Файл: Содержание Введение Теоретические основы учета готовой продукции и ее продажи Первинна документація з обліку готової продукції та її продажу Документальне оформлення та облік реалізації продукці Введение.docx
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 09.01.2024
Просмотров: 71
Скачиваний: 1
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
3. Документальне оформлення та облік реалізації продукці
Під відвантаженої (відпущеної) продукцією, виконаними роботами і наданими послугами розуміють продукцію, роботи, послуги, оформлені відповідними документами (накладними, приймально-здавальними актами та ін.) з відвантаження готових виробів, здачі робіт і послуг , а також передачі продукції для реалізації на комісійних та інших подібних засадах.
Готова продукція, роботи, послуги, як правило, відвантажується (виконуються) для покупців відповідно до договорів (контрактів) поставки і планом відвантаження. Відповідно до договорів відділ збуту організації дає складу готової продукції наказ про відвантаження виробів покупцям. Місцевим покупцям продукція відпускається за дорученням, а іногороднім (якщо вони самі не отримують продукцію на місці) - за наказом-накладної, у якій дається розпорядження експедиції, куди і яким способом відправити продукцію.
Всі документи по відвантаженої (відпущеної) готової продукції, виконаним роботам і наданим послугам передаються в бухгалтерію або фінансовий відділ, де виписуються платіжні документи на ім'я покупця (отримувача). Зокрема, тут оформляються рахунки-фактури, платіжні вимоги та платіжні вимоги-доручення. За допомогою цих документів доводиться до відома покупця факт відвантаження (відпустки) готової продукції і вимога її оплати.
Розрахунки з покупцями (замовниками) продукції, робіт, послуг можуть проводитися за допомогою платіжних вимог, платіжних вимог-доручень та ін.
Платіжна вимога-доручення виписується постачальником в трьох або чотирьох примірниках і складається з двох частин. Першу частину заповнює постачальник, в якій зазначаються реквізити платника і одержувача, місцезнаходження їх банків, призначення платежу, загальне найменування товару, робіт, послуг, сума до оплати, в т.ч. ПДВ, підписи керівника і головного бухгалтера одержувача грошових коштів і печатку. Два перших примірника платіжної вимоги-доручення висилаються поштою покупцеві, який після перевірки підписує і перший примірник здає в банк для перерахування грошових коштів постачальнику продукції. До платіжним вимогу-доручення додаються рахунки-фактури, квитанції транспортних накладних та ін. Копії платіжних вимог-доручень (рахунків-фактур) залишаються на підприємстві і служать підставою для обліку відвантажених товарів.
Платіжна вимога використовується при розрахунках між організаціями за відвантажену (відпущену) продукцію, роботи, послуги через банк шляхом інкасо.
Практично можливе застосування двох варіантів розрахунку за допомогою платіжних вимог і платіжних вимог-доручень. В одному випадку зазначені документи використовуються спільно з рахунком-фактурою (в платіжній вимозі або платіжній вимозі-дорученні зазначається тільки загальна сума до оплати, а в рахунку-фактурі - асортимент, кількість, тара і упаковка, залізничний тариф та ін.).
В іншому випадку - платіжна вимога або платіжна вимога-доручення є єдиним розрахунковим документом, в якому вказуються всі дані рахунків-фактур про відвантаженої продукції (використовується оборотна їх сторона).
При централізованій доставці продукції покупцям в її отриманні зі складу розписуються працівники транспортно-експедиційної служби. Зазначена відправка продукції оформляється товарно-транспортної накладної.
При повній журнально-ордерній формі облік відвантаження та реалізації продукції, робіт, послуг ведеться в відомості № 16 «Рух готових виробів, їх відвантаження і реалізація» (застосовується при відображенні реалізації продукції, товарів, робіт, послуг по мірі надходження коштів на розрахунковий чи іншого рахунок організації), відомості № 16/1 «Облік реалізації продукції, робіт, послуг по відвантаженню» (застосовується в тex організаціях, які організовують облік реалізованої продукції, робіт, послуг у міру відвантаження і пред'явлення на оплату розрахункових документів).
При відвантаженні (відпустці) продукції (товарів, робіт, послуг) покупцю (замовнику) запис у відомостях виробляються позиційним способом по кожному рахунку (покупцеві, замовнику, виду продукції).
Відомість № 16 «Рух готових виробів, їх відвантаження і реалізація» призначена для накопичення і групування в необхідних розрізах даних рахунків-фактур або інших розрахункових документів на відвантажені (відпущені) продукцію і матеріальні цінності. Поряд з сумами за рахунками-фактурами або замінюють їх документами у відомості №16 записуються дані і за найменуваннями цих виробів. Відповідні дані рахунків-фактур або інших розрахункових документів наводяться у відомості № 16 по кожному з них окремо із зазначенням необхідних довідкових реквізитів документа. Проти кожного документа робиться відмітка про його оплату або вказується перечисляемая сума з рахунків відвантаження або реалізації на рахунки, призначені для обліку витрат або дебіторів. У цій відомості поряд із сумами за розрахунковими документами показується також вартість відвантаженої продукції за обліковими цінами. На підставі даних розрахункових документів у ній
також показуються суми знижок, накидок і т.п.
Вартість відвантажених (відпущених) готових виробів за обліковими цінами визначається шляхом множення кількісних підсумків за місяць по їх окремими найменуваннями на облікову ціну. Дані про кількість відвантажених готових виробів за місяць і дані про облікові цінах використовуються для записів у сортові оборотні відомості (сальдові книги) або в картки обліку готової продукції.
У спеціальній таблиці відомості № 16 відображається також рух готових виробів в ціннісному вираженні. У тих організаціях, де різниця між вартістю за обліковими цінами та фактичною собівартістю готових виробів може різко коливатися за окремими найменуваннями, дані про рух готових виробів відображаються за їх групам. Розподіл виробів по групах виробляється організацією самостійно виходячи з рівня відхилень фактичної собівартості від вартості за обліковими цінами окремих виробів з тим, щоб у кожній групі враховувалися вироби з приблизно однаковими відхиленнями.