Допомога. Якщо одяг потерпілого просочився хімічною речовиною, його тре­ба швидко зняти, розрізати чи розірвати на місці події. Потім механічно видаляють речовини, що потрапили на шкіру, енергійно змивають їх струменем во­ди не менше як 10-15 хв, поки не зникне специфічний запах. При попаданні хі­мічної речовини в дихальні шляхи необхідно прополоскати горло водним 3% розчином борної кислоти, цим же розчином промити очі. Не можна змивати хімічні сполуки, які займаються або вибухають при дотиканні з вологою. Якщо не відомо яка хімічна речовина викликала опік і немає нейтралізуючого засобу, на місце опіку необхідно накласти чисту суху пов'язку, після чого треба спро­бувати зняти або зменшити біль.

12. Ураження електричним струмом.

Причина - робота з технічними електричними засобами, пряме дотикання до провідника або джерела струму і непряме - за індукцією. Змінний струм уже під напругою 220 В викликає дуже тяжке ураження організму, яке посилюється при мокрому взутті і руках. Елект­ричний струм викликає зміни в нервовій системі, її подразнення, параліч, спазм м'язів, опіки. Може статися судорожний спазм діафрагми головного дихально­го м'яза і серця. Внаслідок цього відбувається зупинка серця і дихання.

Допомога При пораненні електричним струмом необхідно швидко знеструмити електролінію. Коли не можливо цього зробити, то для звільнення потерпілого від дії електроструму необхідно користуватися матеріалом, який знаходиться поблизу - сухою палкою, дошкою, одягом, гумовими рукавицями. Не можна брати металеві і мокрі предмети, а також торкатися до ділянок тіла потерпіло­го, яке не вкрите одягом.

Коли потерпілий при пам'яті, його треба покласти зручно і до прибуття лікаря забезпечити спокій, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря. При втраті свідомості необхідно провести додаткові заходи: скропити водою обличчя, розстебнути і зігріти тіло, дати понюхати нашатирний спирт. При відсутності чи слабкому нерівному диханні треба зробити штучне дихан­ня. Штучне дихання необхідно проводити до повного його встановлення чи прибуття лікаря.

Характер ушкоджень у залежності від напруженості електроструму є таким:

1. Струм побутового напруження (до 380 В) – електричні мітки у вигляді маленьких кратерів на шкірі, іноді раптова зупинка серця;

2. Струм напруженням до 1000 В – судоми, спазм дихальних м’язів, раптова зупинка серця;

3. Струмом напруженням вищим за 10000 В – електричні опіки, обвуглювання тканин, перелами кісток, травматичний відрив кінцівок.

Схема надання першої допомоги при ураженні електрострумом:

- знеструмити постраждалого (не забувайте про власну безпеку!);

-при раптовій зупинці серця – нанесіть прекардіальний удар по грудині і приступіть до реанімації;

- при кровотечі – накладіть кровоспинний джгут, стисну пов’язку;

---

- при електричних опіках і ранах – накладіть стерильні пов’язки;

- при переломах кісток кінцівок – шини (можна використати будь-які підручні засоби)

- викличте швидку допомогу.

Неприпустимо:

- торкатися до потерпілого без попереднього знеструмлення;

- втрачати час на пошуки вимикача електроструму якщо можна перерубати або скинути електродріт предметом, що не проводить електрострум;

- припиняти реанімацію до появлення ознак біологічної смерті (трупних плям);

- наближатися до електродроту, що лежить на землі бігом або великими кроками;

- закопувати ураженого блискавкою в землю.

13. Тривале здавлення тканин.

Причина - падіння тягарів при обвалах, придавлювання в інших ситуаціях.

Ознаки - через кілька годин після здавлення тканин розвиваються тяжкі за­гальні порушення, схожі до шоку, сильний набряк здавленої кінцівки. Різко зменшується виділення сечі, вона стає бурою. З'являються блювання, марення пожовтіння, потерпілий втрачає свідомість, навіть може померти.

Допомога. Постаратися звільнити від здавлення. Обкласти уражене місце льодом, холодними пов'язками, на кінцівку накласти шинну пов'язку, не туго бинтуючи пошкоджені ділянки тіла.

14. Попадання стороннього тіла в око.

Причини - попадання пилинок, дрібних комах, рослинних часток, тощо.

Ознаки - біль, різь, сльозотеча і почервоніння ока, сильне подразнення.

Допомога. Для видалення стороннього тіла необхідно відтягнути або виверну­ти повіку. Стороннє тіло видаляють кінчиком чистого носовика або тканини.

15. Надання першої допомоги при утопленні.

При справжньому (мокрому) утопленні рідина обов'язково потрапляє в легені ( 75-95% всіх утоплень ). При ре­флекторному звуженні в голосову щілину ( сухе утеплення) вода не потрапляє в легені і людина гине від механічної асфіксії ( 5-20% утоплень). Зустрічаються утеплення від первинної зупинки серця і дихання внаслідок травми, темпера­турного шоку. Утеплення може наступити при тривалому пірнанні, коли кіль­кість кисню в організмі зменшується до рівня, що не відповідає потребам мозку.

Ознаки - у випадку мокрого утоплення, коли потерпілого рятують зразу пі­сля занурення в воду, у початковий період після його підняття на поверхню ві­дмічається загальмований або збуджений стан, шкіра і видимі слизові бліді, дихання супроводжується кашлем, пульс прискорений, потерпілого морозить. Верхній відділ живота - здутий, нерідко буває блювання шлунковим вмістом з проковтнутою водою. Вказані ознаки можуть швидко зникнути, але інколи слабість, запаморочення, біль у грудях та кашель зберігається протягом кількох днів. Якщо тривалість остаточного занурення потерпілого становило не більше кількох хвилин і після витягнення з води не було свідомості, шкіра синюшна, з рота і з носа витікає піна рожевого кольору, зіниці слабо реагують на світло, щелепи міцно стиснуті, дихання уривчасте або відсутнє, пульс слабий не рит­мічний. Стан організму характеризується як агональний.

---

У тих випадках, коли після остаточного занурення потерпілого під воду на 2-3 хв самостійне дихання і серцева діяльність як правило, відсутні, зіниці роз­ширенні і не реагують на світло, шкіра синюшна. Всі ці ознаки свідчать про на­стання клінічної смерті. При сухому утопленні посиніння шкіри виражене ме­нше, в атональному періоді відсутнє витікання піни з рота, у випадку ж клініч­ної смерті її тривалість становить 4-6 хв.

Утоплення, що розвинулось внаслідок первинної зупинки серцевої діяльності, характеризується різкою блідістю шкіри, відсутністю рідини в порожнині рота і носа, зупинкою дихання і серця, розширення зіниць. У таких утоплеників клі­нічна смерть може тривати до 10-12 хвилин.

Допомога. Рятувати утопленика треба швидко, бо смерть настає через 4-6 хвилин після утоплення. Підпливши до потопаючого ззаду, треба взяти його під пахви так, щоб голова була над водою, повернута обличчям, і пливти з ним до берега. Потім якнайшвидше треба очистити порожнину рота і глотку утоп­леного від слизу, мулу та піску, швидко видалити воду з дихальних шляхів: пе­ревернути хворого на живіт, перегнути через коліно, щоб голова звисала вниз, і кілька разів надавити на спину. Після цього потерпілого повертають обличчям догори і починають робити оживлення. Коли утоплений врятований у початко­вому періоді утоплення, треба перш за все вжити заходів до усунення емоційного стресу: зняти мокрий одяг, до суха обтерти тіло, заспокоїти. Якщо потер­пілий без свідомості при досить спонтанному диханні, його кладуть горизонта­льно, піднімають на 40-50 градусів ноги, дають подихати нашатирним спиртом. Одночасно зігрівають потерпілого, проводять масаж грудної клітки, розтира­ють руки і ноги.

16. Отруєння загального характеру.

Причина - вживання несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів. Захворювання, як правило починаєть­ся через 2-3 год. після вживання заражених продуктів, інколи через 20-26 год.

Ознаки: загальна слабість. Нудота, блювота (неодноразова), переймоподібний біль в животі, блідість, підвищення температури тіла до 38-40⁰С , частий слаб­кий пульс, судоми. Блювання і пронос зневоднюють організм, сприяють втраті солей.

Допомога. Потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок (примушу­ють випити 1,5-2 л води, а потім викликають блювоту подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Потім дають багато чаю, соків, але не їжу. В перший час необхідний постійний нагляд за хворим, щоб запобігти зу­пинці дихання і кровообігу.

17. Гіпоксія (кисневе голодування).

Головною причиною виникнення розла­дів діяльності організму є зниження напруги кисню у крові - гіпоксія. Виникає у всіх випадках, коли зменшується парціальний тиск кисню у дихальному се­редовищі, також при запаленні легень, інших порушеннях легеневої тканини, редукції гемоглобіну, при отруєнні чадним газом. Гостра гіпоксія може виник­нути при тривалій затримці дихання, під час пірнання, при інтенсивному фізи­чному навантаженні.

---

Ознаки: вираженість прояву залежить від швидкості па­діння парціального тиску кисню у дихальній суміші.

Розрізняють 4 стадії:

1. Збільшення легеневої вентиляції, прискорення пульсу, легке

запаморочен­ня. Підвищення артеріального тиску.

2. Послаблюється мислення, дихання і пульс часті, стук у скронях,

запа­морочення, інколи настає періодичне дихання ( Чейн-

Стокса)

3. Посиніння шкірних покривів, плутаність мислення, нудота,

блювота, клінічні судоми, втрата свідомості.

4. Втрата свідомості, можлива зупинка дихання, після чого серце

ще деякий час продовжує скорочуватись.

Відсутність чітких ознак кисневого голодування робить його особливо небез­печним.

Допомога. Максимально швидко забезпечують умови для нормального диха­ння - атмосферним повітрям, при можливості дають вдихати чистий кисень. Якщо гіпоксія супроводиться втратою свідомості, зупинкою дихання, роблять штучне дихання, непрямий масаж серця. Після успішного здійснення реаніма­ційних заходів - створюють спокій, зігрівають потерпілого.

Отже, описані причини, ознаки і необхідні дії щодо надання першої допомо­ги потерпілим в умовах боротьби за виживання, ми сподіваємося, відіграють свою позитивну роль у складних і екстремальних ситуаціях виробничої сфери, а також у побуті. Але треба завжди пам'ятати, що важливо точно визначити симптоми, прийняти правильні рішення і, не втрачаючи часу, починати надава­ти допомогу, чітко додержуючись основних принципів: правильність і доціль­ність, швидкість, продуманість, рішучість і спокій.

18. Перелом.

Перелом - це порушення цілісності кістки. Переломи можуть бути повними і неповними, відкритими і закритими. Перелом, який виникає від тиску або сплющення, називається компресійним.

Більшість переломів супроводжується зміщенням уламків. Це пояснюється тим, що м'язи, скорочуючись після травми, тягнуть відламки кістки і зміщують їх убік. Крім того, напрямок сили удару теж сприяє зсуву уламків.

При переломі хворий скаржиться на сильний біль, що підсилюється при будь-якому русі та навантаження на кінцівку, зміна положення і форми кінцівки, неможливість нею користуватися. Також можна відзначити появу набряклості та синця в області перелому, укорочення кінцівки й ненормальну її рухливість.

При обмацуванні місця перелому хворий скаржиться на сильний біль, часто вдається визначити нерівні краї уламків кістки і хрускіт (крепітація) при легкому натисканні. Який надає допомогу потрібно діяти дуже обережно, щоб не заподіяти потерпілому зайвого болю і ще більше не змістити відламки кістки.

При відкритому переломі в рані іноді можна помітити уламок кістки, що говорить про явне переломі.

Перша допомога при переломах має вирішальне значення для подальшого лікування хворого. Якщо допомога надана швидко і грамотно, то це допоможе хворому позбутися від багатьох неприємностей і ускладнень при подальшому лікуванні (шок, кровотеча, зсув уламків).

---

Основними моментами першої допомоги при переломах кісток є:
1. забезпечення нерухомості кістки в області перелому (іммобілізація);
2. заходи боротьби із запамороченням, шоком і колапсом;
3. якнайшвидша госпіталізація до лікувальної установи. ІММОБІЛІЗАЦІЯ. Фіксація відламків кісток потрібна для того, щоб попередити їх зміщення, зменшити небезпеку поранення кісткою м'язів, судин і нервів, зменшити небезпеку больового шоку. Досягається іммобілізація накладенням шин з будь-якого підсобного матеріалу (палиця, прути, дошки, лижі, картон, пучки соломи і т. д.).

Накладання шини треба робити обережно, щоб не заподіяти зайву біль (шок!) і не допустити зміщення відламків. Не рекомендується самому намагатися виправити становище ушкодженої кістки або (не дай Бог!) Зіставляти відламки. Тим більше не слід вправляти в глибину рани стирчать уламки.

При відкритому переломі перед іммобілізацією на рану обов'язково накладають стерильну пов'язку. Шкіру навколо рани обробляють йодом або будь-яким підсобним антисептичним засобом (спирт, горілка, одеколон). Якщо рана кровоточить, то повинні бути застосовані способи тимчасової зупинки кровотечі (накладення джгута, закрутки, притиснення артерії протягом пальцем, що давить і т.д.).
Якщо поблизу немає ніяких відповідних предметів для проведення іммобілізації, то травмовану кінцівку щільно прибинтовують до здорової частини тіла.

При накладенні шини треба намагатися дотримуватися наступних правил:
· Шина завжди накладається не менш ніж на два суглоби (вище і нижче місця перелому);
· Шина не накладається на оголену частину тіла (під неї обов'язково підкладають вату, марлю, одяг і т.д.);
· Накладається шина не повинна бовтатися.
Прикріплювати її треба міцно і надійно;
· Якщо є перелом у ділянці стегна, то шиною повинні бути фіксовані всі суглоби нижньої кінцівки.

Транспортування хворого при переломах повинна проводитися обережно, треба враховувати, що найменший поштовх або перекладання хворого можуть призвести до зміщення уламків кістки (а це значить до посилення болю, ніж збільшується небезпека виникнення больового шоку). Для транспортування потерпілого можна використовувати будь-підсобне засіб: носилки, машину, віз і т. д. Хворих з переломом верхніх кінцівок можна транспортувати в положенні сидячи, з переломом нижніх - тільки в лежачому положенні.

Для попередження шоку хворому з переломом обов'язково треба дати що-небудь болезаспокійливу: анальгін, темпалгин, амідопірин, проме-дол, спирт, горілку і т. п.

Необхідно пам'ятати, що при наданні допомоги потерпілому не повинно бути суєти, зайвих розмов і тяганини. Дії допомагають повинні бути конкретними і чіткими. Не варто при хворому обговорювати його травму і говорити про можливі її наслідки.

Якщо нещастя сталося в холодну пору року, то перед транспортуванням хворого його необхідно прикрити ковдрою або чим-небудь теплим.

---

Смотрите также файлы

• Організація готельного господарства .doc

• Звіт практика.doc

• KURSOVA_Poluda_Zemlina_posledny.doc

• РП Фінанси Маркетинг 2.doc

• Роб. прог. Економіка праці.doc