Файл: Опорн консп_СТАТ.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.03.2024

Просмотров: 81

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОАНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КРАВЦОВА А. М.

Статистика опорний конспект

для студентів напрямку підготовки 0501 «Економіка і підприємництво»

денної та заочної форм навчання

ВСТУП

При вивченні курсу статистики необхідно з’ясувати специфіку дисципліни, освоїти напрям статистичних досліджень в світлі останніх вимог соціально-економічного розвитку нашої країни.

Кількісні характеристики суспільних явищ обумовлені якісним змістом. Студенти повинні зрозуміти суть цих явищ, їх якісну своєрідність, засвоїти методи, за допомогою яких утворюються кількісні вимірювання.

Вивчаючи курс «Статистика», студенти знайомляться з методами збирання, зведення, обробки, аналізу і теоретичного узагальнення масових цифрових даних про явища і процеси суспільного життя, набувають практичні навички в розрахунку статистичних показників, їх застосуванні при аналізі соціально-економічних явищ, побудові та оформленні статистичних таблиць і графіків. Одержання студентами теоретичних знань і надбання певних практичних навичок збирання, зведення та обробки інформації з використанням відповідних статистичних методів є обов’язковою передумовою подальшої успішної професійної праці економіста.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

– принципи формування сукупності спостережень;

  • узагальнюючі статистичні показники та їх соціально-економічну інтерпретацію;

  • структуру масових соціально-економічних явищ та процесів;

  • взаємозв’язки та закономірності між соціально-економічними явищами і процесами;

  • роль і місце економіко-математичних моделей у дослідженні господарських процесів;

– поняття моделі та етапи її побудови;

– види та практику застосування економіко-математичних моделей;

– методи оцінювання параметрів моделі;

– застосування прогнозних моделей;


– застосування коефіцієнтів кореляції, детермінації та регресії;

– статистичні параметри часових рядів;

  • статистичні методи вивчення динаміки і прогнозування процесів;

  • тощо.

Студенти, які оволоділи теоретичним матеріалом і знаннями, отриманими ними раніше з відповідних дисциплін (вища математика, інформатика, економетрія, теорія економічного аналізу тощо) повинні вміти:

– описувати економічні процеси;

– будувати економіко-математичні моделі господарських процесів;

– здійснювати прогнози економічних тенденцій;

– виробляти управлінські рішення на всіх рівнях господарської ієрархії управління.

Використовуючи отримані знання, студенти повинні оволодіти вмінням самостійно обробляти інформацію, творчо використовувати отримані результати у подальшому економічному аналізі.

Тема статистичне спостереження

Обговорення питань:

1. Суть статистичного спостереження. Статистичне спостереження, як метод інформаційного забезпечення

2. Основні організаційні форми статистичного спостереження. Види і способи його проведення

3. Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження

4. Помилки статистичного спостереження та заходи щодо їх усунення

Організації статистичного спостереження передує з’ясування суті явища, що вивчається, а також питань, які підлягають статистичному дослідженню.

Статистичне дослідження складається з трьох послідовних етапів:

1) статистичного спостереження;

2) зведення і групування матеріалів статистичного спостереження;

3) економічного аналізу матеріалів, одержаних внаслідок зведення і групування.

Етапи статистичного дослідження тісно пов’язані між собою. Статистичне спостереження – планомірне науково організоване збирання масових даних про явища і процеси суспільного життя.

Перед проведенням статистичного спостереження необхідно скласти його програму, вирішити організаційні питання.

Програма статистичного спостереження – перелік питань, відповіді на які передбачають дістати в процесі спостереження.

До програми спостереження будь-якого статистичного дослідження ставляться такі загальні вимоги: вона повинна містити тільки істотні ознаки – у неї треба включати питання, на які можна отримати об’єктивні, обґрунтовані відповіді.


Відповіді на питання, програми записуються у документи особливої форми, які називаються статистичними формулярами.

До програми статистичного спостереження слід скласти інструкцію (тобто сукупність роз’яснень і вказівок).

До організації статистичного спостереження відноситься:

  • вибір організаційних форм;

  • визначення одиниці спостереження;

  • виду спостереження;

  • способу обліку фактів.

За повнотою охоплення одиниць сукупності, що досліджується, розрізняють суцільне й несуцільне спостереження.

Суцільним називається спостереження, при якому обстежуються і реєструються всі одиниці сукупності.

Несуцільне охоплює лише певну частину одиниць сукупності. Розрізняють такі види несуцільного спостереження: 1) вибіркове; 2) спостереження основного масиву; 3) анкетне; 4) монографічне.

Статистичне спостереження може бути безперервним і переривчастим. Безперервне здійснюється в часі безперервно. При переривчастому досліджувані явища, факти, події реєструються через певні періоди часу.

За способом збирання статистичних матеріалів розрізняють безпосереднє, документальне спостереження та опитування.

Розрізняють три способи опитування: усний, самореєстрація і кореспондентський.

У процесі спостереження можуть виникнути помилки. Вони бувають випадковими і систематичними. Систематичні помилки можуть бути навмисними та ненавмисними.

Помилки спостереження органи статистики виявляють, контролюючи статистичні бланки і звіти при їх прийманні. Розрізняють два способи контролю матеріалів спостереження: 1) логічний; 2) лічильний (арифметичний).

Основною умовою успішного статистичного дослідження на всіх етапах є вірогідність зібраного статистичного матеріалу.

Щоб зробити наукові та практичні висновки, цей матеріал слід систематизувати.


Тема зведення і групування статистичних даних

Обговорення питань:

1. Завдання зведення, його зміст. Суть методу групувань. Види групувальних ознак.

2. Принципи формування груп та інтервалів

3. Вторинне групування

Первинні статистичні дані – це різні відомості про явища і процеси, що досліджуються. Їх обробляють на етапі зведення і групування.

Статистичне зведення – наукова обробка первинного статистичного матеріалу для виявлення типових рис і закономірностей явищ і процесів, що вивчаються.

Розподіл сукупності суспільних явищ на групи за будь-якою істотною ознакою називається групуванням. Групування дає змогу виділити в складі сукупності однорідні частини, визначити структуру однотипних сукупностей, виявити взаємозв’язки й закономірності між окремими ознаками суспільних явищ. Відповідно до цих завдань розрізняють три види групувань:

1) типологічні – групування, за допомогою яких виділяють типові явища і процеси;

2) структурні – групування, які характеризують розподіл одиниць однотипних сукупностей за будь-якою ознакою;

3) аналітичні – групування, які визначають взаємозв’язок між різними ознаками одиниць статистичної сукупності.

Взаємозв’язані ознаки поділяють на факторні й результативні. Факторною називається ознака, що впливає на іншу ознаку й зумовлює її зміни. Ознаки, що змінюються під впливом факторних, називаються результативними.

Групування за однією ознакою називається простим, а за двома ознаками і більше – комбінаційним.

Групувальні ознаки можуть бути атрибутивними або кількісними.

До атрибутивних належать ознаки, які не мають кількісного вираження і реєструються у вигляді текстового запису. Окремим видом атрибутивних групувань є альтернативне групування, коли існує лише два варіанти атрибутивної ознаки, причому один із них виключає другий. Групування за атрибутивними ознаками часто називають класифікаціями.

Кількісні варіюючі ознаки поділяють на дискретні (переривчасті) й безперервні. Дискретними є такі кількісні ознаки, які можуть мати тільки цілі числові значення. Безперервними називаються ознаки, які можуть набувати різного значення в певних межах, тобто позначатися цілими й дробовими числами.


При групуванні за ознаками, що мають кількісне вираження, треба правильно з’ясувати питання про кількість груп і вибір інтервалу групування.

Інтервалом групування називається різниця між максимальними і мінімальними значеннями ознаки в кожній групі. За величиною інтервали поділяють на рівні й нерівні. Рівні застосовують тоді, коли зміни кількісної ознаки в середині сукупності відбуваються рівномірно.

Величина інтервалу:

і = (Хmax – Хmin) / n

де Xmax, Xmin – відповідно максимальна і мінімальна величина ознаки;

n – кількість груп.

Наприклад: Припустимо, що місячна заробітна плата робітників підприємства коливається в межах від 100 до 300 грн. Треба групувати робітників за розміром заробітної плати, утворивши при цьому п’ять груп з рівними інтервалами.

Величина інтервалу: і = (300-100)/5=40 грн.

Відповідно до цього треба взяти такі групи: 100-140; 140-180; 180-220; 220-260; 260-300 грн.

Нерівними називають інтервали, в яких різниця між верхньою і нижньою межею неоднакова.

Рядами розподілу називають ряди, які характеризують розподіл одиниць сукупності за групами за будь-якою варіюючою ознакою, різновидності якої розташовані в певному порядку.

Ряди розподілу можна утворити за кількісною або якісною ознакою. Ряд розподіл у одиниць сукупності за ознакою, що має кількісне вираження називається варіаційним. Він складається з двох елементів: варіант і частот.

За характером розподілу варіаційні ряди бувають симетричними й асиметричними. Варіаційний ряд можна зобразити у вигляді полігона й гістограми.

Статистичні таблиці – найбільш поширений спосіб викладу результатів статистичного дослідження.

Статистична таблиця – це форма найбільш раціонального, наочного й систематизованого викладу числових результатів зведення і обробки статистичних матеріалів. Вона має свій підмет і присудок.

Статистична сукупність або її частина, яка характеризується числовими показниками, називається підметом статистичної таблиці, а показники, що характеризують сукупність та її частини, – присудком.

За побудовою підмета розрізняють три види статистичних таблиць:

1) прості – статистичні таблиці, у підметі яких міститься перелік об’єктів, адміністративних і територіальних одиниць або ряд періодів, дат, охарактеризованих числовими показниками;