Файл: Екологія посібник.doc

On - фактичний обсяг електричної енергії, виробленої за базовий податковий (звітний) період експлуатуючими організаціями (операторами) атомних електростанцій, кВт·год (для дослідницьких реакторів дорівнює 0);

Н - проіндексована ставка податку, який справляється за електричну енергію, вироблену експлуатуючими організаціями (операторами) атомних електростанцій, що переглядається у разі потреби один раз на рік, гривень за 1 кВт·год;

1/32 - коефіцієнт реструктуризації податку за накопичені до 1 квітня 2009 року радіоактивні відходи (коефіцієнт діє з 1 квітня 2011 року до 1 квітня 2019 року, протягом іншого періоду дорівнює 0);

рв - коригуючий коефіцієнт для високоактивних відходів, наведений у таблиці 1.2;

рнс - коригуючий коефіцієнт для середньоактивних та низькоактивних відходів, наведений у таблиці 7.2;

С1нс - собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, утворених їх виробниками за базовий податковий (звітний) період, гривень з копійками (таблиця 7.3);

С1в - собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) високоактивних радіоактивних відходів, утворених їх виробниками за базовий податковий (звітний) період, гривень з копійками (таблиця 1.3);

С2нс - собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, накопичених їх виробниками до 1 квітня 2009 року, гривень з копійками (таблиця 7.3);

С2в - собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) високоактивних радіоактивних відходів, накопичених їх виробниками до 1 квітня 2009 року, гривень з копійками (таблиця 7.3);

V1нс - фактичний об'єм низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, прийнятих до сховища експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій за базовий податковий (звітний) період, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

V1в - фактичний об'єм високоактивних радіоактивних відходів, прийнятих до сховища експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій за базовий податковий (звітний) період, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

V2нс - фактичний об'єм низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, накопичених у сховищах експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій до 1 квітня 2009 року, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

V2в - фактичний об'єм високоактивних радіоактивних відходів, накопичених у сховищах експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій до 1 квітня 2009 року, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання).

Суми податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, обчислюються платниками податку-виробниками радіоактивних відходів самостійно щокварталу на підставі ставок (проіндексованих ставок) податку, пропорційно до строку зберігання таких відходів понад установлений строк за формулою:

S зберігання = N х V х T зберігання,

де S зберігання - сума податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, обчислена за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал, гривень з копійками;

N - ставка податку (проіндексована ставка податку, обчислена за формулою, наведеною у пункті 1.5 цього розділу), який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

V - фактичний об'єм радіоактивних відходів, які зберігаються у виробника таких відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

T зберігання - кількість повних календарних кварталів, протягом яких радіоактивні відходи зберігаються понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

1.4.1. Ставка податку за утворення радіоактивних відходів виробниками електричної енергії – експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій), включаючи вже накопичені, становить 0,0074 гривні у розрахунку на 1 кВт-год виробленої електричної енергії.

Коригуючий коефіцієнт, який встановлюється для експлуатуючих організацій ядерних установок (атомних електростанцій) залежно від активності радіоактивних відходів (таблиця 7.2).

Таблиця 7.2. – Значення коригуючого коефіцієнту

Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (таблиця 7.3).

Таблиця 7.3 – Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів.

1.5 Індексація ставок податку

З 1 січня року, що настає проводиться індексація ставок податку за формулою:

= Сб х дІ,

де - проіндексована ставка податку в поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків після коми) за 1 тонну (1 куб. метр, 1 куб. сантиметр, 1 кВт·год, одиницю);

Сб - базова ставка податку, гривень за 1 тонну (1 куб. метр, 1 куб. сантиметр, 1 кВт·год, одиницю);

дІ - добуток індексів споживчих цін (індексів інфляції) за попередні роки починаючи з року набрання чинності ПКУ, а для нововведених ставок податку - починаючи з року їх введення, десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків;

І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) встановленим законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, у відсотках.

1.6 Суми податку, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок (проіндексованих ставок) податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:

де - ставки (проіндексовані ставки) податку в поточному році за тонну і-того виду відходів, у гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків), які обчислюються за формулою, наведеною у пункті 1.5.

Млі - обсяг відходів і-того виду у тоннах (т);

Кт - коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів, наведено у пункті 1.3 цього розділу;

Ко - коригуючий коефіцієнт дорівнює 1, якщо забезпечується повна ізоляція відходів на звалищах від впливу на НПС, або дорівнює 3 у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря, водних об'єктів і грунту.

1.7 Методика розрахунку об’ємів утворення відходів металообробки

1.7.1 Металева стружка (IV клас небезпеки).

Кількість металевої стружки, що утвориться при обробці металу, визначається по формулі:

М = Q∙k_стр/100, т/рік (7.1)

де: Q - кількість металу, що надходить на обробку, т/рік,

k_стр – норматив утворення металевої стружки, %, (приблизно 10-15%, більш точно визначається за даними інвентаризації).

1.7.2 Металовмісний пил (III клас небезпеки).

Наведено розрахунок кількості пилу для верстатів, обладнаних вентиляцією і пиловловлюваною установкою.

1. При наявності погодженого ГДВ кількість металовмісного пилу, що утвориться при роботі металообробних верстатів і збирається в бункері пиловловлюваного апарата, визначається за формулою:

М = М_ГДВ·η/(1- η), т/рік

де: М_ГДВ – валовий викид металевого пилу за даними проекту ГДВ, т/рік,

η - ступінь очищення в пиловловлюваному апараті (за даними проекту ГДВ), частки від 1 (0÷1).

2. При відсутності погодженого ГДВ кількість металовмісного пилу, що утвориться при роботі металообробних верстатів і збирається в бункері пиловловлюваного апарата, визначається за формулою:

М = Σ 3,6∙К_i Т_i∙η/(1- η)·10^-3, т/рік (7.2)

де: К_i – питоме виділення металевого пилу при роботі верстата i-го виду, г/с (таблиця 7.4); Т_i – кількість годин роботи в рік верстата i-го виду, година/рік.

Підсумовування проводиться по всіх видах устаткування, від якого здійснюється відведення повітря в даний пиловлюваний апарат.

Таблиця 7.4 – Еколого-технологічні характеристики верстатів

¹склад металевого пилу в залежності від виду оброблюваного матеріалу

1.8 Методика розрахунку об’ємів утворення відходів відпрацьованих елементів живлення

Відпрацьовані акумулятори і акумуляторні батареї можуть здаватися на переробку в зборі або в розібраному стані. Якщо акумулятори розбираються, то утворюються наступні види відходів: 1) лом кольорових металів (залежно від типу акумулятора), 2) пластмаса (пластмасовий корпус батареї), 3) осад від нейтралізації електроліту

Вага відпрацьованих акумуляторів з електролітом дорівнює:

М = ∑ N_i х m_i х 10^-3

де: N_i – кількість використовуваних акумуляторів  i-ої марки, шт./рік;

m_i – вага одного акумулятора i-ої марки з електролітом (таблиця 1.5), кг.

Підсумовування здійснюється по всіх марках акумуляторів.

Вага відпрацьованих  акумуляторних батарей без електроліту (I клас небезпеки) розраховується по формулі:

М = ∑ N_i х m^бе_i х 10^-3 т/рік (7.3)

де: m^бе_i – вага акумуляторної батареї i-го типу без електроліту (табл. 7.5), кг.

Кількість відпрацьованого електроліту (II клас небезпеки) визначається за формулою:

М = ∑ N_i х m^е_i х 10^-3, т/рік, (7.4)

де: m^е_i – вага електроліту в акумуляторі i-ої марки (таблиця 7.5), кг;

m^е_i = V_i х р; або m^е_i = m_i - m^бе_i;

де: V_i – об’єм електроліту в акумуляторі i-ої марки, кг;

p – густина електроліту, кг/л.

Підсумовування здійснюється по всіх марках акумуляторів.

Нейтралізація електроліту кислотних акумуляторів здійснюється гашеним або негашеним вапном.

Нейтралізація електроліту негашеним вапном відбувається за наступним рівнянням реакції:

H₂SO₄ + Ca(OH)₂ = CaSO₄ 2H₂O.

Кількість осаду, що утвориться CaSO₄ 2H₂O відповідно до рівняння реакції дорівнює:

М_осад = 172 х М_{електроліту} х С/98, т;

де: М_{електроліту} – кількість відпрацьованого електроліту, т;

С – масова частка сірчаної кислоти в електроліті, С = 0,35;

172 – молекулярна вага кристалогідрату сульфату кальцію;

98 – молекулярна вага сірчаної кислоти.

Кількість вапна (М_вапна), необхідного для нейтралізації електроліту розраховується за формулою:

М_вапна = 74 х М_{електроліт} х С / 98/Р, т;

де: 74 – молекулярна вага гідроксиду кальцію;

Р – масова частка активної частини у вапні (Р = 0,4-0,9 залежно від марки і сорту вапна).

Кількість домішок вапна (М_{домішок}), що перейшло в осад, становить:

М_{домішок} = М_вапна х (1-Р).

Вміст води в осаді розраховується по формулі:

М_води = М_{електроліту} х (1-С).

Кількість вологого осаду (II клас небезпеки), що утвориться, з урахуванням домішок у вапні дорівнює:

М_{осад вологий.} = М_осад + М_{домішок} + М_вода. (7.5)

Вологість осаду дорівнює:

М_вода/ М_{осад вологий} х 100.

Таблиця 7.5 –Акумулятори і акумуляторні батареї (свинцеві)