники, хімічні продукти, а також зароджувалася металургійна промисловість.
2)1830-1890 рр. – розвиток залізничного транспорту та механізація виробництва практично всіх видів продукції на базі використання парового двигуна. З’являються сектори, пов’язані з виробництвом сталі, електроенергії, газу, розвивається важке машинобудування, синтетичні матеріали; з’являються середні та великі підприємства, утворюються перші олігополії, а також з’являються нові форми підприємництва, розвивається акціонерна власність.
3)1880-1940 рр. – використовуються в промисловому виробництві електроенергія, розвиток важкого машинобудування, електроенергетичної промисловості, використання сталевого прокату, перші хмарочоси, металеві мости. Даний підхід – основи контролю економіки є монополія та олігополія, при цьому держава здійснює контроль або володіє природними монополіями.
4)1930-1990 рр. – у 30-ті роки ХХ ст. техніка та засоби виробництва дійшли до межі поліпшення своїх можливостей, після чого стали закладатися нові напрямки розвитку техніки:
-
Розвиток автодорожньої інфраструктури;
-
Створення телефонних мереж;
-
Впровадження нових технологій та інфраструктури в нафтовидобувній галузі;
-
Виникнення нових технологій у кольоровій металургії;
-
Розвиток на новому рівні електроенергетики, засобів зв’язку, нових синтетичних матеріалів, масове виробництво і розвиток автомобілів, літаків, товарів довгострокового використання, а також нових засобів озброєння.
Переважає олігополістична конкуренція, відбувається процес згідно якого розвинуті країни світу вкладають капітал в інші країни.
5)1985-2035 рр. – розвивається мікроелектроніка, інформатика, біотехнологія, генна інженерія, нові види енергії (нова технологія видобування сланцевого газу), освоєння космічного простору, розвиток супутникового зв’язку. 5 уклад визначається як інформаційний і комунікаційний тип технологій, а також автоматичного виробництва. Зростає сфера послуг, значні міграційні та еміграційні процеси, нова транспортна інфраструктура.
6)Початок в 2000 роках. Основою її є новосфера – сфера розуму, створюються біокомп’ютера. Поява нових галузей науки (діагностика стану здоров’я людини та нові способи лікування). Формування нової системи освіти, яка навчає мисленню, а не запам’ятовуванню; створення інтелектуальної системи управління економікою і суспільством.
На даний час спостерігається поява ознак 7 технологічного укладу:
-
Біоенергетика;
-
Технологія пов’язана з мораллю та відповідальністю;
-
За діяння у промислове виробництво людської свідомості – технології «гіперінтелект, гіперзнання»
-
Парапсихологічні технології.
24. Розкрийте сутність інфраструктури ринку інновацій.
Інноваційна інфраструктура – це сукупність підприємств, організацій, установ, їх об’єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні, тренінгові тощо). Метою створення інфраструктури є забезпечення як комплексної інноваційної діяльності, так і збереження та розвиток науково-технічного потенціалу країни в інтересах суспільства, включаючи подолання спаду виробництва, його структурну перебудову, зміни номенклатури виробів, створення нової продукції, нових виробничих процесів. Відповідно до цілей інфраструктура інноваційної діяльності включає такий комплекс взаємопов'язаних систем:
• систему інформаційного забезпечення, яка дає доступ до баз і банків даних для всіх зацікавлених, незалежно від форм власності;
• експертизи (включаючи державну) інноваційних програм, проектів, пропозицій, заявок;
• фінансово-економічного забезпечення інноваційної діяльності, використовуючи різні джерела надходження коштів (ресурси підприємницьких структур, інвестиції інших країн, кошти інвестиційних фондів тощо);
• сертифікації наукової продукції, відповідні послуги у сфері метрології, стандартизації, контролю якості;
• просування нововведень на регіональні, міжрегіональні, іноземні ринки, включаючи виставкову, рекламну, маркетингову діяльність, патентно-ліцензійну роботу, захист інтелектуальної власності;
• підготовку кадрів для інноваційної діяльності в умовах ринкової економіки.
Складовими інноваційної інфраструктури є:
-
Фінансово-кредитні установи;
-
Технополіси і технопарки;
-
Інноваційні центри;
-
Інкубатори;
-
Консалтингові підприємства, компанії та ін.
Кадровий потенціал для інноваційної діяльності має особливе значення: він є підґрунтям для формування всіх Інших необхідних ресурсів. Особливо це відчувається в науково-технічній діяльності. Тому зважена державна політика стосовно збереження кадрового науково-технічного потенціалу є запорукою успіху держави на світових ринках, бо інноваційна інфраструктура забезпечує темпи (швидкість) розвитку економіки країни і зростання добробуту населення. Отже, інноваційна інфраструктура охоплює діяльність у рамках інноваційного процесу (науку — техніку — виробництво — споживання).