Файл: 7342.pdf

Завдання 3. Коротка опишіть (користуючись рекомендованою літературою) фізіологічні

основи кореневого живлення. –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––.

Рекомендованалітература:

1. ПаламарчукВ.Д. Еколого-біологічні та технологічні принципи вирощування польових культур / В.Д. Паламарчук, О.В.Климчук, І.С.Поліщук, О.М.Колісник, А.Ф.Борівський. –

Вінниця, 2010.–633с.

2. ПаламарчукВ.Д. Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві / В.Д. Паламарчук, І.С.Поліщук, О.М.Венедіктов.– Вінниця, 2011.–432с.

3.Алімов Д.М., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва: Підручник.-К.:Вищашк., 1995.-271с.

4.Рослинництво з основами програмування врожаю / О.Г. Жатов, Л.Т. Глущенко, Г.О. Жатоватаін.;Заред. О.Г. Жатова,-К.:Урожай, 1995.-256с.

5.Практикум із землеробства: Навч. Посібник / М.С. Кравченко, О.М. Царенко, Ю.Г. Міщенко таін.;Заред. .М.С. Кравченко іЗ.М. Томашівського.–К.:Мета, 2003.-320с.

6.Загальнеземлеробство:Підручник /Заред.. В.О. Єщенка.–К.: Вищаосвіта, 2004.–336с.

Питаннядлясамоконтролю:

1.Значеннядобривдлярослин,види добрив.

2.Характеристикаосновнихорганічнихдобрив.

3.Способиприготування компостів із торфу.

4.Загальнахарактеристикамінеральнихдобрив.

5.Класифікація азотнихдобрив.

6.Основніазотнідобриватаособливостіїхзастосування.

7.Класифікація фосфорнихдобрив.

8.Основніфосфорнідобриватаособливостіїхзастосування.

9.Класифікація калійнихдобрив.

10.Найпоширенішікалійнідобрива.

11.Способий строкивнесеннядобрив.

12.Нормата дозадобрив.

13.Основні показники, які використовуються для розрахунку норм добрив під заплановану врожайність.

14.Фізіологічніосновикореневогоживлення.

26

Лабораторно-практична робота № 3.

Тема:Основинасіннєзнавства.

План:

1.Ознайомитись з показниками посівних якостей насіння. Розглянути призначення, порядок та методикувідборусередніхпробнасіння.

2.Документаціяна насіннєвий матеріал.

3.Ознайомитисьз методикоювизначеннячистоти насіння.

4.Методика визначення схожості та енергії проростання.

5.Методика розрахункунормивисіву.

Завдання длясамостійноїроботи:

1.Користуючись наданим для аналізу першим зразком та спеціальним набором сит визначити чистотунасіння.

2.Описати методикувизначеннямаси 1000 насінин.

3.Розрахуватинормувисівузаданої культури с.-г. культури.

Мета лабораторної роботи: Ознайомитися із завданнями контрольно-насіннєвої служби. Вивчити основні, сортові та урожайні якості насіння, методику відбору середніх проб та проведення аналізу на чистоту, схожість, енергію проростання та розрахунок норми висіву. Ознайомитисяз правиламивідборусереднього зразка при зберіганнінасіння насипом, в мішкахта транспортуваннінасіння.Провести аналіз визначеннячистотинасінняокремоїкультури (пшениці, жита, ячменю іт.д.).

Матеріальне забезпечення: державні стандарти на насіння (ГОСТи), зразки насіння різних культур, електронніваги,таблиці, підручники.

Теоретична частина

1. Визначення посівних якостей насіння. Насінням з господарської точки зору називають рослиннийматеріал, якийвикористовують длявирощуванняврожаю.

Розрізняють три групи якості насіння: 1 - посівні – його біологічні властивості та фізичні показники, що свідчать про придатність для сівби; 2 – сортові – належність до відповідного сорту (гібрида); 3 – урожайні - здатність формувати врожай певної величини в конкретних умовах виробництва.

Посівніякостінасіння характеризуються, як правило, основними (стандартними), а при потребі

–й додатковимипоказниками. .

Контрольно-насіннєвий аналіз – це контроль відповідності якості насіння вимогам нормативних документів, що його здійснюють за вище наведеними методами. Він є державний– Державною насіннєвою інспекцією і внутрішньогосподарський (технологічний) – спеціалістами господарства.

Відбір проб. Під відбором проб розуміють сам відбір від посівного матеріалу крапкових проб; формування об’єднаної, а з неї – однієї, двох чи трьох (першої, другої, третьої) середніх проб; їх пакування, пломбування, етикетування, актування та відправлення до державної насіннєвої інспекції.Відбірпробґрунтуєтьсянатакихпоняттях. Партіянасіння–будь-яка(дляоригінального та елітного – певна) кількість однорідного насіння – однієї культури, сорту, репродукції, року врожаю, походження тощо – посвідченого одним документом. Контрольна одиниця – певна кількість репродукційногонасінняпартії, від якоївідбираютьоднусередню пробу.

Проби: крапкова –невелика кількість насіння партії(контрольноїодиниці), відібраного заодин прийом; об’єднана – сукупність крапкових проб; середня – частина об’єднаної проби для лабораторного аналізу; лабораторна (або частіше наважка) – зважена частина середньої проби длявизначенняокремихпоказників якостінасіння.

Крапкові пробивідбирають задопомогою спеціальнихщупів. Призберіганнінасіння насипом у зерносховищах, із автомобілів і вагонів виїмки відбирають у п’яти місцях і з трьох глибин: у верхньому шарі на глибині 10 см, у середньому – на глибині, яка дорівнює половині висоти насипу, і в нижньому– на висоті 15-20 см від поверхні підлоги. У цілому із однієї партії насіння, яка зберігається насипом, відбирають 15 крапкових проб. Якщо насіння зберігають у мішках, виїмки берутьщупамизверху, всерединіізнизумішка (табл. 1).

Середні проби такі: перша (у мішечку з тканини) – для визначення чистоти, схожості, життєздатності, маси 1000 шт., справжності тощо; друга (переважно у посудині) – вологості та

27

заселеностішкідниками;третя (переважно упаперовомупакеті) – у разіпотреби для визначення ураженостіхворобами.

Відбір проброзпочинають зперевірки, чи є насіння партією, Якщо масапартіїрепродукційного насіння більша граничної, її умовно ділять на контрольні одиниці. Складають схему ділення із зазначенням уній номерів контрольниходиниць. Крапковіпробивисипаютьокремо іпорівнюють за засміченням, запахом, забарвленням тощо Після встановлення однорідності їх зсипають в об’єднану пробу. Але якщо одна чи кілька проб різко відрізняються від інших, відбирання припиняють (самостійно описати процес формування середніх проб). ––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Першу середню пробу вміщують у мішечок з тканини, куди вкладають заповнену етикетку встановленої форми. Мішечок зав’язують шпагатом, кінці якого пломбують чи опечатують. Зовні наклеюютьтакусамуетикетку.

Другу середню пробу зсипають, як правило, у скляну посудину. Місткість її така: для бобів, квасолі, арахісу, рицини – 1 дм3; для зернових (крім проса) і зернобобових культур, сої, люпину однорічного, вики, буряків, гарбузів, кавунів, соняшнику, конопель, еспарцету – 0,5; для проса, сорго, суданськоїтрави, льону, люпинубагатолистого– 0,25 дм3. Посудинузаповнюють насінням на 3/4 місткості, закривають пробкою, яку заливають сургучем, парафіном, воском або міцно обв’язують поліетиленовоюплівкою. Напосудинунаклеюють етикетку.

Третю середню пробу масою 200 г вміщують переважно у паперовий пакет, який заклеюють. Всерединуйого вкладають, азовнінаклеюютьетикетку.

2. Документація на насіннєвий матеріал. Залежно від напрямків використання насіння складаютьсявідповіднідокументи. Середнізразкиоформляються актомзавстановленоюформою. У ньому вказують походження насіння і сортову характеристику на основі актів польової

28

апробаціїнасіннихпосівів, виконаніприйоми післязбиральноїобробки насіння (доочистка, сушка, протруюванняіт.д.)

Є такі документи про якість насіння, які видає державна насіннєва інспекція: „Посвідчення прокондиційність насіння”,„Результат аналізу насіння”.

„Посвідчення...”видаютьна кондиційне насіння, атакож (зпоміткою „без права реалізації”) на озимізерновікультури в рік їхзбирання–за життєздатністю замість схожості, на насіння за 10–15 днів до сівби –безвизначеннявологостійзаселеностішкідниками.

Термін дії „Посвідчення ... „ за терміном визначення схожості становить: 4 місяці – для більшостікультур;8– овочевих, баштаннихікормових(6– длятретьоїй наступнихрепродукцій), 12 – для протруєноїй затарованоїкукурудзи; 2 – при виявленнізаселеностікліщем; 4 місяці– для цукрових буряків з вологістю до 14,5% (2 – понад 14,5%). До закінчення зазначених термінів насіння підлягаєповторномуаналізу.

„Результат ... „ видають на некондиційне насіння та на перевірене за окремими показниками. У висновку зазначають нормативні й фактичні показники якості та рекомендацію щодо її підвищенняочищенням, сушінням, вилученнямокремихконтрольниходиницьтощо.

Якість великої партії репродукційного насіння, діленого на контрольні одиниці, засвідчують одним документом за середньоарифметичними показниками окремих проб із врахуванням допустимихвідхилень.

Якщо насіння реалізується то на нього оформляється „Свідоцтво на насіння”. Оригінальне та елітне насіння супроводжується„Атестатом нанасіння”.

3. Визначення чистоти насіння. Чистота насіння – це вміст у посівному матеріалі групи насіння основної культури у відсотках за масою. Чистоту визначають аналізом двох наважок, виділених із першої середньої проби. До виділення наважок пробу зважують, висипають на стіл і оцінюють за органолептичними показниками – забарвленням, блиском, запахом, наявністю плісняви. Вибирають великі домішки, зважують і обчислюють їхній вміст у пробі. Одержаний результат додаютьпотім до середнього вмістувідходув наважках.

Пробу розрівнюють у вигляді прямокутника завтовшки до 1 см і зустрічними рухами двох совочків до їх змикання за всією товщиною шару відбирають у шаховому порядку 16 виїмок для першої наважки, у проміжках між ними – стільки ж виїмок для другої. Третю наважку у разі потреби виділяють так само із залишку проби після її перемішування. У випадку відхилення початковоїмасинаважкивід установленоїбільшеяк на10%їївиділяютьзаново.

Наважки розбирають вручну на розбірній дошці за допомогою шпателя на дві групи: насіння основної культури – повноцінне, неповноцінне – відхід. Розбирання починають із виділення відходу(Складвідходуописати самостійно[2]с.359).

Дефективне насіння аналізованоїкультури

Стороннідомішки

Для виділення дрібного і щуплого насіння та невеликих домішок наважки окремих культур просівають протягом 3 хв. вручну або за допомогою решітного класифікатора на лабораторному решеті(ситі) зпевнимирозмірамиотворів.

Відсів відносять до відходу. Аналізуючи овес, гречку, злакові трави, відсів можна відокремити також спеціальним повітряним класифікатором. Із насіння на решеті додатково виділяють щупле:

29

у вівса – натискуванням шпателем (воно легко сплющується), убобових трав– окомірне (з майже зімкненими оболонками). Але у злакових трав таке насіння не виділяють, а квіткові луски відокремлюютьзадопомогою діафаноскопа.

Зважують із точністю до 0,01 г відхід (для культур з масою наважки 5 г і менше – насіння основноїкультури) іобчислюютьчистоту.

Для визначення особливостей засмічення посівного матеріалу проводять облік домішок і неповноцінного насіння, вміст яких для аналізованоїкультури нормовано окремими показниками. Із відходу виділяють і підраховують за видами насіння інших культур (крім битого розміром 1/2 і менше нормального, беззародкового, пророслого з корінцем чи ростком розміром ½ і більше довжини, а для кулястого – діаметра насінини) та бур’янів. До останніх відносять також насіння окремихкультур, якезазовнішнім виглядомневідрізняєтьсявід дикорослихформтихжевидів.

4.Визначення схожості та енергії проростання. Схожість насіння – це здатність його утворювати нормально розвинені проростки. Розрізняють схожість насіння лабораторну (у практиці контрольно-насіннєвого аналізу її частіше називають схожістю) – при пророщуванні в лабораторних умовах, які забезпечують нормальне проростання більшості насінин аналізованої культури, польову–впольовихумовах.

Одночасноз лабораторноюсхожістю визначаютьенергіюпроростаннянасіння–здатність його дошвидкого ідружногопроростання.

Схожість та енергію проростання обчислюють у відсотках нормально пророслих насінин до пророщуваних.

Чотирипробипо100(крупнонасіннихкультур– по 50)насіниносновноїкультурипророщують за певних умов. Основні з них такі: ложе і спосіб пророщування, температура, освітленість, строк підрахункуенергіїпроростанняісхожості.

Ложе – кварцовий пісок розміром часток 0,5 – 2 мм або фільтрувальний папір. Пісок промивають, висушують, прожарюють, просівають за допомогою решіт і зволожують на 60% повної вологоємності, для рису – на 80%. Вологоємність піску встановлюють завчасно насиченням його водою уметалевомуциліндріз сітчастим дном. Папір зволожують на 100% його вологоємності.

Способи пророщування насіння та їх особливостінаведено нижче. Температура– постійна (20, 25°С) чи змінна (6 год. протягом доби – підвищена, 18 год. – знижена). Якщо змінна температура становить 20–30°С (35°С), її регулюють перемиканням термостата, в іншому разі користуються двома термостатами з потрібними температурами, чим досягається відповідно їх поступова або різка зміна. Насіння пророщують переважно у темряві, рідше – на світлі. Строків підрахунку здебільшого два: перший– для енергіїпроростання, другий – для схожості. У культур із тривалим строком пророщування, наприклад ефіроолійних, між першим та другим проводять проміжний підрахунок.

Длянасіннясвіжозібраного таустаніспокоюзастосовуютьспеціальніспособипророщування– попередні охолодження, прогрівання, промивання, обробка нітратом калію, гібереліном, із зниженою температурою, освітленням та ін. Розрізняють такі групи насінин за їхнім станом після пророщування:нормально проросле, знезначними дефектамипроростків, непроросле, несхоже.

Підраховують ізнімаютьзложапід час визначення енергіїпроростання–нормальнопроросле і гниле, схожості – нормально і ненормально проросле, набубнявіле, гниле і тверде насіння (у бобових трав його відносять до схожого). Звертають увагу також на ступінь ураження пліснявою: слабкий – пошкоджено до 5% насінин, середній – 5–25%, сильний – понад 25%. Перевіряють точність аналізу порівнянням фактичних і допустимих відхилень. За остаточний результат приймають середньоарифметичну схожість чотирьох, трьох або восьми проб (двох визначень). У разіпотребипроводятьщоденнийоблік пророслого насіння.

5.Розрахунокнормвисівукультур