Файл: Тема Зовнішньоекономічні контракти й особливості відображення інформації в системі бухгалтерському обліку.doc
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.12.2023
Просмотров: 49
Скачиваний: 1
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Тема 2. Зовнішньоекономічні контракти й особливості відображення інформації в системі бухгалтерському обліку
-
Зміст і структура зовнішньоекономічного договору (контракту) та його значення в урегулюванні взаємних зобов'язань -
Використання міжнародних правил "ІНКОТЕРМС" за зовнішньоекономічними договорами (контрактами)
1.Зміст і структура зовнішньоекономічного договору (контракту) та його значення в урегулюванні взаємних зобов'язань
Відповідно ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Питання щодо форми, порядку укладення та виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) регулюють наступні основні законодавчі та інші нормативні акти України;
-
Господарський кодекс України; -
Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р.; -
Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 р.; -
Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті" від 21.06.95 р. № 444.
В міжнародній комерційній практиці існують різноманітні угоди, їх зміст залежить від операції, яку збирається здійснити контрагент. В основі кожної міжнародної угоди лежать положення класичного договору купівлі-продажу.
В міжнародній комерційній практиці договір купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі між суб'єктами діяльності називається контрактом.
Він включає в себе угоду про виникнення договірного зобов'язання між контрагентами, має певну форму і представляє собою комерційний документ, в якому міститься письмова домовленість сторін про поставку товару, порядок передачі права власності, а також права й обов'язків сторін по виконанню угоди. Основна відмінність договору купівлі-продажу від усіх інших видів договорів полягає в обов'язковій умові про перехід права власності на товар від продавця до покупця. В інших договорах немає умови про перехід права власності на товар.
Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту), згідно з ч. З ст. 6 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", суб'єкту цього виду діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.
Форма зовнішньоекономічного договору.Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" не визнає за суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності права самостійно визначати форму й порядок підписання зовнішньоекономічного договору, а покладає на них обов'язок керуватися вимогами законів або міжнародних договорів України.
Порядок підписання зовнішньоекономічного договору залежить від того, хто є його стороною - юридична або фізична особа. Якщо зовнішньоекономічний договір підписується фізичною особою; потрібен підпис тільки цієї особи. Від імені юридичних осіб зовнішньоекономічний договір підписують одна особа, повноваження якої на укладення договору мають випливати з довіреності, установчих документів, договорів та інших підстав, що не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Форма й зміст зовнішньоекономічного договору в значній мірі визначається тими функціями, які він виконує. Основна з них регулююча, оскільки він регулює економічні відносини між сторонами. Регулююча функція діє через умови, за якими досягнута угода.
З точки зору обов'язковості умови контракту діляться на обов'язкові й додаткові. До обов'язкових умов відносяться: найменування сторін – учасників операції; предмет контракту; базисні умови постачання, ціна, кількість і якість товару; умови платежу; санкції й рекламації; юридична адреса й підписи сторін.
До додаткових умов відносяться: умови передачі - приймання товарів (робіт, послуг); страховка; відвантажувальні документи; упаковка і маркірування; гарантії; форс-мажорні обставини; арбітраж; інші умови.
З точки зору універсальності умови контракту діляться на універсальні (типові) і індивідуальні.
До універсальних умов відносяться: формулювання преамбули; умови здача-приймання товарів (робіт, послуг); базисні умови постачання; умови
платежу; упаковка й маркірування; гарантії; санкції й рекламації; форс-мажорні обставини; арбітраж.
Індивідуальні умови включають у себе: найменування сторін-учасників операції; предмет контракту; якість і кількість товару; ціна; терміни постачання, юридична адреса й підписи сторін.
Наявність вказаних умов обов'язкова. Після вступної частини договору слідує безпосередній виклад умов зовнішньоторговельної операції, які відбиваються у відповідних розділах. Кількість розділів договору залежить від характеру товару і договірних умов. Згідно з Положенням зовнішньоекономічний договір обов'язково повинен містити 13 істотних умов, які складають його зміст
Зміст зовнішньоекономічного договору.Зовнішньоекономічний договір обов'язково повинен містити наступні розділи: 1. Назва договору, дата та місце його укладення. 2. Преамбула. 3. Предмет договору. 4. Кількість та якість товару. 5. Базисні умови поставок товарів (прийому/здачі виконаних робіт або наданих послуг). 6. Ціна та загальна вартість договору. 7.Умови платежів. 8. Умови здачі-приймання товару (робіт, послуг). 9.Упаковка та маркування. 10. Форс-мажорні обставини. 11. Порядок застосування санкцій та рекламацій. 12. Порядок урегулювання суперечок. 13. Заключна частина договору.
Порядок реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
Згідно, вказаним документам обов'язкової реєстрації підлягають договори, укладені суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності, предметом яких є:
-
товари, відносини з реекспорту яких регулюється чинним законодавством України та міжнародними договорами України;
- товари походженням з України, відносно яких:
-
міжнародними договорами передбачені добровільні обмеження
експорту з метою запобігання демпінгу; -
здійснюються антидемпінгові процедури; -
імпорт, яких в інші держави квотується, ліцензується відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів економічних угруповань, митних союзів; -
експорт яких здійснюється в рамках бартерних (товарообмінних)
операцій або операцій із зустрічною торгівлею.
Облік контрактів, їх реєстрація, оформлення і видача реєстраційних
карток здійснюється у Міністерстві економіки України, Управлінням контрактного обліку і нетарифного регулювання, Управлінням із питань інвестиційної співпраці І валютного регулювання, Головним управлінням експортного контролю, Управлінням правового забезпечення у межах наданих їм повноважень, коли облікова вартість зовнішньоекономічного договору (контракту) перевищує 3 млн. дол. США
Для реєстрації зовнішньоекономічного договору суб'єкт, що є стороною контракту, додає такі документи:
• заяву в довільній формі на офіційному бланку суб'єкта підприємницької
діяльності заявника за підписом його керівника;
• інформаційну картку зовнішньоекономічного договору за формою
відповідно до вимог наказу;
• оригінал зовнішньоекономічного договору з усіма чинними на дату подання додатками, специфікаціями, додатковими угодами та іншими документами, які є частинами контракту, та його копію, засвідчену в установленому порядку;
• копію свідчення про державну реєстрацію, завірену керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;
• копію витягу з торгового, банківського або судового реєстру або
реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про
реєстрацію іноземного суб'єкта засвідчену керівником суб'єкта
зовнішньоекономічної діяльності України (надається тільки у разі
попереднього постачання товару);
• документ про сплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного договору;
• оригінали договорів: доручень, комісії, агентських, спільної діяльності
та співробітництва, консигнації, дилерських, дистриб'юторських, оренди,
найму, лізингу, зберігання та їх копії, засвідчені у зазначеному порядку для
посередницьких організацій, що здійснюють експортно-імпортні операції для іншого суб’єкта.
Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів здійснюється у строк не більш як сім робочих днів Із дати подання, указаних документів. Документом, підтверджуючим реєстрацію зовнішньоекономічного договору, є відповідна картка, яка видається у двох примірниках: перший для митних органів, а другий залишається у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору встановленої форми
є основою для митного оформлення товарів. Для товарів, які не входять у перелік вказана реєстрація не потрібно.
Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору дійсна для митного оформлення товарів, які є предметом відповідного договору до кінця поточного календарного року і втрачає силу після здійснення митного оформлення товарів, які експортуються, в повному об'ємі, передбаченому договором. Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору може бути достроково втратити силу до кінця поточного року у разі відповідного представлення МЕУ в Державну митну службу України.
2. Використання міжнародних правил "ІНКОТЕРМС" за зовнішньоекономічними договорами (контрактами)
Міжнародна торгова практика виробила різні типи базисних умов постачання товарів, що враховують так чи інакше транспортний чинник у зовнішньоторговельній ціні.
"Міжнародні правила тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС" встановлюють базис ціни в залежності від того, чи включаються витрати по транспортуванню та інші витрати у ціну товару чи ні.
Суб'єкти підприємницької діяльності України всіх форм власності при укладенні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) предметом яких є товари, застосовують Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів із метою однакового тлумачення комерційних термінів учасників відносин "ІНКОТЕРМС" випуску 2000 р. або "ІНКОТЕРМС-90".
У правилах "ІНКОТЕРМС" взаємні зобов'язання продавця й покупця об'єднані в десять розділів, містять 13 термінів, об'єднаних у чотири групи. У кожному з них зобов'язанням продавця відповідають зобов'язанням покупця, до розділів, що охоплюють позицію відповідно продавця або покупця, входять такі: надання товару відповідно до договору (сплата ціни); ліцензії, дозволи й формальності; договір перевезення й страхування, постачання (прийняття постачання); перехід ризику; повідомлення покупця (продавця); розподіл прибутків; доказ постачання, транспортний документ або відповідна інформація через ЕОМ; перевірка товару, упакування, маркування; інші зобов'язання.
Базисні умови визначають:
• транспортні умови: хто і за чий рахунок забезпечує транспортування
шпурів обраним видом транспортного засобу на усьому шляху його слідування