Добавлен: 07.02.2019
Просмотров: 1721
Скачиваний: 6
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
Тематичний план залікового кредиту
з дисципліни «Етика і естетика»
|
Назва теми модуля |
Обсяг скорегованих годин за модульним навчальним планом |
Лекції |
Семінари |
Самостійна робота |
Індивідуальна робота |
Форма контролю |
|
1.Предмет етики |
3 |
2 |
|
1 |
|
Тест |
|
2.Основні етапи історичного розвитку етичної думки |
5 |
2 |
|
3 |
|
Тест |
|
3.Моральні програми провідних релігій світу. |
3 |
|
2 |
1 |
|
Усне опит. |
|
4.Провідні етичні концепції XX ст. |
4 |
|
2 |
2 |
|
Усне опит. |
|
5.Сутність, структура і функції моралі |
4 |
2 |
|
2 |
|
Тест |
|
6.Категорії етики |
5 |
2 |
2 |
1 |
|
Усне опит. |
|
7.Етика спілкування |
3 |
|
2 |
1 |
|
Усне опит. |
|
8.Прикладна етика Етика туризму |
6 |
2 |
2 |
2 |
|
Усне опит. |
|
|
|
|
|
|
|
Письм. Робота з 1 по 8 теми |
|
9.Предмет естетики |
3 |
2 |
|
1 |
|
Тест |
|
10.Естетична діяльність та структура естетичної свідомості |
3 |
2 |
|
1 |
|
Тест |
|
11.Категорії естетики |
3 |
|
2 |
1 |
|
Усне опит. |
|
12.Естетика як метатеорія мистецтва |
3 |
2 |
|
1 |
|
Тест |
|
13.Закономірнос-ті історичного розвитку мистецтва |
3 |
2 |
|
1 |
|
Тест |
|
Написання реферату |
6 |
|
|
|
6 |
|
|
Всього: |
54 |
18 |
12 |
18 |
6 |
ПМК |
Загальний обсяг– 54 год. (1,5 кредита)
У тому числі:
Аудиторних: 30 год.;
Лекцій – 18 год. ;
Семінарів – 12 год.;
Індивідуальна робота - 6 год.;
Самостійна робота – 18 год.
ТЕМАТИЧНО - ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА КУРСУ
Змістовий модуль №1 «Етика»
Тема 1: Предмет етики
Соціокультурні та теоретичні умови виникнення етики як системи знання. Етимологія термінів «етика», «мораль», «моральність» та історія їх взаємозв'язку.
Предмет та специфіка етики. Універсальність та багатоманітність етичного знання.
Етика як «практична філософія». Зв’язок етики з філософією.
Структура етики як науки: історія етичних вчень та історія моральності, теорія моралі, нормативна етика, прикладна етика (біоетика, екологічна, господарська, політична етика, етика науки, етика бізнесу, етика туризму, етика права, юридична етика та ін.). Прикладна та професійна етики. Взаємозв’язок та відмінності.
Основні завдання етики в емпіричній, теоретичній та прикладній галузях.
Етика і моральне виховання.
Тема 2: Моральні програми релігій світу
Мораль і релігія: основа взаємозв’язку.
Вчителі людства та основні положення їхніх моральних програм.
Конфуцій та його програма доброчинного життя. Основні категорії етичного вчення Конфуція: «жень» (людинолюбство, гуманність, милосердя); «лі» (ритуал, обряд, етикет, церемонія); «сяо» ( синівська шанобливість, відданість батькам); «чжен мін»
(виправлення імен), «вень» (вихованість, культурний зміст людського життя); «цзюнь- цзи» (благородний муж). Особливості етики Конфуція, її провідна мета.
Історія життя Будди та виникнення буддизму. Основні положення концепції життєвої програми в буддизмі. Чотири благородні істини: істина про страждання, істина про припинення страждань, істина про джерело страждань, істина про серединний шлях. Специфіка моральної програми буддизму.
Моральна парадигма християнства. Історико – культурні та ідейні детермінанти. Мойсей як - творець найдавнішого кодексу моральних вимог. Особливості Декалогу як нормативної програми. Справедливість - провідна ідея Декалогу. Ісус Христос та його етика любові. Від справедливості до милосердя.
Життєвий шлях Муххамеда. Соціально – історичний контекст зародження ісламу. Основна ідея етико-нормативної програми ісламу. Безумовна віра в Бога як передумова та гарантія індивідуального щастя та суспільної злагоди. Своєрідність етики Корана.
Тема 3: Основні етапи історичного розвитку етичної думки
Принципи систематизації етичних вчень: А) за джерелами походження моралі (виокремлюють натуралістичні, соціологічні, “антропологічні”, супранатуралістичні етичні теорії) Б) за змістом морального ідеалу (гедоністичні, евдемоністичні, утилітаристські, або прагматичні, перфекціоністські, “гуманістичні” етичні вчення).
Принцип періодизації етики - відповідність культурно-історичним епохам.
Раціонально-логічне обґрунтування етичних проблем у грецькій філософській традиції (Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Аристотель). Етичні вчення епохи занепаду рабовласницького суспільства ( Епікур, стоїцизм, скептицизм).
Етика середньовіччя. Християнське світобачення і проблеми етики. (Патристика - Тертулліан, Августин, Боецій; схоластика – Абеляр, Фома Аквінський; пізнє середньовіччя – Майстер Екхарт, етичний дуалізм народно-єретичних рухів).
Етика Нового часу: відправні точки та корінні проблеми (Дж. Бруно). Скептицизм як докорінна переорієнтація етичної теорії (М. Монтень). Розум як джерело суверенності морального суб’єкта (Декарт, Спіноза, Гоббс). Натуралістичний та пантеїстичний евдемонізм (Локк, Юм, Шефтсбері, Руссо).
Етичні системи класичної німецької філософії (Кант, Гегель, Фейєрбах).
Великі “песимісти” (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше).
Етика російської релігійної філософії другої половини XIX – початку XX ст..) та її місце у світовій духовній культурі (В. Соловйов, М. Бердяєв).
Проблеми моралі у філософії в Україні другої половини XIX – поч. XX ст. (С.С. Гогоцький, П.І. Ліницький, М. О. Олесницький, П. Д. Юркевич).
Тема 4 : Провідні етичні концепції XX ст.
Ненасилля як етична проблема.
Історія постановки проблеми ненасилля. Ненасилля як домінантна тема релігій світу (джайнізм, християнство). Актуалізація ідеї ненасилля в концепції Л.М. Толстого «неспротиву злу силою». Практика ненасилля в XX ст. (М. Ганді, М.Л. Кінг).
Ненасилля та насилля: концептуальні виміри понять. Мораль та насилля – можливість обгрунтування. Ненасилля – основа нового світопорядку.
А. Швейцер: життєвий шлях та концепція «благоговіння перед життям». Основні положення концепції А. Швейцера. Віталізм етики А. Швейцера. Мораль як благоговіння перед життям у всіх його формах. Етика – основа культури.
Тема 5: Сутність моралі, її структура та функції
Сутність та походження моралі. Концепції походження моралі: натуралістичні (соціал-дарвінізм, еволюціонізм,); соціологічні (Т. Гоббс, Дж. С. Міль, марксизм, М. Вебер, Е. Дюркгейм, Ф. Ніцше, З. Фрейд), “антропологічні” (Демокріт, кіренаїки, Аристотель, Ж.-П.Сартр, Е. Фром); супранатуралістичні (Геракліт, Платон, Августин, Фома Аквінський, релігійно-філософська традиція в Росії та Україні, П. Тейяр де Шарден).
Первісні форми регулювання людської поведінки. Формування морального ставлення людини до інших через звичаї і нрави. Міф і ритуал як спосіб практичного утвердження моральних критеріїв та оцінок. Розпад родового та становлення класового суспільства як умови виокремлення моралі.
Мораль та інституційна регуляція. Специфіка моральної регуляції людських взаємин. Мораль і право.
Структура моралі. Моральна свідомість, моральна діяльність, моральні відносини – основні елементи моралі як цілісного соціального явища.
Суспільний та індивідуальний рівень існування структурних елементів моралі.
Функції моралі.
Регулятивна. Суб’єкт і об’єкт моральної регуляції. Оцінювання себе і навколишнього світу; самозобов’язування у моралі, взаємовідносини “Я-Ти”. “Я- спільність”, “ Я – суспільство”.
Пізнавальна. Специфіка відображення і пізнання дійсності в моралі.
Виховна. Формування моральних установок та звичок, уяви про моральні заборони, стимулювання до усвідомленого вибору моральних орієнтирів.
Комунікативна. Гуманізація людського спілкування.
Гуманізуюча. Удосконалення людини засобами морального впливу.
Тема 6: Категорії етики та поняття моральної свідомості
Добро і зло як висхідні поняття моральної свідомості і категорії етичної науки. Зв’язок ідей морального добра з категорією блага. Історичні типи осмислення морального добра. Зміст категорії морального зла. Основні різновиди уявлень про зло в історії світової культури. Соціальне і моральне зло. Зло як відсутність добра. Проблема субстанційності зла.
Мораль і свобода волі. Значимість проблеми свободи волі в історії філософсько-етичної думки. Детермінізм та індетермінізм як способи обґрунтування свободи волі. Негативна та позитивна свобода волі. Свобода волі та моральна відповідальність людини. Фаталістичні та волюнтаристичні концепції людської активності. Моральний вибір як спосіб реалізації свободи людини. Ціннісні орієнтації як основа для морального самовизначення людини. Вчинок як першоелемент моральної діяльності. Вибір вчинків та відповідальність. Співвідношення мотиву та результату, мети та засобів їх втілення у моральній діяльності особи.
Справедливість як етична основа суспільної комунікації та моральнісна санкція суспільного співжиття. Основні етичні вчення про справедливість. Аристотель про зрівнюючу та розподільчу справедливість. Дж. Ролз та його теорія справедливості.
Обов’язок, відповідальність. Поняття морального обов’язку: суще і належне.
Сенс життя як фундаментальна особливість людського існування.
Проблема життя та смерті в контексті етико-історичних досліджень. Роль смисложиттєвих пошуків у становленні людської особистості. Система цінностей як детермінанта сенсу життя. Типові концепції обґрунтування сенсу життя ( егоїзм, альтруїзм, конформізм, самоствердження і самопожертвування).
Життя і смерть як головні виміри людського буття. Ставлення до смерті як моральна проблема. Морально-правові аспекти евтаназії. Хоспіс як альтернатива евтаназії.
Щастя та шляхи його осмислення в етиці. Евдемонізм.
Сором і совість як категорії етики і контрольно-імперативні механізми моральної свідомості особистості. Совість як центральний чинник моральної самосвідомості людини.
Поняття честі та гідності як проекції моральної цінності особи.
Тема 7 : Етика спілкування
Спілкування як фундаментальна особливість людського буття. Антропологічний, соціокультурний та моральний аспекти людського спілкування. Спілкування як самоствердження та посвята себе іншим. Історико-культурні виміри спілкування та зразки культури спілкування минулих епох.
Комунікативний поворот у філософії XX ст.. Зовнішня комунікативність та глибинне спілкування. Парадигма спілкування у сучасній культурі. Відкритість і замкненість, плюралізм, монологізм та діалогізм як характерні ознаки процесу спілкування. Діалогізм як основний принцип людського спілкування. Туризм як зразок діалогічного спілкування.
Моральні засади спілкування: толерантність, ввічливість, люб’язність, симпатія, тактовність.
Повага, співчуття, любов як моральні передумови спілкування. Повага як екзистенційно-моральний прояв налаштованості людини на спілкування та практична реалізація визнання гідності людини. Співчуття як екзистенційно-моральна парадигма входження у світ внутрішніх переживань іншої суб’єктивності. Любов як граничний принцип, що покладає абсолютний масштаб довіри, взаємності, довірливості та досконалий тип спілкування.
Проблема самотності як результат невдоволеної потреби у спілкуванні. Туризм як спосіб її подолання.
Товаришування, приятелювання, дружба. Феномен дружби в історико-культурних вимірах. Специфіка товариства в різних формах людської діяльності.
Поняття “сім’я” і “шлюб”. Історичні форми сім’ї та шлюбу: проміскуїтет, груповий шлюб, парний шлюб і парна сім’я, моногамний шлюб і моногамна сім’я. Авторитарні, демократичні та егалітарні принципи побудови взаємин у сім’ї. Сучасні тенденції еволюції сімейно-шлюбних відносин. Криза інституту сім’ї у сучасному світі. Етичний та правовий зміст проблеми сексуальних меншин.
Кохання і сім’я. Кохання як морально-змістовна форма статевих відносин.
Функції сім’ї: економічна, репродуктивна, комунікативна, культурно-виховна.
Тема 8: Прикладна етика: основні види та дилеми
Історія становлення прикладної етики, її сутність. Межовий та відкритий характер проблемного поля прикладної етики.
Прикладна та професійна етика. Прикладна та нормативна етика. Проблема статусу прикладної етики.
Види прикладної етики.
Біоетика (аборт, трансплантологія, генна інженерія, клонування, репродуктивні технології, евтаназія)
Етика права (етичний зміст презумпції невинуватості, право злочинця на обман, неправдиві свідчення та їх моральні наслідки, критерії справедливого суду, право судді на помилку, моральні критерії справедливого вироку, моральні обґрунтування мети та міри покарання, моральна прийнятність чи неприйнятність смертної кари ).
Етика науки (відповідальність вченого за наслідки наукового пошуку, моральні «межі» наукового дослідження)
Політична етика (основні форми співвідношення понять мораль та політика, суспільні наслідки політики «поза мораллю»)
Етика бізнесу (проблема сумісності моралі та бізнесової діяльності, ціннісні основи бізнесу, бідність та багатство, соціальна відповідальність бізнесу)
Етика туризму та історія її становлення. Принципові засади та основні проблеми етики туризму. Завдання етики туризму.
Змістовий модуль №2 «Естетика»
Тема 9: Предмет естетики
Естетика - наука про естетичне освоєння людиною дійсності. Становлення термінології. Історія становлення предмета естетики. Формування предмета естетики в межах філософського знання. Вироблення понятійного апарату. Естетика як самостійна наука. О. Баумгартен та утвердження естетики як теорії чуттєвого пізнання.
Естетика в структурі міжпредметних зв’язків. Естетика і філософія. Естетика і етика. Калокагатія як єдність “краси” і “добра”. Естетика і психологія. Людина як об’єкт естетико-психологічного аналізу.
Тема 10: Естетична діяльність та структура естетичної свідомості
Естетична діяльність: особливості, мета та види. Творчий потенціал людської праці. Генезис естетичної діяльності. Єдність суспільної форми і суспільного змісту праці. Праця репродуктивна і творча.
Людина і суспільні відносини як об’єкти естетичної діяльності. Людська особистість як естетичний феномен. “Оформлення” людського тіла та його суспільний зміст. Естетичний зміст тілесності. Косметика, прикраси, одяг як єдність утилітарного і естетичного. Мода як естетичне явище. Поведінка, дія, видовище, спілкування у системі суспільних практик.
Природа в структурі естетичної діяльності. Єдність природного і культурного у довкіллі людини. Естетичні принципи формування штучного природного середовища. Туризм та естетична діяльність. Роль дизайну як виду естетичної діяльності у сфері готельного господарства.