Вушний вузол (ganglion oticum) розміщений під овальним отвором -парасимпатичної частини автономного відділу периферійної нервової системи, секреторна іннервації привушної залози.корынцы: чутливий;симпатичний; та парасимпатичний.

(radix sensoria ganglii otici) утворений вузловими гілками нижньощелепного нерва (rr. ganglionares n. mandibularis), його чутливі волокна проходять транзитом через цей вузол.

(radix sympathica) утворений завузловими симпатичними волокнами, які йдуть у вигляді гілки від plexus meningeus medius.

(radix parasympathica) вушного вузла є відгалуженням гілки язико-глоткового нерва (ІХ) n. petrosus minor (гілка n. Tympanicus), і несе прeгангліонарні парасимпатичні волокна, які переключаються у вушному вузлі.

До чутливих гілок n. mandibularis: вушно-скроневий нерв, щічний нерв та язиковий нерв.

Вушно-скроневий нерв (n. auriculotemporalis) починається біля foramen ovale двома корінцями, які, охопивши a. meningea media, знову з’єднуються в один стовбур.

дає гілочки: n. meatus acustici externi, та rr. membranae tympani,

шкірі передньої частини вушної раковини – nn. auriculares, посилає привушні гілки (rr. parotidei), які досягають привушної залози, приєднуючись до гілок лицевого нерва за допомогою сполучних гілок з лицевим нервом (rr. communicantes cum nervo faciale). Закінчується n. auriculotemporalis у шкірі скроневої ділянки кінцевими поверхневими скроневими гілочками (rr. temporales superficiales).

Щічний нерв (n. buccalis), з-під переднього краю m. masseter, іде вперед до зовнішньої поверхні щічного м’яза, пронизує його і розгалужується у слизовій оболонці щоки. Іннервує шкіру та слизову оболонку щоки і кута рота щічну поверхню ясен на рівні 1 великого кутнього зуба.

Язиковий нерв (n. lingualis) між присереднім та бічним крилоподібними м’язами, до нього приєднується барабанна струна (гілка VII пари черепних нервів). Проходить над піднижньощелепною слинною залозою, діафрагмою рота і перехрещується з піднижньощелепною протокою, лягаючи на зовнішню поверхню шило-язикового м’яза. По ходу віддає гілки: (rr. isthmi faucium) (rr. linguales), які досягають передніх двох третин язика (rr. communicantes cum nervo hypoglosso); (n. sublingualis).

N. sublingualis проходить збоку від під’язикової слинної залози, іннервує слизову оболонку дна ротової порожнини та язикову поверхню ясен в ділянці передніх зубів нижньої щелепи.

(ganglion submandibulare) належить до парасимпатичної частини автономного відділу периферійної нервової системи і забезпечує секреторну іннервацію піднижньощелепної та під’язикової слинних залоз. корінці:

(radix sensoria) утворений вузловими гілками до піднижньощелепного вузла (rr. ganglionares ad ganglion submandibulare), які відходять від язикового нерва.

---

(radix sympathica) утворений завузловими симпатичними волокнами, що відходять від симпатичного сплетення навколо лицевої артерії.

(radix parasympathica) утворений барабанною струною (chorda tympani), що є гілкою VII пари черепних нервів, яка несе передвузлові парасимпатичні волокна, що переключаються у піднижньощелепному вузлі.

Парасимпатичний вегетативний під’язиковий вузол (ganglion sublinguale) складається з вузликоподібних скупчень нейронів уздовж залозистих гілок піднижньощелепного вузла, що прямують до під’язикової слинної залози.

Нижній комірковий нерв (n. alveolaris inferior) проходить між присереднім та бічним крилоподібними м’язами й, лежачи позаду язикового нерва, входить у нижньощелепний канал разом з однойменною артерією. Всі рухові волокна формують щелепно-під’язиковий нерв (n. mylohyoideus).

N. mylohyoideus іннервує його і переднє черевце m. digastricus. За своїм ходом у нижньощелепному каналі n. alveоlaris inferior віддає гілки, які з’єднуються між собою і формують нижнє зубне сплетення (plexus dentalis inferior). Від цього сплетення відходять

нижні зубні гілки (rr. dentales inferiores) – іннервують зуби

нижні ясенні гілки (rr. gingivales inferiores) – іннервують ясна. Кінцевою гілкою n. alveolaris inferior є підборідний нерв (n. mentalis), який виходить через foramen mentale mandibulae в ділянці підборіддя.

N. mentalis віддає: (rr. mentales) – іннервують шкіру підборіддя, (rr. labiales) – іннервують шкіру та слизову оболонку нижньої губи, (rr. gingivales) – іннервують щічну поверхню ясен.

рухові нерви до однойменних жувальних м’язів:

(n. massetericus) (nn. temporales profundi); (n. pterygoideus lateralis); та (n. pterygoideus medialis).

Від n. pterygoideus medialis відходять (n. musculi tensoris veli palatini) та (n. musculi tensoris tympani), які проходять транзитом через g. oticum і іннeрвують однойменні м’язи (останні у філогенезі відокремились від m. pterygoideus medialis).

---

175. Іннервація зубів та ясен,зубні сплетення,джерела їх утворення.

Зуби верхньощелепної зубної дуги іннервують верхні передні, середні і задні коміркові нерви, (гілки верхньощелепного нерва) (друга гілка трійчастого нерва – V черепний нерв). Ці нерви у товщі коміркового відростка верхньої щелепи утворюють верхнє зубне сплетення, від якого відходять верхні зубні та верхні ясенні гілки.

Зуби нижньощелепної зубної дуги іннервує нижній комірковий нерв( чутлива гілка нижньощелепного нерва) (третя гілка трійчастого нерва – V черепний нерв). У каналі нижньої щелепи від нижнього коміркового нерва відходять гілочки, що формують у товщі нижньої щелепи нижнє зубне сплетення. Від цього сплетення відходять нижні зубні та нижні ясенні гілки.

Увійшовши через канал кореня зуба в пульпу зуба, зубні гілки утворюють поверхневе і глибоке сплетення, від яких відходять нервові волокна, що закінчуються рецепторами. Нервові закінчення оточують одонтобласти.

Коміркові нерви іннервують зуби і тканини, що їх оточують.

176. VII пара черепних нервів, проміжний нерв: ядра, топографія, гілки, ділянки іннервації. Парасимпатичні вузли, зв’язані з проміжним нервом, їх корінці і гілки, ділянки іннервації.

VII пара черепних нервів – об’єднує два нерви: лицевий і проміжний.

Лицевий нерв

Ядра: 1) ядро лицевого нерва (соматомоторне) лежить у покришці моста.

Волокна: нерв містить тільки рухові волокна. Нерв виходить з порожнини черепа через внутрішній слуховий отвір → лицевий канал → шилососкоподібний отвір. Далі нерв проходить через привушну слинну залозу, утворюючи там сплетення, але не іннервуючи цю залозу, і врешті розгалужується на гілки («велика гусяча лапка»);

(rami temporales); (rami zygomatici); (rami buccales); (ramus marginalis mandibulae); (ramus colli) (nervi auriculars posteriores); (nervus digastricus); (nervus stylohyoideus);(nervus stаpedius).

Ділянки іннервації: мімічні м’язи, двочеревцевий м’яз (заднє черевце), шило-під’язиковий м’яз, підшкірний м’яз шиї, вушні м’язи, стремінцевий м’яз.

Проміжний нерв (nervus intermedius).

Ядра:

---

1) nucleus salivatorius superior;

2) nucleus tractus solitarii.

Ядра лежать у покришці мосту.

Волокна: нерв змішаний, містить парасимпатичні і чутливі (смакові) волокна. Нерв виходить з порожнини черепа через внутрішній слуховий отвір, внутрішній слуховий хід, лицевий канал. В лицевому каналі нерв розгалужується на два нерви:

- (nervus petrosus major) – виходить через отвір каналу великого кам’янистого нерва, рваний отвір, потім через крилоподібний канал потрапляє в крилопіднебінну ямку;

- (chorda tympani) йде по канальцю барабанної струни, виходить через кам’янисто-барабанну щілину.

Ділянки іннервації: смакова іннервація передніх 2/3 язика, парасимпатична іннервація слізної залози, залоз носової порожнини, всіх слинних залоз, крім привушної.

Парасимпатичні вузли зв’язані з проміжним нервом:

1) (ganglion pterygopalatinum). Розміщений в крилопіднебінній ямці.

Аксони вісцеромотонейронів вузла іннервують слізну залозу.

Гілки:

- (nervi nasales), які іннервують залози носової порожнини.

- (nervi palatini), які іннервують залози піднебіння.

2)парасимпатичний вузол піднижньощелепного трикутника.

Аксони вісцеронейронів вузла іннервують піднижньощелепну та під’язикову слинні залози, а також дрібні залози ротової порожнини.

177. IX пара черепних нервів: ядра, вузли, топографія, гілки, ділянки іннервації. Вушний вузол: корінці та гілки, ділянки іннервації.

ІХ пара черепних нервів – язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus).

Ядра:

1) подвійне ядро (соматомоторне)

2) нижнє слиновидільне ядро (парасимпатичне)

3) ядро одинокого шляху

Ядра лежать у довгастому мозку.

Волокна: нерв змішаний, містить рухові, парасимпатичні , чутливі волокна. Нерв виходить з порожнини черепа через яремний отвір.

Гілки і ділянки іннервації:

- рухові волокна -(rami musculi stylopharyngei), які іннервують шило-горловий м’яз;

- чутливі волокна іннервують: горло (горлові гілки – rami pharingei), корінь язика - язикові гілки (rami lingvalis); мигдаликові гілки (rami tonsillaris); сонну пазуху (гілка сонної пазухи – ramus sinus carotici); середнє вухо (барабанний нерв – nervus tympanicus);

- парасимпатичні волокна виходять з барабанної порожнини у вигляді малого каменистого нерва (nervi petrosus minor).

Малий камянистий нерв переривається в (ganglion oticum).

Вушний вузол, g.oticum, розміром близько 3 мм, розміщений в підскроневій ямці. Вушний вузол має три корінці:

1) (radix parasympathica )утворений малим кам’янистим нервом ;

---

2) (radix sympathica);

3) (radix sensoria) утворений гілками піднижньощелепного нерва;

Постгангліонарні парасимпатичні волокна цього вузла забезпечують секреторну іннервацію привушної слинної залози.

178. X пара черепних нервів: ядра, вузли, частини, топографія, гілки кожної частини, ділянки іннервації.

Х пара черепних нервів – блукаючий нерв (nervus vagus).

Ядра:

1) подвійне ядро (соматомоторне)

2) заднє ядро блукаючого нерва (парасимпатичне)

3) ядро одинокого шляху (соматосенсорне)

Ядра лежать у довгастому мозку.

Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна, парасимпатичні волокна, чутливі волокна.

Нерв виходить з порожнини черепа через яремний отвір.

Ділянки іннервації: оболонки головного мозку, шкіра вушної раковини, нутрощі (крім органів порожнини таза).

Гілки головного відділу блукаючого нерва:(ramus meningeus) – іннервує оболонки головного мозку; (ramus auricularis) – іннервує шкіру вушної раковини.

Гілки шийного відділу блукаючого нерва: (rami pharingei) – іннервують горло, м’яке піднебіння, корінь язика.(nervus laryngeus supenor) — іннервує гортань, щитовидну залозу; (rami cardiaci cervicales superiores et inferiores) — іннервація серця.

Гілки грудного відділу блукаючого нерва:(rami tracheales) — іннервують трахею, (rami bronchiales) — іннервують брон­хи; (rami (plexus) pulmonales) іннервують легені;(rami cardiaci thordcici) — іннер­вують серце;(rami esophageales);(nervus laryngeus inferior) — іннервує гортань.

Гілки черевного відділу блукаючого нерва (іннервують нутрощі черевної порожнини):(rami gastrici);(rami hepatici); (гаті сеігасі); (rami renales).

Всі парасимпатичні волокна в складі вказаних гілок перериваються у парасимпатичних внутрішньо- або приорганних вузлах.

179. XI пара черепних нервів: ядра, топографія, ділянки іннервації.

ХІ пара черепних нервів – додатковий нерв (nervus accessorius)

Ядра:

1) ядро додаткового нерва (соматомоторне) – лежить в передніх рогах п’яти верхніх шийних сегментів спинного мозку, проектується на ромбоподібну ямку.

---

Смотрите также файлы

• Абай жолы.docx

• Реферат по дисциплине Метрология, стандартизация и сертификация на тему Виды и методы измерений.docx

• Урок, посвященный 85 летию нсо 59 01. 09. 22г. Классные руководители.docx

• Ы отчета Содержание отчета.docx

• Экономикалы география Елтану жне саяси география блімдері бойынша жиынты баалау.docx