ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 09.08.2024
Просмотров: 74
Скачиваний: 0
Нами вивчався вплив різних агротехнічних факторів, таких як норми добрив, масса садивних бульб, схеми садіння, на економічну ефективність вирощування картоплі в зоні Полісся та визначено найоптимальніші їх параметри.
Крім того, за однакових умов і витратах на вирощування картоплі досліджувані сорти різнилися між собою за врожайністю, що позначилося на сумі прибутку і, як наслідок, рівні рентабельності.
Підвищення рівня живлення за рахунок мінеральних добрив в одинарній нормі на фоні органічних призвело до зростання повної собівартості на 0,5 тис. грн./га. Проте зріс також і прибуток на 1,8 тис грн./га, а рівень рентабельності — на 19 %; внесені мінеральні добрива в полуторній нормі ще підвищили на 0,8 тис грн./га повну собівартість, але й прибуток збільшився на 3,0 тис грн./га,
При використанні 60 т/га гною значно зростають витрати на вирощування картоплі, пов'язані з його вартістю та внесенням у грунт, які підвищують повну собівартість, продукції, а одержаний додатковий урожай повністю не відшкодовує витрати на вирощування. За таких умов знижується рівень рентабельності порівняно з варіантами без застосування органічних добрив. Слід мати на увазі, що внесений гній у перший рік віддає рослинам від загального вмісту лише 10—15% фосфору, 35—40% калію і 25—30% азоту, а решта використовується іншими рослинами в наступні роки, тому було б доцільним вартість внесеного гною частково віднести на наступні за картоплею культури і тоді їх окупність значно підвищиться. При сумісному застосуванні органічних та мінеральних добрив значно підвищується врожайність і, як результат, зростає рівень рентабельності. І в цьому випадку картопля не реалізує повністю елементи живлення з гною, але потреба рослин задовольняється за рахунок внесених, мінеральних добрив.
Проведені дослідження дають змогу встановити необхідний розмір виробничих ресурсів з погляду досягнення найвищих показниііів урожайності картоплі. Так, для досягнення урожайності картоплі 250 — 270 ц/га необхідно внести 45 або 60 кг д.р./га мінеральних добрив в поєднанні з 50 т/га гною при нормі садіння 71 ц/гд. При цьому розмір виробничих витрат коливатиметься в межах 7,5—8 тис. грн./га - максимальний рівень. Водночас отримані дані дають змогу визначити оптимальне і поєднання урожайності картоплі (200-250 ц/га) та необхідного для її отримання розміру виробничих ресурсів (4,5-5,0 тис. грн./га). Для підтвердження даного висновку нами проведені розрахунки показників економічної ефективності вирощування картоплі для кожного із досліджуваних варіантів. Для проведення аналізу економічної ефективності виробництва картоплі при різних планових рівнях її урожайності необхідним, на нашу думку, є визначення пріоритетного показника ефективності, який повинен відобразити переваги чи недоліки кожного із варіантів, що досліджувалися. Так, з погляду соціальних інтересів таким показником має бути валовий прибуток, бо в ньому закладена майбутня заробітна плата працівників, а з позиції інтересів самого підприємства — чистий прибуток, який буде використаний для подальшою розвитку данного підприємства. Вважаємо необхідним використання показника рентабельності виробцтва, так як він відображує майбутню прибутковість від вкладених коштів. Так, з погляду планування виробництва картоплі по валовому прибутку найвищий його рівень забезпечується при високих показниках урожайності картоплі (250—270 ц/га). Але при цьому, як зазначалося вище, рівень виробничих витрат становитиме близько 8 тис. грн./га, що відповідно суттєво зменшує величину коштів, які читатимуться у розпорядженні підприємства (3—4 тис. гри.) та рівень рентабельності виробництва (40—50%). При обмеженому рівні виробничих ресурсів (до 3,5 тис. грн./га) розмір валового прибутку суттєво знижується (до 5 тис. грн./га), в той же час величина планового чистого прибутку становитиме близько 2,1 тис. грн., а рівень рентабельності виробництва зросте до 70%. На основі проведеного дослідження маємо змогу встановити оптимальне поєднання агрогехнічних факторів з показниками економічної ефективності виробництва картолі. Так, плановий рівень урожайності картоплі в межах 200—250 ц/га, що досягається різним поєднанням агротехнічних факторів забезпечує оптимані значення показників валового, чистого прибутку і рівня рентабельності.Отже, можливо планувати урожайність картоплі з одночасним вивченням майбутніх показників її економічної ефективності.
Вибір показника ефективності, на основі якого виробник плануватиме свою діяльність залежатиме від конкретних, умов виробництва, ресурсного потенціалу, поставлених цілей.
Одержані дані дають змогу визначити оптимальне поєднання розглянутих агротехнічних заходів та кінцевих результатів виробництва (урожайності, прибутковості, рентабельності) при різних рівнях забезпеченості виробничими ресурсами;
- при низькому рівні забезпеченості ресурсами, що виділяються на вирощуваню картоплі, — до 4 тис. грн./га, найбільш оптимальним варіантом для виробника: садіння дрібної насінної картоплі за схемою 70 х 35 см без внесення добрив, при якому планова врожайність становитиме 150 ц/га, прибуток — 2,4 тис. грн./грн., рівень рентабельності виробництва — до 75%;
- при середньому рівні виробничих витрат 4—5 тис. грн./га оптимальним є садіння насінних бульб масою 2.5—50 г за схемою 70 х 35 см з внесенням 60 кг д.р. азотних, фосфорних і калійних мінеральних добрив у поєднанні з 50 т/га гною, що забеспечує урожайність картплі 230 ц/га, прибуток — 4,9 тис. грн./га, рентабельність 8г , виробництва — 107%;
- оптимальним варіантом поєднання агротехнічних заходів та кінцевої результативності виробництва при високому рівні виробничих витрат (більше 5 тис. грн./га , є садіння дрібної насінної картоплі (25—50 г) за схемою 70 х 20 см та внесенням на фоні 50 т гною 60 кг д.р. мінеральних добрив з розрахунку на 1 га, що забезпечує врожайність у межах 240 ц/га, прибуток становитиме близько 5 тис, грн./га, рентабельність виробництва картоплі — 95%.
Отже, використання тільки органічних добрив економічно невигідно, їх необхідно застосовувати сумісно з мінеральними.
Таким чином, проведений аналіз економічної ефективності досліджуваних факторів, а саме: схеми садіння, маси садивних бульб та норм добрив, дає уяву про вплив кожного з них на економічні показники при вирощуванні картоплі.