ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.03.2024
Просмотров: 54
Скачиваний: 0
Дисциплінарна палата (складається з 9 членів): 1) розглядає скарги громадян, окремі ухвали суддів , постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або її членів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, установ, організацій на дії адвокатів; 2) вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності; 3) узагальнює дисциплінарну практику палати та адвокатських об`єднань за рік.
Під час одержання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, особа, якій його вручено, приймає Присягу адвоката України.
За рішенням дисциплінарної палати до адвоката можуть бути застосовані наступні дисциплінарні стягнення: 1) попередження; 2) зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року; 3) анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
В Україні утворюється також і Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, порядок діяльності якої Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, яке також затверджено Указом Президента України № 155/93 від 5 травня 1993 року. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури утворюється при Кабінеті Міністрів України і строк її повноважень становить три роки, починаючи э дня першого її засідання. Основним її завданням є розгляд скарг на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
До складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури входять по одному представнику від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України.
Необхідною передумовою повноцінного функціонування адвокатури в демократичному суспільстві є вироблення та дотримання нею в ході здійснення своєї професійної діяльності особливих деонтологічних вимог. Тому, з метою уніфікованого закріплення традицій та досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві були розроблені і 1 жовтня 1999 року схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури Правила адвокатської етики (далі – Правила).
Правила покликані слугувати системою орієнтирів для адвокатів України при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних професійних правил і обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України ”Про адвокатуру” та іншими законодавчими актами, а також закріпити єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката. Норми Правил не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру, а доповнюють, конкретизують його та є обов`язковими для дотримання об`єднаннями адвокатів і поширюються також на членів органів адвокатури, помічників адвокатів у частині, яка стосується їх діяльності.
Основними принципами адвокатської етики відповідно до вимог ст.ст. 5 – 14 Правил визнаються: незалежність; дотримання законності; домінантність інтересів клієнтів; неприпустимість представництва клієнтів з суперечливими інтересами; конфіденційність; компетентність та добросовісність; чесність і порядність; повага до адвокатської професії; культура поведінки; обмежене рекламування діяльності адвокатів.
7. Нотаріат в Україні. Нотаріат є однією з інституцій, що покликані забезпечувати реалізацію конституційного права громадян, а також юридичних осіб на отримання правової допомоги відповідно до вимог ст. 59 Конституції України.
Нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності.
Правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, Закон України “Про нотаріат”, а також інші законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси), або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Треба зазначити, що документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу, як і їх повноваження щодо вчинення нотаріальних дій.
Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Нотаріусом не може бути особа, яка має судимість. Особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною діяльністю, у відповідному головному управлінні юстиції в урочистій обстановці приносить присягу нотаріуса.
Крім нотаріусів, право здійснювати окремі нотаріальні дії у випадках та на підставах, передбачених законом надається: посадовим особам місцевого самоврядування; дипломатичним представництвам і консульським установам України; головним лікарям (їх заступникам з медичної частини) лікувальних закладів, санаторіїв, директорам і головними лікарям будинків для престарілих та інвалідів; капітанам морських та річкових суден; командирам (начальникам) військових частин, військових навчальних закладів; начальникам установ виконання покарань та слідчих ізоляторів та деяким іншим особам.
Законодавець наділяє нотаріуса певними правами для виконання покладених на нього функцій, а саме:
– витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;
– складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру.
– одержувати плату за надання консультацій правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, за вчинення приватними нотаріусами нотаріальних дій, за надання додаткових інформаційно-технічних послуг.
Разом із правами, закон передбачає для нотаріусів і наступні основні обов’язки:
– здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до Закону України “Про нотаріат” і принесеної присяги;
– сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;
– зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій;
– відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;
– вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил.
Крім того, нотаріуси та інші посадові особи, яким законом надано право вчиняти нотаріальні дії, зобов'язані додержувати таємниці цих дій. Обов'язок додержання таємниці вчинюваних нотаріальних дій поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків.
Нотаріуси можуть об'єднуватися у регіональні, загальнодержавні, міжнародні спілки та асоціації. Об'єднання нотаріусів представляють їх інтереси у державних та інших органах, захищають соціальні та професійні права нотаріусів, здійснюють методичну і видавничу роботу, можуть створювати спеціальні фонди і діють відповідно до своїх статутів.
З метою визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають бажання займатися нотаріальною діяльністю, при відповідних головних управліннях юстиції Міністерства юстиції України у Автономній Республіці Крим, областей, міст Києва та Севастополя утворюються кваліфікаційні комісії нотаріату, строк повноважень яких складає три роки.
Статус, завдання та функції кваліфікаційної комісії нотаріату визначаються Положенням про кваліфікаційну комісію нотаріату, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 1 грудня 2006р. № 87/5. Кваліфікаційна комісія діє у складі семи членів: одного представника Міністерства юстиції України, двох представників відповідно Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, трьох нотаріусів, одного представника легалізованих у встановленому порядку територіальних об'єднань нотаріусів (з числа нотаріусів). До складу кваліфікаційної комісії можуть входити лише ті нотаріуси, які мають стаж роботи нотаріусами не менше десяти років. Кваліфікаційна комісія проводить свої засідання у разі потреби, але не менш як два рази на рік.
З метою виконання покладених на неї функцій, кваліфікаційна комісія здійснює наступні повноваження:
– вирішує питання про допуск або відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту;
– приймає кваліфікаційні іспити на право на зайняття нотаріальною діяльністю;
– на підставі результатів іспиту приймає рішення про внесення відповідним головним управлінням юстиції подання до Міністерства юстиції про видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Якщо особа не згодна з рішенням кваліфікаційної комісії, вона може його оскаржити або до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (в місячний строк з дня отримання його копії), або до суду.
Завдання, функції та порядок діяльності Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату визначається Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006р. № 1689.
Вища кваліфікаційна комісія утворюється при Міністерстві юстиції України і строк її повноважень складає п’ять років. Основним завданням комісії є розгляд скарг на рішення регіональних кваліфікаційних комісій нотаріату. Очолює Вищу кваліфікаційну комісію міністр юстиції, який і затверджує її персональний склад. До складу комісії входять дев’ять її членів: чотири нотаріуси, три представники Мінюсту та два представники легалізованих в установленому порядку об'єднань нотаріусів із всеукраїнським статусом.
Відповідно до поставлених перед нею завдань Вища кваліфікаційна комісія: