Файл: Екологія посібник.doc

Усереднений склад ртутьвмісних ламп: скло (IV клас небезпеки) – 92 %; ртуть (I клас небезпеки) – 0,02 %; інші метали (IV клас небезпеки) – 2 %; інші матеріали (III клас небезпеки) – 5,98 %.

Таблиця 7.6 – Вихідні дані ламп (для розрахунку)

№ п/п	Тип лампи	Експлуатаційний термін служби ламп, годин, k_i	Вага лампи, грам, m_i	Примітка
	ЛБ 4	6000	25	Лампи розрядні низького тиску люмінесцентні (ртутьвмісні)
	ЛБ 4-2	6000	24
	ЛБ 6	7500	32
	ЛБ 6-2	6000	32
	ЛБ 8	7500	40
	ЛБ 8-5	6000	38
	ЛБ 13	7500	75
	ЛБ 13-2	6000	68
	ЛБ 15-1	15000	118
	ЛБ 15-Э	15000	118
	ЛБ 18-1	12000	110
	ЛБ 18-Э	12000	110
	ЛБ 20--1	15000	170
	ЛБ 20-2	15000	170
	ЛБ 20-Э	15000	170
	ЛБ 30-1	15000	190
	ЛБ 30-Э	15000	190
	ЛБ 36	12000	210
	ЛБ 36-Э	12000	210
	ЛБ 30-1Э	12000	210
	ЛБ 40	12000	210
	ЛБ 40-1	15000	320
	ЛБ 40-1Ж	4000	320
	ЛБ 40-Э	15000	320
	ЛБ 40-1Э	15000	320
	ЛБ 58	12000	290
	ЛБ 65	12000	290
	ЛБ 65-1	15000	450
	ЛБ 80	12000	450
	ЛБ 80-1	12000	450
	ЛБА 40-1	13000	320
	ЛБЕ 10	6000	70
	ЛБЕ 15	6000	100
	ЛБК 22	7500	205
	ЛБК 32	7500	300
	ЛБК 40	7500	405
	ЛБР 3	1000	20
	ЛБР 4	1000	25
	ЛБР 4-2	1000	25
	ЛБР 20	7500	175
	ЛБР 40	11000	330
	ЛБР 65	11000	390
	ЛБР 80	11000	390
	ЛБС 20	12000	175
	ЛБС 40	12000	340
	ЛБУФ 36	10000	240
	ЛБЦТ 36	15000	210
	ЛБЦТ 40	13000	320
	ЛБ U8Б3	7500	50
	ЛБ U30	15000	300
	ЛГ 20	7500	170
	ЛГ 40	10000	320
	ЛД 16	15000	118
	ЛД 20	13000	170
	ЛД 30	15000	190
	ЛД 40	15000	320
	ЛД 40-1	15000	320
	ЛД 65	13000	450
	ЛД 80	12000	450
	ЛД 80-1	12000	450
	ЛДС 20	12000	175
	ЛДС 40	12000	340
	ЛДЦ 15-1	15000	118
	ЛДЦ 15-Э	15000	118
	ЛДЦ 18	12000	110
	ЛДЦ 18-Э	12000	110
	ЛДЦ 20	13000	170
	ЛДЦ 20-Э	13000	170
	ЛДЦ 30-1	15000	190
	ЛДЦ 30-1Э	15000	190
	ЛДЦ 36	15000	210
	ЛДЦ 36-Э	12000	210
	ЛДЦ 36-1Э	12000	210
	ЛДЦ 40-1	15000	320
	ЛДЦ 40-Э	15000	323
	ЛДЦ 40-1Э	15000	320
	ЛДЦ 65	13000	450
	ЛДЦ 80	12000	450
	ЛДЦА 40-1	13000	320
	ЛДЦС 20	12000	175
	ЛДЦС 40	12000	340
	ЛДЦУФ 40	13000	400
	ЛЕЦ 8	7500	40
	ЛЕЦ 13	7500	70
	ЛЕЦ 16	7500	150
	ЛЕЦ 18	12000	110
	ЛЕЦ 18-Э	12000	110
	ЛЕЦ 20	13000	130
	ЛЕЦ 20-1	13000	170
	ЛЕЦ 36	12000	210
	ЛЕЦ 36-Э	12000	210
	ЛЕЦ 40-1	13000	320
	ЛЕЦ 40И	7500	170
	ЛЕЦ 58	12000	290
	ЛЕЦ 60И	10000	320
	ЛЕЦ 65	13000	450
	ЛЕЦ U22	7500	180
	ЛЕЦ U30	15000	300
	ЛЕЦК 22	7500	205
	ЛЖ 40	10000	320
	ЛЗ 40	10000	320
	ЛК 40	10000	320
	ЛР 40	10000	320
	ЛР 40-1	15000	320
	ЛС 15	15000	120
	ЛС 30	15000	200
	ЛТБ 15	15000	118
	ЛТБ 20	13000	170
	ЛТБ 30	15000	190
	ЛТБ 40-1	15000	320
	ЛТБ 65	13000	450
	ЛТБ 80	12000	450
	ЛТБ 40Б3	7000	325
	ЛТБ 40Б3-1	7000	325
	ЛТБС 20	12000	175
	ЛТБС 40	12000	340

1.10 Методи розрахунку обсягів утворення деревних відходів

1.10.1 Кускові відходи деревини.

Кількість кускових відходів деревини (IV клас небезпеки), що утворюються в процесі деревообробки, визначається за формулою:

М = V × p × С / 100, т/рік (7.8)

де: V – об’єм оброблюваної деревини в рік, м3;

р – щільність деревини (таблиця 1.7), т/м3 (застосовується залежно від виду деревини);

С – кількість кускових відходів деревини від витрати сировини (таблиця 1.8), % (застосовується залежно від виду продукції).

Об’єм кускових відходів деревини, що утворяться, визначається по формулі:

Vк = Мк / р х k, м3/рік,

де: Мк – кількість кускових відходів, що утворяться, т/рік;

k – коефіцієнт повнодеревності кускових відходів (відрізків пиломатеріалів), k = 0,57.

1.10.2 Стружки і деревний пил.

Кількість деревної стружки (IV клас небезпеки) і пилу (III клас небезпеки), при відсутності пиловловлюваного обладнання, визначається за формулою:

Мст.пил = Мст + Мпил = V х p х Сст/100 + V х p х Спил/100, т/рік (7.9)

де: Мст – кількість відходів стружки, т/рік;

Мпил – кількість відходів пилу, т/рік;

V – об’єм оброблюваної деревини в рік, м3;

р – щільність деревини, т/м3 (застосовується залежно від виду деревини);

Сст – кількість відходів стружок від витрати сировини (таблиця 1.8), % (застосовується залежно від виду продукції);

Спил – кількість відходів пилу від витрати сировини (таблиця 1.8), % (застосовується залежно від виду продукції).

Об’єм стружки і пилу визначається по формулі:

Vст.пил = Мст / р х kст + Мпил / р х kпил, м3/рік,

де: kст – коефіцієнт повнодеревності стружки, k = 0,11;

kоп – коефіцієнт повнодеревності пилу, k = 0,28.

Кількість деревної стружки і пилу, при наявності пиловловлюваного обладнання, визначається по формулі:

Мст.пил = [Vст.пил х p х (Сст + Спил ) / 100] х [(1 – 0,9) х

х Кп /100 х (1 – η)], т/рік, (7.10)

де: 0,9 – коефіцієнт ефективності місцевих пилосмоків.

Кп – коефіцієнт вмісту пилу у відходах залежно від способу механічної обробки деревини (таблиця 7.9) (пиляння, стругання, шліфування і т.п.), %;

η - коефіцієнт ефективності пиловловлюваного устаткування, у частках 1 (0-1).

Таблиця 7.7 – Показники щільності деревини

№ п/п	Вид деревини	Щільність деревини, р, т/м³
№ п/п	Вид деревини	Суха	Транспортна вологість	Напівсуха	Сира
	Фанера і ДСП	0,8	0,8	-	-
	Береза	0,65	0,67	0,69	0,88
	Бук	0,65	0,67	0,69	0,88
	Дуб	0,72	0,75	0,78	0,99
	Ялина	0,45	0,47	0,52	0,71
	Кедр	0,44	0,46	0,51	0,70
	Модрина	0,67	0,69	0,77	1,04
	Липа	0,50	0,52	0,58	0,75
	Вільха	0,52	0,54	0,61	0,78
	Осика	0,50	0,52	0,58	0,75
	Ялиця європейська	0,45	0,47	0,52	0,71
	Ялиця сибірська	0,37	0,38	0,43	0,59
	Сосна	0,51	0,53	0,59	0,81
	Ясен	0,70	0,73	0,76	0,96

При розрахунку ваги деревини середньорічна вологість пиломатеріалів приймається: сухих матеріалів - 15%; Напівсухих матеріалів: хвойних і м’яколистяних порід - 40%; твердолистяних порід - 30%; сирих матеріалів: хвойних порід - 90%; м’яколистяних порід - 80%; твердолистяних порід - 60%; транспортна вологість всіх порід - 22%.

Таблиця 7.8 – Відходи деревообробки

Вид виробництва	Вид сировини	Кількість відходів, % від об’єму сировини
Вид виробництва	Вид сировини	Кускові, С	Стружки, С_ст	Пил, С_пил
1	2	3	4	5
Шпалопиляння	Шпальний кряж	12,5	-	9,8
Ящикові комплекти із круглих пиломатеріалів	Тарний кряж	26,5	1,4	18,0
Ящикові комплекти із круглих пиломатеріалів	Сировина для технологічної переробки	42,0	1,0	20,0
Ящикові комплекти з неструганих пиломатеріалів	Пиломатеріали хвойних порід	16,0	-	10,0
Ящикові комплекти зі струганих пиломатеріалів	Пиломатеріали хвойних порід	16,0	11,0	10,0
Середнє по хвойних породах		16,0	2,0	10,0
Ящикові комплекти з неструганих пиломатеріалів	Пиломатеріали листяних порід (включаючи березу)	20,0	-	12,0
Ящикові комплекти зі струганих пиломатеріалів	Пиломатеріали листяних порід (включаючи березу)	20,0	10,0	12,0
Середнє по листяних породах		20,0	2,0	12,0
Середнє по пиломатеріалах змішаних порід і видам ящикових комплектів		18,0	2,0	11,0
Заготівлі для клепки	Круглий ліс	21,5	-	18,0
Заготівлі для клепки	Заготівлі для клепки	10,0	20,0	3,0
Сірникове	Круглий ліс	15,0	41,0	2,0
Лижне	Круглий ліс	36,5	18,0	11,0
ДОМОБУДІВНИЦТВО
Стандартні будинки	Пиломатеріали	13,0	4,0	4,0
Комплекти деталей для стандартних будинків		13,0	14,0	4,0
Віконні й дверні блоки		22,0	10,0	7,0
Дошки підлоги		5,0	20,0	2,0
Лиштви		5,0	36,0	3,0
Плінтуси		5,0	30,0	3,0
МАШИНОБУДУВАННЯ (стругання заготовок для:)
Автобудування	Пиломатеріали	23,0	15,0	2,0
Вагонобудування		19,0	19,0	3,0
с/г машинобудування		35,0	20,0	3,0
МЕБЛЕВЕ ВИРОБНИЦТВО
Чорнові меблеві заготівлі (ЧМЗ)	Пиломатеріали, заготівлі	30,0	17,0	6,5
	Пиломатеріали хвойних порід	25,0	-	9,0
	Пиломатеріали твердолистяних порід і берези	41,0	-	7,0
Чисті меблеві заготівлі	ЧМЗ хвойних порід	8,2	22,0	0,6
	ЧМЗ твердолистяних порід	10,5	28,8	1,2
	Пиломатеріали хвойних порід	28,5	15,0	9,5
	Пиломатеріали твердолистяних порід і берези	46,5	15,0	7,5
Деталі й заготівлі	Деревні плити, фанера	15,0	-	1,5
	Стругання шпону	-	43,0	1,0
	Лущення шпону	-	48,0	1,0
	Круглий ліс	15,0	32,0	4,0
Паркетна фриза, паркет штучний, паркетні щити	Пиломатеріали твердолистяних порід і берези	41,0	13,0	8,0
Паркетна фриза, паркет штучний, паркетні щити	Паркетна фриза	4,0	24,0	2,0

Таблиця 7.9 - Коефіцієнт вмісту пилу у відходах

Найменування верстатів	Коефіцієнт вмісту пилу у відходах, % Кп
Круглопильні верстати
Прирізний верстат ПДК-4	36
Подільно-рейковий ПР-2	36
Прирізний багатопильний ПМР-1	36
Торцювальний ПИВ-2	36
Торцювальний ЦПА	35
Кінцевирівнювач двопильний Ц2ДО12	34
Верстати формативні чотирьохпильні з головками ЦФ-2
СР-6	12,5
СР-12	12,5
СР-18	12,5
Рейсмусові однобічні верстати
СР-3	12,5
Рейсмусові двосторонні верстати
З2Р8	12,5
З2Р12	12,5
З2Р16	12,5
Чотирибічні стругальні верстати
СК-15	12,5
Стрічковопильні верстати
Стрічковопильний детальний ЛД-140	34,0
Стрічковопильний столярний ЛС-80	34,0
Стругальні верстати
Фуговальні з ручною подачею СФ-3, СФ-4, СФ-6	12,5
Фуговальні з механічною подачею СФА-4, СФА-6	12,5
Свердлильні й довбальні верстати
Свердлильний вертикальний з автоподачею СВА	18,0
Свердлильний горизонтальний СВПА	18,0
Цепнодовбильний ДЦА-2	18,0
Шліфувальні верстати
Зі зведеною стрічкою ШлСП	90,0
Стрічковий з нерухомим столом ШлНС	90,0
З диском і бобіною ШлДБ	90,0
Із двома дисками Шл2Д	90,0
Трициліндрові Шл3Ц-3 і Шл3СВ	90,0
З16-4	12,5
З16-5	12,5
СП-30	12,5
С-26	12,5
Фрезерні верстати
Ф-4	12,0
Ф-5	12,0
Ф-6	12,0
Фрезерний з автоподачею ФА-4	12,0
Карусільно-фрезерний Ф1ДО	12,0
Шипорізні верстати
Однобічний рамний ШО-6	16,0
Однобічний рамний ШО-10	16,0
Шипорізний рамний ШД-10	16,0
Універсальні круглопильні верстати
З6	30,0
УП	30,0

1.11 Методика розрахунку об’ємів утворення відходів, що утворюються при використанні лакофарбових матеріалів

В результаті проведення робіт з фарбування виробів утворяться бочки з під розчинника, бляшані банки з під фарби, ємності з під лакофарбових матеріалів, фільтри з лакофарбовими матеріалами, шлам гідрофільтрів і т.д.

1.11.1.Тара

Кількість відходів тари визначається за формулою:

Р = ∑ Qi/Mi х mi х 10-3

де: Qi – витрата сировини i-го виду, кг ;

Mi – вага сировини i-го виду в упакуванні, кг;

mi – вага порожнього упакування з під сировини i-го виду, кг.

1.11.2 Шлам гідро фільтрів (II клас небезпеки)

Кількість шламу, що видаляється з ванн гідрофільтрів фарбувальних камер, визначається за формулою:

М = mк х δа х (1-fa) х kг/(1-B), (7.11)

де: mк – витрата фарби, використовувана для покриття, т/рік;

δа – частка фарби, загублена у вигляді аерозолю (таблиця 1.10), %/100;

fa – частка летучої частини (розчинника) у лакофарбових матеріалах (таблиця 1.11), %/100;

kг – коефіцієнт очищення повітря в гідрофільтрі, %/100.

Приймається по паспорту на гідрофільтр (0,86-0,97),

В – вологість шламу, що видаляється з ванни гідрофільтру, %/100.

Зазвичай приймається В = 0,6-0,7.

1.11.3 Фільтри з лакофарбовими матеріалами (III клас небезпеки)

Кількість фільтрів з лакофарбовими матеріалами визначається по формулі:

М =Мфм + [mк х δа х (1-fa) х kф/(1-B)],

де: Мфм – витрата фільтрувального матеріалу, т/рік;

kф – коефіцієнт очищення повітря фільтруючим елементом, т/рік.

Приймається за паспортом на очисне обладнання.

Таблиця 7.10 - Частка фарби, загублена у вигляді аерозолю

№ п/п	Спосіб фарбування	Частка фарби, загублена у вигляді аерозолю, %/100 (δ_а)
	Пневматичний	0,3
	Безповітряний	0,025
	Гідроелектростатичний	0,01
	Пневмоелектростатичний	0,035
	Електростатичний	0,003
	Гаряче розпилення	0,2

При зануренні, струминному обливі, електроосажденні і покритті лаком у лаконаливних машинах виділення аерозолю не відбувається.

Таблиця 7.11 – Частка летючої частини (розчинника) у лакофарбових матеріалах

Спосіб фарбування	Марка лакофарбових матеріалів	Частка летючої частини (розчинника) у лакофарбових матеріалах (f_a)
Шпаклівки	ПФ-02	0,25
	НЦ-007	0,35
	НЦ-008	0,7
	НЦ-173	0,969
	ЭП-0010	0,1
	ХВ-005	0,67
	МЧ-0054	0,11
Ґрунтовки	АК-070	0,86
	ГФ-017	0,51
	ГФ-021	0,45
	ГФ-119	0,47
	ГФ-030	0,2475
	ВЛ-02	0,79
	ВЛ-023	0,74
	НЦ-0135	0,63
	НЦ-0140	0,8
	НЦ-0205	0,61
	ПФ-002	0,35
	ПФ-020	0,43
	ФЛ-087	0,47
	ХС-010	0,67
	ХС-059	0,64
	ХС-068	0,69
	МЛ-029	0,4
	МЧ-0054	0,11
Емалі	АС-182	0,47
	АК-194	0,72
	АК-1102	0,805
	ГФ-92	0,51
	ГФ-92ГМ	0,45
	ГФ-92ГС	0,43
	ГФ-92ХС	0,44
	ГФ-820	0,5
	МЛ-12	0,495
	МЛ-152	0,57
	МЛ-158	0,158
	МЛ-165	0,51
	МЛ-197	0,49
	МЛ-242	0,44
	МЛ-279	0,5
	МЛ-283	0,45
	МЛ-629	0,44
	МЛ-1156	0,49
	МС-17	0,57
	МС-160	0,57
	МС-226	0,5
	НЦ-1125	0,6
	ПФ-115	0,45
	ПФ-133	0,5
	ПФ-167	0,4
	ПФ-188	0,445
	ПФ-218ГС	0,275
	ПФ-283	0,5
	ПФ-837	0,53
	ПФ-1105	0,39
	ПФ-1189	0,47
	ПФ-1126	0,57
	ПЭ-220	0,35
	ПЭ-232	0,35
	ПЭ-250	0,35
	ПЭ-250ПМ	0,43
	ПЭ-250М	0,43
	ПЭ-251Б	0,25
	ПЭ-251	0,25
	ПЭ247	0,4
	ПЭ-246	0,08
	ПЭ-265	0,08
	В-ПЭ-1179	0,74
	ПЭ-276	0,095
	ЭП-51	0,765
	ЭП-140	0,535
	ЭП-148	0,35
	ЭП-255	0,365
	ЭП-525	0,29
	ЭП-773	0,38
	ЭП-1236	0,59
	ХВ-16	0,785
	ХВ-110	0,615
	ДО-811	0,645
	ДО-822	0,65
	ДО-935	0,3
	ХС-119	0,685
	ХС-119Е	0,685
	ХС-75В	0,685
	ХС759	0,69
	ФЛ-5233	0,875
	ВЛ-515	0,72
Лаки	АК-113	0,93
	АК-113Ф	0,91
	БТ-99	0,56
	БТ-577	0,63
	БТ-985	0,6
	БТ-987	0,6
	БТ-988	0,6
	ГФ-92	0,455
	ГФ-95	0,51
	КФ-965	0,65
	ЛБС-1	0,45
	ЛБС-21	0,32
	МЛ-92	0,475
	МЛ-133	0,55
	МЧ-52	0,3876
	НЦ-211	0,76
	НЦ-218	0,7
	НЦ-222	0,831
	НЦ-223	0,78
	НЦ-224	0,670,75
	ПЭ-251Б	0,25
	УР-231	0,7
	Бакелітовий лак 180	0,57
	ПФ-170	0,5
	ФЛ-559	0,6
	ФЛ-582	0,65
	Нітрополітура НЦ-314	0,86
	Що розрівнює рідина РМЕ	0,94
	Розподільна рідина НЦ-313	0,969
	Полірувальна рідина № 18	0,97
	Прискорювач 25	0,9
	Прискорювач 30	0,9
	Паста полірувальна	0,15

Смотрите также файлы

LR3_[5405].doc

Питання до модуля 1 з АК.doc

Питання до 1 модуля з КЕ.doc

ДБН В.3.2-2-2009_Жил_здания_реконст_кап_ремонт.doc

ДБН В.3.2-2-2009_Реокнструкция жилых зданий.doc

Файл: Екологія посібник.doc

Смотрите также файлы

Информация

Списки файлов

Дополнительно