(3.1)

де G- сила ваги трактора на горизонтальній ділянці, кН;

i- підйом (схил) напрямку руху агрегату, %.

5. Визначити максимально можливу ширину захвату агрегату

а) для причіпних МТА:

(3.2)

де К – питомий опір причіпної машини, кН/м;

q_м – вага машини, яка припадає на 1 м. конструктивної ширини її захвату, кН/м;

q_з – відношення ваги зчіпки до ширини її захвату, кН/м;

f_з – коефіцієнт опору кочення зчіпки.

б) для начіпних МТА:

(3.3)

де f_тр – коефіцієнт опору кочення трактора;

λ - коефіцієнт, який враховує довантаження трактора при роботі з начіпними машинами (при оранці λ =0.5÷1.0, при культивації та сівбі λ=1.0÷1.5, при глибокому розпушенні ґрунту λ = 1.6÷2.0);

в) для агрегатів з приводом механізмів через вал відбору

потужності (ВВП), номінальна сила тяги зменшується на величину опору на привід від В.В.П механізмів машини

механізмів машини

(3.4)

де Р_пр – опір на привід ВВП, кН.

(3.5)

де N_ВВП - потужність, яка передається через ВВП трактора (таблиця 1.12 [4]), кВт;

і_тр - загальне передаточне число трансмісії;

η_мг - механічний к.к.д. трансмісії;

r_к - динамічний радіус кочення ведучого колеса, (зірочки), м;

п_н - номінальна частота обертання колінчастого валу, хв.^-1;

η_ВВП - механічний к.к.д. передачі від двигуна до ВВП, η_ВВП =0.95.

Після цього розрахунок максимальної ширини захвату ведеться як для причіпних, чи начіпних агрегатів.

г) для начіпних орних агрегатів:

(3.6)

де К_П – питомий опір плуга, кН/м²;

а – глибина оранки, м.

д) для комплексного причіпного агрегату:

(3.7)

де К_п1,і К_пn- питомий опір причіпних сільськогосподарських машин 1,..., n-го типу, кН;

g₁ і g_n - вага машин відповідного типу, яка припадає на 1м конструктивної ширини її захвату, Н/м;

6. Визначити кількість машин в агрегаті

(3.8)

де в - конструктивна ширина захвату машини, м.

Також визначається число машин в комплексному агрегаті по кожній операції. Для орного агрегату розрахувати кількість плужних корпусів.

(3.9)

де в_к - ширина захвату одного корпуса, м.

Знайдену величину п_м або п_к заокруглити до найближчого цілого числа п₀ або n_ко в сторону зменшення. Цим забезпечується резерв тяги, який необхідний для подолання можливого тимчасового збільшення опору.

7. По кількості машин (плужних корпусів) в агрегаті та ширині захвату однієї машини встановити конструктивну ширину захвату агрегату.

або (3.10)

8. Вибрати (при необхідності) зчіпку і дати її коротку технічну характеристику.

Зчіпку вибрати з найменшим фронтом (А), так як із збільшенням фронту зчіпки збільшується її маса і тяговий опір.

(3.11)

9. Визначити тяговий опір причіпної (начіпної) частки МТА, кН:

а) для причіпної частки

(3.12)

де G_м і G₃ - відповідно вага машини та зчіпки, кН.

б) для начіпної частки МТА

(3.13)

де G_н.м- вага начіпної машини, кН;

в) для орного агрегату

де k_п - питомий опір плуга, кН/м² ;

---

а - глибина оранки, м;

G_пл- вага плуга, кН;

с - поправочний коефіцієнт, який враховує вагу ґрунту на корпусах плуга (в залежності від глибини оранки він змінюється від 1.1 до 1.4; при а=0.22÷0.25 він приблизно дорівнює 1.2).

10. Розрахувати показники раціональності МТА:

а) Визначити коефіцієнт використання сили тяги трактора

(3.15)

Коефіцієнт використання сили тяги трактора повинен знаходитись в таких межах: при оранці 0.78÷0.94, при сівбі 0.80÷0.97, при боронуванні 0.94÷0.98.

Якщо ξ_{р т} не вкладається у вказані межі, то слід змінити склад машин в агрегаті, або передачу трактора. При цьому швидкість повинна бути в діапазоні рекомендованих значень.

б) коефіцієнт використання максимальної тягової потужності

(3.16)

де N_г - потужність, яка витрачається на тягу агрегату, кВт.

(3.17)

в) тяговий к.к.д. трактора

(3.18)

де N_е - потужність двигуна при даному навантаженні, кВт.

Потужність (N_е) визначається по рівнянню

(3.19)

де η_м - механічний к.к.д. трансмісії;

η_δ - коефіцієнт використання швидкості, який враховує втрати на буксування.

(3.20)

г) коефіцієнт використання номінальної тягової потужності двигуна

(3.21)

11. Викласти зміст та послідовність операцій по підготовці агрегату до роботи (приєднання машин до зчіпки та трактора, встановлення і регулювання робочих органів і та ін.).

12. В кінці складається експлуатаційно-технічна характеристика розрахованого МТА, в якій вказують склад і ширину захвату, основну робочу передачу, швидкість на робочому режимі, номінальне тягове зусилля трактора на робочій передачі та тяговий опір агрегату, а також коефіцієнтів які оцінують завантаження трактора на вибраній передачі.

Таблиця 3.1Експлуатаційно-технічна характеристика МТА

Показники агрегату	Значення показників
Склад МТА: марка трактора
марка машини
число машин в агрегаті
ширина захвату агрегату,м
робоча передача
робоча швидкість руху, км/год
тягове зусилля трактора, кН
тяговий опір агрегату, кН
коефіцієнт використання сили тяги
коефіцієнт використання максимальної тягової потужності
тяговий к.к.д. трактора
коефіцієнт використання номінальної потужності двигуна

Зміст звіту:

1. Тема та мета роботи.

2. Розрахункові формули і результати розрахунків.

3. Підготовка агрегату до роботи

4. Експлуатаційно-технічна характеристика МТА (таблиця 3.1)

---

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА №4

Тема: Визначення кінематичних характеристик МТА

Мета роботи – засвоїти методику та розрахувати кінематичні характеристики машинно-тракторного агрегату

Зміст роботи:

Для обґрунтованого в попередній роботі складу машинно-тракторного агрегату необхідно:

1. Підібрати раціональний спосіб руху і спосіб повороту при виконанні заданої технології операції.

2. Визначити кінематичні характеристики робочої ділянки, поля.

3. Визначити кінематичні характеристики машинно-тракторного агрегату.

4. Привести схему підготовки поля та роботи агрегату.

Послідовність виконання роботи:

1. Для заданої технологічної операції та умов роботи вибирають спосіб руху агрегату в загінці виходячи з агротехнічних вимог до операції.

В таблиці 4.1 приведені рекомедуємі способи руху для основних польових робіт.

Таблиця 4.1-Напрямок та способи руху агрегатів на основних польових роботах

Вид сільськогосподарської роботи	Напрямок руху агрегату	Спосіб руху агрегату
1	2	3
Оранка, лемішне лущення	Бажані напрямки: впоперек або під кутом до попередньої оранки; впоперек схилу.	З чергуванням обробітку загінок «всклад» і «врозгін»; «Комбінований» - при довжині гону менше 500м.
Лущення і дискування	Виконують при обробітку	Рух в основному
	стерні – вздовж довгої сторони. Дискування зораного поля – під кутом до напрямку оранки.	«човником», але можливий діагональним і діагонально – перехресним способом.
Суцільна культивація, обробіток комбінованими агрегатами	Перша культивація – впоперек оранки, друга – впоперек напрямку попередньої культивації. Поля з нахилом 5° обробляють впоперек схилу.	Основний спосіб руху човниковий. Можливий з перекриттям для широкозахватних агрегатів з причіпними зчіпками.
Прикочування ґрунту, посіву	Доцільно рухатися впоперек борозен або впадин на полі.	Основний спосіб руху - човниковий

---

Продовження таблиці 4.1

1	2	3
Боронування, вирівнювання ґрунту	Передпосівне боронування – впоперек або під кутом до напрямку сівби. Боронування зораного поля – впоперек або під кутом до напрямку оранки. Боронування посівів – впоперек рядків посіву.	Основний спосіб руху – човниковий. На полях квадратної форми – можливий діагонально – перехресний; на полях невеликих розмірів, при обмеженні виїзду за межі поля, можливий рух вкругову
Сівба зернових і бобових культур, трав і луб’яних культур	Напрям сівби повинен бути впоперек або під кутом до напрямку оранки. Бажано, щоб довжина гону була максимальною. На схилах сівбу проводять впоперек напряму схилу.	Основні способи руху – човниковий і з перекриттям. Можливий загінний (врозгін) на полях великої площі багатосівалковим агрегатом. Можливий діагонально-перехресний на полях квадратної форми
Сівба та посадка просапних культур	Напрям сівби вибирають впоперек або під кутом до оранки.	Спосіб руху - човниковий
Обробіток міжрядь просапних культур	Обробіток ведуть по сліду посівного або посадкового агрегату.	Основний спосіб руху – човниковий. Можливі способи руху «перекриттям» або загінним типу «врозгін»
Збирання зернових колосових і бобових культур	Напрям руху жаток повинен співпадати з напрямом оранки. для полеглих посівів напрямок впоперек напряму вилягання або під кутом до нього. Напрямок руху на підбиранні валків повинен співпадати з напрямом руху жаткового агрегату.	На скошуванні в валки хліба способи руху: загінний з правими поворотами в кінці гону; загінний з розширенням прокосу; круговий на невеликих полях складної конфігурації. Для жаток з фронтальним різальним апаратом – човниковий.
Збирання картоплі	Напрям руху агрегатів по напрямку рядків картоплі.	Картоплекопач при суцільному збиранні рухається човниковим способом. При збиранні через 2 рядки – загінним способом «врозгін». При збиранні комбайном основний спосіб руху – «врозгін». При збиранні комбайном основний спосіб руху – «врозгін».

---

Продовження таблиці 4.1
1	2	3
Збирання цукрових буряків	Збиральні агрегати повинні рухатися в напрямку рядків буряків. Межі зчіпок повинні співпадати з стиковими міжряддями.	Поле розбивають на загінки по 120 рядків. Спочатку збирають 2\3 рядків загінки рухаючись по годинниковій стрільці. Ті що залишилися рядки збирають одночасно з двох сусідніх загінок.
Внесення добрив	Рух в напрямку попередньої оранки	Основний спосіб руху – човниковий. На полях з довжиною гону до 250-350 м. – спосіб руху з перекриттям.

При любих способах руху мають місце повороти. Основними видами поворотів машинно-тракторних агрегатів є повороти на 180°, на 90° і на різні кути. При гонових способах руху агрегати повертають на 180°, при кругових на 90°, і на різні кути.

Повороти діляться також на безпетльові і питльові (з відкритою і закритою петльою). Найбільш раціональними по затратах часу являються безпетльові повороти (кругові і з прямолінійною ділянкою).

При любих способах руху мають місце повороти. Основними видами поворотів є повороти на 180º, на 90º і на різні кути.

Приголовних способах руху агрегати повертають на 180º, при кругових на 90º,

при діагональних способах руху – на різні кути.

Повороти діляться також на безпетльові і петльові (з відкрито і закритою петльою). Найбільш раціональний по затратах часу являються безпетльові повороти (кругові і з прямолінійною ділянкою). При малій ширині захвату і русі «човником» не обійтися без петльових грибовидних поворотів, а для широкозахватних агрегатів можна використовувати грибовидних або односторонні петльові повороти.

Петльовий поворот на 90° застосовують під час збирання сільськогосподарських культур, коли агрегат рухається вкругову без кутових прокосів чи обкосів кутів загінки (поля).

Враховуючи вид технологічної операції , склад агрегату прийнятий спосіб руху вибирають вид повороту.

2.Визначення кінематичних характеристик поля.

Кінематичними характеристиками поля (робочої ділянки) являються:

• довжина (L) і ширина (В) поля (робочої ділянки);

• ширина загінки (С);

• ширина поворотної смуги (Е);

• робоча довжина гону (L_p)

На рисунку 4.1 приведена схема поля

рис.4.1 Схема поля і руху агрегату

Розмір поля: довжина L і ширина В беруться з завдання.

Оптимальну ширину загінки для різних способів руху визначають за формулами: при способах руху всклад, врозгін і з чергуванням загінок всклад і врозгін:

(4.1)

при безпетльовому комбінованому

(4.2)

при безпетльовому з перекриттям

(4.3)

при русі по колу

(4.4)

де В_р – ширина захвату агрегату, м;

L_p – робоча довжина гону, м;

R_o – мінімальний радіус повороту, м;

L – довжина поля (ділянки),м.

Ширина поворотної смуги становитиме:

при петльових поворотах

---

Смотрите также файлы

• Metod_rekomendatsiyi.doc

• Міністерство освіти і науки України.doc

• Samostiyna_robota_2012.doc

• Бізнес план ячмінь.doc

• РОЗДІЛ 3.doc