ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.03.2024
Просмотров: 198
Скачиваний: 0
Лабораторна робота № 2.
Тема:Класифікаціяівластивостідобрив. (Частина друга)
План:
1.Органічні добрива та їхвластивості.
2.Мінеральні добрива. Особливості їхзастосування.
3.Розрахунокнорм внесення добрив назапланований урожай.
Завдання длясамостійноїроботи:
1.Характеристика систем удобрення.
2.Поняттяпронорму та дозувнесеннядобрив.
3.Фізіологічні основи кореневого живлення.
Мета лабораторної роботи: ознайомитись із основними видами органічних і мінеральних добрив; зрозуміти методику розрахунку норм внесення добрив під заплановану урожайність. Вивчитиосновніспособивнесеннядобрив.
Теоретична частина
Для отримання високих і сталих урожаїв сільськогосподарських культур в ґрунтах недостатньо природнихзапасів більшостіелементів живлення. Щоб задовольнити потреби рослин необхідним елементами живлення, в грунт вносять добрива, які поділяються на органічні й мінеральні.
1. Органічні добрива. До органічних добрив належать будь-якіорганічні речовини, з яких в процесімінералізаціївивільняються елементиживлення. Найбільш розповсюдженітакіїхвиди:
Гній - найбільш поширене органічне добриво, яке містить усі необхідні рослинам елементи живлення. Гній та інші органічні добрива поліпшують фізико-хімічні властивості ґрунту, його водний і повітряний режими, знижують кислотність, підвищують буферність ґрунту. Велике значення має внесення гною на бідних гумусом ґрунтах. Гній виготовляють підстилковий і безпідстилковий(рідкий).
Підстилковий гній - це суміш твердих ірідких екскрементів та підстилки, на якій утримують тварин. Як підстилку використовують солому, інші рослинні матеріали, торфокришку. Якість гною залежить від виду і віку тварин, підстилки, способу зберігання. Підстилковий гній містить у середньому 0,5% азоту, 0,25% фосфору, 0,6% калію. Із подовженням періоду зберігання збільшується ступінь розкладання гною, в ньому підвищується вміст елементів живлення, але водночас збільшуються втрати азоту. За ступенем розкладеностісолом'яноїпідстилки розрізняють свіжий, напівперепрілий, перепрілий гній і перегній. В напівперепрілому гною вихідна маса зменшується на 1030%. Перепрілий гній являє собою однорідну масу, в якій немає окремих соломин (втрачається 50% маси сухої органічної речовини). Втрати сухої органічної маси перегноюстановлятьдо 75%.
Основною умовою ефективного використання гною та інших органічних добрив є рівномірне внесення і своєчасна загортання їх у ґрунт. Його вносять під осінній зяблевий обробіток ґрунту, і лише на легких піщаних ґрунтах та в районах надмірного зволоження осіннє внесеннязаефективністю можепоступатисяперед весняним.
Найбільш ефективнимидозамигноюпід зерновікультури в Лісостепує 25-30т/га, наПоліссі - 30-35 т/га, в Степу - 20-25 т/га. Під кукурудзу, цукрові буряки, картоплю та інші просапні культури дози збільшують до 40-45 т/га, а під деякі овочеві, силосні та цінні технічні культури - ще більше. Із збільшенням доз органічних добрив урожайність зростає, алеокупність кожноїтони добривприростомурожаюзнижується.
Безпідстилковий гній (дати коротку характеристику цього виду органічного добрива)
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________
21
Гноївка - цінне азотно-калійне добриво. Від кожної голови великої рогатої худоби (ВРХ) за стійловий період можна зібрати до 2 т гноївки. Вона в середньому містить 0,1-0,4 азоту, 0,3-0,6% калію. При утриманні худоби на підстилці більша частина гноївки вбирається підстилкою, а не увібрана збирається в сечозбірники. Її використовують для внесення в грунт, підживлення лук, виготовленнякомпостів.
Торф містить багато азоту, менше фосфору і дуже мало калію. Торф верхових боліт містить 0,8-1,2% азоту, 0,06-0,12% фосфору, 0,1% калію, pH його - 2,8-3,5. Перехідний торф містить відповідно 1-2,3%, 0,1-0,2%, 0,1% і pH 3,5-4,7, торф низинних боліт – відповідно 2,3-3,3%, 0,12- 0,15%, 0,15% іpH 4,7-5,5. Азотторфувходить до складустійкихдо руйнуванняорганічнихсполук і тому малодоступний рослинам. Щоб підвищити доступність азоту і збагатити торф фосфором і калієм, його компостують з біологічно активними компонентами (гноєм, гноївкою, фекаліями), використовують якпідстилкуізмішують зважкорозчинними фосфатами(1,5-2% маси компосту) і сиримикалійнимисолями(0,5%).
Торфокомпости виготовляють різними способами, використовуючи низинний або перехіднийторфвологістю 50-60%(короткоописатикожнийспосіб):
Пошаровий –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Переривчастий––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Валковий –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Підстилковий ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Пташиний послід - дуже цінне добриво, яке містить 1,5% азоту, 1,8% фосфору, 4% калію, 2,9% кальцію, 0,7% магнію при вологості 56%. У висушеному посліді поживних речовин приблизно в2разибільше. Термічно висушенийпослідмаєсильнупрямудію інезначнупіслядію, його вносять з розрахунку 2-4 т/га, при підживленні озимих культур - 8-10 ц/га. При утриманні птицінаторфовій підстилціпташинийпослід використовуютьпо 8-10т/га.
Його можна вносити також локально під час сівби, в гнізда при садінні, для підживлення просапнихкультур.
Зелене(сидеральне) добриво(короткоописати)–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––
22
2. Мінеральні добрива – це неорганічні солі, які містять певні елементи мінерального живлення. Їх поділяють на прості (містять один елемент живлення) і комплексні (містять кілька елементів живлення). Прості добрива поділяються на азотні, фосфорні, калійні, мідні, марганцеві та ін. Комплексні добрива поділяють на складні (солі, які містять два і більше елементів живлення), комбіновані (гранульовані суміші) і змішані (механічні суміші простих добрив у певнихспіввідношеннях).
Розрізняють фізіологічно кислі і лужні та нейтральні мінеральні добрива. Якщо з добрив швидше поглинаються катіони, реакція ґрунтового розчину підкислюється. Такі добрива називають фізіологічно кислими. Якщо швидше поглинаються аніони добрива, реакція ґрунту підлуговується ідобриво називають фізіологічно лужним. Якщо ж катіони іаніони споживаються рослинамиприблизно зоднаковою інтенсивністю, добриво не змінює реакціїґрунтового розчинуі називаєтьсяфізіологічно нейтральним.
За фізичним станом добриваможуть бути твердими ірідкими, атвердіпорошкоподібними і гранульованими. Гранульовані форми добрив не злежуються, сипкі і рівномірно розподіляються по площітукорозсівнимимашинами.
Азотнідобрива. Натрієва селітра (NаNO3) містить 16,3% азоту. Це - дрібнокристалічна сіль білого кольору. Фізіологічнолужне добриво.Ефективніша надерново-підзолистихґрунтах.
Застосовується під різнікультури, але доцільніше її вносити під буряки, які добре реагують і нанатрій.
Кальцієва, або норвезька, селітра[Са(NO3)2] (дати характеристику)–––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Сульфат амонію [(NН4)2SO4] містить 20,8% азоту. Крупнозерниста слабкогігроскопічна речовина. Фізіологічно кисле добриво, тому ефективне як основне добриво на чорноземах, сіроземахікаштановихґрунтах.
Краще добриво для рису та інших культур в умовах надмірного зволоження, бо менше вимиваєтьсязґрунту.
Хлористий амоній(NН4СІ)(датихарактеристику)–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Аміачна селітра (NН4NО3) містить 34-35% азоту. Найбільш поширене азотне добриво. Випускається в гранульованому вигляді. Фізіологічно кисле добриво і застосовується під всі культури, крім рису, восновномуудобренніів підживленнях.
Сечовина, або карбамід [СО(NH2)2], містить 46% азоту. Має вигляд білих гранул діаметром 1-1,2 мм. Малогігроскопічна, у ґрунті під впливом уробактерій амонізується з утворенням вуглекислого амонію, який нітрифікаторами окислюється до азотної кислоти і її солей. На легких ґрунтах усуху погоду іпри високих температурах втрати азотузбільшуються. Застосовують їїпід усікультури до сівбиідля підживлень.
Це найбільш ефективне добриво для позакореневого підживлення озимої пшениці та інших культур, крім цитрусових, боміститьбіурет. Ефективнедобривовумовахзрошення.
Фосфорні добрива. Водорозчинні фосфати. Суперфосфат [Са(Н2РО4)2Н2O+ +2СаSO4]
містить 19-21% фосфору(Р2О5). Має вигляд сірого порошкуабо гранул діаметром 0,5-4мм. Може бути збагачений мікроелементами (боратний, марганізований суперфосфат). Випускається також збагаченийсуперфосфатзвмістом23,5%таподвійнийзвмістом49%Р2О5.
Застосовують на всіх ґрунтах під усі культури до сівби, в рядки під час сівби і для підживлення.
Преципітат (СаНРО42Н2O) містить 25% Р2О5. За ефективністю як основне добриво на більшості ґрунтів не поступається перед суперфосфатом, а на кислих ґрунтах може навіть
23
перевищуватийого.
Важкорозчинні фосфати. Фосфоритне борошно- порошок сірого або коричневого кольору.
Одержують подрібненнямфосфоритів або продуктів їхзбагачення.
Якість добрив тим вища, чим вони дрібніше розмелені. Залежно від сорту містить 29, 23 або
20%Р2О5, рН7,2-8,1.
Як основне добриво вносять на кислих фунтах. Ефективність його при цьому не нижча, ніж іншихфосфорнихдобрив, особливопіслядія.
Калійні добрива. Дія калійних добрив залежить від ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостейкультури, компонентів, якіє вдобриві-натрію, магнію, сірки, хлору.
Засоленіґрунти часто містятьнастільки багато калію, що нанихдобриванеефективні. Безхлорні форми калійних добрив рекомендується вносити під такі культури, як гречка,
картопля, льон, бобові, тютюн, ефіроолійні, цитрусові, виноград.
Залежно від ґрунту одні й ті самі калійні добрива діють по-різному. На легких ґрунтах, де мало магнію, ефективнікалійнідобриваз домішкамимагнію. На чорноземахрізніформикалійних добривза ефективністю майжеоднакові.
Каїніт (КСІ·MgSO4·3H2O) містить 10-11% К2О. Виготовляють у виглядісуміші білих, сірих і оранжевихкристалів. Міститьбагато хлору, томувноситипотрібно завждидо сівби.
Калімагнезія (К2SO4 MgSO4)містить 28-30% К2О. Не злежується. Застосовується під чутливідо хлорукультури.
Каліймаг (K2SO4·MgSO4) містить 28-30% К2О, магній, сірку. Ефективне на дерновопідзолистихґрунтах.
Сульфат калію (К2SO4) містить 48-52% К2О. Дрібнокристалічна речовина білого кольору, не злежується. Ціннедобриво длячутливихдо хлорукультур.
Попіл – цінне калійно-фосфорне органічне добриво, містить і мікроелементи. Найбільше калію в попелі гречаної соломи і стебел соняшнику (до 38%), менше в попелі торфу, кам'яного вугілля (0,5-1,2%і0,12%).
Попіл застосовують навсіхґрунтах, крім засолених, під усісільськогосподарськікультури.
3. Розрахунокнормвнесеннядобривназапланованийурожай.
Показники
Елементиживлення |
N |
P |
K |
|
|
|
|
Плановаурожайність,ц/га
винос поживних речовин з 1 ц. основної та відповідною кількістю побічноїпродукції, кг
виноспоживнихречовин урожаєм, кг/га
вміст ворномушарірухомихформ,мгна100гр. ґрунту
вміст ворномушарірухомихформ, кг/га
коефіцієнт використанняпоживнихречовинкультурою зґрунту, %
культуравикористовує зґрунту, кг/га
вміст поживнихречовинворганічномудобриві, %
вносимоорганічнихдобрив, т/га
коефіцієнт використання поживних речовин культурою з органічних добрив
будевикористанокультуроюзорг. добрив(гною)
буде використано культуроюзґрунтутаорг. добрив(разом), кг/га
необхідно довнестипоживнихречовинзмінеральнимидобривами, кг/га
коефіцієнтивикористаннякультурою поживнихречовинзмін. добрив
необхідно внестипоживнихречовинзмінеральнимидобривами, кг/га
поправочнийкоефіцієнт до мін. добриввзалежностівід попередника
необхідновнести поживнихдобрив д.р./га
вміст діючоїречовинивмінеральнихдобривах,%
необхідно внестимін. добрив уфізичній вазі, цнт/га
24
Зміни в урожайності на 50% і більше зумовлюються застосуванням добрив. Тому встановлення оптимальної норми добрив є однією з найважливіших складових програмування урожаїв.
Неправильно встановлена норма може знизити економічну окупність їх або призвести до негативногонаслідку.
Існує багато методів встановлення оптимальних норм добрив. Тривалий час основним методом був лабораторно-польовий дослід. У таких дослідах встановлювали середні норми добрив і до них розробляли поправочні коефіцієнти залежно від вмісту елементів живлення в ґрунті, попередника, кислотностіґрунтового розчину, гранулометричного складуґрунту.
Цей метод залишається одним із основних ідо цього часу, але тепер більше використовують розрахунково-балансовіметодивстановленняоптимальнихнорм добрив.
Ці методи враховують винос елементів живлення плановою врожайністю, запаси елементів живлення в ґрунті, коефіцієнти засвоєння елементів живлення із запасів ґрунту, прямої дій і післядіївнесенихорганічнихтамінеральнихдобрив, післяжнивнихрешток.
Балансові методи ґрунтуються на порівнянні валового виносу елементів живлення запрограмованою урожайністю з можливим виносом їх за рахунок запасів елементів живлення в ґрунті.
Розрахунок ведуть за відповідними рівнями або за логічно-розрахунковими схемами (табл.
1).
Самостійнаробота:
Завдання 1. Коротко описати строкивнесення добрив.Основне удобрення:–––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Припосівнеудобрення:––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Підживлення:––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Завдання 2. Дайте визначення таким поняттям, як система удобрення, норма та доза добрив.
Система удобрення - –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––.
Норма добрив - –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––.
Доза - ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––.
25