Файл: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини.doc
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 30.11.2023
Просмотров: 405
Скачиваний: 2
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Під’язикова залоза ( glandula sublingualis ) є складною розгалуженою трубчасто-альвеолярною залозою, що виділяє секрет. Має видовжену форму і розташована під слизовою оболонкою дна ротової порожнини на верхній поверхні щелепно-під’язикового м’яза( m . mylohyoideus ) де утворюється під’язикова складка( plica sublingualis ). Під'язикова залоза має велику і малі під'язикові протоки: ductus sublingualis major, велика під'язикова протока, з'єднується з підщелепною протокою і відкривається спільним отвором на caruncula sublingualis ; ductus sublinguales minores, малі під'язикові протоки, відкриваються дрібними отворами на слизовій оболонці в ділянці plica sublingualis .
Іннервація : чутлива інформація від залози передається по волокнах язикового нерва ,що є гілкою нижньощелепного нерва (третя гілка трійчастого нерва – V черепного нерва). Команда на виділення слини передається по парасимпатичних післявузлових волокнах барабанної струни ,що є гілкою лицевого нерва ( VII черепний нерв).
Кровопостачання: забезпечує під’язикова артерія , що є гілкою язикової артерії , і підборідна артерія ,що є гілкої лицевої артерії. Венозна кров відтікає по однойменних венах.
67.Піднижньощелепназалоза:розвиток,топографія,будова, іннервація і кровопостачання.
ПІДНИЖНЬОЩЕЛЕПНА ЗАЛОЗА ( GLANDULA SUBMANDIBULARIS) Залоза має потовщену округлу форму, часточкова. Вона є складною альвеолярно-трубчастою залозою,що виділяє змішаний секрет.Піднижньощелепна залоза розташована в піднижньощелепному трикутнику. Її верхня поверхня прилягає до m . mylohyoideus .Піднижньощелепна протока , ductus submandibularis , огинає задній край m . mylohyoideus , йде по верхній його поверхні медіально від під’язикової залози і відкривається під язиком на caruncula sublingualis .
Кровопостачання забезпечують гілки лицевої артерії .Венозна кров відтікає в лицеву вену. Лімфатичні судини від залози впадають у піднижньощелепні лімфатичні вузли.
Іннервація чутлива інформація передається по волокнах язикового нерва ,що є гілкою нижньощелепного нерва(третя гілка трійчастого нерва – V черепний нерв ).Команда на виділення слини передається по парасимпатичних післявузлових волокнах барабанної струни ,що є гілкою лицевого нерва ( VII черепний нерв).
68.Зів:межі, сполучення.
Зів (fauces) — це отвір, який сполучає порожнину рота з глоткою. Він обмежений зверху м’яким піднебінням, знизу — коренем язика, з боків — піднебінно-язиковою та піднебінно-глотковою дужками.
Перешийок зіва (isthmus faucium) — це простір між обома піднебінно-язиковими та піднебінно- глотковими дужками. Піднебінно-язикова дужка (arcus palatoglossus), являє собою складку слизової оболонки, що з’єднує м’яке піднебіння з коренем язика; в основі цієї дужки лежить однойменний м’яз. Піднебінно-глоткова дужка (arcus palatopharyngeus) являє собою складку слизової оболонки, що з’єднує м’яке піднебіння зі стінкою глотки; в основі цієї дужки лежить однойменний м’яз. Між дужками є мигдаликова ямка (fossa tonsillaris), у якій лежить піднебінний мигдалик (tonsilla palatina).
69.Піднебінний мигдалик :топографія,будова,функція, іннервація і кровопостачання.
ПІДНЕБІННИЙ МИГДАЛИК, TONSILLA PALATINAПіднебінний мигдалик парний, розташований у мигдаликовій ямці, fossa tonsillaris між піднебінно-язиковою і піднебінно- глотковою дужками. Мигдалик має овальну форму і складається з лімфоїдної тканини, яка утворює лімфатичні вузлики.
Піднебінний мигдалик має такі утворення:
- capsula tonsillae, капсула мигдалика, оточує мигдалик зовні і складається з тонкої пластинки сполучної тканини;
- fossulae tonsillae, ямочки мигдалика, розташовані на його поверхні, вони надають мигдалику схожість із шкарлупою мигдального горіха;
-cryptae tonsillares, крипти мигдалика, являють собою сліпі заглиблення, які відкриваються в ямочках.
Функція :у мигдаликах утворюється велика кількість лімфоцитів ,а численні захисні речовини здатні знешкоджувати і знищувати віруси і бактерії.
Іннервація :чутлива іннервація від кожного мигдалика передається по мигдаликових гілках ( rr . tonsillares ) язико-глоткового нерва ( IX черепний нерв) та піднебінного нерва,що є гілками верхньощелепного нерва (гілка трійчастого нерва ;V черепний нерв);парасимпатичні завузлові волокна ,які відходять від крило-піднебінного вузла,що є складовими великого кам’янистого нерва (гілка лицевого нерва ; VII черепний нерв).
Кровопостачання : піднебінний мигдалик живлять мигдаликові гілки ( rr . tonsillares ) висхідної піднебінної артерії (гілка лицевої артерії), висхідної глоткової артерії (гілка зовнішньої сонної артерії),а також низхідної піднебінної артерії ( гілка верхньощелепної артерії). Венозна кров від мигдалика відтікає по 3-4 мигдаликових венах ( vv . tonsillares ) у крилоподібне сплетення , а з нього – у занижньощелепну вену.
70.Глотка :розвиток, частини,будова стінки, іннервація і кровопостачання.
Глотка (pharynx) — одночасно є органом травної і дихальної системи, у якому перехрещуються травний і дихальний шляхи.Розташовується в ділянці голови і шиї спереду від тіл шийних хребців і має три частини: носова, ротова, гортанна. У носову частину зпереду відкриваються хоани, а збоку — отвори слухових (евстахієвих) труб. Носова частина глотки відноситься тільки до органів дихальної системи. На передній стінці ротової частини відкривається зів, а в гортанній частині — вхід у гортань. М'язова оболонка глотки утворена скелетними м'язами, що забезпечують проштовхування харчової грудки: стискачами (констрикторами - верхнім, середнім і нижнім) і піднімачами (шило-глотковий і піднебінно-глотковий м'язи) глотки. Ротова частина глотки є спільною для органів травної і дихальної системи. Гортанна частина глотки відноситься тільки до органів травної системи. Із ротової порожнини харчова грудка проходить через ротову і гортанну частини глотки і далі внаслідок ковтання потрапляє до стравоходу. Стінка глотки утворена трьома оболонками: слизовою оболонкою, м’язовою оболонкою і адвентиційною оболонкою. У слизовій оболонці залягають глоткова (аденоїди) і трубні мигдалини, які разом з піднебінними і язиковим мигдаликом утворюють лімфоепітеліальне кільце Пирогова.
Іннервація :гілки язикового-глоткового нерва ( IX черепний нерв) і блукаючого нерва (Х черепний нерв), а також післявузлові симпатичні нервові волокна гортанно- глоткових гілок від верхнього шийного вузла утворюють у стінці глотки нервове сплетення, що забезпечує іннервацію глотки.
Кровопостачання: глоткові гілки висхідної глоткової артерії і висхідної піднебінної артерії від лицевої артерії , а також глоткові гілки нижньої щитоподібної артерії від щито-шийного стовбура ,що постачають артеріальну кров у всі структури оболонок глотки. Венозна кров відтікає у глоткове сплетення , а з нього по глоткових венах у внутрішню яремну вену.
71. Носова частина глотки: топографія,сполучення , особливості будови стінки , іннервація і кровопостачання.
Носова частина глотки
(pars nasalis pharyng is ) чисто дихальна частина,вона через хоани (choanae) сполучається з носовою порожниною (cavitas nasi) , простягається від склепіння глотки до рівня піднебінної завіски, що відповідає межі між тілами II -III шийних хребців. На її бічних стінках з обох боків є глоткові отвори слухових труб (ostia pharyngea tubarum au d itivarum), які сполучають глотку (pharynx) з барабанною порожниною (cavitas tympani).
Між глотковим отвором і м’яким піднебінням ( palatum molle ) розміщене парне скупчення лімфоїдної тканини– трубний мигдалик( tonsilla tubaria).
Позаду від глоткового отвору слухової труби ( ostium pharyngeum tubae auditivae ) є глотковийзакуток ( recessus pharyngeus).
На межі верхньої та задньої стінок глотки (склепіння глотки – fornix pharyngis) розміщений:
- непарний глотковий мигдалик (tonsilla pharyngealis ), або аденоїдний мигдалик, який має:
- ямочки мигдалика (fossulae tonsillae );
- крипти мигдалика (cryptae tonsillae ).
Кровопостачання: гілки висхідної глоткової, висхідної та низхідної піднебінних артерій. Венозний відтік здійснюється через навкологлоткове сплетення у внутрішню яремну вену. Лімфа відтікає в глибокі шийні та заглоткові лімфатичні вузли.
Іннервація: глоткове нервове сплетення (язикоглотковий і блукаючий нерви, верхній шийний симпатичний вузол) .
72.Ротова частина глотки :топографія, сполучення ,особивості будови стінок, іннервація і кровопостачання.
Ротова частина глотки ( pars oralis pharyngis )простягається від піднебінної завіски( velumpalatinum ) до входу в гортань ( larynx ), тобто на рівні зіва (fauces ), що відповідає висоті тіла третього шийного хребця ( vertebra cervicalis tertia).
Між коренем язика ( radix linguae ) та надгортанником ( epiglottis ) проходять:
- серединна язиково-надгортанна складка( plica glossoepiglottica mediana);
- парна бічна язиково-надгортанна складка ( plica glossoepiglottica lateralis ), між якими розміщена надгортанна долинка ( vallecula epiglottica).
У ротовій частині глотки ( pars oralis pharyngis ) перехрещуються травний та дихальний шляхи. При акті ковтання носова частина глотки ( pars nasalis pharyngis ) відокремлюється від ротової частини глотки ( pars oralis pharyngis ) піднебінною завіскою ( velum palatinum ). При акті ковтання гортань ( larynx) піднімається догори, а надгортанник ( epiglottis ) закриває вхід до гортані ( aditus laryngis ).
Кровопостачання: гілки висхідної глоткової, висхідної та низхідної піднебінних артерій. Венозний відтік здійснюється через навкологлоткове сплетення у внутрішню яремну вену. Лімфа відтікає в глибокі шийні та заглоткові лімфатичні вузли.
Іннервація: глоткове нервове сплетення (язикоглотковий і блукаючий нерви, верхній шийний симпатичний вузол) .
73.Гортанна частина глотки: топографія , сполучення, особливості будови стінки, іннервація і кровопостачання .
Гортанна частина глотки ( pars laryngea pharyngis )починається на рівні входу до гортані( adituslaryngis ) і сполучається з порожниною гортані ( cavitas laryngis ).
З боків від входу до гортані ( aditus laryngis ) гортанна частина глотки ( pars laryngea pharyngis ) розширюється і утворює парні грушоподібні закутки ( recessus piriformes), присередньо від нихрозміщені складки верхнього гортанного нерва ( plicae nervi laryngei superioris ), де проходять:
- верхня гортанна артерія (arteria laryngea superior);
- внутрішня гілка верхнього гортанного нерва (ramus internus nervi laryngei superioris ).
У місці переходу глотки ( pharynx ) в стравохід ( oesophagus ) є глотково-стравохідне звуження( constrictio pharyngooesophagealis ).
Кровопостачання: гілки висхідної глоткової, висхідної та низхідної піднебінних артерій. Венозний відтік здійснюється через навкологлоткове сплетення у внутрішню яремну вену. Лімфа відтікає в глибокі шийні та заглоткові лімфатичні вузли.
Іннервація: глоткове нервове сплетення (язикоглотковий і блукаючий нерви, верхній шийний симпатичний вузол) .