Файл: Екологія посібник.doc

Приклад 2.3. Розрахувати біологічні ставки глибокого доочищення біологічно очищених стічних вод за такими даними: витрати стічних вод 3900 м³/д; води, що надходить мг/дм³; необхідне очищеної води мг/дм³; середня температура стічних вод влітку °С; взимку ºС. Приклад схеми біологічного ставка представлено на (рис 2.1).

Рис. 6.1. – Схема п’ятиступеневого біологічного ставку;

1 – подача стічних вод; 2 – впуск; 3 – поперечні стінки з

фашин або з плоту; 4 – розподільні валки; 5 – перепускні лотки;

6 – запасні випуски для спорожнення ставу; 7 – випуски очищених

стічних вод; 8 - відвідний канал.

Розв’язання

1 Запроектуємо двохступеневі біологічні ставки з природною аерацією. Спочатку визначається тривалість перебування стічних вод в першому ступені, прийнявши ефект очищення таким, що дорівнює 50% ( після першого ступеня мг/дм³):

в літній період

д;

в зимовий період

д,

де і ; – коефіцієнт об’ємного використання кожного ступеню ставку; – теж, для останнього ступеню; і – приймаються для штучних ставків з відношенням довжини секції до ширини 20:1 і більше – 0,8...0,9, при відношенні 1:1...3:1 або для ставків, збудованих на основі природних місцевих водоймищ (озер, запруд тощо);

2. Тривалість перебування стічних вод в другому ступені біологічних ставків:

д;

д.

де – залишкова , приймається влітку 2...3 мг/дм³, взимку – 1...2 мг/дм³; – константа швидкості споживання кисню, д^-1, для ставків глибокого очищення при температурі води Т=20°С для першого ступеня 0,07, для другого – 0,06, для решти – 0,05...0,04; для одноступеневого ставку 0,06.

За розрахунковий приймається зимовий час року.

3. Визначаються об’єми першого і другого ступенів біологічних ставків:

м³;

м³.

4. Обчислюється необхідна площа для першого ступеня біологічних ставків:

для літнього періоду

м²,

для зимового періоду

м².

– розчинність кисню у воді в залежності від температури повітря, мг/дм³, приймається за табл. 6.7; – концентрація кисню, необхідна у випусковій воді, мг/дм³; – величина атмосферної аерації, дорівнює 3…4 г/(м² д).

Таблиця 6.7 – Розчинність кисню в чистій воді при тиску 0,1 МПа

Температура, ºС	, мг/дм3	Температура, ºС	, мг/дм3
5	12,79	20	9.02
10	11,27	22	8,67
12	10,75	24	8,33
14	10,26	26	8,02
16	9,82	28	7,72
18	9,4

Отже, для забезпечення достатньої кількості кисню на протязі всього року площа першого ступеня біологічних ставів повинна бути 16844 м².

5. Визначається необхідна площа другого ступеня:

м²;

м².

6. Обчислюється максимальна глибина біологічних ставків:

першого ступеня

м;

другого ступеня

м.

7. Глибину ставків з природною аерацією рекомендується приймати рівною 0,5...1 м. Приймаємо глибину першого ступеню ставку м, другого – м. Тоді загальна площа першого і другого ступенів буде дорівнювати:

м²;

м².

8. Приймаємо 4 паралельно працюючих біологічних ставки по два ступені в кожному.

Площа секції першого ступеня:

м².

Площа секції другого ступеня:

м².

Розміри кожної секції першого ступеню 18 × 403 м, другого – 18 × 417м.

4. Варіанти завдань для розрахунку

Задача 3.1. Визначити розмір збору за рік за скиди забруднюючих речовин в (водний об’єкт згідно варіанта (таблиця 6.4)), якщо відомо, що підприємство щоквартально скидає (таблиця 6.8):

Скиди нормативні протягом І – ІV кварталів за виключенням (Т) днів. При роботі джерела скиду у понадлімітному режимі кількість забруднюючих речовин, що поступали у водний об’єкт кожної доби, на (М) % перевищувала нормативне значення.

Крім зазначеного протягом року підприємством було скинуто: 1,356 т речовини А з ОБРВ 0,0005 мг/м³ (варіант 1-10); 2,456 т речовини Б з ОБРВ 0,3 мг/м³ (варіант 11-20); 0,0705 т речовини В з ОБРВ 0,0432 мг/м³ (варіант 21-30), 13,72 т речовини Г з ОБРВ 10,01 мг/м³ (варіант 31-40). Режим джерела скиду безперервний; 1 квартал дорівнює 90 днів.

Таблиця 6.8 - Вихідні дані для розрахунку

Задача №3.2. Підібрати тип і кількість решіток для станції очистки продуктивністю , м³/д (таблиця 6.9).

Таблиця 6.9 - Вихідні дані для розрахунку

Приклад 3.3. Розрахувати біологічні ставки глибокого доочищення біологічно очищених стічних вод за такими даними (таблиця 6.10): витрати стічних вод м³/д; води, що надходить мг/дм³; необхідне очищеної води мг/дм³; середня температура стічних вод влітку °С; взимку ºС.

Таблиця 6.10 - Вихідні дані для розрахунку

Контрольні запитання

1. Загальна характеристика методів очищення стічних вод.

2. Характеристика механічного очищення стічних вод.

3. Характеристика біологічного очищення стічних вод та доочищення стічних вод.

4. Характеристика фізико-хімічного очищення стічних вод.

5. Характеристика нейтралізації стічних вод.

6. Характеристика коагулювання стічних вод.

7. Характеристика сорбційного очищення стічних вод.

8. Характеристика іонообмінного очищення стічних вод.

9. Характеристика флотації та електрохімічного очищення стічних вод.

10. Характеристика процесів екстракції, евапорації та кристалізації стічних вод.

11. Характеристика обеззаражування стічних вод і випуск їx у водоймища.

12. Характеристика дезінфекції стічних вод хлором та негативні наслідки хлорування води.

13. Характеристика знезараження води ультрафіолетовим випромінюванням.

14. Характеристика озонування стічних вод.

15. Характеристика випуску стічних вод у водоймища.

16. Характеристика утилізація осадів і контроль якості стічних вод.

17. Класифікація та склад осадів стічних вод.

18. Основні напрямки утилізації осадів стічних вод.

19. Утилізація та переробка мулових осадів стічних вод.

20. Характеристика контролю за складом стічних вод.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7

Методики визначення обсягів утворення відходів та розмірів відшкодування збитків

Мета роботи: практичне вивчення студентами методик розрахунку обсягів утворення і розмірів відшкодування збитків, які заподіяні навколишньому природному середовищу держави в результаті накопичення різних видів відходів.

1. Основні поняття та роз'яснення

1.1 Ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів:

1) обладнання та прилади, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, – 506,44 гривні за одиницю;

2) люмінесцентні лампи - 8,81 гривні за одиницю.

1.2 Ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки відходів (таблиця 7.1).

Таблиця 7.1 – Ставки податку за розміщення відходів залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів

1.3 За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, застосовується ставка податку, встановлена за розміщення відходів І класу небезпеки.

За розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 1.1-1.3 збільшуються у три рази.

Коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

1.4 Ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені).

Суми податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), обчислюються платниками податку експлуатуючими організаціями (операторами) атомних електростанцій, включаючи експлуатуючі організації (оператори) дослідницьких реакторів, самостійно щокварталу на основі показників виробництва електричної енергії, ставки (проіндексованої ставки) податку, а також пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів виходячи з фактичного об'єму радіоактивних відходів, утворених за базовий податковий (звітний) період, і з фактичного об'єму радіоактивних відходів, та коригуючого коефіцієнта за формулою [7, 20-25]:

АЕС = On × Н + (рнс × С1нс × V1нс + рв × С1в × V1в) + 1/32 (рнс × С2нс × V2нс + рв × С2в × V2в),

де АЕС - сума податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) експлуатуючими організаціями (операторами) атомних електростанцій, обчислена за базовий податковий (звітний) період гривень з копійками;