ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 17.03.2024

Просмотров: 76

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Закони а також інші нормативно-правові акти, або їхні окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня винесення Конституційним Судом рішення про їхню неконституційність. Рішення є обов’язковими для виконання на території України, остаточними й оскарженню не підлягають. Провадження у КСУ здійснюється державною мовою.

3. Суди загальної юрисдикції в Україні. 3.1 Система судів загальної юрисдикції. Ланка судової системи, судова інстанція. Згідно ст. 124 Конституції та ст. 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, систему судів загальної юрисдикції складають: - місцеві суди;

- апеляційні суди;

- вищі спеціалізовані суди;

- Верховний Суд України.

Ст. 125 Конституції передбачає побудову судової системи України за принципами територіальності (загальні суди) і спеціалізації (спеціалізовані суди). У ч.1 ст. 17 Закону України ”Про судоустрій і статус суддів” закріплена норма, яка визначає, що система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. У судах загальної юрисдикції може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна адміністративно-територіального устрою, зміна системи судів, а також інші підстави, передбачені законом.

Кількість суддів у суді визначається Державною судовою адміністрацією України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.

Суди загальної юрисдикції очолюють голови цих судів, які в свою чергу мають також і заступників (заступника). Посада голови суду та заступника голови суду вважаються адміністративними посадами в суді. Законодавством України передбачений наступний порядок призначення суддів на адміністративні посади. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники призначаються на посади строком на п'ять років із числа суддів цього суду та звільняються з посад Вищою радою юстиції за поданням відповідної ради суддів. Суддя не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки підряд. Голова Верховного Суду України, заступник Голови Верховного Суду України обираються на посади і звільняються з посад Пленумом Верховного Суду України.


В основу системи судів загальної юрисдикції покладений розподіл судів на ланки.

Ланка судової системи – це сукупність судів, які мають однакову структуру, організаційну побудову, повноваження й у більшості випадків діють у межах територіальних одиниць, прирівняних за адміністративним статусом.

Так, судами першої (низової) ланки є місцеві суди, другої ланки – апеляційні суди, третьої – вищі спеціалізовані суди. Верховний Суд України належить до четвертої ланки судової системи і одночасно є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.

Судова інстанція визначає повноваження окремо взятого суду при розгляді конкретної справи і по суті позначає стадію, через яку проходить конкретна справа в різних судах. В залежності від обсягу наданих їм законом повноважень, суди загальної юрисдикції можуть діяти як суди першої, апеляційної чи касаційної інстанції.

Суди першої інстанції – це суди, які вперше розглядають справу і вирішують її по суті своїм вироком, рішенням чи постановою. Судами першої інстанції є місцеві суди. В якості судів першої інстанції у випадках, передбачених процесуальним законом можуть діяти й апеляційні суди, а також Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ).

Суди апеляційної інстанції – це суди які за апеляційною скаргою перевіряють законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, якщо це рішення не набрало законної сили. Як суди апеляційної інстанції діють апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд АРК, а у випадках передбачених процесуальним законом – також і ВАСУ.

Суди касаційної інстанції – це суди, які за касаційною скаргою перевіряють законність і обгрунтованість судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, а також здійснюють перегляд судових рішень у випадках, передбачених процесуальним законом. В касаційному порядку справи переглядають вищі спеціалізовані суди України – Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

Крім цього, рішення судів касаційної інстанції може переглянути Верховний Суд України з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом.


Основне призначення судів апеляційної та касаційної інстанцій – забезпечення законності та обґрунтованості прийнятих судами рішень, неухильне дотримання принципу законності та створення можливостей захисту прав людини; усунення порушень закону, що допускаються судами нижчої інстанції та відновлення справедливості.

3.2. Місцеві суди. Система місцевих судів складається з місцевих загальних та місцевих спеціалізованих судів. До місцевих загальних судів належать: районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди,

Місцевими спеціалізованими судами є господарські та адміністративні суди. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України.

Місцевий суд діє виключно як суд першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві суди здійснюють правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства, є основною ланкою судової системи і розглядають понад 90% всіх судових справ.

У розрізі конкретної цивільної, адміністративної, кримінальної, господарської справи місцевий суд як суд першої інстанції розглядає справи по суті в судовому засіданні вперше, безпосередньо, в відкритому або закритому засіданні, за участю сторін і на основі їх рівності і змагальності процесу та інших принципів правосуддя, досліджує докази (допитує обвинувачуваних, потерпілих, свідків, заслуховує експертів та ін.) і виносить рішення по цивільній справі, вирок суду – у кримінальній, котрі після набрання законної сили є загальнообов’язковими для виконання на всій території України.

Місцеві загальні суди розглядають кримінальні, цивільні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.

Місцеві (окружні) адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції – адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління коли однією з сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади АРК, їх службові чи посадові особи.


Місцеві господарські суди розглядають справи зі спорів, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Місцевий суд складається із суддів місцевого суду, голови і заступника голови суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п’ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

Суддя місцевого суду здійснює:

1) правосуддя в порядку, установленому процесуальним законом;

2) процесуальні дії й організаційні заходи з метою забезпе­чення розгляду справи;

3) контроль за своєчасним зверненням до виконання судових рішень, ухвалених під його головуванням і деякі інші повноваження.

Вперше на посаду судді місцевого суду Указом Президента України за поданням Вищої ради юстиції (на підставі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) на строк п’ять років може бути призначена особа, яка досягла віку 25 років, має вищу юридичну освіту, є громадянином України, має стаж практичної роботи у галузі права не менше 3-х років, проживає на території України не менше 10 років та володіє державною мовою. По закінченні цього строку своїх повноважень, судді обираються на посаду судді безстроково за рішенням Верховної Ради України за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

3.3. Апеляційні суди. Другою ланкою судів загальної юрисдикції є апеляційні суди. В системі судів загальної юрисдикції в Україні можна виокремити загальні та спеціалізовані апеляційні суди.

До апеляційних загальних судів належать:

- апеляційні суди областей;

- апеляційні суди міст Києва та Севастополя;

- Апеляційний суд Автономної Республіки Крим;

До апеляційних спеціалізованих судів належать:

- апеляційні господарські суди;

- апеляційні адміністративні суди.

Апеляційні спеціалізовані суди утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України ”Про судоустрій і статус суддів” апеляційні суди по розгляду справ відповідної юрисдикції наділяються наступними повноваженнями:


1) розглядають справи в апеляційному порядку згідно з процесуальним законом (тобто діють як суди ІІ інстанції);

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядають справи як суд першої інстанції.

Загальні апеляційні суди розглядають цивільні, кримінальні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.

Спеціалізовані апеляційні суди (господарські та адміністративні) розглядають господарські та адміністративні справи.

В апеляційних судах можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду. Наприклад у апеляційному суді області утворюються палати з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.

Крім зазначених вище повноважень з розгляду справ, апеляційні суди:

– аналізують судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

– надають місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства;

– здійснюють інші повноваження, визначені законом.

До складу апеляційного суду входять судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, з числа яких призначаються голова суду та його заступники (на термін 5 років, в тому ж порядку, як і судді місцевих судів). В апеляційному суді, кількість суддів в якому перевищує тридцять п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.

3.4. Вищі спеціалізовані суди. Верховний Суд України. Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України ”Про судоустрій і статус суддів” у системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ.

Вищими спеціалізованими судами є: – Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

Вищий господарський суд України (далі – ВГСУ);

Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ).