ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 23.03.2019
Просмотров: 4691
Скачиваний: 4
С. 149 ДБН В.2.5-23:2010
з врахуванням додаткової втрати напруги у живильній лінії U
дв*
+ ∆U
доп %
та
використовуючи формулу (К.2), можливо визначити допустиму потужність
навантаження від двигуна за умови живлення від автономного генератора.
Таблиця К.2 – Значення коефіцієнта k, В/(Аּкм), для різних видів
навантаження
Площа перерізу живильної
лінії, мм
2
Навантаження від двигуна
Освітлювальне
навантаження
Мідь
Алюміній
Нормальний
режим
Пуск
cosφ= 0,8
cosφ= 0,35
cosφ=1
1,5
-
20
9,4
25
2,5
-
12
5,7
15
4
-
8
3,6
9,5
6
10
5,3
2,5
6,2
10
16
3,2
1,5
3,6
16
25
2,05
1
2,4
25
35
1,3
0,65
1,5
35
50
1
0,52
1,1
50
70
0,75
0,41
0,77
70
120
0,56
0,32
0,55
95
150
0,42
0,26
0,4
120
185
0,34
0,23
0,31
150
240
0,29
0,21
0,27
185
300
0,25
0,19
0,2
240
400
0,21
0,17
0,16
300
500
0,18
0,16
0,13
Приклад 3
а) необхідно визначити можливість пуску двигуна пасажирського ліфта з
електродвигуном потужністю 5 кВт, параметри якого наведені у прикладі 1 у
переліченні б) від автономної дизельної електростанції потужністю 60 кВּА,
живильна лінія виконана кабелем ВВГ 4 ×16 завдовжки 200 м. Криві генератора
даної ДЕС з двома найбільш розповсюдженими серіями пристроїв AVR
наведені на рисунку К.3.
С. 150 ДБН В.2.5-23:2010
Рисунок К.3
Розрахунок за формулою (К.3) дає значення ∆U
доп %
=
380
2
0
5
6
6
11
1
,
,
,
⋅
⋅
⋅
= 4 %,
тобто ∆U
доп %
= 100 – 84 – 4 = 12 %. За кривими рисунка К.3 отримуємо два
значення:
S
n.дв
= 31 кВּА для AVR серії SX;
S
n.дв
= 42 кВּА для AVR серії MX.
Звідси за формулою (К.2) знаходимо:
Р
ном.дв
= 4,1 кВт для AVR серії SX;
Р
ном дв
= 5,5 кВт для AVR серії MX.
Таким чином, ДЕС потужністю 60 кВּА забезпечить пуск двигуна ліфта
тільки за умови використання AVR серії MX;
б) необхідно визначити можливість пуску двигуна насосного агрегата
потужністю 55 кВт станції пожежегасіння, параметри якого наведені у прикладі
1 у переліченні в) від автономної дизельної електростанції потужністю 150
кВּА, живильна лінія виконана кабелем ВВГ 4 185 завдовжки 150 м (вибрана за
моментом для нормального падіння напруги 2,5 %). Криві генератора для
С. 151 ДБН В.2.5-23:2010
даного дизель-генератора з двома найбільш розповсюдженими серіями
пристроїв AVR наведені на рисунку К.4.
Рисунок К.4
Розрахунок за формулою (К.3) дає значення ∆U
доп %
=
380
15
0
7
100
19
0
,
,
⋅
⋅
⋅
= 5,25
%, тобто ∆U
доп %
= 100 – 60 – 5 = 35 %. За кривими рисунка К.4 отримуємо два
значення:
S
n.дв
= 734 кВּА для AVR серії SX;
S
n.дв
= 464 кВּА для AVR серії MX.
Звідси за формулою (К.2) знаходимо:
Р
ном.дв
= 45 кВт для AVR серії SX;
Р
ном дв
= 56 кВт для AVR серії MX.
Таким чином, ДЕС потужністю 150 кВּА забезпечить пуск двигуна ліфта
тільки за умови використання AVR серії MX.
С. 152 ДБН В.2.5-23:2010
ДОДАТОК Л
(довідковий)
РОЗРАХУНОК ТА ВИБІР СИСТЕМ ШИНОПРОВОДІВ
Визначення та вимоги до систем шинопроводів визначені частиною 2
ГОСТ 28668.1.
Л.1 Розрахунки розміщення трас, можливих зовнішніх впливів та
вибір ступеня захисту оболонки шинопроводу
Л.1.1 Розміщення розподільних ліній системи шинопроводів залежить від
розміщення навантаження, а також від розміщення джерела живлення. Захист
навантаження розміщується у відвідних блоках у точці відводу електричної
енергії від шинопроводу.
Л.1.2 Ступінь захисту (IP) згідно з ГОСТ 14254 визначається, виходячи з
умов можливих зовнішніх впливів у приміщеннях, через які проходить система
шинопроводів. Як правило, для встановлення всередині будівель завжди
достатньо ступеня захисту ІР55.
Л.1.3 Стійкість систем шинопроводів до високих температур, опір
розповсюдженню полум'я, вибір вогнестійких закладень (протипожежних
бар'єрів) за умови проходження систем шинопроводів між приміщеннями з
різними
ступенями
вогнестійкості
визначається
згідно
з
чинними
протипожежними вимогами.
Л.1.4 Проектування трас за горизонтального чи вертикального
прокладання систем шинопроводів виконується з врахуванням рекомендацій
виробника стосовно мінімальних відстаней від шинопроводу до несучих,
огороджувальних конструкцій та рекомендованих вузлів кріплення.
Л.1.5 У випадку, коли довжина одиничних прямих ділянок систем
шинопроводів складає більше 35 м – 40 м (або коли система шинопроводів
проходить через розширювальний шов чи коли шинопровід проходить через
С. 153 ДБН В.2.5-23:2010
розширювальний шов двох будівель, що примикають), необхідно передбачати
термокомпенсаційні секції та відповідні засоби для жорсткого кріплення
шинопроводу. Кінці та, в деяких випадках, центри ділянок лінії повинні бути
жорстко
закріплені
для
того,
щоб
направити
розширення
в
бік
термокомпенсаційних секцій. Тип, розміщення компенсаційних секцій та вузлів
жорсткого кріплення вибирається за вимогами (рекомендаціями) виробника
системи шинопроводів.
Л.2 Визначення розрахункового струму та вибір номінального струму
системи шинопроводів
Л.2.1 Розрахунковий струм на кожний поверх I
NB
, А (який також
визначає
номінальний
струм
відгалужувальних
коробок
системи
шинопроводів), розраховується за формулою:
де Р
см
– розрахункова потужність кожного поверху, кВт;
U
e
– номінальна робоча напруга, В;
cosφ – коефіцієнт потужності.
Розрахункова потужність кожного поверху Р
см
, кВт, визначається за
формулою:
де Р
ос
– розрахункова потужність освітлювального навантаження згідно з 3.20
даних Норм, кВт;
Р
роз
– розрахункова потужність ліній живлення розеток згідно з 3.23 або Г.
1.1 додатка Г даних Норм (у випадку, коли більшість споживачів
отримують живлення від розеточної мережі – комп'ютерне
навантаження), кВт;
Р
сил
– розрахункова потужність силового обладнання згідно з 3.25 даних
Норм, кВт.