Файл: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини.doc
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 30.11.2023
Просмотров: 402
Скачиваний: 2
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
: лицева артерія, під`язикова артерія. щічна артерія(від верхньощелепної артерії), верхні і нижні губні гілки лицевої артерії, гілки підочноямкової і підборідної артерій, щічна і комаркові артерії, : велика і малі піднебінні(гілки низхідної піднебінної а.),висхідна глоткова артерії, парна язикова артерія(зовнішньої соноої а.).
55)Піднебіння: розвиток, частини,будова, іннервація і кровопостачання слиз.об. Вади розвитку.
Складається з 2 частин: -тверде піднебіння (palatum durum) -м`яке піднебіння(palatum molle)
Тверде піднебіння: відокремлює ротову порожнину від носової.(передні 2/3 піднебіння). Розвиток: кісткова основа – з піднебінних відростків верхніх щелеп і горизонтальних пластинок піднбінних кісток.
Слиз.об. товста, міцно зрощена з окістям(вкрита багатошар.плоск. незрогов.епіт. в нього врост високі сосочки власної пластинки)
Є 4 ділянки:
жирова – передня частина тверд.
піднеб(жирова клітковина).
залозиста – задня частина(слинні залози)
крайова – у вигляді дуги на межі ясен і верх.щелепи(міцно зрощ. з окістям)
піднебінний шов – утв. взовж серединної лініїю(відходять поперечні складки, зпереду розташ. піднебінний сосочок).
М`яке піднебіння/піднебінна завіска – утв.піднебінним апоневрозом, прикріплюється до горизоетальних пластинок піднебінних кісток і м`язи які вплітаються в неї(задня третина піднебіння).
Слиз.об. має 2 поверхні:
носова – однош. багаторядний війчстий епіт.(відкриваться протоки слизових залоз) ротова – багатош. плоский незрог. епіт.(власна плстинка утв. сосочки, відкриваються протоки слинних злоз.
Передня част., прикріпленна до тверд. піднеб.(горизонтально), задня – рухлива (звисає вертикально)
Задній край має конічної форми виступ – піднеб. язичок, що обмежовує разом з коренем язика – зів(fauces), який сполучається з рот. част. глотки.
Від бічних част заднього краю відходять дві парні дужки(передні і задні складки зіва). Передня – піднебінно-язикова дужка, має трикутну складку яка кріпиться до кореня язика. Простір між дужками – перешийок зіва.
Задня – піднебінно глоткова, зверху утв. з слиз.об. півмісяцева складка(зверху відмежовує мигдаликову ямку)
Між дужками – мигдаликова ямка, в якій є піднебінний мигдалик.
Піднебінний мигдалик – ламфоїдний орга, бічна поверхня вкрита мигдаликовою капсулою(утв. перетинки, які вход в мигдали і поділяють на часточки); присередня поверхня – багатош. плоск. незрогов. епіт. Є 20 мигдаликових ямочок, в які відкриваються крипти.
Кровопостачання: висхідна глоткова(зовнішня сонна),піднебінна(від лицевої),низхідна піднебінна(від верхньощелепної, велика і мала піднебінні артерії(від низхідної піднебінної), висхідна глоткова, різцева артерія. Іннервація: великий піднебінний, носопіднебінний,глоткове сплетення, гілки нижньощелепного нерва.(м`язи м`якого піднебіння)
Вади розвитку: -«вовча паща»(по серединній лінії не заростаються дві частини твердого/м`якого піднебіння і може доходити до язичка) -макро-/мікросомія(незрощення або надмірне зрощення верхньо- і нижньощ. відростків)
56. Тверде піднебіння (palatum durum): розвиток, будова, іннервація і кровопостачання слизової оболонки. Вади розвитку твердого піднебіння.
Розвиток: з зародкового медіального відростка
Будова: формує передню частину піднебіння і являє собою кісткову пластинку, з обох боків вкриту слизовою оболонкою. Уздовж кісткового серединного піднебінного шва розміщений шов піднебіння (raphe palati), від якого розходяться поперечні піднебінні складки (plicae palatinae transversae). Спереду піднебінний шов закінчується різцевим сосочком (papilla incisiva).
Іннервація: nn. palatini majors
Кровопостачання: a . palatina major , a . incisivа.
Вади: вовча паща
57. М’яке піднебіння (palatum molle): розвиток, частини, будова, іннервація і кровопостачання слизової оболонки. Вади розвитку м’якого піднебіння.
Розвиток: із задніх частин зародкових піднебінних відростків
Будова, частини: складає задню третину піднебіння. Посередині вільного краю м’якого піднебіння розміщений піднебінний язичок (uvula palatina). Основу м’якого піднебіння утворюють піднебінний апоневроз і посмугована м’язова тканина. М’яке піднебіння збоку переходить в дужки — arcus glossopalatinus і arcus pharyngopalatinus.
Іннервація: nn . palatini minores
Кровопостачання: aa . palatinae minores, a. palatina ascendens.
Вади: вовча паща
58. М’язи м’якого піднебіння: характеристика, іннервація і кровопостачання.
1) m. palatopharyngeus — підтягує глотку доверху; n. vagus
2) m. palatoglossus — звужує зів; n. vagus
3) m. uvulae — вкорочує язичок; n. vagus
4) m. levator veli palatini — піднімає м’яке піднебіння; n. vagus
5) m. tensor velli palatine — опускає м’яке піднебіння; гілочки n. mandibularis
Кровопостачання: м’язовий стовбур a. palatina ascendens
59. Язик: розвиток, зовнішня будова, функції, іннервація і кровопостачання. Вади розвитку язика.
Розвиток: з перших трьох зябрових дуг
Будова: м’язовий орган, має овально-видовжену форму. Має верхівку, тіло і корінь. Край язика (margo linguae) є межею між його верхньою та нижньою поверхнями. Верхня поверхня, або спинка язика (dorsum linguae), опукла та шорстка. По серединній лінії спинки язика проходить борозна (sulcus medianus linguae). Перпендикулярно їй поперечно прямує межова борозна (sulcus terminalis linguae). Попереду межової борозни розміщена передня частина спинки язика, а позаду — задня частина. Заглиблення у місці сходження серединної та межової борозен має назву сліпого отвору язика (foramen caecum linguae), який є залишком щитоподібно-язикової протоки (ductus thyroglossalis). На нижній поверхні язика розташовується вуздечка язика (frenulum linguae). У власній пластинці кореня язика є непарний язиковий мигдалик (tonsilla lingualis).
Функції: орган смаку, перемішування їжі, ковтання, мова.
Іннервація:
М’язи – язикові гілки n . hypoglossus
Загальна чутливість передніх двох третин – n . lingualis (гілка n . mandibularis , від n . trigeminus )
Смакова чутливість передніх двох третин – chorda tympani (гілка n . facialis )
Уся чутливість задньої третини – язикові гілки n . glossopharyngeus
Уся чутливість кореня язика – чутливі гілки n . pharyngeus superior (від n . vagus )
Кровопостачання: a. lingualis (гілка a . carotis externa ). Венозний відтік по v. lingualis до v. jugularis interna.
60. Язик: будова слизової оболонки, іннервація і кровопостачання.
Будова: на поверхні відкриваються числення протоки слинних залоз. Підслизова основа відсутня. Епітелій і власна пластинка утворюють сосочки (papillae linguales).
Іннервація:
Загальна чутливість передніх двох третин – n . lingualis
Смакова чутливість передніх двох третин – chorda tympani
Уся чутливість задньої третини – язикові гілки n . glossopharyngeus
Уся чутливість кореня язика – чутливі гілки n . pharyngeus superior
Кровопостачання: a . lingualis , v. lingualis.
61. Сосочки слизової оболонки язика: топографія, функціональна характеристика, іннервація і кровопостачання.
1) ниткоподібні (papillae filiformes) — вкривають всю поверхню спинки язика, найчисельніші, затримують їжу на поверхні язика, мають больові та температурні рецептори;
2) конічні (papillae conicae) — вкривають всю поверхню спинки язика, найчисельніші;
3) грибоподібні (papillae fungiformes) — розташовані у передній частині спинки, містять смакові бруньки;
4) сочевицеподібні (papillae lentiformes) — схожі на грибоподібні, але менші, розташовані між ними;
5) жолобуваті (papillae vallatae) — найбільші, розташовані на межі кореня і тіла, містять майже половину смакових бруньок;
6) листоподібні (papillae foliatae) — розташовані по краях, містять смакові бруньки.
Іннервація:
Передні дві третини – chorda tympani
Задня третина – язикові гілки n . glossopharyngeus
Корінь язика – чутливі гілки n . pharyngeus superior
Кровопостачання: a. lingualis, vena lingualis.
62. М’язи язика: розвиток, класифікація, характеристика, іннервація і кровопостачання.
Розвиток: з міотомів
Класифікація: поділяються на власні та скелетні.
Характеристика:
I. Власні м’язи язика змінюють його форму:
1. Верхній поздовжній м’яз (m. longitudinalis superior) — вкорочує язик, піднімає його верхівку вгору; при односторонньому скороченні відводить верхівку язика вбік.
2. Нижній поздовжній м’яз (m. longitudinalis inferior) — вкорочує язик, опускає його верхівку вниз; при односторонньому скороченні відводить верхівку язика вбік.
3. Поперечний м’яз язика (m. transversus linguae) — звужує та видовжує язик, скручує його у трубочку.
4. Вертикальний м’яз язика (m. verticalis linguae) — видовжує язик та робить його більш плоским.
II. Скелетні м’язи язика змінюють положення язика:
1. Підборідно-язиковий м’яз (m. genioglossus) — тягне язик вперед та вниз.
2. Під’язиково-язиковий м’яз (m. hyoglossus) — тягне язик дозаду та вниз.
3. Шило-язиковий м’яз (m. styloglossus) — тягне язик до заду та вгору, а при односторонньому скороченні — убік.
Іннервація: n. hypoglossus
Кровопостачання: a. lingualis, vena lingualis
63. Ротові залози: класифікація, розвиток, топографія, будова.
Класифікація: залежно від характеру секрету, що виробляється, виділяють: серозні залози, які виділяють рідку слину; слизові залози, які виділяють густу слину; змішані залози, які виділяють серозно-слизовий секрет.
Розвиток: є похідними багатошарового плоского е пітелію
Топографія:
Привушна залоза – на бічній поверхні гілки нижньої щелепи;
Піднижньощелепна залоза – на внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи;
Під’язикова залоза – на внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи.
Будова: залози складні розгалужені альвеолярні або (малі) трубчасто-альвеолярні.
64. Малі слинні залози (glandulae salivatoriae minores): розвиток, топографія, іннервація і кровопостачання.
Розвиток: є похідними багатошарового плоского епітелію
Топографія: розташовані в слизовій оболонці і підслизовій основі стінок ротової порожнини, м’якого піднебіння, у товщі щічного м’яза. За місцем розташування виділяють такі групи малих слинних залоз: губні залози (glandulae labiales); щічні залози (gll. buccales); кутні залози (gll. molares); піднебінні залози (gll. palatinae); язикові залози (gll. linguales).
Іннервація: симпатичні та парасимпатичні вегетативні волокна
Кровопостачання: артерії, що кровопостачають слизову оболонку.
65. Привушна залоза (glandula parotidea): розвиток, топографія, будова, іннервація і кровопостачання.
Розвиток: є похідною багатошарового плоского епітелію
Топографія: розміщена попереду та внизу від вушної раковини, на бічній поверхні гілки нижньої щелепи та по задньому краю жувального м’яза.
Будова: складна альвеолярна залоза, за характером секрету – серозна. Має поверхневу і глибоку частини. Привушна протока, або протока Стенона, відкривається в присінку рота на рівні II верхнього великого кутнього зуба.
Іннервація: чутлива інформація по привушних гілках вушно-скроневого нерва (гілка n . mandibularis від n . trigeminus ).
Виділення слини контролюється парасимпатичними волокнами (від вушного вузла) малого кам’янистого нерва, та симпатичними волокнами від сплетення зовнішньої сонної артерії.
Кровопостачання: привушні гілки a . temporalis superficialis , венозний відтік у v . retromandibularis .
66.Під’язикова залоза :розвиток, топографія, будова, іннервація і кровопостачання.
55)Піднебіння: розвиток, частини,будова, іннервація і кровопостачання слиз.об. Вади розвитку.
Складається з 2 частин: -тверде піднебіння (palatum durum) -м`яке піднебіння(palatum molle)
Тверде піднебіння: відокремлює ротову порожнину від носової.(передні 2/3 піднебіння). Розвиток: кісткова основа – з піднебінних відростків верхніх щелеп і горизонтальних пластинок піднбінних кісток.
Слиз.об. товста, міцно зрощена з окістям(вкрита багатошар.плоск. незрогов.епіт. в нього врост високі сосочки власної пластинки)
Є 4 ділянки:
жирова – передня частина тверд.
піднеб(жирова клітковина).
залозиста – задня частина(слинні залози)
крайова – у вигляді дуги на межі ясен і верх.щелепи(міцно зрощ. з окістям)
піднебінний шов – утв. взовж серединної лініїю(відходять поперечні складки, зпереду розташ. піднебінний сосочок).
М`яке піднебіння/піднебінна завіска – утв.піднебінним апоневрозом, прикріплюється до горизоетальних пластинок піднебінних кісток і м`язи які вплітаються в неї(задня третина піднебіння).
Слиз.об. має 2 поверхні:
носова – однош. багаторядний війчстий епіт.(відкриваться протоки слизових залоз) ротова – багатош. плоский незрог. епіт.(власна плстинка утв. сосочки, відкриваються протоки слинних злоз.
Передня част., прикріпленна до тверд. піднеб.(горизонтально), задня – рухлива (звисає вертикально)
Задній край має конічної форми виступ – піднеб. язичок, що обмежовує разом з коренем язика – зів(fauces), який сполучається з рот. част. глотки.
Від бічних част заднього краю відходять дві парні дужки(передні і задні складки зіва). Передня – піднебінно-язикова дужка, має трикутну складку яка кріпиться до кореня язика. Простір між дужками – перешийок зіва.
Задня – піднебінно глоткова, зверху утв. з слиз.об. півмісяцева складка(зверху відмежовує мигдаликову ямку)
Між дужками – мигдаликова ямка, в якій є піднебінний мигдалик.
Піднебінний мигдалик – ламфоїдний орга, бічна поверхня вкрита мигдаликовою капсулою(утв. перетинки, які вход в мигдали і поділяють на часточки); присередня поверхня – багатош. плоск. незрогов. епіт. Є 20 мигдаликових ямочок, в які відкриваються крипти.
Кровопостачання: висхідна глоткова(зовнішня сонна),піднебінна(від лицевої),низхідна піднебінна(від верхньощелепної, велика і мала піднебінні артерії(від низхідної піднебінної), висхідна глоткова, різцева артерія. Іннервація: великий піднебінний, носопіднебінний,глоткове сплетення, гілки нижньощелепного нерва.(м`язи м`якого піднебіння)
Вади розвитку: -«вовча паща»(по серединній лінії не заростаються дві частини твердого/м`якого піднебіння і може доходити до язичка) -макро-/мікросомія(незрощення або надмірне зрощення верхньо- і нижньощ. відростків)
56. Тверде піднебіння (palatum durum): розвиток, будова, іннервація і кровопостачання слизової оболонки. Вади розвитку твердого піднебіння.
Розвиток: з зародкового медіального відростка
Будова: формує передню частину піднебіння і являє собою кісткову пластинку, з обох боків вкриту слизовою оболонкою. Уздовж кісткового серединного піднебінного шва розміщений шов піднебіння (raphe palati), від якого розходяться поперечні піднебінні складки (plicae palatinae transversae). Спереду піднебінний шов закінчується різцевим сосочком (papilla incisiva).
Іннервація: nn. palatini majors
Кровопостачання: a . palatina major , a . incisivа.
Вади: вовча паща
57. М’яке піднебіння (palatum molle): розвиток, частини, будова, іннервація і кровопостачання слизової оболонки. Вади розвитку м’якого піднебіння.
Розвиток: із задніх частин зародкових піднебінних відростків
Будова, частини: складає задню третину піднебіння. Посередині вільного краю м’якого піднебіння розміщений піднебінний язичок (uvula palatina). Основу м’якого піднебіння утворюють піднебінний апоневроз і посмугована м’язова тканина. М’яке піднебіння збоку переходить в дужки — arcus glossopalatinus і arcus pharyngopalatinus.
Іннервація: nn . palatini minores
Кровопостачання: aa . palatinae minores, a. palatina ascendens.
Вади: вовча паща
58. М’язи м’якого піднебіння: характеристика, іннервація і кровопостачання.
1) m. palatopharyngeus — підтягує глотку доверху; n. vagus
2) m. palatoglossus — звужує зів; n. vagus
3) m. uvulae — вкорочує язичок; n. vagus
4) m. levator veli palatini — піднімає м’яке піднебіння; n. vagus
5) m. tensor velli palatine — опускає м’яке піднебіння; гілочки n. mandibularis
Кровопостачання: м’язовий стовбур a. palatina ascendens
59. Язик: розвиток, зовнішня будова, функції, іннервація і кровопостачання. Вади розвитку язика.
Розвиток: з перших трьох зябрових дуг
Будова: м’язовий орган, має овально-видовжену форму. Має верхівку, тіло і корінь. Край язика (margo linguae) є межею між його верхньою та нижньою поверхнями. Верхня поверхня, або спинка язика (dorsum linguae), опукла та шорстка. По серединній лінії спинки язика проходить борозна (sulcus medianus linguae). Перпендикулярно їй поперечно прямує межова борозна (sulcus terminalis linguae). Попереду межової борозни розміщена передня частина спинки язика, а позаду — задня частина. Заглиблення у місці сходження серединної та межової борозен має назву сліпого отвору язика (foramen caecum linguae), який є залишком щитоподібно-язикової протоки (ductus thyroglossalis). На нижній поверхні язика розташовується вуздечка язика (frenulum linguae). У власній пластинці кореня язика є непарний язиковий мигдалик (tonsilla lingualis).
Функції: орган смаку, перемішування їжі, ковтання, мова.
Іннервація:
М’язи – язикові гілки n . hypoglossus
Загальна чутливість передніх двох третин – n . lingualis (гілка n . mandibularis , від n . trigeminus )
Смакова чутливість передніх двох третин – chorda tympani (гілка n . facialis )
Уся чутливість задньої третини – язикові гілки n . glossopharyngeus
Уся чутливість кореня язика – чутливі гілки n . pharyngeus superior (від n . vagus )
Кровопостачання: a. lingualis (гілка a . carotis externa ). Венозний відтік по v. lingualis до v. jugularis interna.
60. Язик: будова слизової оболонки, іннервація і кровопостачання.
Будова: на поверхні відкриваються числення протоки слинних залоз. Підслизова основа відсутня. Епітелій і власна пластинка утворюють сосочки (papillae linguales).
Іннервація:
Загальна чутливість передніх двох третин – n . lingualis
Смакова чутливість передніх двох третин – chorda tympani
Уся чутливість задньої третини – язикові гілки n . glossopharyngeus
Уся чутливість кореня язика – чутливі гілки n . pharyngeus superior
Кровопостачання: a . lingualis , v. lingualis.
61. Сосочки слизової оболонки язика: топографія, функціональна характеристика, іннервація і кровопостачання.
1) ниткоподібні (papillae filiformes) — вкривають всю поверхню спинки язика, найчисельніші, затримують їжу на поверхні язика, мають больові та температурні рецептори;
2) конічні (papillae conicae) — вкривають всю поверхню спинки язика, найчисельніші;
3) грибоподібні (papillae fungiformes) — розташовані у передній частині спинки, містять смакові бруньки;
4) сочевицеподібні (papillae lentiformes) — схожі на грибоподібні, але менші, розташовані між ними;
5) жолобуваті (papillae vallatae) — найбільші, розташовані на межі кореня і тіла, містять майже половину смакових бруньок;
6) листоподібні (papillae foliatae) — розташовані по краях, містять смакові бруньки.
Іннервація:
Передні дві третини – chorda tympani
Задня третина – язикові гілки n . glossopharyngeus
Корінь язика – чутливі гілки n . pharyngeus superior
Кровопостачання: a. lingualis, vena lingualis.
62. М’язи язика: розвиток, класифікація, характеристика, іннервація і кровопостачання.
Розвиток: з міотомів
Класифікація: поділяються на власні та скелетні.
Характеристика:
I. Власні м’язи язика змінюють його форму:
1. Верхній поздовжній м’яз (m. longitudinalis superior) — вкорочує язик, піднімає його верхівку вгору; при односторонньому скороченні відводить верхівку язика вбік.
2. Нижній поздовжній м’яз (m. longitudinalis inferior) — вкорочує язик, опускає його верхівку вниз; при односторонньому скороченні відводить верхівку язика вбік.
3. Поперечний м’яз язика (m. transversus linguae) — звужує та видовжує язик, скручує його у трубочку.
4. Вертикальний м’яз язика (m. verticalis linguae) — видовжує язик та робить його більш плоским.
II. Скелетні м’язи язика змінюють положення язика:
1. Підборідно-язиковий м’яз (m. genioglossus) — тягне язик вперед та вниз.
2. Під’язиково-язиковий м’яз (m. hyoglossus) — тягне язик дозаду та вниз.
3. Шило-язиковий м’яз (m. styloglossus) — тягне язик до заду та вгору, а при односторонньому скороченні — убік.
Іннервація: n. hypoglossus
Кровопостачання: a. lingualis, vena lingualis
63. Ротові залози: класифікація, розвиток, топографія, будова.
Класифікація: залежно від характеру секрету, що виробляється, виділяють: серозні залози, які виділяють рідку слину; слизові залози, які виділяють густу слину; змішані залози, які виділяють серозно-слизовий секрет.
Розвиток: є похідними багатошарового плоского е пітелію
Топографія:
Привушна залоза – на бічній поверхні гілки нижньої щелепи;
Піднижньощелепна залоза – на внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи;
Під’язикова залоза – на внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи.
Будова: залози складні розгалужені альвеолярні або (малі) трубчасто-альвеолярні.
64. Малі слинні залози (glandulae salivatoriae minores): розвиток, топографія, іннервація і кровопостачання.
Розвиток: є похідними багатошарового плоского епітелію
Топографія: розташовані в слизовій оболонці і підслизовій основі стінок ротової порожнини, м’якого піднебіння, у товщі щічного м’яза. За місцем розташування виділяють такі групи малих слинних залоз: губні залози (glandulae labiales); щічні залози (gll. buccales); кутні залози (gll. molares); піднебінні залози (gll. palatinae); язикові залози (gll. linguales).
Іннервація: симпатичні та парасимпатичні вегетативні волокна
Кровопостачання: артерії, що кровопостачають слизову оболонку.
65. Привушна залоза (glandula parotidea): розвиток, топографія, будова, іннервація і кровопостачання.
Розвиток: є похідною багатошарового плоского епітелію
Топографія: розміщена попереду та внизу від вушної раковини, на бічній поверхні гілки нижньої щелепи та по задньому краю жувального м’яза.
Будова: складна альвеолярна залоза, за характером секрету – серозна. Має поверхневу і глибоку частини. Привушна протока, або протока Стенона, відкривається в присінку рота на рівні II верхнього великого кутнього зуба.
Іннервація: чутлива інформація по привушних гілках вушно-скроневого нерва (гілка n . mandibularis від n . trigeminus ).
Виділення слини контролюється парасимпатичними волокнами (від вушного вузла) малого кам’янистого нерва, та симпатичними волокнами від сплетення зовнішньої сонної артерії.
Кровопостачання: привушні гілки a . temporalis superficialis , венозний відтік у v . retromandibularis .
66.Під’язикова залоза :розвиток, топографія, будова, іннервація і кровопостачання.