Файл: DBN V.2.5-23-2010.pdf

С. 139 ДБН В.2.5-23:2010 

Рисунок И.3 

Рисунок И.4 

С. 140 ДБН В.2.5-23:2010 
 

За номограмою на рисунку И.4, відкладуючи Q

VЗ

 .знаходимо: 

-

 поперечний переріз забірного отвору А

1

= 0,58 м

2

; 

-

 поперечний переріз повітроводу А

К

 = 0,14 м

2

; 

-

 необхідна витрата повітря на охолодження V

L

 = 5 000 м

3

/год. 

З  врахуванням  того,  що  довжина  прямих  ділянок  повітроводу  становить  

L  =  5  м;  маємо  два  90°  повороти  радіусом  r  =  2D;  маємо  одну  витяжну 

повітророзподільну  решітку  та  одну  забірну  решітку;  маємо  вентилятор  з 

вихлопною  жалюзійною решіткою,  визначаємо статичний тиск  за номограмою 

(рисунок И.5): 

Рисунок И.5 

проводимо пряму від шкали А

К

=0,14 м

2

 до шкали витрати повітря V

L

 = 5 м

3

/год, 

отримуємо швидкість повітря в повітроводі ν

DUKT

=

10 м/с. 

Втрати тиску на метр повітроводу p

RO

 = 2,5 Н/м

2

ּм, тобто повні втрати на 

С. 141 ДБН В.2.5-23:2010 

всій довжині повітроводу p

R1

 = p

RO

ּL = 2,5ּ5 = 12,5 Н/м

2

. 

Втрати  тиску  на  двох  вигинах  (визначаються  за  нижньою  частиною 

номограми рисунка И.5 за значенням ν

DUKT

) p

R2

 = 2  ּ13 = 26 Н/м

2

. 

Втрати тиску на вхідній решітці p

R3

 = 20 Н/м

2

. 

Втрати тиску на вихідній решітці p

R4 

= 20 Н/м

2

. 

Втрати тиску на вентиляторі та його вихідних жалюзях p

R5

 = 50 Н/м

2

. 

Повні втрати статичного тиску складуть: p

R

 = 12,5 + 26 + 20 + 20 + 50 = 

128,5 Н/м

2

.  

Динамічний тиск визначається за формулою (И.9): р

B

= 0,61ּ10

2

 = 61 Н/м

2

. 

Повний тиск повітряного потоку складе: р = 128,5 + 61= 189,5 Н/м

2

. 

Таким  чином,  необхідно  використовувати  вентилятор  продуктивністю 

5000 м

3

/год за повного тиску 190 Н/м

2

. 

Примітка.  За  формулою  (И.8)  також  можливо  розрахувати  потужність 

вентилятора (котра для цього прикладу становитиме величину близько 300 Вт), 

але  зазвичай  в  цьому  немає  необхідності,  якщо  відомі  дані  обраного 

вентилятора. 

С. 142 ДБН В.2.5-23:2010 
 

ДОДАТОК К 

(довідковий) 

РОЗРАХУНОК ГРАНИЧНО-ДОПУСТИМОЇ ПОТУЖНОСТІ 

НАВАНТАЖЕННЯ ВІД ДВИГУНА, ЩО ЖИВИТЬСЯ ВІД АВТОНОМНОЇ 

ДЕС 

Не  дивлячись  на  досить  широке  застосування  різноманітних  систем 

плавного пуску електродвигунів, в даний час найбільш поширеним є все ж таки 

пряме  включення,  що  вимагає  виконання  умов  пуску  особливо  в  аварійних 

системах 

електропостачання. 

Підвищені 

вимоги 

до 

надійності 

електропостачання  таких  електроприймачів  як  пожежні  насоси,  системи 

димовидалення,  ліфти  для  транспортування  пожежних  підрозділів  та  інші, 

обумовлюють  необхідність  застосування  третього  незалежного  джерела 

електропостачання,  в  якості  якого  найбільш  розповсюдженим  є  дизельна 

електростанція (ДЕС). 

Для  обґрунтованого  вибору  потужності  ДЕС  необхідно  враховувати 

реальні  характеристики  використовуваних  у  ДЕС  синхронних  генераторів, 

систем збудження та регулювання напруги. 

У  випадку  вибору  потужності  ДЕС  більші  або  які  дорівнюють  пусковій 

потужності  двигуна,  пуск  буде  забезпечений.  Проте  це  призведе  до  значного 

збільшення  потужності  та  вартості  ДЕС,  експлуації  її  за  низького  коефіцієнта 

використання.  Недовантаження  ДЕС  також  призводить  до  зменшення  ресурсу 

дизельного  двигуна  внаслідок  карбонізації,  що  викликає  скупчення  незгорілих 

газів  у  циліндрах  та  необґрунтовані  витрати  на  експлуатацію.  Тому  більш 

практичне значення має визначення розрахункової економічно обґрунтованої та 

мінімальної (з точки зору вартості) потужності ДЕС. 

Розрахунок  гранично-допустимої  потужності  навантаження  від  двигуна, 

що живиться від автономної ДЕС, складається з: 

а) 

визначення 

величини 

допустимої 

мінімальної 

напруги 

на 

С. 143 ДБН В.2.5-23:2010 

затискачах електродвигуна, за якої можливий прямий пуск; 

б) 

визначення гранично-допустимої потужності двигуна під час пуску 

від  ДЕС  без  врахування  та  з  врахуванням  втрат  напруги  в  живильній  лінії 

"двигун-ДЕС". 

К.1 Визначення величини допустимої мінімальної напруги на 

затискачах електродвигуна 

Можливість  прямого  пуску  короткозамкненого  двигуна  визначається  за 

формулою: 

де    U

дв

,  –  напруга  на  затискачах  електродвигуна  в  частках  від  номінальної 

напруги; 

m

мех

=

  М

мех

/М

ном

  –  необхідна  кратність  початкового  моменту  приводного 

механізму; 

т

n

= 

М

пуск

/М

ном

– 

кратність  пускового 

(початкового) 

моменту 

електродвигуна (за каталогом); 

К

з

  – коефіцієнт завантаження електродвигуна; 

1,1  – коефіцієнт запасу. 

Для  визначення  значень  кратності  початкових  моментів  деяких 

механізмів т

мех

 можливо користуватися даними, наведеними в таблиці К.1. 

Таблиця К.1 – Значення коефіцієнта т

мех

 для різних видів механізмів 

Вид механізму 

т

мех

Вентилятори  

0,4 ... 0,5 

Компресори відцентрові та поршньові 

0,4 

Насоси відцентрові та поршньові  

0,4 

Ліфти пасажирські та вантажні  

1,7... 1,8 

Верстати металообробні  

0,3