Основні показання до застосування ШВЛ

• 
  Клінічні:
  

1. 
   Прогресивне зростання важкості дихальних розладів або роботи дихання, незважаючи на застосування методики СДППТ з FiO₂ > 60 % і тиском на видосі 9 - 10 см водн. ст. або оксигенотерапії з FiO₂ > 60 %.
   
2. 
   Важкі дихальні розлади незалежно від причин.
   
3. 
   Рецидивні патологічні апное (3 і більше апное, які вимагали тактильної стимуляції або ШВЛ мішком і маскою протягом години).
   
4. 
   Стійка брадикардія (ЧСС < 80/хв) або артеріальна гіпотензія (середній артеріальний тиск менше величини терміну гестації дитини у тижнях).
   
5. 
   Масивна легенева кровотеча.
   

• 
  Лабораторні:
  

1. 
   РaO2 < 50 мм рт. ст., незважаючи на застосування СДППТ з FiO2 > 60 % або оксигенотерапії з FiO2 > 60 %.
   
2. 
   РaCO2 > 60 мм рт. ст.
   
3. 
   pН < 7,25 (респіраторний ацидоз)
   

Киснево-повітряна суміш, яка подається безпосередньо у дихальні шляхи дитини, повинна бути зволожена та підігріта до 34-36⁰С.

При проведенні ШВЛ до вибору параметрів слід підходити індівідуально, з урахуванням ступеня морфо-функціональної зрілості дитини.

Максимальний тиск в кінці вдоху не повинен перевищувати 20см водного стовпчика, відношення вдоха та видоха не вище 2:1. При першій можливості ці параметри слід зменшити і поступово знижувати частоту апаратного дихання з використанням ППТ щодо підготовки дитини до екстубації та переводу на самостійне дихання. Методи оксигенотерапії та її тривалість підбираються індівідуально з урахуванням клінічних та лабораторних данних.

При равномірному розподілі в продовж доби рідина добре виводиться нирками і зазвичай не потребується призначення діуретиків. При розрахуванні об'єму рідини, яка вводиться паретнтеральним шляхом, слід з загальної добової кількості відрахувати рідину, яка отримана оральним шляхом. Про адекватне наватнаження рідиною свідчить коливання маси тіла за добу в межах 2-3%.

Фізіологічні потреби у рідині протягом першого місяця життя дитини*

Маса при народ-женні (грами)	Невідчутні втрати рідини (мл/кг/добу)	Потреба у рідині
		1-2 доба	3-7 доби	8-30 доби
< 750 750 - 1000 1001 - 1500 > 1500	100 - 200 60 - 70 30 - 65 15 - 30	100 - 200+ 80 - 150 60 - 100 60 - 80	150 - 200+ 100 - 150 80 - 100 100 - 150	120 - 180 120 - 180 120 - 180 120 - 180

---

• 
  - зазначено показники мінімальної і максимальної потреби.
  

• 
  У разі наявності дихальних розладів середньої важкості (4 - 6 балів) або важких (7 і більше балів):
  

1. 
   якомога скоріше забезпечити судинний венозний доступ і розпочати інфузію 10% розчину глюкози відповідно до вікової потреби дитини щонайменше протягом перших 12 годин. За наявності захворювання, яке супроводжується додатковими втратами рідини, розрахунки добової потреби слід проводити індивідуально;
   
2. 
   увести зонд у шлунок, щоби звільнити його від вмісту;
   
3. 
   після стабілізації стану новонародженої дитини і появи ознак поліпшення на фоні лікування незалежно віку дитини (зменшення важкості дихальних розладів, зменшення кисневої залежності, збільшення діурезу, зростання рухової активності тощо) доцільно розпочати ентеральне харчування, призначивши зціджене грудне молоко, а за його відсутності – адаптовану суміш через зонд;
   
4. 
   вибір засобу годування новонароджених:
   

Внутрішньоутробний термін гестації	Засіб ентерального годування
До 30 тижнів	Через зонд
30-33 тижнів	Через зонд або з чашечки
34-35 тижнів	Годування грудьми або з чашечки
>36 тижнів	Годування грудьми

5. 
   годування новонародженої дитини через зонд слід проводити з дотриманням основних вимог:
   

• 
  до зонду приєднується стерильний шприц з налитим в нього зціженим грудним молоком в розрахованій кількісті;
  
• 
  рот дитини повинен бути на рівні соска матері;
  
• 
  шприц з молоком тримати на відстані 5-10см над дитиною;
  
• 
  молоко повинно порвільно стікати з шприца, поступово змінюючи відстань між шприцем та дитиною;
  
• 
  ретельно спостерігати за станом дитини: кольором шкіри і слизових оболонок, частотою і характером дихання;
  
• 
  під час годування через зонд можливе прикладання дитини до грудей залежно від її клінічного стану;
  
• 
  як тільки дитина почала «підсмоктувати» зонд, необхідно якомога швидше перейти на годування дитини з чашки або грудьми.
  

6. 
   якщо розпочате ентеральне годування, щоденно розраховувати необхідну кількість молока (суміші);
   
7. 
   залежно від стану новонародженої дитини поступово збільшувати об’єм ентерального харчування і паралельно зменшувати об’єм інфузії, щоб забезпечити споживання добового об’єму рідини відповідно до вікової потреби новонародженої дитини;
   
8. 
   під час ентерального годування слід ретельно спостерігати за загальним станом новонародженої дитини: частотою дихання, кольором шкіри і слизових оболонок, руховою активністю;
   
9. 
   у разі погіршення стану новонародженої дитини під час годування останнє слід припинити, оцінити стан дитини, перевірити місцезнаходження кінчика шлункового зонда, призначений об’єм харчування, а також можливу наявність інших проблем; скоригувати виявлені проблеми.
   
10. 
    призначення рідини і нутрієнтів:
    

---

-новонародженим дітям з клінічною підозрою на наявність РДС рідину (5-10 % розчин глюкози і 10 % розчин кальцію глюконату [200-300 мг/кг]) призначають внутрішньовенно.

-більшості з них розпочинають інфузійну терапію з розрахунку 70-80 мл/кг/добу.

-щодоби контролюють масу тіла дитини, допускаючи втрату не більше 2,5-4% на добу (загалом до 15%).

-обмежують кількість Na+, яку призначають в перші дні життя дитини, поступово збільшуючи її після встановлення діурезу.

-розпочинають парентеральне введення амінокислот з 1 доби життя, ліпідів - з 2 доби життя; а також забезпечують дитину необхідною кількістю калорій.

-після стабілізації стану дитини якомога раніше розпочинають мінімальне ентеральне (трофічне) харчування.

Необхідно враховувати шляхи втрат калорій при розрахунку необхідної добової кількості харчування:

• 
  50 ккал/кг/добу для забезпечення обміну речовин та забеспечення роботи серця, мозку, печінки;
  
• 
  5-10 ккал/кг/добу для забезпечення рухової активності дитини;
  
• 
  15-20 ккал/кг/добу для забезпечення екскреторної діяльності та стабілізації маси тіла дитини;
  
• 
  Таким чином, загальні витрати калорій на добу для забезпечення життєдіяльності дитини становлять, щонайменше, 75 ккал/кг/добу.
  

На першому тижні життя мінімальна потреба дитини становить 70-90 ккал/кг, на другому – 120-140 ккал. Збільшення об'єму та калорійності харчів необхідно проводити поступово, враховуючи особливості обміну речовин у дітей хворих на діабет матерів.

Розмір шлунку новонародженої дитини становить приблизно 20мл/кг маси тіла, тому кількість молока, яку може утримувати новонароджений з малою масою тіла при народженні на одне годування, значно менша в порівнянні з доношеним новонародженим.

Слід пом'ятати, що годування - тяжке фізичне навантаження для недоношених дітей з діабетичною фетопатією, тому перевагу віддають годуванню через зонд.

Необхідність проведення терапевтичних заходів, які спрямовані на корекцію порушень гомеостазу та підтримку його в оптимальних межах, виникає при появі у новонароджених патологічнів станів: синдрома дихальних розладів, порушення мозкового кровообігу та інш. При цьому одна з головних задач корегуючої терапії є в нормалізації показників кислотно-лужного стану (КЛС). При метаболічному ацидозі з метою злужнення застосовується 4-5% розтин гідрокарбонату натрія, який вводиться тільки при наявності лабораторного контролю КЛС. Кількість необхідного розчину гідрокарбоната натрія разраховується за формулою:

---

(ВЕ-5) × маса тіла/3,

де 5 – середній показник ВЕ у здорових новонарожених, 3 – частка позаклітинної рідини. Препарат вводиться у два прийоми з початку та наприкінці капельної інфузії. Слід пом′ятати, що розтин гідрокарбоната натрія гіпертонічний і викликає гіпернатриіемію та гіперосмолярність плазми, а у недоношуваних дітей може сприяти виникненню внутрішньочерепних крововиливів.

У дітей з вираженими ознаками «діабетичної фетопатії» має місце порушення скоротливої здатності міокарда при внутрішньовенному введенні рідини з метою попередження перенавантаження судинного русла можна використовувати лазікс (з рахунку 1 мг/кг маси тіла), при введенні його на початку інфузії. Так як лазікс значно збільшує виведення нирками натрію, втрата якого з сечею у цих новонароджених і без використання діуретиків перевищую її у дітей здорових матерів, то до розчину глюкози слід додавати фізіологічний розчин з рахунку 1 частина на 2-3 частини глюкози.

При гострій судинній недостатності слід ввести преднізолон (1-2 мг/кг маси тіла) у розчині глюкози, а потім поповнити об′єм циркулюючої крові і відновити мікроциркуляцію шляхом внутрішньовенного уливання реополіглюкіну, плазми або альбуміну. З метою боротьби з артеріальною гіпотонією можна використовівати 0,5% розчин допаміна, який вводиться по 3-5-10 мкг/кг/хв під контролем артеріального тиску. При малій ефективності додають добутамін до нормалізації артеріального тиску.

У якості протисудомних та снотворних засобів перевагу слід віддавати препаратам бензодіазепінового ряду – седуксену, доза якого не повинна перевищувати 1 мг (0,2мл). Вводити повторно препарат слід тільки при відновленні ознак збудження ЦНС до повного їх зняття з інтервалом 30-60 хвилин: рівномірний розподіл препарата в продовж доби недоцільно. Добова доза може вар′їрувати від 1 до 5 мг на кг маси тіла.

Інтенсивна терапія, яка проводиться в перші 4-5 днів і поєднується з ретельним індівідуальним доглядом, дає можливість дитині поступово вийти з тяжкого стану та пристосуватися до нових умов неонатального життя.

При виписуванні дитини з пологового будинку лікар забов′язан у виписці відмітити ососбливості перебігу періода новонародженості та звернути особливу увагу на наявність та ступінь тяжкості гіпоксії, рівень глікемії у перші дні життя дитини, тому що ці ускладнення є найбільш несприятливими для його подальшого розвитку. Слід вказати на необхідність спостереження за дитиною консультантів: ендокринолога та невропатолога.

---

---

Смотрите также файлы

• Введение Краткая характеристика предприятия.docx

• Тип номера федеральный.pdf

• Урок 1 Что изучает география материков и океанов Цель урока.doc

• Двигатель внутреннего сгорания.docx

• Бюджетное профессиональное образовательное учреждение Вологодской области Великоустюгский медицинский колледж имени Н. П.doc