Файл: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини.doc
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 30.11.2023
Просмотров: 388
Скачиваний: 2
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Іннервує m. obliquus superior.
6 пара черепних нервів – відвідний нерв (n. abducens).
Руховий. Nucleus n. abducentis розташоване в мосту і залягає в ділянці середніх відділів eminentia medialis ромбоподібної ямки під лицевим горбком.
Виходить з речовини мозку між заднім краєм мосту і пірамідою довгастого мозку (у цибулино-мостовій борозні). Іде під мостом, пронизує тверду оболону головного мозку ззаду і збоку від dorsum sellae та виходить у печеристу пазуху. Тут він залягає назовні від внутрішньої сонної артеріЇ.
Із порожнини черепа : крізь верхню очноямкову щілину і в очній ямці, проходячи під n. oculomotorius, іде присередньо до бічного прямого м’яза очного яблука, який він іннервує.
G.ciliare, має непостійну форму та величину (L=2 мм).
Лежить у товщі жирової тканини у задньому відділі очної ямки на зовнішній поверхні зорового нерва.
Має 3 корінці:
(radix parasympathica seu radix oculomotoria) - гілка окорухового нерва (ІІІ пара) до війкового вузла і несе передвузлові парасимпатичні волокна, які переключаються у цьому вузлі і забезпечують іннервацію m. ciliaris et m. sphincter pupillae.
(radix sensoria seu radix nasociliaris) - сполучна гілка носовійкового нерва з війковим вузлом і несе транзитом чутливі волокна до oчного яблука.
(radix sympathica) утворений завузловими симпатичними волокнами, що у складі (plexus caroticus internus) відходять від (ganglion cervicale superius).Передвузлові симпатичні волокна до верхнього шийного вузла йдуть від нейронів бічного рога спинного мозку, С8–Тh2 (centrum ciliospinale). Цісимпатичні волокна забезпечують іннервацію m. dilatator pupillae.
Від війкового вузла парасимпатичні, чутливі та симпатичні нервові волокна відходять до очного яблука у складі 15–20 (nn. ciliares breves).
172.Внутрішньочерепна частина 5 пари черепних нервів. 1-а гілка 5 пари- очний нерв:утворення, вихід з черепа гілки,ділянка іннервації,війковий вузол,його корінці гілки.
V пара черепних нервів – трійчастий нерв
Змішаний нерв.
Має 4 ядра:
1) (nucleus principalis nervi trigemini) є чутливим і проектується в дорсолатеральній частині верхнього відділу моста;
2) (nucleus spinalis nervi trigemini) є чутливим і продовжується по всьому довгастому мозку до шийного відділу спинного мозку;
3) (nucleus mesencephalicus nervi trigemini) є чутливим і розташоване більшою мірою в середньому мозку;
4) (nucleus motorius nervi trigemini) є руховим і розміщене в мосту присередніше чутливих ядер.
Виходить із стовбура мозку спереду від середньої ніжки мозочка двома корінцями: (radix sensoria);та (radix motoria).
Нерв пронизує tentorium cerebelli біля місця прикріплення його до верхнього краю піраміди скроневої кістки і входить в утворену розщіпленням dura mater трійчасту порожнину (cavum trigeminale).
Очний нерв
N. ophthalmicus
Чутливий, лежить назовні від n. abducens i, пронизуючи бічну стінку sinus cavernosus, іде в очну ямку через fissura orbitalis superior, розміщуючись під n. trochlearis .
В порожнині черепа від очного нерва відходить поворотна оболонна, або наметова гілка (r. meningeus recurrens seu r. tentorius), іннервує tentorium cerebelli i стінки трьох венозних пазух: sinus petrosus superior, sinus transversus, sinus rectus. В очній ямці очний нерв віддає три гілки:лобовий нерв, сльозовий нерв,та носовійковий нерв.
Лобовий нерв (n. frontalis) – найтовстіша і найдовша з 3 гілок, проходить під верхньою стінкою очної ямки над м’язом-підіймачем верхньої повіки; розгалужується на 2 гілки: (n. supratrochlearis)та (n. supraorbitalis).
-N. supratrochlearis проходить над сухожилком верхнього косого м’яза і розгалужується на кінцеві гілочки:
верхня крізь коловий м’яз ока і закінчується у шкірі верхньої повіки, кореня носа, у шкірі лоба, в ділянці glabella;
нижня гілка іде від блока вниз і анастомозує з гілкою носовійкового нерва – підблоковим нервом (n. infratrochlearis). Від дуги анастомозу виникають тонкі гілочки, які іннервують шкіру і кон’юнктиву в ділянці присереднього кута ока.
-N. supraorbitalis перед margo supraorbitalis розгалужується
(r. lateralis) та (r. medialis)
Сльозовий нерв (n. lacrimalis) іде по бічному краю m. rectus lateralis.
Іннервує сльозову залозу, шкіру та кон’юнктиву бічної частини верхньої повіки. З’єднується сполучною гілкою з виличним нервом (r. communicans cum nervo zygomatico) і одержує секреторні парасимпатичні волокна для сльозової залози від крилопіднебінного вузла
Носовійковий нерв (n. nasociliaris) іде між зоровим нервом і m. rectus superior уздовж присередньої стінки очної ямки.
(n. ethmoidalis anterior) через передній решітчастий отвір у порожнину черепа,потрапляє через отвір дірчастої пластинки решітчастої кістки до носової поржнини,віддає гілки:
1) (rr. nasales interni) – іннервують слизову оболонку передніх решітчастих комірок;
2) (rr. nasales laterales) – іннервують слизову оболонку переднього відділу бічної стінки носової порожнини;
3) (rr. nasales mediales) – іннервують слизову оболонку переднього відділу носової перегородки;
4) (r. nasalis externus) – іннервує шкіру верхівки та крил носа.
(n. ethmoidalis posterior) проходить через задній решітчастий отвір.Іннервує слизову оболонку задніх решітчастих комірок та клиноподібної пазухи.
(n. infratrochlearis) іде під блоком верхнього косого м’яза, іннервує кон’юнктиву з боку присереднього кута ока, сльозове м’ясце та сльозовий мішок.
В очній ямці на зовнішній поверхні зорового нерва, 3 корінці:
(radix parasympathica seu radix oculomotoria) - гілка окорухового нерва (ІІІ пара) до війкового вузла і несе передвузлові парасимпатичні волокна, які переключаються у цьому вузлі і забезпечують іннервацію m. ciliaris et m. sphincter pupillae.
(radix sensoria seu radix nasociliaris) - сполучна гілка носовійкового нерва з війковим вузлом і несе транзитом чутливі волокна до oчного яблука.
(radix sympathica) утворений завузловими симпатичними волокнами, що у складі (plexus caroticus internus) відходять від (ganglion cervicale superius).Передвузлові симпатичні волокна до верхнього шийного вузла йдуть від нейронів бічного рога спинного мозку, С8–Тh2 (centrum ciliospinale) іннервацію m. dilatator pupillae.Від війкового вузла парасимпатичні, чутливі та симпатичні нервові волокна відходять до очного яблука у складі 15–20 (nn. ciliares breves).
173. 5 пара черепних нервів:2 гілка- верхньощелепний нерв,утворення,вихід з черепа,ділянки іннервації.Крилопіднебінний вузол:корінці,гілки,ділянки іннервації.
Верхньощелепний нерв (n. maxillaris) – друга гілка трійчастого нерва, відходить від опуклого краю g. trigeminale i через круглий отвір виходить з порожнини черепа в крилопіднебінну ямку.
До виходу з порожнини черепа верхньощелепний нерв віддає (r. meningeus) (іннервує тверду оболону головного мозку),анастомозує з оболонною гілкою нижньощелепного нерва. У крилопіднебінній ямці розгалужується на: підочноямковий нерв;виличний нерв;та вузлові гілки до крилопіднебінного вузла.
N. infraorbitalis-найбільша гілка верхньощелепного нерва. Він в очну ямку через нижню очноямкову щілину, розташовується в однойменній борозні і каналі, в глибині fossa canina розгалужується віялом на кінцеві гілки, утворюючи “малу гусячу лапку”. гілки:
1) (rr. palpebrales inferiores) – іннервують шкіру нижньої повіки;
2) (rr. nasales externi) – іннервують шкіру зовнішньої поверхні крила носа;
3) (rr. nasales interni) – іннервують шкіру та слизову оболонку присінка носа;
4) (rr. labiales superiores) – іннервують шкіру та слизову оболонку верхньої губи.
До входу в canalis infraorbitalis нерв віддає rr. alveolares superiores posteriores, які спускаються по підскроневій поверхні та по розміщеному на ній горбу верхньої щелепи.
Частина гілок проникає через коміркові отвори , утворює над коренями зубів сплетення з волокнами середньої верхньої коміркової гілки та з волокнами передніх верхніх коміркових гілок – (plexus dentalis superior).
Від цього сплетення відходять верхні ясенні гілки (rr. gingivales superiores) та верхні зубні гілки (rr. dentales superiores),проходять в пульпу зуба через отвір верхівки його кореня. Гілки іннервують три верхні великі кутні зуби і ясна; друга частина волокон rr. alveolares superiores posteriores, іннервують слизову оболонку щоки.
Середня верхня коміркова гілка (r. alveolaris superior medius) від підочноямкового нерва всередині canalis infraorbitalis -іннервацію малих кутніх зубів і ясен.
Передні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores anteriores) відгалужуються від підочноямкового нерва перед виходом останнього через foramen infraorbitale - передніх зубів і слизової оболонки верхньощелепної пазухи.
(n. zygomaticus) відходить від n. maxillaris у крилопіднебінній ямці, йде разом з n. infraorbitalis через fissura orbitalis inferior в очну ямку, у товщу виличної кістки через вилично-очноямковий отвір і ділиться на вилично-скроневу та вилично-лицеву гілки.
Вилично-скронева гілка (r. zygomaticotemporale) через однойменний отвір на скроневій поверхні os zygomaticum виходить у скроневу ямку, пронизує fascia temporalis і розгалужується у шкірі скроневої ділянки, яку іннервує.
Вилично-лицева гілка (r. zygomaticofacialis) з’являється через однойменний отвір на бічній поверхні os zygomaticum і розгалужується у шкірі виличної ділянки, яку іннервує.
Вузлові гілки до крило-піднебінного вузла (rr. ganglionares ad ganglion pterygopalatinum) у вигляді 2–3 коротких нервів відходять від n. maxillaris у fossa pterygopalatina, з’єднуються з ganglion pterygopalatinum, утворюється radix sensoria ganglii pterygopalatini -парасимпатичної частини автономного відділу периферійної нервової системи.Секреторна іннервація сльозової залози, слизових оболонок носа, піднебіння та частково глотки. Крило-піднебінний вузол залягає в однойменній ямці та має 3корінці:
(radix sensoria ganglii pterygopalatini) є вузловими гілками верхньощелепного нерва (rr. Ganglionares n. maxillaris) і несе транзитом чутливі волокна.
(radix sympathica) утворений завузловими симпатичними волокнами, які як глибокий кам’янистий нерв (n. petrosus profundus)(гілка внутрішнього сонного сплетення) досягають вузла, йдучи до нього у складі нерва крилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei) або нерва Відія (n. Vidianus).
(radix parasympathica seu radix intermedia) є гілкою лицевого нерва (VII)( n. petrosus major) і несе передвузлові парасимпатичні волокна, переключаються в крило-піднебінному вузлі.
Гілки крило-піднебінного вузла
rr. orbitales входять в очну ямку через fissura orbitalis inferior у вигляді 2–3 тонких гілок, потім через задній решітчастий отвір проникають у носову порожнину й іннервують слизову оболонку задніх решітчастих комірок та клиноподібної пазухи.
rr. nasales posteriores superiores laterales et mediales виходять з крило-піднебінної ямки в носову порожнину через foramen sphenopalatinum і іннервують верхні ділянки слизової оболонки бічної та присередньої (верхній відділ перегородки носа) стінки носової порожнини.
rr. nasales posteriores inferioresіннервують нижні відділи бічної стінки носової порожнини.
n. nasopalatinus– нерв Скарпи, найдовша з задніх носових гілок.
Іде вперед між окістям і слизовою оболонкою носової порожнини, іннервує слизову оболонку перегородки носа, лягає в canalis incisivus i, проникнувши в порожнину рота, іннервує слизову оболонку твердого піднебіння.
n. palatinus major виходить із однойменного каналу через однойменний отвір у ротову порожнину і іннервує слизову оболонку піднебіння.
nn. palatini minors виходять із однойменних отворів на піднебіння, іннервують слизову оболонку м’якого піднебіння. rr. tonsillares цих нервів забезпечують іннервацію піднебінного мигдалика. Глотковий нерв n. Pharyngeus іде до глотки і іннервує слизову оболонку хоан та склепіння глотки.
174.5 пара черепних нервів:3 гілка- нижньощелепний нерв,утворення, вихід з черепа,ділянки іннервації.Парасимпатичні вузли, зв ’язані з 3 гілкою,корінці та гілки.
Нижньощелепний нерв (n. mandibularis)
Змішаний; найбільша гілка трійчастого нерва.
утворюється злиттям чутливих волокон від трійчастого вузла з руховим корінцем трійчастого нерва. Вийшовши з порожнини черепа у підскроневу ямку через овальний отвір, n. mandibularis розходиться на два стовбури:передній (віддає переважно рухові нерви);та задній (віддає переважно чутливі нерви).
До поділу на стовбури від нижньощелепного нерва відходять 3–4 короткі вузлові гілки до вушного вузла (rr. ganglionares ad ganglion oticum seu radix sensoria ganglii otici) та оболонна гілка (остистий нерв), r. meningeus (n. spinosus), яка повертається назад до порожнини черепа через остистий отвір, іннервує тверду оболону головного мозку середньої черепної ямки і слизову оболонку клиноподібної пазухи.