(4.5)

при безпетльових поворотах

(4.6)

де R₀ – мінімальний радіус повороту агрегату, м.

l – довжина виїзду агрегату,м.

Остаточно вибрані ширина загінки С і ширина поворотної смуги Е повинні бути кратними ширині захвату агрегату В_р.

Для визначення ширини загінки та ширини поворотної смуги є необхідно розрахувати (визначити) кінематичні характеристики агрегату.

3. Визначення кінематичних характеристик МТА

Кінематичними характеристиками машинно-тракторного агрегату являються:

• мінімальний радіус повороту агрегату (R₀);

• довжина виїзду агрегату (е);

• кінематичний центр агрегату (Ц_к);

• кінематична довжина агрегату (l_к);

• кінематична ширина агрегату (d_k- ліва і d_k – права).

Кінематичний центр агрегату – це точка агрегату, відносно тракторії якої визначається кінематика всіх точок агрегату. Умовно прийнято:

а) для агрегатів з колісними енергозасобами формули 4×2 – це проекція на площину руху середини ведучої вісі;

б) для агрегатів з колісними енергозасобами формули 4×4 – це проекція на площину руху точки середини прямої, що з’єднує середини ведучих осей;

в) для агрегатів з колісники енергозасобами, що мають шарнірну раму – це проекція на площину руху центру шарніру.

г) для агрегатів з гусеничними енергозасобами – це проекція на площину руху точки перетину повздовжньої вісі енергозасобу з вертикальною площиною, проведеною через центр тиску енергозасобу.

Кінематична довжина агрегату – це проекція відстані між кінематичним центром агрегату та лінією розміщення найбільш віддалених робочих органів при прямолінійному русі.

Кінематичну довжину визначають за залежністю:

(4.7)

де l_тр, l_зч, l_м – кінематична довжина відповідно всіх складових агрегату (трактора, зчіпки і робочої машини), м.

В таблиці 4.2 приведені значення кінематичної довжини окремих тракторів і машин.

Таблиця 4.2- Кінематична довжина тракторів та сільськогосподарських машин

Назва та марка машини	Кінематична. довжина, м.	Назва та марка машини	Кінематична довжина, м.
1	2	3	4
Трактори: Т-40АМ	1,32	Зчіпки: СГ-21	8,0
Т-16М, Т-25-А	1,0	СП-16	6,4
МТЗ-80, МТЗ-82	1,2/1,3	СП-11	6,7
МТЗ-102	1,2/1,3	СП-15	7,2
Т-150К	2,9/2,4	С-18	8,0
Т-150	2,12/2,55	С-11У	6,7
К-701	3,35/2,9	Плуги: ПЛП-6-35	3,1
ДТ-75М	2,35/1,55	ПЛН-5-35	4,3
Т-4, Т-4А	2,45/1,65	ПЛН-4-35	13,5
Т-70С	1,85	ПЛН-3-35	10,7
Плуг: ПЛН-3-40	5,7	Лущильники: ЛД-20	7,5
ПОН-2-30	2,2	ЛДГ-15	4,5
ПН-4-40	3,7	ЛДГ-10	6,6
ПТК-9-35	10,3	ЛДГ-5	1,10-1,40
ПКУ-3-35	2,8	ППЛ-10-25	1,10-1,45
Зернова прич. сівалка	3,2-3,8	Кукурудзяна сівалка	2,3

---

Продовження таблиці 4.2
1	2	3	4
Зернова начіпна сівалка	1,0	Овочева сівалка	3,5
Дискова борона: БД-10	7,8	Коток	1,0/4,6
БДТ-7, БДТ-3	4,5	Культиватори: КП-4А	3,5
Борони: БІГ-3	3,75	КПС-4	3,9
БЗЕС-1,0	1,40	КПГ-4
БТЗС – 1,0	1,45	КПГ-2,2

---

Кінематична ширина МТА (d_k) – це проекція відстані між повздовжньою віссю агрегату, що проходить через центр і найбільш віддаленою від цієї вісі точкою агрегату. Розрізняють d_k- праву і d_k – ліву.

Довжина виїзду агрегату (е) – відстань, на яку необхідно вивести агрегат від контрольної лінії на поворотній смузі до початку повороту, щоб запобігти появі огріхів в роботі.

Для агрегатів з заднім розміщенням робочих органів відносно центра агрегату е дорівнює:

з начіпними машинами:

(4.8)

з причіпними машинами:

(4.9)

для начіпних з попередньою навіскою:

де: l_к – кінематична довжина агрегату, м.

Радіус повороту (R₀) – це відстань між центром агрегату та центром повороту. Радіус повороту залежить від ширини захвату агрегату та швидкості його руху.

Радіус повороту причіпного орного агрегату R₀(3.4…7.0). Більше значення приймають для гусеничних, а менше для колісних агрегатів; для посівних і культиваторних агрегатів з однією машиною R₀ = 1.78В_р з двома - R₀ = 1.2В_р з трьома R₀ = 0.9В_р при чотирьох і п’яти - R₀ = 0.8В_р для боронувальних і лущильних агрегатів R₀ =В_р.

Радіус повороту начіпного агрегату а однією машиною дорівнює радіусу повороту трактора, а в випадку зчіпки та кількох машин на 15% менше радіуса повороту однотипного причіпного агрегату.

Із зростанням швидкості радіус повороту збільшується.

Таблиця 4.3- Формули для визначення радіусу повороту МТА

Начіпний та напівначіпний агрегат	R0	Причіпний агрегат	R0
Орний 3-8 корпусний	3Вр	Орний 3-8 корпусний	4,5Вр
Культиваторний суц. обробки	0,9Вр	Культиватор одномашинний	1,5Вр
Посівний односекційний	1,1Вр	Культиватор двохмашинний	1,2Вр
Посівний 3±секційний	0,9Вр	Культиватор трьох-, чотирьохмашинний	Вр
Просапний односекційний	0,9Вр	Боронування	Вр
Просапний 3±секційний	0,8Вр	Посівний 1,2±сівалковий	1,6Вр
Жниварковий	0,9Вр	Посівний трьохсівалковий	1,3Вр
Косарка односекційна	2,0Вр	Жниварковий одномашинний	1,4Вр
Косарка 3±секційний	1,1Вр	Жниварковий двохмашинний	1,2Вр
		Косарковий 2±машинний	1,2Вр

Привести кінематичну схему агрегату з вказанням основних кінематичних параметрів

Для оцінки вибраного способу руху та повороту розраховують коефіцієнт робочих ходів:

(4.11)

де: L_p – робоча довжина гону, м;

L_х – середня довжина холостого ходу в загінці, який припадає на один робочий прохід агрегату, м.

Таблиця 4.4-Середня довжина холостого ходу на загінці, яка приходиться на один робочий хід

Спосіб руху	Середня питома довжина холостого ходу, м.
1	2
Всклад або врозгін	0.5С+2.5R+2e
3 чергуванням загінок всклад та врозгін	0.5С+З R+2е
Човниковий
а) з грушоподібними поворотами	6R+2е
б) з грибоподібними поворотами	3.5R+2е
Двохзагінний комбінований безпетльовий	0.5С+2R+2е
3 перекриттям безпетльовий	0.5С+1.5R+2е
В кругову для симетричних агрегатів	(1÷2)R
Однозагінний комбінований	0.5С+2.5R+2е
Діагональний човниковий	6R+2е
Діагональний перехресний	4R+2е
ї\Зміст звіту: 1.Теми та мета роботи. 2.Визначені кінематичні параметри ділянки (поля). 3.Визначені кінематичні параметри МТА. 4.Схема підготовки поля та роботи агрегату. 5. Кінематична схема агрегату.

---

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА №5

Тема роботи: Розрахунок техніко-економічних показників

використання МТА

Мета роботи: Оволодіти методикою розрахунку змінної продуктивності агрегату, експлуатаційних витрат палива енерговитрат, затрат праці і витрат коштів на одиницю роботи.

Зміст роботи:

Для обґрунтованого в попередніх роботах машинно-тракторного агрегату розрахувати:

1. Продуктивність агрегату за зміну в заданих умовах.

2. Експлуатаційні витрати палива, затрати праці, витрати енергії і витрати коштів на одиницю роботи.

Література:

1.Ільченко В.Ю., Карасьов П.І., Лімонт А.С. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві. К.:Урожай , 1993.

2. Фере Н.Э. и др. Пособие по эксплуатации машинно-тракторного парка. – М.: Колос , 1976.

Послідовність виконання роботи:

1.Розрахунок змінної продуктивності агрегату

Змінну продуктивність машинно-тракторного агрегату розраховують за залежністю:

(5.1)

де В_р – робоча ширина захвату агрегату, м;

- робоча швидкість руху агрегату на витратній передачі, км/год;

Т_р – чистий час роботи агрегату на протязі зміни, годин.

При змінній тривалості циклу роботи агрегату (рух в кругову, всклад, або врозгін) чистий час роботи агрегату визначають за залежністю:

(5.2)

де Т_з – тривалість зміни (7годин);

Т_техн – час, який витрачається на технологічне обслуговування агрегату (табл.5.1);

Т_п.з – час при зупинці агрегату (для виконання технічного обслуговування, отримання наряду та ін.) приймається в залежності від виду виконуваної роботи рівним 0.14÷0.13 год.;

Т_в.п – час на зупинки по фізіологічним причинам, в залежності від факторів які впливають на втому механізатора, год;

Т_пер – час, який витрачається на внутрішньо змінні переїзди агрегату з ділянки на ділянку, год;

τ_пов – коефіцієнт тривалості поворотів.

(5.3)

де Т_пов – час, який витрачається на повороти агрегату.

(5.4)

де W_з – теоретична продуктивність агрегату за зміну, га; ();

S – відстань між ділянками (довжина шляху переїзду агрегату), км;

F_д – площа ділянки, яка обробляється, га;

V_х – швидкість руху агрегату при переїзді (з однією причіпною машиною V_х = 5.0÷5.5 км/год, з двома і більше V_х = 3.3÷4.5 км/год із начіпними знаряддями V_х = 6.0÷7.0 км/год).

Час який витрачається на переїзд можна прийняти рівним 0÷0.5 год.

При постійній тривалості циклу (човниковий рух, рух з перекриттям) чистий час роботи агрегату за зміну визначають за формулою:

(5.5)

де t_р.ц – час чистої роботи агрегату на протязі циклу,год;

n_ц – число циклі в на протязі зміни;

Кількість циклів за зміну становитиме:

(5.6)

де Т_зм – тривалість зміни, год;

Т_п.зм – поза цикловий час на протязі зміни, год.

Позацикловий нормує мий час за зміну включає:

(5.7)

де Т_п.з – час зупинок агрегату (для виконання ТО, отримання наряду та ін.) приймається в залежності від виду технологічної операції в межах 0,14-0,30 годин;

---

Т_в.п – час зупинок агрегату на власні потреби механізатора, год; приймають Т_в.п = 0,20÷0,35 год.

Т_пер – час на внутрішньо змінні переїзди агрегату з поля на поле ( або з загінки в загінку), год.

(5.8)

Таблиця 5.1 Приблизна тривалість однієї зупинки для технологічного обслуговування агрегату на кожну годину зміни

Сільськогосподарська операція	Тривалість однієї зупинки, год
1	2
Оранка, лемішне лущення	0,01-0,2

---

Смотрите также файлы

• Metod_rekomendatsiyi.doc

• Міністерство освіти і науки України.doc

• Samostiyna_robota_2012.doc

• Бізнес план ячмінь.doc

• РОЗДІЛ 3.doc