Файл: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини.doc
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 30.11.2023
Просмотров: 387
Скачиваний: 2
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
n. dorsalis penis (seu n. dorsalis clitoridis) іннервує печеристі тіла і шкіру статевого члена та периферію glans penis (у жінок – шкіру великих та малих соромітних губ тa клітор), m. transversus perinei profundus та m. compressor urethrae.
Довгі гілки – м’язи та шкіру вільної нижньої кінцівки .
(n. cutaneus femoris posterior), із S1–S3 – чутливий, з порожнини таза через підгрушоподібний отвір з-під нижнього краю великого сідничного м’яза, під широкою фасцією між m. semitendinosus et m. biceps femoris і розгалужується у шкірі задньої поверхні стегна до підколінної ямки.
До шкіри regio glutealis задній шкірний нерв стегна віддає 2–3 нижніх нерви сідниці (nn. clunium inferiores), з-під нижнього краю великого сідничного м’яза.
До шкіри промежини n. cutaneus femoris posterior віддає промежинні гілки (rr. perinealis).
(n. ischiadicus), з L4–S3 – змішаний, найбільший .
З порожнини таза через підгрушоподібний отвір, ззаду близнюкових м’язів і сухожилка внутрішнього затульного м’яза, ззаду квадратного м’яза стегна і спереду великого сідничного м’яза та заднього шкірного нерва стегна, на стегно на середині відстані між сідничим горбом та великим вертлюгом і вниз між півперетинчастим м’язом та двоголовим м’язом стегна до підколінної ямки.
У верхньому куті підколінної ямки сідничий нерв розгалужується на дві гілки:
товщу – великогомілковий нерв
тоншу – загальний малогомілковий нерв.
На шляху до підколінної ямки n. ischiadicus віддає м’язові гілки до внутрішнього затульного м’яза, верхнього та нижнього близнюкових м’язів, великого привідного м’яза, до капсули кульшового суглоба та до задньої групи м’язів стегна.
(n. tibialis), з L4–S3 – мішаний, посередині підколінної ямки по всій її довжині, позаду підколінної вени і глибше на m. popliteus підколінної артерії, під сухожилковою дугою камбалоподібного м’яза у гомілково-підколінний канал. У каналі спускається (між глибокими та поверхневими м’язами-згиначами), розгалужується на дві гілки – присередній та бічний підошвові нерви (йдуть в однойменних борознах).
У підколінній ямці від великогомілкового нерва відходять
м’язові гілки до м’язів поверхневої групи згиначів гомілки,
суглобові гілки до колінного суглоба,
міжкістковий нерв гомілки присередній шкірний нерв литки.
(n. interosseus cruris) від n. tibialis у нижньому куті підколінної ямки, вниз, віддає гілки до кісток гомілки, до велико-малогомілкового синдесмозу.
(n. Cutaneus surae medialis) під fascia cruris у борозні між бічною та присередньою головками литкового м’яза, супроводжуючи v. saphena parva. Пронизуючи фасцію n. cutaneus surae medialis стає підшкірним, з’єднується з n. cutaneus surae lateralis (яка є відгалуженням загального малогомілкового нерва), і далі під назвою литкового нерва.
(n. suralis) позаду бічної кісточки віддає (rr. calcanei laterales) до шкіри бічного відділу regio calcanea i, по бічному краю стопи у вигляді (n. cutaneus dorsalis lateralis) до шкіри V пальця.
На гомілці n. tibialis віддає: м’язові гілки до м’язів глибокого шару згиначів гомілки,
суглобові гілки до надп’ятково-гомілкового суглоба, (rr. calcanei mediales) відходять позаду присередньої кісточки до шкіри присереднього відділу regio calcanea.
(n. plantaris medialis) на підошві в присередній підошвовій борозні, іннервує присередню групу м’язів підошви (крім m. adductor hallucis та бічної головки m. flexor hallucis brevis) і 1 та 2 червоподібні м’язи.
Plantaris medialis 3 (nn. digitales plantares communes), які, підійшовши до оcнови пальців у проміжку між довгим і коротким згиначами пальців і підошвовим апонeврозом по І, ІІ і ІІІ міжплеснових проміжках, розгалужуються кожний на 2 (nn. digitales plantares proprii). З продовженням 1 загального підошвового пальцевого нерва формується 7 шкірних гілок до пальців, іннервують шкіру підошвової та сусідніх обернених одна до одної поверхонь І–ІV пальців, шкіру тильної (дорсальної) поверхні дистальних фаланг цих пальців.
(n. plantaris lateralis) є другою кінцевою гілкою n. tibialis. М’язові гілки до бічної групи м’язів підошви та квадратного м’яза стопи і на початку бічної підошвової борозни розгалужується на глибоку та поверхневу гілки.
(r. profundus) іде у бічній підошвовій борозні й іннервує 3 і 4 червоподібні м’язи, усі mm. interossei, m. adductor hallucis i бiчну головку m. flexor hallucis brevis.
(r. superficialis) на 2 загальні (nn. digitales plantares communes).
(n. fibularis communis seu n. peroneus communis), з L4–S2 – мішаний. Іде вниз уздовж бічної стінки підколінної ямки, біля присереднього краю довгої головки двоголового м’яза стегна, і досягає головки малогомілкової кістки. Нерв огинає шийку малогомілкової кістки і на дві кінцеві гілки – поверхневий та глибокий малогомілковий нерви.
(n. cutaneus surae lateralis) під fascia cruris по задній поверхні бічної головки литкового м’яза, віддавши (r. communicans fibularis) іннервує шкіру бічної поверхні проксимальних двох третин гомілки. Після цього волокна бічного та присереднього шкірного зливаються стовбуром під назвою n. suralis.
(n. fibularis superficialis seu n. peroneus superficialis) вниз у верхньому м’язово-малогомілковому каналі, віддаючи довгому і короткому малогомілковим м’язам м’язові гілки, а потім як шкірний нерв спускається по зовнішній поверхні короткого малогомілкового м’яза. Далі, на середині гомілки пронизує фасцію гомілки і на кінцеві гілки – присередній та проміжний дорсальні шкірні нерви.
(n. cutaneus dorsalis medialis) до присереднього краю тилу стопи над тримачами м’язів-згиначів, іннервує шкіру присереднього краю тилу та великого пальця стопи, а також шкіру обернених одна до одної поверхонь II–ІІІ пальців стопи (крім шкіри дистальних фаланг цих пальців).
(n. cutaneus dorsalis intermedius) до бічного краю стопи над тримачами м’язів-розгиначів, іннервує шкіру бічної кісточки і віддає (nn. digitales dorsales pedis), іннервують шкіру обернених одна до одної поверхонь ІІІ, IV та V
(n. fibularis profundus seu n. peroneus profundus) косо вниз від шийки малогомілкової кістки, крізь передню міжм’язову перегородку гомілки, йде у напрямі за ходом a. tibialis anterior i віддає м’язові гілки, іннервують передню групу м’язів гомілки. Далі як чутливий нерв, він проходить під тримачами м’язів-розгиначів і виходить на тил стопи, розгалужується на (nn. digitales dorsales pedis) - іннервують шкіру обернених одна до одної поверхонь І та ІІ пальців стопи (крім шкіри дистальних фаланг цих пальців).
170. Черепні нерви: генетична і функціональна класифікація;характеристика волокон,що утворюють черепні нерви. Черепні нерви,похідні головного мозку:загальна характеристика.
Чeрепні нерви до периферійного відділу нервової системи. Вони іннервують шкіру, м’язи, залози, внутрішні органи в ділянці голови. Є нервами органів чуття.
Розрізняють 12 пар черепних нервів, кожна з яких має власний номер і назву:
І пара – нюховий нерв, nervus olfactorius;
II пара – зоровий нерв, nervus opticus;
ІІІ пара – окоруховий нерв, nervus oculomotorius;
IV пара – блоковий нерв, nervus trochlearis;
V пара – трійчастий нерв, nervus trigeminus;
VI пара – відвідний нерв, nervus abducens;
VII пара – лицевий нерв, nervus facialis;
VIII пара – присінково-завитковий нерв, nervus vestibulocochlearis;
ІХ пара – язико-глотковий нерв, nervus glossopharyngeus;
Х пара – блукаючий нерв, nervus vagus;
ХІ пара – додатковий нерв, nervus accessorius;
ХІІ пара – під’язиковий нерв, nervus hypoglossus.
Черепні нерви :
Несправжні нерви (І-ІІ пари) - виростки переднього мозку: І пара – нюхового мозку; ІІ пара – проміжного мозку. (мієлін нервів має походження з олігодендроглії) Несправжні черепні нерви є чутливими, але не мають чутливих ядер і чутливих вузлів.
Справжні черепні нерви поділяють на:
1) чутливі нерви (VIII пара), містять тільки чутливі волокна і відповідають задньому корінцю спинномозкового нерва;
2) рухові нерви (III, IV, VI, XI, XII пари), містять тільки рухові, або рухові та вегетативні парасимпатичні волокна, і відповідають передньому корінцю спинномозкового нерва;
3) мішані нерви (V, VII, IX, X пари), в складі проходять як чутливі, так і рухові волокна,подібні до спинномозкових нервів.
Справжній черепний нерв містить чутливі волокна - має ganglion sensorium nervi сranіalis, з чутливими псевдоуніполярними або біполярними нейронами, що знаходиться поза мозком і відповідає ganglion sensorium nervi spinalis; чутливі центри – nuclei, у стовбурі головного мозку,відповідають чутливим ядрам задніх рогів спинного мозку.
містить рухові волокна - має рухові ядра в стовбурі головного мозку, відповідають руховим ядрам передніх рогів спинного мозку.
У складі справжнього черепного нерва проходять парасимпатичні нервові волокна - має парасимпатичні ядра у стовбурі головного мозку. За ходом- ganglion parasympathicum,в якому відбувається переключення парасимпатичних волокон.
III, IV, VI пари черепних нервів пов’язані з середнім мозком і мостом, а також з головними (передвушними) міотомами.
ІІІ пара черепних нервів пов’язана з І передвушним міотомом;
IV пара черепних нервів – з ІІ міотомом;
VI пара черепних нервів – з ІІІ міотомом.
V,VII, VIII, ІХ, Х, ХІ пари черепних нервів пов’язані з ромбоподібним мозком і зябровими дугами. Це нерви зябрового походження. V пара черепних нервів пов’язана з І зябровою дугою; VII i VIII (яка відділилася від VII в процесі розвитку) пари черепних нервів – з ІІ зябровою дугою; ІХ, Х, ХІ пари черепних нервів (група блукаючого нерва) – з ІІІ,IV, V зябровими дугами.
ХІІ пара черепних нервів розвивається шляхом з’єднання нервових волокон верхніх шийних спинномозкових нервів і пов’язана з постбранхіальними (зазябровими або завушними) міотомами.
Клініцисти поділяють справжні черепні нерви на:
1) окорухові (III, IV, VI пари); 2) нерви мосто-мозочкового кута (V, VII, VIII пари); 3) каудальні нерви (ІХ, Х, ХІ, ХІІ пари).
171. Черепні нерви:3,4,6 пари,загальна характеристика,ядра,топографія,ділянки іннервації.Війковий вузол:кінці,гілки,ділянки іннервації.
ІІІ пара черепних нервів – окоруховий нерв
Еферентний нерв. Більша частина волокон нерва від nucleus nervi oculomotorii
Розміщений під вентральною стінкою водопроводу середнього мозку на рівні верхніх горбків lamina tecti.
1. oculomotorius із борозни окорухового нерва ніжки мозку і у міжніжкову ямку. Крізь dura mater по бічній стінці sinus cavernosus, потрапляє через fissura orbitalis superior в очну ямку, де розгалужується під гострим кутом на дві гілки: (r. superior)- m. levator palpebrae superioris et m. rectus superior та (r. inferior). m. rectus inferior, m. rectus medialis, m. obliquus inferior.
Від нижньої гілки n. oculomotorius до парасимпатичного війкового вузла (g. ciliare) прямує гілка до війкового вузла, або парасимпатичний чи окоруховий корінець війкового вузла (ramus ad ganglion ciliare seu radix parasympathica ganglion ciliare seu radix oculomotoria)(несе передвузлові парасимпатичні волокна). У війковому вузлі переключаються на завузлові волокна, у складі коротких війкових нервів досягають очнoго яблукa, де іннервують m. ciliaris et m. sphincter pupillae.
IV пара черепних нервів – блоковий нерв (n. trochlearis).
Найтонший нерв, руховим нервом.
Від рухового ядра – ядра блокового нерва (nucleus nervi trochlearis) і виходить на дорсальній поверхні стовбура мозку позаду lamina tecti, з боків від вуздечки верхнього мозкового паруса. Огинає збоку ніжку мозку і розміщується у бічній стінці sinus cavernosus вздовж очного нерва (гілка V пари) під окоруховим нервом, а потім – вище нього. В очну ямку потрапляє крізь верхню очноямкову щілину.