Файл: КП_6-30-mzp3.pdf

0

c

срп

н

0

2

г

M

M

J

t









. 

Динамічний момент при пуску з вантажем, Нм

1

п

н

1

д

t

J

M







. 

Динамічний момент при гальмуванні

з вантажем, Нм

1

г

н

2

д

t

J

M







. 

Динамічний момент при пуску без вантажу, Нм

2

п

н

0

3

д

t

J

M







. 

Динамічний момент при гальмуванні без вантажу, Нм

2

г

н

0

4

д

t

J

M







. 

Час усталеної роботи, с 

t

у1

=t

1

-t

п1

-t

г1

; 

t

у2

=t

2

-t

п2

-t

г2

. 

Моменти на навантажувальній діаграмі, Нм

М

1

=М

д1

+М

с

; 

М

2

=М

с

; 

16 

М

3

=М

с

-

М

д2

; 

М

4

=М

д3

+М

с0

; 

М

5

=М

с0

; 

М

6

=М

с0

-

М

д4

. 

На  основі  розрахованих  моментів  М

1

–

М

6

та  відповідних  часових 

інтервалів будується навантажувальна діаграма.

4.

3. Перевірка правильності вибору двигуна

Навантажувальна  діаграма  електропривода  є  основою  для  перевірки 

попередньо обраного двигуна за нагріванням та перевантажувальною 

здібністю.  Умови  нагрівання  двигуна  визначаються  за  допомогою  одного  з 

методів еквівалентних величин.

На  основі  навантажувальної  діаграми  одним  з  методів  еквівалентних 

величин  (моменту,  потужності  або  струму)  можуть  бути  встановлені  умови 

нагрівання  двигуна.  Для  еквівалентних  та  номінальних  величин  вірно 

вибраного двигуна справедливими є такі нерівності

I

екв



I

н

;   М

екв



М

н

;   Р

екв



Р

н

. 

Якщо  розрахункове  значення  ТВ%  відрізняється  від  стандартного  ,  то 

необхідно перерахувати еквівалентний момент на стандартне значення

%

ТВ

%

ТВ

M

M

ст

екв

'

екв



. 

Перевірка  двигуна  за  перевантажувальною  здібністю  здійснюється 

шляхом порівняння максимальних моментів з на основі наступної залежності:

М

нав 

max



M

max

, 

де  М

нав 

max 

– 

найбільший  за  робочий  цикл  момент  навантажувальної  діаграми, 

M

max

 – 

найбільший припустимий момент для даного типа двигуна.

Еквівалентний момент, Нм

17 





2

у

1

у

г2

г1

п2

п1

2

г

2

6

2

у

2

5

2

п

2

4

1

г

2

3

1

у

2

2

1

п

2

1

екв

t

t

t

t

t

t

t

M

t

M

t

M

t

M

t

M

t

M

M

























, 

де 



 - 

коефіцієнт погіршення тепловіддачі двигуна в перехідному режимі

2

1

0









, 



0

=0,68 – 

коефіцієнт, що ураховує погіршення умов тепловіддачі в нерухомому 

стані двигуна.

4.4. Вибір генератора

Потужність генератора, кВт

м

дв

ндв

г

P

P







, 

де 



дв

 – 

ККД двигуна

ндв

ндв

ндв

дв

I

U

P





. 



м

=0,99 – 

ККД мережі.

На основі розрахованої потужності за каталогом обирається генератор. 

Технічні данні генераторів приведені в додатку 2.

4.5. Розрахунок динамічних параметрів системи Г

-

Д

Електромагнітна стала часу двигуна, с 

яд

я

я

R

L

T



, 

де 

L

я

- 

індуктивність якоря двигуна, Гн

н

н

н

я

I

n

p

U

30

L















, 

де 



=0,2



0,3 – 

коефіцієнт (для двигунів серії Д та ДП); р 

– 

число пар полюсів 

двигуна.

Електромеханічна стала часу приводу, с

18 

2

я

м

c

R

J

T







, 

де 

R

я



=k

t

д

R

яд

+k

t

г

R

яг

;  k

t

д 

=1,4  – 

температурний  коефіцієнт  двигуна 

k

t

г

=1,22  – 

температурний  коефіцієнт  генератора; 

R

яг

  – 

активний  електричний  опір 

генератора;  с 

– 

конструктивний  коефіцієнт  двигуна  визначається

за 

формулою (4).

Конструктивний коефіцієнт генератора

н

n

60

N

a

p

k







, 

де  р 

– 

число  пар  полюсів  генератора;  а 

– 

число  паралельних  гілок  обмотки 

якоря  генератора; 

N=2W

я

- 

число  активних  стрижнів  обмотки  якоря 

генератора. 

Номінальний потік обмотки збудження генератора, Вб

k

I

R

k

U

Ф

нг

яг

tг

нг

нг





. 

Номінальний струм обмотки збудження генератора, А

з

tг

нг

зн

R

k

U

8

,

0

I



, 

де 

R

з

 – 

активний електричний опір обмотки збудження генератора.

МРС генератора на полюс

,

W

I

aW

F

в

зн

в

н







де 

W

в

 – 

число витків обмотки збудження на полюс.

По  універсальній  кривій  намагнічування  при  Ф=Ф

н

знаходиться 

коефіцієнт генератора

1

aWв

в

н

н

г

aW

Ф

F

Ф

C





















, 

де  індекс 

aW

в

відповідає  номінальному  значенню  НС  універсальної  кривої 

намагнічування.

19 

На  універсальній  кривій

намагнічування,  яка  приведена  в  додатку  3  (в 

точці Ф/Ф

н

=1 і 

F/F

н

задаються прирощенням  



aW

в

і визначають прирощення 



Ф на коліні універсальної кривої намагнічування.

Індуктивність обмотки збудження генератора визначають за формулою

L

з

=2р



г

С

г

W

в

2

, 

де р 

– 

число пар полюсів генератора; 



г

=1,2 – 

коефіцієнт розсіяння головних 

полюсів.

Стала  часу  обмотки  збудження  генератора  при  пуску  визначається  за 

формулою (нелінійністю кривої намагнічування можливо нехтувати), с 

з

tг

з

з

R

k

L

T



. 

При відключенні обмотки, с





p

з

tг

з

'

з

R

R

k

L

T





, 

де 

R

p

=(3



5)R

з

 – 

розрядний опір.

Коефіцієнт підсилення генератора

зн

гн

з

г

г

U

U

U

E

k









, 

де 

U

гн

 – 

номінальне значення напруги генератора (по каталогу), В;

U

зн

=I

зн



k

t

г



R

з

. 

4.6. Розрахунок постійних і змінних втрат

Струм в якірному колі при навантаженні М

с

, А

c

M

I

c

c



. 

Для електропривода скіпової лебідки М

с 

дорівнює М

бар

Кутова швидкість двигуна при навантаженні М

с

, 1/c 

20 

c

I

R

U

c

яд

н

c







. 

Повні втрати в двигуні при номінальному навантаженні, Вт



Р

н

=U

н

І

н

-

Р

нд



10

3

. 

Змінні втрати в двигуні при номінальному навантаженні, Вт



н

=І

н

2



k

t

д



R

яд

. 

Постійні втрати в двигуні, Вт

K=



Р

н

-



н

. 

Змінні втрати в двигуні при навантаженні М

с

, Вт