Файл: Лавриненко О.Ю. - Алгоритми та програмні засоби фільтрації і стиснення сигналів в ТКС.pdf

81 

лівого боку, якщо відомі такі його параметри: площа приміщення 40 кв. метрів, воно 

має 2 вікна, кожне розміром 2×2 м

2

. 

1. Визначаємо сумарну площу вікон (світлових прорізів): 

S

вік

=2×2×2= 8 м

2

.                                                       (4.1) 

2. Площа підлоги у цьому приміщенні становить S

підл.

=40 м

2

. 

3. За формулою визначаємо відносну площу світлових прорізів α: 

%

20

100

40

8

100

S

S

підл

вік













                                              (4.2) 

Визначимо,  що  в  лабораторії  можна  запланувати  виконання  зорової  роботи 

дуже високої точності, що відповідає  ІІ розряду зорової роботи. Встановлюємо, що 

найменший розмір об'єкта розрізнення для цього розряду становить 0,15...0,3 мм. 

Визначити  нормоване  значення  коефіцієнту  природного  освітлення. 

Приміщення знаходиться в м. Києві. Вікна розташовані на північ. 

1.  Для  лабораторії  ІІ  розряду  зорової  роботи  визначаємо  нормоване  значення 

коефіцієнта природного освітлення: 

(КПО)

норм

=2,5%                                                      (4.3) 

2.  Для  IV  поясу  світлового  клімату  (м.  Київ)  та  для  орієнтації  вікон  на  північ 

знаходимо, що коефіцієнт світлового клімату m

N

=0,9. 

3. Нормоване значення КПО

N

 по формулі дорівнює: 

(КПО)

N

= (КПО)

норм

×m

N

 = 2,5×0,9=2,25%.                           (4.4) 

Виберемо  розрахункову  точку  на  робочій  поверхні  та  визначмо  її  координати, 

знайдемо  основні  геометричні  відношення  та  значення  світлової  характеристики 

вікон  η

В

  і  коефіцієнта  r

1

,  що  враховує  відбивні  властивості  внутрішніх  поверхонь 

приміщення. 

Робоча  поверхня  розташована  на  висоті 0,8  м  від  підлоги,  висота  підвіконня  – 

1м, а висота вікон – 2 м, тому висота від рівня робочої поверхні до верхнього краю 

вікна буде дорівнювати: 

h= 1+2 – 0,8 = 2,2 м.                                           (4.5) 

82 

Приймаємо, що розрахункова точка М умовної робочої поверхні знаходиться на 

відстані 1 м від стіни, яка найбільш віддалена від вікон, тобто відстань від точки М 

до зовнішньої стіни приміщення буде дорівнювати: 

b= B –1 = 5 –1 = 4 м.                                                   (4.6) 

Тоді 

6

,

1

5

8





B

L

, знаходимо також 

27

,

2

2

,

2

5





h

B

Для цих значень знаходимо світлову характеристику вікон η

В

 =13. 

Розраховуємо значення коефіцієнта r

1

. 

Для цього визначаємо спочатку відношення 

8

,

0

5

4





B

b

Потім  визначаємо  площу  стін  S

стін

,  стелі  S

стелі

,  підлоги  S

підлоги

  та  відповідні 

коефіцієнти відбиття ρ

стелі

, ρ

стіні

, ρ

підлоги

. 

Бокові  стіни  мають  площу  2×5м×3м=  30  м

2

  протилежна  від  вікон  стіна  –

8м×3м=24м

2

, тоді загальна площа стін S

стін

 =30+24=54 м

2

. S

стелі

 = S

підлоги

 =40 м

2

. 

Для свіже побіленої стелі приймаємо ρ

стелі

=0,65; для стін, що обклеєні світлими 

шпалерами ρ

стін

=0,15; а для підлоги приймаємо ρ

підлоги

=0,20. 

Середнє значення коефіцієнта відбиття ρ

сер

 стелі, стін, підлоги розраховуємо за 

формулою: 

3

,

0

40

54

40

40

20

,

0

54

15

,

0

40

65

,

0





























підлоги

стін

стелі

підлоги

підлоги

стін

стін

стелі

стелі

сер

S

S

S

S

S

S









        (4.7) 

Визначаємо,  що  значення  коефіцієнта  r

1

  знаходиться  в  межах  (1,2…1,5), 

вибираємо для B/b=0,8 по правилу інтерполяції r

1

=1,35. 

Визначимо  загальний  коефіцієнт  світлопропускання  вікон  для  бокового 

природного  освітлення  лабораторії.  Вікна  мають  регульовані  внутрішні  жалюзі, 

виготовлені з подвійних дерев'яних рам, в яких вставлене віконне листове скло. 

Коефіцієнт  світлопропускання  матеріалу  вікон  τ

1

  визначається  для  подвійного 

листового віконного скла τ

1

=0,8. 

Для подвійних металевих рам, що відкриваються, коефіцієнт τ

2

=0,6. 

Для регульованих внутрішніх жалюзі τ

3

=1. 

Загальний коефіцієнт світлопропускання вікон визначається за формулою:  

τ

заг

=τ

1

×τ

2

×τ

3

=0,6×0,8×1=0,48.                                   (4.8) 

83 

Визначимо  коефіцієнт  К

БУД

,  що  враховує  затінення  вікон  будівлями, 

розташованими  навпроти,  при  умові,  що  відстань  до  протилежної  будівлі  D=35 

метрів,  а  висота  карнизу  протилежного  будинку  над  підвіконням  нашого 

приміщення Н=20 метрів. 

Відношення  геометричних  розмірів  D/H=30/20=1,5.  Визначаємо  коефіцієнт 

К

БУД

=1,2. 

Розрахуємо  для  умов  попередніх  прикладів  необхідну  площу  вікон  для 

забезпечення бокового природного освітлення лабораторії. 

Необхідна розрахункова площа вікон визначається за такою формулою: 

26

100

35

,

1

48

,

0

40

2

,

1

13

2

,

1

25

,

2

100

К

К

)

(

1

N































r

S

КПО

S

заг

підл

БУД

В

З

розр

вік





      (4.9) 

Оскільки  розрахункова  площа  вікон  перевищує  фактичну  для  лабораторії  (8 

кв.м)  то  можна  зробити  висновок,  що  для  запропонованих  умов  потрібне  значення 

КПО=2,25%  не  може  бути  забезпечене,  природне  освітлення  для  заданого  розряду 

зорової роботи є недостатнім. 

Можна  запропонувати  виконання  суміщеного  освітлення  або  ж запропонувати 

виконувати в цьому приміщенні зорові роботи іншого розряду. 

З  урахуванням  реальних  умов  та  характеристик  приміщення  обрахувати 

фактичний  коефіцієнт  природного  освітленні  та  встановити,  якої  точності  зорову 

роботу допустимо виконувати в лабораторії. 

З формули визначимо фактичний коефіцієнт природного освітлення (КПО)

ф

. 

%

69

,

0

40

2

,

1

13

2

,

1

100

35

,

1

48

,

0

8

К

К

100

)

(

1

ф































підл

БУД

В

З

заг

вік

S

r

S

КПО





              (4.10) 

Виходить,  що  в  цьому  приміщенні  можна  виконувати  лише  зорові  роботи  VI 

розряду, тобто роботи дуже малої точності. 

Оскільки  розрахункова  площа  вікон  (26  кв.  м.)  перевищує  фактичну  для 

лабораторії  (8  кв.м)  то  можна  зробити  висновок,  що  для  запропонованих  умов 

потрібне значення КПО=2,25% не може бути забезпечене, природне освітлення для 

заданого  розряду  зорової  роботи  є  недостатнім.  Можна  запропонувати  виконання 

суміщеного  освітлення  у  вигляді  ліній  світильників  (світлодіодні  лампи)  або  ж 

84 

запропонувати  виконувати  в  цьому  приміщенні  зорові  роботи  іншого  розряду. 

Виходячи, з фактичного коефіцієнта природного освітлення (0,69), що в лабораторії 

можна  виконувати  лише  зорові  роботи  VI  розряду,  тобто  роботи  дуже  малої 

точності. 

Висновки до розділу 4 

В  даному  розділі  ми  визначили  суб’єкта  охорони  праці,  який  займається 

аналізом  та  розробкою  алгоритмів  та  програмних  засобів  фільтрації  і  стиснення 

сигналів  в  ТКС    –  інженер  дослідник.  Виконали  опис  робочого  місця  інженера 

дослідника.  

Згідно  з  НАПБ  Б.03.002-2007  «Норми  визначення  категорій  приміщень, 

будинків  та  зовнішніх  установок  за  вибухопожежною  та  пожежною  небезпекою», 

робоче  приміщення  по  пожежній  безпеці  віднесли  до  категорії    Д,  в  якому 

обладнали вуглекислотним вогнегасником ВВК-3 – 1 шт. 

В  лабораторії  інженера  дослідника,  використали    пожежну  сигналізацію,  яка  

використовує бездротові датчики диму Ajax WS-501. Оскільки площа, яку покриває 

датчик  Ajax  WS-501,  становить  20  м

2

,  а  площа  нашої  лабораторії  40  м

2

,  тому  в 

робочому приміщенні ми установили два датчики диму Ajax WS-501. 

Також  розробили  шляхи  евакуації  з  лабораторії  інженера  дослідника  які 

зображені на рис. 4.1. 

Оскільки  розрахункова  площа  вікон  (26  кв.  м.)  перевищує  фактичну  для 

лабораторії  (8  кв.м)  то  можна  зробити  висновок,  що  для  запропонованих  умов 

потрібне значення КПО=2,25% не може бути забезпечене, природне освітлення для 

заданого  розряду  зорової  роботи  є  недостатнім.  Можна  запропонувати  виконання 

суміщеного  освітлення  у  вигляді  ліній  світильників  (світлодіодні  лампи)  або  ж 

запропонувати  виконувати  в  цьому  приміщенні  зорові  роботи  іншого  розряду. 

Виходячи, з фактичного коефіцієнта природного освітлення (0,69), що в лабораторії 

можна  виконувати  лише  зорові  роботи  VI  розряду,  тобто  роботи  дуже  малої 

точності. 

  85 

РОЗДІЛ 5 

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 

5.1. Класифікація електромагнітних  полів  і  випромінювань 

Біосфера  впродовж  усієї  еволюції  знаходилась  під  впливом  електромагнітних 

полів, так званого фонового випромінювання, викликаного природними причинами. 

У процесі індустріалізації людство додало до цього цілий рад факторів, посиливши 

фонове випромінювання, В зв'язку з цим ЕМП антропогенного походження почали 

значно  перевищувати  природний  фон  і  дотепер  перетворились  у  небезпечний 

екологічний фактор. 

Усі  електромагнітні  поля  та  випромінювання  діляться  на  природні  та 

антропогенні. 

1)  ЕМП  природного  походження.    Навколо  Землі  існує  електричне  поле 

напруженістю  у  середньому  130  В/м,  яке  зменшується  від

середніх  широт  до 

полюсів  та  до  екватора,  а  також  за  експоненціальним  законом  з  віддаленням  від 

земної поверхні. Спостерігаються річні, добові та  інші  варіації цього поля, а також 

випадкові його зміни під впливом грозових розрядів, опадів, завірюх, пилових  бур, 

вітрів. 

Наша планета також має магнітне поле з напруженістю  47,3 А/м на північному, 

39,8 А/м — на південному полюсах, 19,9 А/м — на магнітному екваторі. 

Земля  постійно  знаходиться  під  впливом  ЕМП,  які  випромінює  Сонце,  у 

діапазоні в основному 10 МГц... 10 ГГц. Спектр сонячного випромінювання досягає 

і  більш  короткохвильової  області,  яка  включає  в  себе  інфрачервоне  (ІЧ),  видиме, 

ультрафіолетове  (УФ),  рентгенівське  та  гамма-випромінювання.  Інтенсивність 

випромінювання змінюється періодично. 

ЕМП  впливають  на  біологічні  об'єкти  та  зокрема  на  людину  під  час  усього  її 

існування. Це дало змогу у процесі еволюції пристосуватися до впливу таких полів 

та виробити захисні механізми, які захищають людину від можливих ушкоджень за 

рахунок  природних  факторів.  Однак  все  ж  спостерігається  кореляція  між  змінами 

сонячної 

активності 

(викликаними 

ними 

змінами 

електромагнітного