Діагностичний аналіз – визначення об’єктивного стану обраних параметрів у діяльності підприємства щодо відповідності поставленим цілям і завданням, вивчення відхилень від нормального стану об’єкта діагностування, причин цих відхилень, тривалості їх протікання, їх інтерпретація для формування висновків і рекомендацій.

Процес діагностування, безумовно, містить у собі процедури аналізу. При цьому його основними завданнями є:

1. вивчення і оцінка стану об’єкта в умовах обмеженої інформації; визначення відхилень від нормального або оптимального стану об’єкта дослідження. Слід звернути увагу на те, що поняття “оптимальний стан” і “нормальний стан” є різними за економічним змістом;

2. дослідження причин цих відхилень та виявлення причинно-наслідкових зв’язків між показниками;

3. інтерпретація параметрів, процесів і тенденцій, що відбуваються;

4. підготовка коригувальних рішень щодо оптимізації діяльності об’єкта (окремих його елементів) та способів реалізації цих заходів;

5. розробка й адаптація інструментарію діагностики для проведення досліджень.

Залежно від масштабів, цілей і напрямків діагностичного аналізу, а також доступної інформації про проблемні області діяльності, доцільно проводити:

- діагностичний експрес-аналіз;

- комплексний діагностичний аналіз;

- діагностичний аналіз функціональних напрямків (підсистем управління);

- діагностичний аналіз прикладних питань;

- діагностику проблемних зон;

- діагностику в проекті організаційного розвитку.

2. АНАЛОГОВА ОЦІНКА ПІДПРИЄМСТВА. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Суть порівняльного (ринкового) підходу полягає у зіставленні вартості оцінюваного підприємства з вартістю аналогічних підприємств. У рамках цього підходу використовуються один або більше методів, основаних на по- рівнянні показників діяльності підприємства з показниками аналогічних під- приємств. Дані про ринкові угоди по компаніях, частках акціонерів у капіталі компаній чи цінних паперах можуть служити джерелом об'єктивної інформа- ції для визначення вартісних показників в оцінці бізнесу. Цей підхід можна використовувати і для оцінки вартості підприємства, акції якого не є предме- том купівлі-продажу на фондовому ринку або вони малоліквідні, з аналогіч- ними за своєю діяльністю підприємствами, акції яких беруть участь у біржо-вих операціях.

Особливістю використання методів порівняльного (аналогового) підходу для оцінки вартості підприємств є орієнтація на використання ринкових цін на аналогічні підприємства або їхні акції. Аналог об'єкта оцінки – подібний за основними економічними, матеріальними, технічними й іншими характеристи- ками об'єкта оцінки інший об'єкт, ціна якого відома з угоди, Ринковий метод базується на поточній ринковій вартості подібних об'єктів. Він спирається на інформацію про ринкову вартість аналогічних під- приємств Сa з урахуванням поправок К. Якщо ввести коефіцієнт подібності, який є відношенням обсягу випуску продукції даного підприємства до підприємства аналога n, то вартість оцінки ринковим методом Сp можна подати у вигляді: Сp= n·Сa + К. Це забезпечує істотну перевагу аналогового підходу стосовно інших методів оцінки, оскільки оцінка орієнтується на фактичнувартість купівлі-продажу підприємства, що склалася на ринку, тобто вартість визначається ринком. а не коректністю виконаних розрахунків, як при використанні дохідного чи витратного підходів

---

4. МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО СЕРЕДОВИЩА

Зовнішнє середовище неоднорідне і відрізняється за силою, періо-дичністю, характером впливу на підприємство. До середовища безпосереднього оточення відносять ту частину зовнішнього середовища, з якою підприємство конкретно й безпосередньо взаємодіє. Об’єктами вивчення є всі елементи галузевого ринку і виникаючі на ньому ситуації. У центрі уваги знаходяться споживачі, конкуренти, постачальники.

Конкурентне середовище представлене значною кількістю самостійних (незалежних) підприємств, які прагнуть зміцнити свої конкурентні позиції (економічний стан), залучаючи покупців пропозицією кращих умов продажу порівняно з конкурентами, формується не тільки під впливом боротьби внутрішньогалузевих конкурентів. Аналіз повинен встановити, які сили визначають ступінь інтенсивності конкурентної боротьби.

Проаналізувати конкурентну структуру ринку дозволяє інформація про розподіл часток ринку між підприємствами. Для цього доцільно використовувати коефіцієнт концентрації ринку та індекс Гіршмана-Герфіндаля, що характеризують перевагу на ринку того чи іншого підприємства.

Коефіцієнт концентрації ринку (СR) являє собою процентне відношення всіх продажів, товарів підприємствами з найбільшими частками на ринку до загального обсягу продажів і розраховується за формулою:

СR = Σ Qk/(Σ Qk + Σ Qj),

де Qk – обсяг продажів k-го великого підприємства:

Qj – обсяг продажів j-го менш великого підприємства.

Індекс Гіршмана-Герфіндаля (ННІ) визначається як сума квадратів часток ринку кожного великого підприємства:

ННІ = Σ D²k,

де Dk – частка k-го великого підприємства на ринку.

Оцінку рівня і прогноз конкуренції на ринку продукту під впливом факторів конкуренції, а також розпізнавання, визначення характеру, ознак, виявлення причин можливих відхилень у стані конкурентного середовища можна здійснити за допомогою таких форм діагностики [7]:

аналітична (процес встановлення діагнозу безконтактними методами за допомогою маркетингової, статистичної інформації і використанням методів конкурентного аналізу, типологій, аналізу конкурентних карт (ретроспективних і перспективних);

експертна (яка базується на інформації, отриманої контактними методами, за допомогою проведення спеціальних експертних і соціо-економічних опитувань у ході польових досліджень);

діагностика на моделі (яка дозволяє одержати інформацію про об’єкт діагнозу шляхом імітаційного моделювання).

13. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІТ ПІДПР

Первинною умовою пізнання господарських процесів, явищ і фактів є розкриття їх економічної сутності. Економічний аналіз об’єктивних даних інформацій про господарські процеси проводиться з метою всебічного вивчення господарських процесів в їх розвитку, взаємозалежності, взаємообумовленості з метою виявлення певних економічних тенденцій і закономірностей. Предметом економічного аналізу є господарські процеси і кінцеві результати діяльності підприємств з огляду на оцінювання його ефективності та правильного та повного використання матеріальних і трудових ресурсів з метою досягнення максимальних результатів із мінімальними витратами останніх.

---

Завдання економічного аналізу: оцінювання фінансово-господарської діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів; пошук та визначення величин внутрішньогосподарських резервів для підвищення та покращання результатів робіт; оперативний контроль і управління підприємством. Вимоги, що висуваються до А.ф.-г.д.: оперативність; систематичність; дієвість і конкретність; об’єктивність.

Види А.ф.-г.д.: попередній — використовується при розробленні поточних і перспективних планів; оперативний — забезпечує контроль за виконанням господарських планів і ухвалення управлінських рішень на відповідних рівнях управління; подальший — застосовується при підведенні підсумків діяльності за звітний період і розробленні планів на майбутнє. Основні вимоги, що висуваються до організації та проведення нею економічного аналізу фінансово-господарської діяльності: розроблення плану аналітичної роботи; визначення необхідних джерел інформації (планові дані, обліково-звітні, позаоблікові); визначення повноти аналізу; визначення термінів проведення аналізу; узагальнення й оформлення результатів аналізу.

Економічний А.ф.г.д. здійснюється за трьома основними етапами: перший — включає збір, перевірку якості, повноту обліково-звітних даних і їх зіставність; другий — охоплює аналіз і обробку, тобто приведення аналізованих даних в зіставний вигляд; спрощення цифрових даних, що забезпечує зручність, простоту і наочність; виявлення змін у фінансово-господарській діяльності; встановлення взаємозв’язку і взаємозалежності цих показників; аналіз чинників (основних і неосновних) впливають на відхилення від плану їх величин; розкриття внутрішніх резервів і шляху їх використання; третій — систематизація, узагальнення й оформлення результатів аналізу, яка припускає оцінювання діяльності підприємств за аналізований період, розроблення й наукове обґрунтовування висновків і пропозицій за наслідками аналізу і ухвалення управлінських рішень.

14. ЕК БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА

За ринкових умов господарювання вирішального значення набуває економіч-на безпека всіх суб'єктів підприємницької та інших видів діяльності. Для того щоб пі-дприємству успішно функціонувати на ри-нку, йому необхідно:

- мати достатню кількість постійної клієнтури, яка бажає співпрацювати з пі-дприємством на довгостроковій основі;

- володіти високою конкурентоспроможністю і значними конкурентними пе-ревагами на ринку;

- мати перспективи на ринку;

- налагодити управлінські, виробничо-господарські, техніко-технологічні та інші процеси усередині підприємства;

- підібрати кваліфікований і добре вмотивований персонал;

- забезпечити відсутність проблем з владними державними структурами.

---

Економічна безпека підприємства - це такий стан справ на підприємстві, що визнається керівництвом і власниками як задовільний (прийнятний, бажаний, цільовий) і може підтримуватися протягом визначеного часу.

Отже, економічна безпека підприємства - це такий стан корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, інформації, технології, техніки, устаткування, інших майнових прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їх використання для стабільного функціонування та динамічного соціа-льного і науково-технічного розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негатив-ним впливам.

Необхідність постійного дотримання економічної безпеки обумовлена наяв-ним для кожного суб'єкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування та досягнення поставлених цілей. Рівень економічної безпеки за-лежить від того, наскільки ефективно керівництво підприємства спроможне уник-нути можливих загроз і ліквідувати наслідки окремих негативних впливів зовніш-нього і внутрішнього середовищ.

Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тому, щоб гаран-тувати його стабільне та максимально ефективне функціонування, а також висо-кий потенціал розвитку в перспективі.

До основних функціональних завдань економічної безпеки відносять:

- забезпечення високої ефективності роботи, фінансової стійкості та неза-лежності підприємства;

- забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурен-тоспроможності технічного потенціалу підприємства;

- досягнення високоїефективності менеджменту, оптимальноїта ефективної організаційної структури управління підприємством;

- досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та ефективне викорис-тання його інтелектуального потенціалу;

- мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської діяль-ності на стан навколишнього середовища;

- ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів;

- якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства;

- забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досяг-нення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів під-приємства та його функціональних відділів.

---

Смотрите также файлы

• ІДЗ з місцевих.doc

• 3 (1).doc

• 1_Test_Ekon_Prazi_CTB (1).doc

• 5_Тест_Маркетинг.doc

• 3_Тест Бухоблік.doc