Файл: Лаб. прак. частина 1.doc

Змінне поле не перевищує, як правило,1% постійного поля. Первинною причиною його є електричні струми, що течуть в верхніх шарах земної атмосфери та за її межами. Магнетні варіації поділяються на правильні періодичні (періодом в одну сонячну добу) і неправильні коливання різної форми і амплітуди — магнетні бурі. Вони досить різноманітні по інтенсивності та вигляду: від невеликих короткочасних коливань елементів земного магнетизму до магнетних бур тривалістю від одного до кількох днів, під час яких ампдітуди коливань магнетних елементів можуть перевищувати 10^-2 Е. Магнетні бурі тісно зв’язані з іоносферними бурями, бурями земних струмів та полярними сяйвами. Сильні магнетоіоносферні бурі часто супроводжуються порушенням короткохвильового зв’язку.

Характерною формою малих бур є короткоперіодичні коливання, інколи правильного синусоїдального характеру, інколи- менш регулярні. Іншим типом малих бур є невеликі бурі, викликані спалахами ультрафіолетової радіації під час хромосферних вивержень Сонця, які часто супроводжуються повним поглинанням коротких радіохвиль та припиненням зв'язку на денній стороні Землі.

Теорія методу.

Якщо в данній точці Землі вільно підвішати магнетну стрілку (тобто підвішати за центр маси так, щоб вона могла повертатись і в горизонтальній і в вертикальній площинах), то вона встановиться за напрямком напруженості Н магнітного поля Землі в цій точці, тобто вісь стрілки складе кут  з горизонтальною площиною і кут  - з площиною географічного меридіана.

М агнетна стрілка, що може обертатись тільки навколо вертикальної осі, буде відхилятись в горизонтальній площині під дією горизонтальної складової Н₀ . Слід відмітити, що магнетна стрілка встановлюється в певному напрямі під дією вектора індукції магнетного поля , а не вектора напруженості. Але в силу встановленої традиції будемо говорити про вектор напруженості. Це не внесе значної похибки, так як дослідження проводяться в повітрі і В = ₀Н.

Розглянемо круговий провідник з N витків, прилягаючих достатньо густо один до одного, розташованих вертикально в площині магнетного меридіану. В центрі провідника помістимо магнетну стрілку, що може обертатись навколо вертикальної осі. Якщо через котушку пропустити струм I, то виникає магнетне поле з напруженістю H_m, направлене перпендикулярно до площини котушки. Таким чином, на стрілку буде діяти два взаємно перпендикулярних магнетних поля: магнетне поле Землі і магнетне поле струму. На рис.3. показано переріз котушки горизонтальною площиною. Тут Н_m – вектор напруженості поля, створеного коловим струмом, H₀–горизонтальна складова магнетного поля Землі. Стрілка встановиться за напрямом H₁ , тобто за напрямком векторної суми Н_m і H₀ .

З рис. 3 слідує:

(1)

Напруженість в центрі колового струму знайдемо за законом Біо-Савара -Лапласа:

---

(2)

де N – кількість витків, середній радіус яких рівний R; I – значення сили струму в окремому витку.

З (1) та (2) знаходимо:

(3)

Для даного місця Землі і даного приладу величина

(4)

є постійною. Тоді

(5)

З формули (4) слідує, що постійна С чисельно дорівнює струму, який протікає через витки, коли кут відхилення стрілки = 45 .

Таким чином, коловий провідник з магнетною стрілкою в центрі може бути використаний для вимірювання значення струму. Прилад, оснований на цьому принципі, називається тангенс-гальванометром. Загальний вигляд тангенс-гальванометра показаний на рисунку 4.

Використаний в даній роботі тангенс-гальванометр складається з котушки 1, закріпленої на підставці 3, що обертається. В центрі котушки на вертикальній осі закріплена стрілка 2, під якою є лімб з поділками 4.

Хід роботи.

1. Скласти схему.

Підставку 3 виставити на сферичній поверхні так, щоб кінці магнетної стрілки не торкались лімба 4.

2. Повертаючи тангенс-гальванометр по поверхні 5, встановити його витки в площині магнетного меридіану (магнетна стрілка повинна встановитись на нулі).

3. Ввімкнути котушку на N = 100 витків і, змінюючи струм реостатом R, добитися відхилення стрілки на 45. Записати значення струму I₁ .

4. Перемикачем П змінити напрямок струму в котушці і знову добитись відхилення стрілки на 45 в протилежний бік. Записати значення струму I₂.

Рис.4

5. Перевірити нульове встановлення приладу і повторити виміри для N₂=75 i N₃=50 витків. Записати значення струмів I₁", I₁, I₂, I₂.

6. Штангенциркулем виміряти середній діаметр витків котушки.

Додаткове завдання.

1. Перевірити, експериментально, справедливість рівності

2. Дослідити вплив кута відхилення стрілки  на точність визначення Н₀.

Обробка результатів експерименту та їх аналіз

1. Обчислити значення постійних С як середнє значення струмів:

2. За формулою(5) обчислити Н₀, Н₀, Н₀.

3. Розрахувати середнє значення Н₀, абсолюту Н₀ і відносну E похибки по результатах трьох вимірювань.

4. Обгрунтувати вибраний в даній роботі кут повороту стрілки на 45, провівши аналіз формули відносної похибки, одержаної з робочої формули, записаної у вигляді:

Контрольні запитання.

1. Елементи земного магнетизму.

2. Природа земного магнетизму.

3. Cформулювати закон Біо-Савара-Лапласа.

4. Вивести формулу для напруженості магнетного поля в центрі і на осі колового струму.

5. Пояснити будову і принцип дії тангенс-гальванометра.

6. . Чому виміри проводились при куті відхилення = 45 ?

Лабораторна робота №3-3

Визначення питомого заряду електрона методом магнетного фокусування

л. 1. §§41,43. 2. §§18.1,18.2,18.3,18.4

Мета роботи: визначити питомий заряд електрона з допомогою магнетного фокусування розбіжного електронного пучка.

Прилади та матеріали: електронно-променева трубка з блоком живлення; джерело постійного і змінного струмів; реостат; амперметр; вольтметр.

---

Теоретичні відомості

Питомий заряд електрона є важливою характеристикою, знання якого необхідне при розрахунках конструкцій різних електровакуумних приладів, електронно-оптичних установок, прискорювачів і т.д. Експериментальні методи визначення ^e/_mзасновані на законах руху електронів в електричних і магнетних полях. Ці ж методи використовуються і для визначення маси частинок, якщо відомий їх заряд або заряду при відомій масі.

У даній лабораторній роботі використовується метод фокусування пучка електронів поздовжнім магнетним полем. Принципова схема установки показана на рис. 1.

Рис.1

Електрони, які вилетіли з нагрітого катоду К, прискорюються електричним полем, створеним між катодом і анодом А , входять через малий отвір в аноді розбіжним променем і, попавши на флуоресціюючий екран  створюють світлу пляму.

Я кщо в просторі між анодом і екраном E створити магнетне поле з індукцією B , направленою вздовж осі x, то на електрон, який рухається в цьому полі з швидкістю , буде діяти сила Лоренца:

(1)

С ила F перпендикулярна як до напряму магнетного поля, так і до напряму руху електрона. Для електрона е < 0, тому сила буде направлена так, як показано на рис. 2.

Я кщо напрям руху електрона і магнетна індукція створюють кут , то швидкість можа розкласти на дві складові, одна із яких перпендикулярна, а інша паралельна магнетному полю:

(2)

Запишемо формулу (1) в скалярній формі

(3)

Таким чином, значення сили Лоренца визначається тільки нормальною складовою швидкості.

Розглянемо рух електронів як складний рух з швидкостями . Для випадку однорідного поля (B=const) числові значення і сили, діючої на електрон в цьому напрямку, залишаються незмінними .

Тому проекція траєкторії електронів на площину zoy буде колом. Паралельна складова швидкості електронів залишається постійною за абсолютною величиною і напрямом, так як магнетне поле не діє на частинку, яка рухається вздовж силових ліній.

У даному випадку рух електронів здійснюється по гвинтовій лінії, тобто з постійною швидкістю вздовж осі х і по колу в площини zoy.

Визначимо крок гвинтової лінії l. За другим законом Ньютона:

а врахувавши (3) і те, що , одержимо .

В результаті знаходимо радіус кола:

(4)

Очевидно, що час одного оберту:

(5)

З формул (4) і (5) одержуємо:

(6)

За час одного оберту електрон, рухаючись рівномірно вздовж осі х , пройде шлях, рівний кроку гвинтової лінії (рис. 3).

(7)

З формул (2), (6) і (7) одержуємо:

(8)

Так як в будь-якому випадку кут  надзвичайно малий, то cos1, а вираз (8) перепишеться:

(9)

Рис.3

Це означає, що всі електрони, які вилетіли з отвору анода А з однаковою швидкістю за час Т в площині zoy описують повні кола і пере-міщуються вздовж осі х на віддаль l, тобто зберуться в одній точці (рис 4).

Потім електронний промінь знову розходиться і фокусується через новий проміжок часу Т в точці О₂, яка віддалена від точки О на 2l т.д. У цьому полягає принцип фокусування електронних променів. Співвідношення (9) може бути використане для визначення питомого заряду електрона:

---

(10)

Рис.4.

Початкова швидкість електронів, що емітуються катодом нехтується, завдяки великим значенням анодної напруги U. Кінцева швидкість електронів визначається із співвідношення:

(11)

Із виразів (10) і (11) одержуємо остаточну формулу для експериментального визначення питомого заряду електрона :

(12)

Як видно із (4) і (9) крок гвинтової лінії і її радіус залежать від індукції B магнетного поля, тому, якщо поле неоднорідне, гвинтова лінія буде мати змінний крок і радіус. Але і в цьому випадку, якщо поле циліндрично симетричне, тобто джерело електронів розміщене на осі симетрії ох, кут  для всіх електронів буде практично однаковим. Проекції траекторій електронів на площину zoy будуть у цьому випадку еліптичними, а не коловими, як показано на рис.4.

Теорія методу

Для вимірювання величини e/m використовується установка, схема якої показана на рис.5. Основна частина установки— електронно- променева трубка.

Електрони, що вилітають з нагрітого катода K, проходять через фокусуючий електрод К₁ , а потім отвір в аноді і рухаються далі з постійною по величині швидкістю, значення якої визначається прискорюючою напругою U. Потім пучок електронів попадає в змінне електричне поле відхиляючих пластин С, направлене перпендикулярно до осі променя. Після конденсатора електрони попадають на екран трубки, покритий флуоресціюючою речовиною (Z_nS) Точки екрану, на які попадають електрони, світяться, так-як при цьому атоми флуоресціюючої речовини збуджуються і на екрані створюється світла смуга.

Щоб кут  був достатньо малим, довжина світлої смужки на екрані не повинна перевищувати 1,5-2 см. Електронно-променева трубка встановлена в середину соленоїда, що створює поздовжнє магнетне поле напруженістю Н , паралельне осі ох:

H = n I,

де I – струм в соленоїді;

n – число витків на одиницю довжини соленоїда. Під дією цього магнітного поля і відбувається фокусування електронного пучка, тобто електрони, збираються в одній точці (точка 0₁, на рис. 4). Відповідною зміною струму I в соленоїді, а значить і індукції магнетного поля

(13)

можна добитись того, щоб точка О₁ співпала з екраном.

Тоді l буде дорівнювати віддалі між відхиляючими пластинами C і екраном E і залишається ста-лою величиною для даної точки.

Таким чином, вираз (12) з урахуванням (13) набуває вигляду:

(14)

Порядок виконання роботи

1. Зібрати схему згідно рис.5. Після перевірки схеми лаборантом або викладачем ввімкнути її в мережу 220 В.

2. Ввімкнути джерело живлення електронно-променевої трубки. На екрані з’явиться світла смужка. Вертикально-відхиляючі пластини в цьому випадку повинні бути заземлені.

3. Замкнути ключ і підібрати з допомогою реостата такий струм в соленоїді, щоб світла смужка на екрані була зведена в точку.

4. Зняти покази амперметра і вольтметра.

---

Обробка результатів експерименту і їх аналіз

1. Розрахувати питомий заряд електрона за формулою (14). Значення n i l вказані на панелі установки.

2. Порівняти одержаний результат e /m з табличним значенням і пояснити причини розходження цих результатів.

Контрольні запитання

1. Подайте суть використаного в даній роботі методу магнітного фокусування електронних пучків.

2. Як знаходять радіус і крок гвинтової лінії, вздовж якої рухаються електрони?

Лабораторна робота № 3-4

Визначення напруженості магнетного поля на

осі соленоїда

л. 1. §50.2. §§15.4, 15.5

Мета роботи: набути навиків вимірювання напруженості магнетного поля в різних точках вздовж осі соленоїда.

Прилади та матеріали: соленоїд з вимірювальною котушкою; балістичний гальванометр; амперметр; реостат; вимикач.

Теоретичні відомості

Напруженість магнетного поля на осі соленоїда в загальному випадку визначається за формулою:

⁽¹⁾

де I – струм, що проходить по обмотці соленоїда;

n – кількість витків на одиницю довжини соленоїда;

₁ та ₂ – кути під якими з точки спостереження видно радіуси поблизу кінців соленоїда (рис.1).

К оли діаметр і довжина соленоїда сумірні то такий соленоїд називається коротким. Для короткого соленоїда напруженість Н магнетного поля максимальна на осі соленоїда. В решті точок величина Н менша.

Для довгого соленоїда ( коли R<<l ) ₁ 0 , ₂  і магнітне поле буде однорідним. Обчислимо напруженість магнетного поля для будь-якої точки на осі соленоїда.

З рис.1 видно, що

(2)

(3)

Тоді (4)

Величина n l = N – повне число витків. Отже,

(5)

Поле багатошарового соленоїда якісно має той самий характер, як і поле одношарового.

У даній роботі напруженість магнетного поля визначається за допомогою балістичного гальванометра. Схему установки наведено на рис. 2. Балістичний гальванометр приєднується до вимірювальної котушки W. При замиканні вимикача К напруженість магнетного поля на осі соленоїда зростає від нуля до значення Н.

Магнетний потік, який пронизує при цьому вимірювальну котушку:

(6)

де S і N₁ – площа поперечного перерізу і число витків вимірювальної котушки.

У колі котушки W виникає короткочасний індукційний струм і рамка гальванометра відхиляється на деякий кут . Зміщення світлового “зайчика” відраховується по шкалі гальванометра.

Кількість електрики q, що пройде через гальванометр,

(7)

де R_k- опір кола гальванометра, Ом. (Складається з опору котушки і опору гальванометра) .

(8)

З другого боку, кількість електрики q пропорційна величині зміщення покажчика балістичного гальванометра від положення рівноваги  :

(9)

де С_g – стала балістичного гальванометра (рівна ціні однієї поділки шкали балістичного гальванометра).

З формул (8) і (9) маємо:

(10)

Величини S, N₁, R, R_g, C_g, залишаються сталими при всіх вимірюваннях, тому введено позначення:

---