ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 17.03.2024

Просмотров: 59

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

9

ТЕМА 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

1. Поняття та ознаки держави. Функції та механізм держави

2. Форми держави

3. Поняття права та його функції. Норми права та їх види

4. Джерела (форми) права

5. Поняття і структура правовідносин.

6. Реалізація норм права

7. Поняття законодавства. Нормативні та індивідуальні акти. Система законодавства та система права

8. Правова поведінка. Правопорушення: поняття та види

9. Юридична відповідальність: поняття, підстави та види

  1. Поняття та ознаки держави. Функції та механізм держави. Держава це суверенна, політико-територіальна

організація влади більшості населення або частини суспільства, що здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм і виступає суб’єктом міжнародних відносин.

Ознаки держави:

1) територіальне розселення населення країни. Територія держави визначається її кордонами (суходіл, внутрішні моря, ріки, зовнішні моря, територіальні води, континентальний шельф, повітряний простір тощо). Територіальна ознака породжує інститут громадянства;

2) має особливий апарат публічної влади — апарат примусу (армія, поліція, тюрми) та управління (система законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів);

3) суверенітет. Ця ознака вказує, що державна влада єдина в межах своєї території і має незалежність у вирішенні питань зовнішньої політики;

4) видає через компетентні органи загальнообов'язкові юридичні норми, забезпечує їхню реалізації;

5) має єдину грошову систему;

6) має офіційну систему оподатковування і фінансового контролю;

7) має формальні реквізити — офіційні символи: прапор, герб, гімн.

Функції державиголовні напрямки діяльності держави, в яких розкривається її сутність. Можна класифікувати функції сучасної держави за різними критеріями.

Функції держави за розподілом влад: законодавча, виконавча, судова, контрольно-наглядова.

Функції держави за територіальною спрямованістю: внутрішні і зовнішні.


Внутрішні функції — в них реалізується внутрішня політика держави:

1) політична — вироблення внутрішньої політики держави, регулювання сфери політичних відносин, забезпечення народовладдя;

2) економічна — регулювання сфери економічних відносин, створення умов для розвитку виробництва; захисту різних форм власності, підприємницької діяльності; прогнозування розвитку економіки;

3) соціальна — забезпечення соціальної безпеки громадян, створення умов для повного здійснення їхнього права на працю; проведення справедливої соціальної політики;

4) екологічна — забезпечення екологічної безпеки і підтримки екологічної рівноваги на території держави; охорона і раціональне використання природних ресурсів; збереження генофонду народу;

5) культурна (духовна) — консолідація нації, розвиток національної самосвідомості; сприяння розвитку самобутності народу; розвиток культури, науки; охорона культурної спадщини;

Зовнішні функції — в них реалізується зовнішня політика держави:

1) політична — встановлення і підтримка дипломатичних відносин з іноземними державами відповідно до загальноприйнятих норм і принципів міжнародного права;

2) економічна — встановлення і підтримка торгово-економічних відносин з іноземними державами; розвиток ділового партнерства і співробітництва, інтеграція у світову економіку;

3) екологічна — підтримка екологічного виживання на планеті;

4) культурна — підтримка і розвиток культурних і наукових зв'язків з іноземними державами; вжиття заходів для повернення культурних цінностей свого народу, що знаходяться за кордоном;

5) оборона держави — захист державного суверенітету від зовнішніх зазіхань як економічними, дипломатичними, так і військовими способами;

6) підтримка світового правопорядку — участь у врегулюванні міжнаціональних і міждержавних конфліктів; боротьба з міжнародними злочинами.

Функції держави за часом виконання: постійні ( здійснюються протягом усього часу існування даної держави); тимчасові (здійснюються протягом лише певного проміжку часу існування держави ). Наприклад, під час стихійного лиха, війни.

Механізм держави — це система державних організацій, за допомогою яких виконуються завдання і функції держави. Його утворюють державні органи, установи, підприємства. Недержавні організації не входять до механізму держави. Державні органи мають владні повноваження, а державні підприємства й установи їх не мають.


Державний апаратце система державних органів, що безпосередньо здійснюють управлінську діяльність, виконують завдання і функції держави та наділені для цього державно-владними повноваженнями.

2. Форми держави. Форма держави — спосіб організації і здійснення державної влади в країні, яка включає в себе форму державного правління, форму державного устрою та форму державного режиму.

Форма державного правління визначає порядок утворення й організації вищих органів влади в державі. Розрізняють дві основні форми державного правління – монархію та республіку.

Форма державного правління

Монархія

Республіка

Форма державного правління, при якій державна влада зосереджена цілком чи частково в руках монарха, і передається в спадщину

Форма державного правління, при якій вища державна влада здійснюється представницьким загальнонаціональним органом влади (парламентом), обраним населенням на певний строк

Монархія може бути абсолютною і конституційною.

Монархія

Абсолютна (необмежена)

Конституційна (обмежена)

Монарх не обмежений конституцією; здійснює законодавчу діяльність; керує урядом, що формує сам; контролює правосуддя – вся державна влада зосереджена в його руках Збереглася в первісному вигляді в одиничних країнах (султанат Оман).

Влада монарха обмежена конституцією чи парламентом; він не може прямо впливати на склад і політику уряду, що формується парламентом і підзвітний йому; парламент здійснює законодавчу діяльність (Великобританія, Іспанія, Данія, Швеція, Бельгія, Голландія, Японія й ін.).

Конституційна монархія може бути парламентською і дуалістичною. Остання форма практично відживає.


У парламентській монархії влада монарха в законодавчій, виконавчій і судовій сферах діяльності символічна і він лише підписує законодавчі акти, прийняті парламентом, і формально зберігає статус глави держави — винятково з представницькими повноваженнями. Фактичним главою держави є прем'єр-міністр. Уряд формується парламентом і тільки йому підзвітний. Сучасні монархії здебільшого парламентські (Японія, Іспанія, Швеція, Данія й ін.)

У дуалістичній монархії юридично і фактично влада розділена між урядом, що формується монархом і парламентом. Монарх формує уряд, який відповідальний перед ним, а не перед парламентом і має право відкладного вето стосовно законів, виданих парламентом, і право розпуску парламенту.

Розглянемо сучасні види республік.

Республіка

Парламентська

Президентська

Змішана (напівпрезидентська)

Глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, що формується парламентом і підзвітний йому. Повноважень у президента менше, ніж у прем'єр-міністра. Президент обирається парламентом (Італія, Греція, Індія, ФРН, Чехія, Угорщина).

Глава держави (президент) особисто чи з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким керує сам. Уряд, несе відповідальність перед президентом, а не перед парламентом. Президент обирається прямими чи непрямими виборами населення (США, Аргентина, Мексика, Швейцарія).

Глава держави (президент) пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), що підлягає обов'язковому затвердженню парламентом. Виконавча влада належить не тільки президенту, але і прем'єр-міністру, що очолює уряд. Президент обирається населенням країни (Україна, Фінляндія, Франція).

Форма державного устрою визначає порядок поділу території держави на складові частини і співвідношення влади між ними і державою в цілому. Існують наступні основні форми державного устрою – унітарна держава, федерація та конфедерація.

Унітарна держава – це проста єдина держава, адміністративно-територіальні одиниці якої, не володіють суверенними правами


Основні ознаки унітарної держави (Україна, Болгарія, Польща, Франція, Великобританія, Італія, Швеція, Норвегія, Фінляндія та ін.):

1) єдина конституція ;

2) єдина система вищих органів державної влади — глава держави, уряд, парламент, юрисдикція яких поширюється на територію всієї країни;

3) єдине громадянство і єдина державна символіка;

4) єдина система законодавства і єдина судова система;

5) адміністративно-територіальні одиниці не володіють політичною самостійністю;

6) у міжнародних відносинах виступає як один суб’єкт.

Деякі унітарні держави включають автономні утворення (адміністративні автономії). В Україні — це Автономна Республіка Крим. Такі держави називають децентралізованими унітарними державами чи унітарними державами з елементами федералізму. Автономії мають внутрішнє самоврядування, як правило, у сфері адміністративної діяльності.

Федерація – це складна союзна держава, частинами якої є державні утворення, що володіють суверенними правами.

Основні ознаки федерації (США, Росія, Австрія, Швейцарія, ФРН, Канада, Мексика, Бразилія, Аргентина, Венесуела та ін.):

1) наявність єдиної території, що у політико-адміністративному відношенні не є єдиним цілим, а складається з територій – суб'єктів федерації, що мають власний адміністративно-територіальний розподіл;

2) наявність загальної конституції федерації і конституцій її суб'єктів;

3) наявність системи законодавства усієї федерації і системи законодавства її суб'єктів;

4) наявність федерального двопалатного парламенту і парламентів суб'єктів федерації, федерального уряду і самостійних органів управління суб'єктів федерації;

5) наявність громадянства як усієї федерації, так і її суб'єктів; у ряді федерацій допускається подвійне громадянство (ФРН, Австрія);

6) можливість суб'єктів федерації мати власну правову і судову системи (США);

7) суб'єкти федерації не є суб'єктами міжнародного права, однак у договірних міжнародних відносинах може виступати як федерація в цілому, так і кожний з її суб'єктів. .

Конфедерація — тимчасовий союз суверенних держав, що об'єдналися для досягнення певних цілей (оборона країни, зовнішня торгівля, митна справа, грошово-кредитна система і т.д.) при збереженні в інших питаннях повної самостійності. Через етап конфедерації пройшли США, Нідерланди, Швейцарія.