Файл: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини.doc
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 30.11.2023
Просмотров: 391
Скачиваний: 2
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Прямий розмір виходу із малого таза (diameter recta exitus pelvis minoris) - 9,5 см,
Вісь таза (axis pelvis).
З'єднання тазового пояса (juncturae cinguli pelvici), існують всі три різновиди з'єднань:
Неперервні: - синостози: acetabulum.
-синдесмози: lig. Iliolumbale, lig. Sacrospinale , lig . Sacrotuberale , membrana obturatoria .
Напівперервні - symphysis pubica , discus interpubicus Лобковий симфіз зміцнений lig. pubicum superius та lig. pubicum inferius.
Перервні : -art. sacroiliaca. Суглоб утворений вушкоподібними поверхнями крижової та клубової кісток, вкритих волокнистим хрящем. Суглобова капсула щільна .Зв'язками (lig. sacroiliaca anteriorа), (ligg. sacroiliaca interossea et posteriora). Суглоб простий, плоский, комбінований, амфіартроз (малорухомий).
30. Кульшовий суглоб: будова, іннервація та кровопостачання. Групи м’язів, що на нього діють.
Кульшовий суглоб (art. coxae) утворений головкою стегнової кістки та півмісяцевою поверхнею кульшової западини тазової кістки. Кульшова западина поглиблюється губою кульшової западини, яка знаходиться в порожнині суглоба. Зв'язки:(lig.transversum acetabuli). Головка стегнової кістки також вкрита гіаліновим хрящем, а її шийка - синовіальною перетинкою. Позакапсульними зв'язками: ( lig . iliofemorale ), ( lig . pubofemorale ) , ( lig . ischiofemorale ) , ( zona orbicularis ). В суглобі знаходяться також дві внугрішньокапсульні зв'язки: (lig. capitis femoris) - містить в собі артерію, яка кровопостачає головку стегнової кістки та (lig transversum acetabuli). Простір під зв'язкою заповнений сполучною тканиною. Суглоб простий, чашоподібний.
Виконує:
згинання (flexio) і розгинання (extensiо);
приведення (adductor) і відведення (abductor)
складні колові оберти (circumductio)
Кровопостачання: rete articulare, a. obturatoria. Іннервацію ; забезпечують затульний, стегновий і сідничий нерви.
31. Колінний суглоб: будова, іннервація та кровопостачання. Групи м’язів, що на нього діють.
Колінний суглоб (art. genus). Суглобові поверхні: виростків стегнової кістки; верхня суглобова поверхня великогомілкової кістки; надколінка; надколінкова поверхня стегнової кістки. Між суглобовими поверхнями стегнової та великогомілкової кісток знаходяться menisci medialis et lateralis, які з'єднані між собою спереду поперечною зв'язкою коліна. Кінці менісків прикріплюються до горбків міжвиросткового підвищення.Меніск - це волокнисто-хрящова. Лінія прикріплення суглобової капсули на стегновій кістці спереду зміщена на 1,5 см суглобового хряща. Capsula articularis колінного суглоба простора, і потовщена ззаду. Синовіальна перетинка суглобової капсули вкриває внутрішньосуглобові зв’язки, утворює plicae alares, рlica synovialis infrapatellaris). Обидві складки формують corpus adiposum infrapatetlare. bursae synoviales- розташовані між рухомими сухожилками м'язів та кістками і виключають обопільне тертя, можуть сполучатися з порожниною колінного суглоба або не сполучатися. bursa suprapatellarіs- між сухожилком чотириголового м'яза надколінка та великогомілковою кісткою. Спереду від надколінка розміщені bursae synoviales subcutanea, subfascialis, subtendinea prepatellaris. внутрішньосуглобових утворів : меніски, синовіальні складки, синовіальні внутрішньокапсульні зв'язки.
Внутрішньокапсульні зв'язки ( lig . cruciatum anterius ) , ( lig . cruciatum posterius ) , ( lig . meniscofemorale anterius ) , ( lig . meniscofemorale posterius ) , ( ligamentum transversum genus )
Капсульні зв'язки. ( lig . popliteum obliquum ), ( lig . popliteum arcuatum )
Позакапсульні зв'язки. ( lig . collaterale tibiale ) , ( lig . collaterale fibulare ) , ( lig . patellae ), ( retinaculum patellae mediale ), ( retinaculum patellae laterale )
За будовою складний, комплексний; за формою суглобових поверхонь - виростковий, різновид двовиростковий (art. bicondilaris). рухи навколо фронтальної (згинання, розгинання з обсягом рухів до 150° ) та навколо вертикальної (поздовжньої) на 15-35°. Обертання можливі в положенні напівзігнутого коліна.
Іннервується гілками сіднічного нерва. Безпосередньо колінний суглоб іннервується підколінним нервом, Кровопостачання : підколінніх артерій.
32. З’єднання кісток гомілки і стопи.
Велико-малогомілковий суглоб (art. tibiofibutaris) з'єднує плоскі суглобові поверхні головки малогомілкової кістки та бічного виростка великогомілкової кістки. Суглобова капсула щільна. Звязки:(lig. capitis fibulae anterius), (lig. сapitis fibulae posterius). Суглобова порожнина в деяких випадках сполучається з порожниною колінного суглоба. Суглоб простий, плоский, багатоосьовий.
Кістки гомілки з'єднані між собою також membrana interossea cruris. Перетинка має верхній та нижній отвори для судин і нервів. Велико-малогомілковий синдесмоз (syndesmosis tibiofibularis) - неперервне з'єднання дистальних кінців кісток. З'язками (lig. tibiofibulares anterius et posterius).
Суглоби стопи (articulatioines pedis).
Надп'ятково-гомілковий суглоб (art.talocruralis) утворений суглобовими поверхнями присередньої та бічної кісточок, нижньою суглобовою поверхнею великогомілкової кістки, суглобовими поверхнями блока надп'яткової кістки. Зв'язка ( lig . deltoideum s . collaterale mediale ), ( lig . talofibulares anterius et posterius ); ( lig . calcaneofibutare ). Спереду і ззаду суглобова сумка відносно тонка, простора, утворює складки. В надп'ятково-гомілковому суглобі здійснюються рухи навколо фронтальної осі - згинання (підошвове) та розгинання в обсязі близько 60-70°. Суглоб складний, блокоподібний, в деякій мірі гвинтоподібний.
Піднадп'ятковий суглоб (art. subtalaris) утворений задніми суглобовими поверхнями надп'яткової та п'яткової кісток. Суглобова капсула щільна, натягнена, прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Зв'язкою ( lig . talocalcaneum laterale ); ( lig . talocalcaneum mediale ) , ( lig . talocalcaneum interosseum ( posterior ). Суглоб циліндричний, комбінований з надп'ятковоп'ятково-човноподібним суглобом.
Надп'ятково-п'ятково-човноподібний суглоб (art.talocalcaneonavicularis) утворений передніми та середніми суглобовими поверхнями надп'яткової і п'яткової кісток, головкою надп'яткової кістки та човноподібною кісткою. Зв'язка (lig. talonaviculare),(lig. calсaneonaviculare plantare) та всі зв'язки піднадп'яткового суглоба, надп'ятково-п'ятковий суглоб циліндричний і комбінований, а надп'ятково-човноподібний суглоб як кулястий, комбінований.
П'ятково-кубоподібний суглоб (art. calcaneocuboidea) утворений суміжними суглобовими поверхнями п'яткової та кубоподібної кісток, які в деякій мірі сідлоподібні. Суглобова капсула ущільнена присередньо Зв'язки (lig. calcaneocuboidea dorsale et plantare), (lig. plantare longum). Суглоб плоский, комбінований і разом з п’ятковочовноподібним утворюють поперечний суглоб заплесна.
Поперчний суглоб заплесна (art. tarsi transversa) (суглоб Шопара) – S-подібної форми суглоб укріплений всіма з'язками двох суглобів, Роздвоєна зв'язка (lig. Bifurcation) розгалужуються на дві частини: (lig. calcaneocuboideum) та (lig.calcaneonaviculare) . Суглоб комбінований, функціонує як одноосьовий із сагітальною віссю обертання.
Клино-човноподібннй суглоб (art.cuneonavicularis) утворений задніми суглобовими поверхнями трьох клиноподібних кісток, дистальною суглобовою поверхнею човноподібної кістки, а також присередньою суглобовою поверхнею кубоподібної кістки,суглобова капсула щільна, Зв'язкам (lig.tarsi dorsalia et plantaria). Суглоб плоский, складний, комбінований, з обмеженим об'ємом рухів.
Заплесно-плеснові суглоби (суглоб Лісфранка) (articulationes tarsometatarsales) утворені суміжними суглобовими поверхнями основ плеснових кісток, кубоподібної кістки і трьох клиноподібних кісток. Суглоб Лісфранка об'єднує в собі три суглоби: між присередньою клиноподібною та І плесновою кістками; між проміжною і бічною клиноподібними та П, Ш плесновими кістками; між кубоподібною та IV, V плесновими кістками. Звязки:(lig.tarsometatarsalia dorsalia et plantarіа), (lig.cuneometatarsalia interossea). Суглоби плоскі, комбіновані, рухи обмежені. (lig.metatarsalia dorsalia, plantaria, interossea).
Плесно-фалангові суглоби (articulationes metatarsophalangeae). Суглобові поверхні: головок плеснових кісток (I-V); основ проксимальних фаланг пальців стопи. Суглобові капсули тонкі, просторі, прикріплюються до країв суглобових поверхонь. Зв'язкою (lig.metatarsale transversum profundum), (lig.collateralia et plantaria Між плесновими кістками, суглобами та зв'язками - spatia interossea metatarsi. Це прості, кулясті суглоби. Міжфалангові суглоби стопи (articulationes interphalangeae pedis). Суглобові поверхні: - блоки проксимальних і середніх фаланг; - основи середніх і дистальних фаланг. Суглобові капсули тонкі, просторі, прикріплені до країв суглобових поверхонь; (ligg.collateralia et plantaria). Це прості, типові блокоподібні суглоби.
33. Загальна анатомія м’язів. Класифікація. М’яз, як орган. Допоміжні апарати м’язів. Розвиток скелетних м’язів.
М’яз ( musculus) – це орган, побудований з пучків поперечнопосмугованих м’язових волокон, зв’язаних між собою пухкою сполучною тканиною, в якій проходять кровоносні судини і нерви. Одиницею будови скелетних м’язів є
м’язове волокно – симпласт.
М’яз складається з м’язових волокон, кожне вкрите тонкою сполучнотканинною оболонкою – ендомізієм (endomysium).М’язові волокна формують пучки, які оточені тонкими прошарками сполучної тканини – внутрішнім перимізієм (perimysium internum). Весь м’яз покритий зовнішнім перимізієм, його ще називають епімізієм (perimysium externum; epimysium), що разом із сполучнотканинними структурами ендомізія і внутрішнього перимізія переходить у сухожилок (tendo).
Виділяють м’язи поверхневі і глибокі, присередні і бічні, зовнішні і внутрішні
За формою і будовою : веретеноподібну і стрічкоподібну форми, розташовані на кінцівках, і прикріплюються до кісток, наприклад, двоголовий м’яз плеча, довгий відвідний м’яз великого пальця кисті тощо). Плоскі м’язи (наприклад, найширший м’яз спини )- беруть участь в утворенні стінок черевної і грудної порожнин (наприклад, косі і поперечний м’язи живота).
м’язові пучки розташовані з одного боку від сухожилка під гострим кутом - одноперистим м’язом (musculus unipennatus), наприклад, присередній широкий м’яз стегна. м’язові пучки прикріплюються до сухожилка з обох боків під гострим кутом,- двоперистим (musculus bipennatus), наприклад, прямий м’яз стегна. У багатоперистому м’язі (musculusmultipennatus) м’язові пучки переплітаються і прикріплюються до сухожилка з різних боків (наприклад, дельтоподібний м’яз).
У м’яза може бути 2, 3, 4 головки чи кілька сухожилків- двоголовий м’яз, триголовий м’яз, чотириголовий м’яз. К олові м’язи зазвичай оточують природні отвори тіла: коловий м’яз ока і коловий м’яз рота. Інші колові м’язи виконують функцію замикачів (сфінктерів), наприклад, зовнішній м’яз-замикач відхідника. м’язів походить від їхньої форми (ромбоподібний, трапецієподібний, квадратний, круглий), розмірів (великий грудний м’яз, довгий і короткий малогомілкові м’язи), напрямку м’язових пучків (поперечний м’яз живота, зовнішній косий м’яз живота). початок і прикріплення (плечо-променевий м’яз, груднинно-ключично-соскоподібний м’яз), або про їх функцію: м’яз-згинач (т. flexor), м’яз-розгинач (т. extеnsor), м’яз-привертач (т. pronаtor), м’яз-відвертач (т. supinаtor), м’яз-підіймач (т. levаtor), м’яз-опускач (т. depressor), протиставний м’яз (m. oppоnens), м‘яз-замикач (m. sphinсter), м’яз-звужувач (m. constrictor), м’яз-розширювач (m. dilatator). М’язи називаються ще й за напрямком виконуваних ними рухів: відвідний м’яз (
т. abductor), що відводить, наприклад, кінцівку від серединної лінії; привідний м’яз (т. adductor), що приводить, наприклад, кінцівку до серединної лінії
Допоміжний апарат: фасції, волокнисті і синовіальні піхви сухожилків, волокнисті та кістково-волокнисті канали, синовіальні сумки, м’язові блоки, сесамоподібні кістки.