ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 18.07.2019
Просмотров: 2112
Скачиваний: 2
11
енцефаломієліту коней, ІНАН, грип коней, сап, японського та
венесуельського енцефалітів, атрофічний риніт свиней, трансмісивний
гастроентерит свиней, ентеровірусний енцефаломієліт, репродуктивно-
респіраторний синдром, інфекційний бронхіт і ларинготрахеїт птиці,
вірусний гепатит качок, вірусний ентерит качок, віспа курей, сальмонельоз
курей, хвороба Гамборо, хвороба Марека; хвороб кролів – міксоматоз,
вірусна геморагічна хвороба; хвороб риб - вірусна геморагічна септицемія,
весняна віремія коропа; хвороб бджіл - американський та європейський
гнилець; токсини Cl. botulinum, Cl. tetani.
ІІІ група – штами збудників брадзоту, ентеротоксемії,
некробацильозу, псевдотуберкульозу, правця, вібріозу, пастерельозу,
інфекційної агалактії овець та кіз; ентеровіруси, аденовіруси, трихофітії,
мікроскопії, стафілококозів, стрептококозів, диплококозів та інші з
невисоким ступенем патогенності.
Робота з мікроорганізмами І, ІІ та ІІІ груп проводяться в спеціально
обладнаних лабораторіях, забезпечених усіма засобами охорони праці й
безпеки персоналу, що в них працює, відповідають вимогам повної ізоляції
та унеможливлюють небезпеку виносу збудників.
Усі штами мікроорганізмів, що використовуються у виробництві
імунобіологічних препаратів для ветеринарії в умовах вітчизняних
підприємств зберігаються в депозитарії Державного науково-контрольного
інституту біотехнології та штамів мікроорганізмів, в спеціальних
лабораторіях (музеях) або колекціях живих культур збудників підприємств
– виробників.
Музеї колекцій штамів мікроорганізмів забезпечують:
колекціонування, підтримування та зберігання штамів
мікроорганізмів, з якими дозволена робота в цих
установах;
облік усіх наявних штамів мікроорганізмів, токсинів та
отрут;
вивчення властивостей мікроорганізмів, що необхідні для
паспортизації штамів, токсинів і отрут;
контроль за зберіганням і використанням штамів
мікроорганізмів у лабораторіях підприємства.
12
З метою забезпечення зберігання унікальних, еталонних і виробничих
штамів мікроорганізмів персонал музею штамів мікроорганізмів
зобов‘язаний створити належні умови з підтримки й зберігання цих
штамів. Музеї штамів мікроорганізмів залежно від виду біологічних
агентів, що зберігаються, повинні бути облаштовані протипожежною та
охоронною сигналізацією, з гратами на вікнах та мати металеві двері.
Для збереження штамів застосовують різні методи, що мають
гарантувати збереження життєдіяльності та характерних властивостей
мікроорганізмів.
Методи тривалого зберігання призначені для культури тривалого
зберігання - це культура еталонного штаму в умовах тривалого зберігання.
Для тривалого зберігання застосовують:
умови кріоконсервування - зберігання при температурі –40°С , –
70°С, –196°С у рідкому азоті з додаванням 10% глицерину на строк
до 5 років (ефективний метод збереження вірусних еталонних
штамів);
умови середнього температурного режиму на строк зберігання 6 -
12
міс.
Вирощену
у
напіврідкому
середовищі
(0,5%
м‘ясопептонного агару або напівголодного, 0,4% м‘ясопептонного
агару) у пробірках культуру заливають простерилізованою
вазеліновою олією на висоту шару 1 см або на скошеному
агаризованому середовищі при + 4°С – +8°С в холодильнику (для
бактеріальних культур). В умовах сусло-агарового середовища в
пробірках великого діаметру при температурі +4°С – +8°С для
зберігання дріжджів. В умовах сусло-агарового, середовища Сабура
або картопляно-глюкозного середовища в пробірках великого
діаметру при температурі +4°С – +8°С для зберігання міцеліальних
грибів.
умови ліофілізації – зберігання еталонних штамів у герметично
запаяних ампулах у ліофільно-висушеному стані зі збереженням
життєздатності та характерних властивостей – строк зберігання до 5
років. На відміну від широко розповсюдженої методики ведення
культур мікроорганізмів, заснованої на необмежених послідовних
(лінійних) пересівах, дана схема ведення зводить до мінімуму
13
кількість пасажів еталонної культури, проведених від моменту
відновлення ліофілізованого матеріалу до цільового використання.
Такий підхід дозволяє знизити ймовірність небажаних мутацій, що
призводять до втрати еталонних властивостей штаму або
випадкового забруднення. Забракована лінія еталонної культури
може бути в будь-який момент замінена на нову. Цей метод
дозволяє уникнути необхідності поповнювати запаси культури
тимчасового зберігання за рахунок повторних пасажів еталонного
штаму через поживні середовища і подовжує ―термін служби‖
культури, отриманої з однієї ампули.
Для тимчасового зберігання культуру еталонного штаму зберігають
на відповідному середовищі при +4°С – +8°С - 1-3 місяці.
Пробірки та ампули із тест-штамами мікроорганізмів повинні мати
чітке маркування, яке дозволяє ідентифікувати тест-штам, із зазначенням
назви, номера тест-штаму мікроорганізму і дати його пересіву чи
ліофілізації. Тест-штами мікроорганізмів слід зберігати відповідно до
вимог у холодильнику (морозильній шафі) або у вогнетривкій шафі (сейфі)
в контейнерах. Ззовні чи з середини шафи (сейфу) та холодильника
розміщують список із переліком тест-штамів мікроорганізмів, що
зберігаються.
Підтримання унікальних, виробничих та еталонних штамів
мікроорганізмів здійснюють пасажуванням на чутливих моделях або на
природно-сприйнятливих тваринах.
З метою зберігання чистоти унікальних виробничих і еталонних
штамів мікроорганізмів і запобігання їх контамінації проводять
пасажування штамів з дотриманням стерильності в умовах боксу.
Одночасно в одному боксі можна пасажувати не більше одного штаму
збудника хвороби. Кількість пасажів тестового мікроорганізму на
поживних середовищах: з моменту його відновлення до моменту його
цільового використання за можливості повинна бути мінімальною. Запаси
еталонної культури не повинні поповнюватися за рахунок культури
тимчасового зберігання. Контроль еталонного штаму на чистоту і
відсутність дисоціації необхідно проводити перед закладанням на тривале
зберігання і перед поповненням запасів культури тимчасового зберігання.
Для цільового використання придатні культури еталонного штаму, що
14
пройшли з моменту висіву із культури тимчасового зберігання не більше 5
пасажів. Культура еталонного штаму, що пройшла не більше 5 пасажів
після висіву з культури тимчасового зберігання та призначена для
використання називається культура цільового використання.
З
метою
контролю
зберігання
властивостей
штамами
мікроорганізмів у музеях проводять періодичну перевірку їх відповідності
паспортним даним. Паспорт штаму – мікроорганізму (вірусу) –
офіційний документ, що містить повну назву штаму, відомості про
походження, коротку характеристику морфологічних, біохімічних та
культуральних властивостей штаму, призначення тест-штаму, умови
підтримування та культивування.
Відомості про всі штами мікроорганізмів, які надійшли в музеї та їх
рух підлягають реєстрації в спеціально прошнурованих і пронумерованих
книгах, скріплених печаткою і підписом керівника установи. З цією метою
у лабораторіях, що зберігають штами мікроорганізмів необхідно вести такі
документи: журнал обліку надходження штамів мікроорганізмів;
інвентарна книга виробничих і контрольних штамів мікроорганізмів;
журнал обліку руху виробничих або контрольних штамів;книга обліку
зараження тварин; книга обліку виділених культур і їх знищення; книга
записів результатів перевірки властивостей виробничих або музейних
штамів вірусів, бактерій, грибів, токсинів і отрут тваринного походження;
паспорт.
ЗАВДАННЯ.
1. Створення запасів культури тимчасового зберігання з
культури тривалого зберігання за умов середніх температур. З
пробірки з культурою тривалого зберігання (під маслом або на скошеному
агарі), призначеною для поповнення запасів, зробити висіви на щільне або
напіврідке агаризоване середовище в пробірках (10–12 пробірок залежно
від обсягів роботи). Посіви інкубувати при оптимальній температурі
протягом 18–24 годин. Культури, що виросли, зберігати у холодильнику
протягом 1–2 місяців.
2. Створення запасів культури тимчасового зберігання з
культури тривалого зберігання за умов кріоконсервування.
Температуру кріопробірки з запасів еталонної культури довести до
15
кімнатної температури. Вміст акуратно перемішати, перенести у пробірку з
8–10 см
3
поживного бульйону та інкубувати при оптимальній температурі
протягом 18–20 годин. Після інкубації з поживного бульйону культуру
висіяти у дві пробірки зі скошеним поживним агаром та інкубувати у
термостаті при оптимальній температурі. Один із посівів на скошеному
поживному агарі використати для контролю чистоти і морфології
культури. Другий посів використовують для створення запасів культури
тимчасового зберігання.
3. Порядок відновлення ліофілізованої еталонної культури
мікроорганізмів. Витягнутий кінець ампули з ліофілізованою культурою
протирають етиловим спиртом та нагрівають над полум‘ям пальника.
Вологим кінцем стерильного ватного тампона торкаються нагрітої
частини, внаслідок чого з‘являються тріщини. Кінець ампули накривають
стерильною марлевою серветкою й обламують пінцетом (якщо
ліофілізована культура має іншу упаковку, при її розкритті
використовують інші асептичні умови).
Потім серветку обережно знімають і разом із залишками скла
занурюють у дезрозчин. До ампули вносять необхідний поживний бульйон
для регідратації. Вміст ампули перемішують, переносять стерильною
пастеровською піпеткою або шприцом у пробірку з поживним бульйоном
чи на щільне поживне середовище й інкубують при оптимальній для
конкретного тест-штаму температурі протягом 18–48 годин.
Після інкубації з поживного бульйону чи на твердому поживному
середовищі проводять висів петлею на 2 пробірки скошеного поживного
агару. Посіви інкубують при оптимальній температурі для конкретного
тест-штаму.
Одну пробірку з посівом використовують для контролю чистоти та
морфологічних властивостей штаму. Другий посів на скошеному
поживному агарі використовують для створення запасів еталонної
культури тривалого зберігання.