ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.03.2024
Просмотров: 193
Скачиваний: 0
Продовження таблиці 3
Коренепаросткові
Кореневищні
Повзучі
Бульбоплідні
Цибулинні
Окрема група
Напівпаразитичні
Паразитичні
Одно- і дворічні бур’яни розмножуються переважно насінням, а більшість багаторічних - насіннямівегетативно.
У напівпаразитнихіпаразитнихбур’янів виділяютьбіологічнігрупи кореневихістеблових. За шкідливістю розрізняють групу карантинних бур’янів. Ці бур’яни не мають суцільного поширення, але дуже шкодять сільському господарству. Щоб запобігти поширенню карантинних бур’янів, забороняється висівати насіння, засмічене ними, а також не можна вивозити грубі корми
зрайонів, девонитрапляються. Розрізняютьбур’янивнутрішнього ізовнішнього карантину.
3.Методи боротьби з бур’янами. Боротьба з бур’янами - це надзвичайно складна система заходів, завданням яких є знищення або зниження їх шкідливості дозволеними методами і способами. Слід пам’ятати, що жоден навіть найефективніший захід не в змозі вирішити цю проблему. Тому, в практичному землеробстві для успішної боротьби з бур'янами застосовують цілий комплексзаходів, якіподіляютьна двігрупи-запобіжнітавинищувальні.
Запобіжні заходи спрямовані на ліквідацію джерел появи бур’янів і усунення шляхів їх поширення. До них належать: 1) очищення насіннєвого матеріалу сільськогосподарських культур від насіння бур’янів;2) запобіганнязанесеннюнасіння бур'янів на полязгноєм іполивноюводою; 3) знищення бур’янів на необроблюваних землях;4) своєчасне збирання врожаю івивезення його
зполя; 5) оптимальні строки і способи сівби та дещо підвищені норми висіву культурних рослин; 6)запровадженнянауковообґрунтованихсівозмін;7)карантиннізаходи.
Більш детально описати захід під № ___.––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
12
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Винищувальні заходи - це знищення запасів насіння івегетативнихорганів уфунті, а також бур’янів, яківегетують. Розрізняютьагротехнічні, біологічніта хімічнівинищувальніметоди.
Агротехнічні методи. Для знищення життєздатного насіння використовують метод провокації.Суть його полягаєв тому, що впевнийперіод, колиполевільне від культурнихрослин, створюють сприятливі умови для проростання насіння бур’янів, а після цього знищують їх сходи однимзприйомівобробіткуґрунту(культивацією, боронуванням, дискуванням,оранкоютощо).
Коренепаросткові бур’яни знищують методом виснаження. Виснажують їх систематичним підрізуванням сходів, якіз’являютьсяна поверхніґрунту. Прицьомузапаси пластичнихречовин у кореневій системі бур’янів витрачаються на утворення нових пагонів і коренева система разом з вегетативнимиорганамирозмноженнявідмирає.
Методом удушення знищують кореневищні бур’яни. Для цього після кожного відростання бур’янів проводять перехресне дискування на глибину 10-12 см. Горизонтально розміщені кореневища розрізуються при цьому на відрізки 10-12 см завдовжки. Через 10-12 днів після кожного дискування з'являються дружні сходи бур'янів і їх глибоко заорюють, встановлюючи передплужники дещо нижче глибини дискувань. Зароблені в грунт частинки бур’янів утворюють проростки, якігинуть, недосягаючиповерхніґрунту.
Велике значення для боротьби з бур’янами мають прийоми доглядуза посівами. Дворазовим боронуваннямдо з’явленнясходів іодно-, дворазовим–післяз’явленнясходівзнищується70-80% бур’янів на посівах цукрових буряків, кукурудзи, картоплі. Для знищення бур’янів улітку проводятьміжряднірозпушування.
Хімічні методи. Для боротьби з бур’янами використовують хімічні речовини, які називають гербіцидами. За особливостями дії на рослини розділяють вибіркові (селективні) гербіциди, які знищують одні види і не знищують інших, і суцільної дії, які знищують всю рослинність. Селективнігербіциди призастосуваннівеликимидозами діють якгербіциди суцільноїдії.
За механізмом дії на рослини розрізняють гербіциди контактної та системної дії. Контактні гербіциди знищують лише ті органи, на які вони потрапляють. їх використовують для боротьби з однорічними бур’янами. Системні гербіциди, потрапивши на рослину в будь-якому місці, проникаютьусудиннусистемуіпереміщуютьсяпо ній, порушуючиобмінречовиніспричиняючи загибельрослини.
Гостротоксичні гербіциди швидко паралізують рослини (частіше це гербіциди контактної дії). Гербіциди системної дії частіше виявляють хронічну токсичність - рослина гине через тривалийчас.
За особливостями проникнення в рослини розрізняють гербіциди ґрунтові, наземні і грунтово-наземні. Ґрунтові гербіциди проникають через кореневу систему. їх вносять у ґрунт до з’явлення сходів, наземні — через листки та інші надземні органи і ними обробляють вегетуючі бур’яни, грунтово-наземні-проникаютьчерезлистя ікорені.
Біологічні способи. Знищення або пригнічення бур’янів здійснюється за допомогою культурних рослин чи інших організмів (вірусів, бактерій, грибів, нематод, комах), для яких бур’яни є джереломживлення.
Біологічні методи економічно ефективні, не шкідливі для навколишнього середовища і дуже перспективні. Однак вони мають і недоліки, які обмежують їх застосування: небезпека завезення патогенів, здатних пошкоджувати інші види корисних диких і культурних рослин; неможливість проконтролювати івикористати їх на обмежених площах; висока вразливість агентів біологічного методупестицидами.
Застосуванням одного з перерахованих методів не можна повністю знищити бур’яни в посівах і суттєво знизити забур’яненість полів на тривалий період. Кожний метод або прийом боротьби реалізується в конкретній формі, тому його застосуванням вдається пригнітити або знищити лише невеликукількість біологічних груп чи навіть видів бур’янів. Томуна практицівсе ширшезастосовуютькомплексні (інтегральні)методи боротьбизбур’янами.
13
Самостійнаробота:
Завдання1.Карантин- ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Види карантину: а)–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––;б)––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––.
Завдання2. Технікатаумовиефективногозастосуваннягербіцидів.–––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Завдання 3. Строкита способи внесеннягербіцидів.––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Завдання 4. Написати правила безпеки при роботі з гербіцидами.–––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
14
Рекомендованалітература:
1.Алімов Д.М., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва: Підручник.-К.:Вищашк., 1995.-271с.
2.Веселовський І.В., Лисенко А.К., Манько Ю.П. Атлас-визначник бур'янів України. - К.:
Урожай. 1988.-70 с.
3.Практикум із землеробства: Навч. посібник / М.С. Кравченко, О.М. Царенко, Ю.Г. Міщенко таін.:Заред. М.С. Кравченко іЗ.М. Томашівського.- К.:Мета, 2003.-320с.
4.Загальнеземлеробство:Підручник /Заред. В.О.Єщенка.- К.:Вищаосвіта, 2004.-336с.
5.Гудзь В.П., Примак І.Д., Буденний Ю.В. Землеробство: Підручник.- К.: Вища шк., 1998 -
301с.
6.ПаламарчукВ.Д. Еколого-біологічні та технологічні принципи вирощування польових культур / В.Д. Паламарчук, О.В.Климчук, І.С.Поліщук, О.М.Колісник, А.Ф.Борівський. –
Вінниця, 2010.–633с.
Питаннядлясамоконтролю:
1.Якірослининазиваютьбур'янами, аякізасмічувачамиташкодавід них.
2.Біологічніособливостібур'янів, що сприяютьвисокомуїхвиживаннювагрофітоценозах.
3.Що такекарантинтайого види.
4.Назвіть представників біологічних груп малорічних бур'янів та охарактеризуйте особливостіїхрозвитку.
5.Що лежитьвосновіагробіологічноїкласифікаціїбур'янів?
6.Біологічнігрупи багаторічнихбур'янів таособливостіїхрозвитку.
7.Біологічніособливостінапівпаразитнихіпаразитнихрослин.
8.Класифікація заходів боротьбизбур'янами.
9.Гербіциди, їххарактер діїна бур'яни.
10.Фактори, щовизначають ефективністьзастосуваннягербіцидів.
11.Формизастосуваннягербіцидів.
12.Строкивнесеннягербіцидів.
13.Способивнесеннягербіцидів.
14.Розрахунокнормигербіцидуза препаратом.
15.Агротехнічнівимогидо внесеннягербіцидів.
16.Розрахуноквитратиробочоїрідини.
17.Правилабезпекиприроботізгербіцидами.
15
Лабораторно-практична робота № 2.
Тема:Складання схемпольовихсівозмін. (Частина перша)
План:
1.Поняттяпро сівозміну.
2.Основні ланки сівозмін длярізнихзон.
3.Сівозміни дляфермерськихформувань
Завдання длясамостійноїроботи:
1.Описати системи основного обробіткуґрунту(традиційна,no-till, mini-till).
2.Система передпосівного обробіткуґрунту.
3.Доглядза посівами.
Мета лабораторної роботи: зрозуміти значимість сівозмін для сільськогосподарського виробництва; вивчити основні ланки сівозмін для різних ґрунтово-кліматичних зон України; уяснити специфікускладання сівозмін для фермерськихгосподарств.
Теоретична частина
1. Поняття про сівозміну. Правильна сівозміна є важливою складовою частиною системи землеробства. Система сівозмін відображає організацію рільництва в господарстві, на основі сівозміни розробляються системи обробітку, удобрення, засоби захисту ґрунтів від ерозії, боротьбизбур'янами, хворобамиташкідникамисільськогосподарськихкультур.
Сівозміна - це науково-обгрунтоване чергування культур, а при потребі і парів у часі (по роках) і на території (по полях). Кожна сівозміна складається з полів і ланок. Поле сівозміни – це ділянка (контур) певної площі ріллі, призначена для вирощування сільськогосподарських культур або для обробітку (чистий пар). Ланка сівозміни (парова, просапна, трав'яна) - частина сівозміни, яка складається з двох-трьох посівів культур або з чистого пару і посівів однієї-трьох культур, наприклад багаторічні трави - озима пшениця – цукрові буряки. Кожна культура може займати одне, кілька полів або частину поля. Поля сівозміни, в яких окремо розміщені посіви кількох однорідних за агротехнікою вирощування культур, називаються збірними. Найчастіше бувають просапні, ярі, зернові, озимітатрав'янізбірніполя.
Дативизначення:попередник-–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Короткоописатизначеннятавидипопередників:–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Найсуттєвіші ознаки багатьох подібних між собою сівозмін відображаються у схемі сівозміни-перелікусільськогосподарськихкультур (іпарів) упорядкуїхчергування. Складається схема сівозміни на основі структури посівних площ, під якою розуміють співвідношення площ посівів, різних сільськогосподарських культур і чистих парів, виражена у відсотках до загальної площіорнихземельпід сівозміною.
Період, протягом якого культура або пар проходять через кожне поле в послідовності, передбаченій схемою сівозміни, називається ротацією, або ротаційним періодом. План розміщення культур і парів па всіх полях і в усі роки на період ротації сівозміни називається
ротаційноютаблицею.
У зв’язку із різноманітністю ґрунтових, кліматичних, економічних та інших умов сільськогосподарського виробництва кожне господарство (ферма) повинно мати не одну, а декілька взаємопов'язаних і доповнюючих одна одну сівозмін. Така сукупність прийнятих у господарствірізнихтипів івидів сівозмін називаєтьсясистемоюсівозмін.
16