ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2019
Просмотров: 1071
Скачиваний: 1
Документи, які повинні зберігатися в службі охорони праці:
1. Інструкції з охорони праці (перші примірники).
2. Акти реєстрації нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами за формою Н-Н.
3. Акти розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій з працюючими на виробництві за формами Н-1, Н-5. НПВ.
4. Акти розслідування професійних захворювань за формою П-4.
5. Карта обліку професійного захворювання (отруєння).
6. Матеріали розслідування нещасних випадків (повідомлення), професійних захворювань (перші примірники).
7. Приписи органів державного нагляду, накази та заходи щодо їх виконання.
8. Приписи фахівців служби охорони праці.
9. План роботи служби охорони праці.
10. Протоколи перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб підприємства.
11. Протоколи лабораторних досліджень атестації робочих місць за умовами праці.
12. Матеріали перевірки стану умов і безпеки праці комісією закладу освіти і затверджені заходи для усунення виявлених порушень.
13. Комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, що передбачені колективним договором.
14. Матеріали аудиту охорони праці, у тому числі оцінки технічного стану виробничого обладнання, атестації робочих місць за умовами праці на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці.
5.4 Види обліків та опис.
Статистичний
облік
— це система вивчення й контролю масових
суспільних явищ. Для вивчення їх
кількісної сторони у нерозривному
зв'язку з якісною стороною статистичний
облік підприємств будується, головно,
на даних бухгалтерського й оперативного
обліку, а також на даних первинного
обліку, що організовується самостійно.
Дані, отримані за допомогою цих видів
обліку, обробляються статистичними
методами та використовуються для
контролю за виконанням показників на
мікро-та макрорівні.
Статистичні
установи широко використовують дані
бухгалтерського обліку. Отримуючи від
підприємств бухгалтерську звітність,
вони тим самим отримують різнобічну
інформацію про виробничу та
фінансово-господарську діяльність усіх
галузей і виробництв України. Ця
інформація використовується відповідними
комісіями Верховної Ради України для
підготовки законодавчих актів, для
оцінки та аналізу діяльності міністерств,
відомств, галузей, окремих виробництв.
В узагальненому вигляді дані бухгалтерської
звітності публікуються в щорічних
статистичних збірниках.
бухгалтерський
облік
— це система суцільного, безперервного
та взаємозв'язаного відображення
господарської діяльності підприємства,
засіб узагальнення всіх господарських
операцій у вартісному вираженні.
Бухгалтерський
облік
— це основа, ядро інформаційного
забезпечення. У його системі формується
близько 80 % усього обсягу інформації
щодо діяльності підприємства.
Характерними
особливостями бухгалтерського обліку
є: реєстрація всіх без винятку господарських
операцій; документальність; наявність
спеціальних прийомів і способів обробки
отриманих даних. Записи в бухгалтерському
обліку здійснюються тільки на підставі
правильно оформлених документів.
Бухгалтерський
облік має відповідну ціль, для досягнення
якої чітко визначені його завдання; він
має свої параметри, предмет, об'єкти,
метод та методичні прийоми, регламентовані
форми й методи обліку, свою облікову
політику та принципи.
Господарський облік — це спостереження, сприймання, вимірювання та реєстрація господарських фактів, тобто реальних, не вигаданих предметів (споруда, трактор, хліб тощо), або реальних Процесів (купівля, виготовлення продукту, виконання роботи, надання послуги тощо) господарювання.
Проте господарський облік реєструє господарську діяльність людей, спрямовану на добування, перетворення та пристосування продуктів природи до потреб людського суспільства. Тобто господарський облік реєструє діяльність людей у сфері матеріального виробництва - основи суспільного життя.
5.4 ПСБО 17.
Наказ
Міністерства фінансів Українивід
28 грудня 2000 року N
353Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 20
січня 2001 р. за N
47/5238Із
змінами і доповненнями, внесениминаказами
Міністерства фінансів Українивід
23 травня 2003 року N
363,від
11 грудня 2006 року N
1176,від
14 жовтня 2008 року N
1238,від
9 грудня 2011 року N
1591,від
27 червня 2013 року N
627На
виконання Програми реформування системи
бухгалтерського обліку із застосуванням
міжнародних стандартів, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 жовтня 1998 року N
1706, і відповідно до статей 1 та 6 Закону
України "Про бухгалтерський облік
та фінансову звітність в Україні"
НАКАЗУЮ:1.
Затвердити Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 17 "Податок
на прибуток", схвалене Методологічною
радою з бухгалтерського обліку при
Міністерстві фінансів України, що
додається.2.
Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 17 "Податок на прибуток"
застосовується до операцій, що
відбуватимуться з 2001 року.
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом
Міністерства фінансів України
від
28 грудня 2000 р. N 353
Зареєстровано
в
Міністерстві юстиції України
20
січня 2001 р. за N 47/5238
Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 17
"Податок на прибуток"
(У
Положенні слова "тимчасова різниця",
"тимчасова різниця, що підлягає
вирахуванню", "тимчасова різниця,
що підлягає оподаткуванню" замінено
словами "тимчасова податкова різниця",
"тимчасова податкова різниця, що
підлягає вирахуванню", "тимчасова
податкова різниця, що підлягає
оподаткуванню" у всіх відмінках
згідно з наказом Міністерства фінансів
України від 11 грудня 2006 року N
1176)
Загальні
положення
1.
Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 17 "Податок на прибуток"
(далі - Положення (стандарт) 17) визначає
методологічні засади формування в
бухгалтерському обліку інформації про
витрати, доходи, активи і зобов'язання
з податку на прибуток та її розкриття
у фінансовій звітності.
2.
Положення (стандарт) 17 застосовується
підприємствами, організаціями та іншими
юридичними особами (далі - підприємства)
незалежно від форм власності, які згідно
з чинним законодавством є платниками
податку на прибуток (крім бюджетних
установ та підприємств, які відповідно
до законодавства складають фінансову
звітність за міжнародними стандартами
фінансової звітності).
(пункт
2 із змінами, внесеними згідно з
наказом
Міністерства
фінансів України від 09.12.2011 р. N 1591)
3.
Терміни, що використовуються у положеннях
(стандартах) бухгалтерського обліку,
мають таке значення
Витрати
(дохід) з податку на прибуток - загальна
сума витрат (доходу) з податку на прибуток,
яка складається з поточного податку на
прибуток з урахуванням відстроченого
податкового зобов'язання і відстроченого
податкового активу.
(абзац
другий пункту 3 із змінами, внесеними
згідно з
наказом
Міністерства фінансів України від
23.05.2003 р. N 363)
Відстрочений
податковий актив - сума податку на
прибуток, що підлягає відшкодуванню у
наступних періодах унаслідок:
тимчасової
податкової різниці, що підлягає
вирахуванню;
перенесення
податкового збитку, не включеного до
розрахунку зменшення податку на прибуток
у звітному періоді;
перенесення
на майбутні періоди податкових пільг,
якими скористатися у звітному періоді
неможливо.
Відстрочене
податкове зобов'язання - сума податку
на прибуток, який сплачуватиметься в
наступних періодах з тимчасових
податкових різниць, що підлягають
оподаткуванню.
Відстрочений
податок на прибуток - сума податку на
прибуток, що визнана відстроченим
податковим зобов'язанням і відстроченим
податковим активом.
Обліковий
прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку)
до оподаткування, визначена в
бухгалтерському обліку і відображена
у Звіті про фінансові результати за
звітний період.
Податковий
прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку),
визначена за податковим законодавством
об'єктом оподаткування за звітний
період.
Податкова
база активу і зобов'язання - оцінка
активу і зобов'язання, яка використовується
з метою оподаткування цього активу і
зобов'язання при визначенні податку на
прибуток.
Абзац
дев'ятий пункту 3 виключено
(згідно
з наказом Міністерства
фінансів
України від 23.05.2003 р. N 363)
Поточний
податок на прибуток - сума податку на
прибуток, визначена у звітному періоді
відповідно до податкового
законодавства.
Тимчасова
податкова різниця - різниця між оцінкою
активу або зобов'язання за даними
фінансової звітності та податковою
базою цього активу або зобов'язання
відповідно.
Тимчасова
податкова різниця, що підлягає вирахуванню
- тимчасова податкова різниця, що
призводить до зменшення податкового
прибутку (збільшення податкового збитку)
у майбутніх періодах.
Тимчасова
різниця, що підлягає оподаткуванню -
тимчасова податкова різниця, що
включається до податкового прибутку
(збитку) у майбутніх періодах.
Визнання
витрат (доходів), активів та зобов'язань,
пов'язаних з податком на прибуток
4.
Поточний податок на прибуток і відстрочений
податок на прибуток (відстрочені
податкові зобов'язання, відстрочені
податкові активи) визнаються витратами
або доходом у Звіті про фінансові
результати, крім податку на прибуток,
що нарахований внаслідок:
4.1.
Дооцінки активів та інших господарських
операцій, які відповідно до положень
(стандартів) бухгалтерського обліку
відображаються збільшенням власного
капіталу.
4.2.
Об'єднання підприємств шляхом
придбання.
Поточний
податок на прибуток і відстрочений
податок на прибуток визнаються змінами
власного капіталу, якщо податки виникають
з операцій, відображених на рахунках
власного капіталу. Сума зміни власного
капіталу відображається у кореспонденції
з рахунками обліку необоротних активів
і одночасно з рахунками обліку відстрочених
податкових зобов'язань або відстрочених
податкових активів (на розраховану з
цієї операції суму податку на прибуток).
5.
Поточний податок на прибуток визнається
зобов'язанням у сумі, що підлягає сплаті.
Перевищення сплаченої суми податку на
прибуток над сумою, яка підлягає сплаті,
визнається дебіторською заборгованістю.
6.
Сума зменшення податку на прибуток, що
визначається з суми податкового збитку
поточного або попереднього періоду,
визнається відстроченим податковим
активом.
(пункт
6 в редакції наказу Міністерства
фінансів
України від 23.05.2003 р. N 363)
7.
Відстрочене податкове зобов'язання
визнається у разі наявності тимчасових
податкових різниць, що підлягають
оподаткуванню, за винятком:
а)
гудвілу, якщо його амортизація податковим
законодавством не передбачена;
б)
первісного визнання активу або
зобов'язання в результаті господарських
операцій (крім об'єднання підприємств),
які не впливають на обліковий і податковий
прибуток (збиток).
Тимчасові
податкові різниці, що підлягають
оподаткуванню та є наслідком фінансових
інвестицій у дочірні, асоційовані та
спільні підприємства, визнаються
відстроченим податковим зобов'язанням
за винятком:
а)
якщо материнське (холдингове) підприємство,
інвестор або учасник спільного
підприємства визначає і контролює час
анулювання тимчасової податкової
різниці;
б)
якщо не очікується анулювання тимчасової
податкової різниці протягом дванадцяти
місяців з дати балансу.
8.
Відстрочений податковий актив визнається
у разі виникнення тимчасових податкових
різниць, що підлягають вирахуванню,
якщо очікується отримання податкового
прибутку, з яким пов'язані ці тимчасові
податкові різниці.
Тимчасові
податкові різниці, що підлягають
вирахуванню та є наслідком інвестицій
в дочірні, асоційовані та спільні
підприємства, визнаються відстроченим
податковим активом за умов:
а)
анулювання тимчасових податкових
різниць протягом дванадцяти місяців з
дати балансу;
б)
очікування податкового прибутку,
достатнього для списання тимчасової
податкової різниці.
Якщо
податкові збитки і податкові пільги
перенесені на майбутні періоди, то
відстрочений податковий актив визнається
у разі очікування у майбутньому прибутку,
достатнього для відшкодування цих
збитків і користування пільгами.
9.
Відстрочений податковий актив не
визнається, якщо він виникає внаслідок
первісного визнання активу або
зобов'язання в результаті господарських
операцій (крім об'єднання підприємств),
які не впливають на обліковий та
податковий прибуток (збиток).
(пункт
9 у редакції наказу Міністерства
фінансів
України від 14.10.2008 р. N 1238)
10.
Підприємство переглядає на дату балансу
невизнані відстрочені податкові активи
щодо відповідності їх критеріям визнання,
наведеним у пункті 8 Положення (стандарту)
17.
Оцінка
активів та зобов'язань з податку на
прибуток
11.
Сума зобов'язання або дебіторської
заборгованості з податку на прибуток
за поточний та попередній періоди
визначається відповідно до податкового
законодавства.
12.
Відстрочений податковий актив та
відстрочене податкове зобов'язання
розраховуються за ставками оподаткування,
що діятимуть протягом періоду, у якому
будуть здійснюватися реалізація або
використання активу та погашення
зобов'язання.
(пункт
12 із змінами, внесеними згідно з
наказом
Міністерства
фінансів України від 27.06.2013 р. N 627)
13.
Сума відстроченого податкового активу
на дату балансу зменшується за умови
недостатності податкового прибутку
для списання цього активу. У разі
очікування податкового прибутку,
достатнього для списання відстроченого
податкового активу, сума його попереднього
зменшення, але не більше суми очікуваного
податкового прибутку, відображається
способом сторно.
Відображення
активів та зобов'язань з податку на
прибуток у фінансовій звітності
14.
Дебіторська заборгованість та зобов'язання
з поточного податку на прибуток
відображаються у балансі окремими
статтями оборотних активів і поточних
зобов'язань.
Відстрочені
податкові активи та відстрочені податкові
зобов'язання відображаються в балансі
окремими статтями необоротних активів
і довгострокових зобов'язань.
15.
У проміжній фінансовій звітності
відстрочені податкові активи та
відстрочені податкові зобов'язання
можуть наводитися у балансі в сумі
зазначених активів і зобов'язань, що
визначені на 31 грудня попереднього року
без їх обчислення на дату проміжної
фінансової звітності. У таких випадках
у статті "Витрати (дохід) з податку
на прибуток" проміжного Звіту про
фінансові результати (Звіту про сукупний
дохід) наводиться лише сума поточного
податку на прибуток, а на дату річного
балансу в бухгалтерському обліку і
фінансовій звітності здійснюється
відповідне коригування (збільшення,
зменшення) суми витрат з податку на
прибуток з урахуванням змін відстрочених
податкових активів і відстрочених
податкових зобов'язань за звітний
рік.
(пункт
15 із змінами, внесеними згідно з
наказами
Міністерства
фінансів України від 23.05.2003 р. N 363,
від
27.06.2013 р. N 627)
16.
Дебіторська заборгованість та зобов'язання
з поточного податку на прибуток
згортаються, якщо погашення зобов'язання
відбудеться заліком цієї дебіторської
заборгованості.
У
консолідованому балансі дебіторська
заборгованість та зобов'язання з
поточного податку на прибуток
відображаються розгорнуто.
17.
Відстрочені податкові активи та
відстрочені податкові зобов'язання
згортаються, якщо сплата податку на
прибуток контролюється одним і тим
самим податковим органом.
У
консолідованому балансі відстрочені
податкові активи та відстрочені податкові
зобов'язання відображаються розгорнуто.
18.
Витрати (дохід) з податку на прибуток
відображаються у статті "Витрати
(дохід) з податку на прибуток" Звіту
про фінансові результати (Звіту про
сукупний дохід). Витрати з податку на
прибуток відображаються в дужках. При
визначенні фінансового результату на
суму доходу зменшується збиток до
оподаткування.
(пункт
18 у редакції наказу Міністерства
фінансів
України від 27.06.2013 р. N 627)
Розкриття
інформації про податок на прибуток у
примітках до фінансової звітності
19.
У примітках до фінансової звітності
наводиться така інформація:
19.1.
Складові елементи витрат (доходу) з
податку на прибуток (поточний податок
на прибуток та всі коригування цієї
суми, включаючи відстрочені податкові
активи, відстрочені податкові зобов'язання,
виправлення помилок тощо).
19.2.
Сума поточного та відстроченого податку
на прибуток відображена у складі власного
капіталу.
19.3.
Пояснення різниці між витратами (доходом)
з податку на прибуток та добутком
облікового прибутку (збитку) на застосовану
ставку податку на прибуток.
19.4.
Ставка податку на прибуток, якщо вона
змінюється порівняно із звітним
періодом.
19.5.
Сума та період дії тимчасових податкових
різниць, що підлягають вирахуванню,
сума податкових збитків і невикористаних
податкових пільг, пов'язаних з невизнанням
відстроченого податкового активу.
19.6.
Сума тимчасових податкових різниць,
пов'язаних з фінансовими інвестиціями
у дочірні, асоційовані та спільні
підприємства, щодо яких відстрочені
податкові зобов'язання не були
визнані.
19.7.
Сума визнаних відстрочених податкових
активів (за кожним видом) і визнаних
відстрочених податкових зобов'язань
(за кожним видом).
19.8.
Сума відстроченого податку на прибуток,
що включена до Звіту про фінансові
результати.
19.9.
Сума витрат (доходу) з податку на прибуток,
пов'язаних з прибутком (збитком) від
діяльності, що припинена.
5.6 Облікові реєстри по обліку витрат
Для узагальнення iнформацiї за окремими статтями загальновиробничих, адмiнiстративних i збутових витрат, а також інших витрат операційної дiяльностi (витрат на дослідження i розробки, собiвартості реалізованої іноземної валюти та виробничих запасів, списання сумнівних i безнадійних боргів, втрати від операційної курсової рiзницi, втрат від знецінення виробничих запасів, нестач та втрат від псування цінностей, визнані пені, штрафи, неустойки та iншi витрати), призначено Журнал 5. Крім цього, він містить дані про надзвичайні витрати (збитки від стихійного лиха, збитки від техногенних катастроф i аварій та iншi подiбнi збитки)[2].
У Журналі 5 відображаються дані за дебетом рахунку 23 "Виробництво” та всіх рахунків дев’ятого класу (90, 91, 92, 93, 94 та 99) у кореспонденції з кредитом рахунків, які формують собiвартiсть продукції (прямі та загальновиробничi витрати), а також тих, які переносяться з інших Журналів.
У випадках, коли підприємство веде облік витрат за елементами, необхідно використовувати для узагальнення витрат Журнал 5А. Цей журнал вiдрiзняється від Журналу 5 тим, що в ньому в роздiлi III Б відображаються витрати за елементами[1].
При цьому дебетуються рахунки 80 "Матерiальнi витрати”, 81 "Витрати на оплату праці”, 82 "Відрахування на соцiальнi заходи”, 83 "Амортизація”, 84 "Інші операцiйнi витрати”, а кредитуються рахунки матеріальних витрат (20, 22), витрат майбутніх перiодiв (39), витрат на оплату праці (66), відрахувань на страхування (65) та переносяться дані з інших Журналів.
Після відображення витрат за елементами в роздiлi III Б, дані переносяться в розділ ІІІ А - витрати дiяльностi.
Для складання Журналів 5 i 5А використовуються дані первинних документів, накопичувальних відомостей, аркушiв-розшифровок, інших журналів тощо.
На пiдставi первинних документів дані про витрати дiяльностi відображаються в облікових регістрах, iнформацiя яких потім використовується для заповнення Головної книги та фінансової звiтностi (рисунок 1.1).
Доходи і витрати наводяться у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду.
У статті "Фінансові витрати” показують витрати на відсотки та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.
У статті "Втрати від участі в капіталі” відображається збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких провадиться методом участі в капіталі.
У статті "Інші витрати” відображаються собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від поопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.
У статті "Надзвичайні витрати” відображаються: невідшкодовані збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, аварій тощо), включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій, які визначені за вирахування суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел.
При складанні фінансової звітності важливу роль відіграють Примітки до річної фінансової звітності, в яких, щодо витрат, обов’язково повинна наводитися наступна інформація:
1. Склад і сума витрат відображених у статтях "Інші операційні витрати” та "Інші витрати” Звіту про фінансові результати;
2. Склад і сума доходів і втрат за кожною надзвичайною подією;
3. Склад і сума витрат, які не включені до статей витрат Звіту про фінансові результати, а відображені безпосередньо у складі власного капіталу (крім вилучення капіталу та розподілу між власниками).
6. Облік доходів від реалізації
6.1 Основні вимоги до визнання
Відповідно
до пункту 4 П(С)БО 3 під витратами розуміють
зменшення економічних вигод у вигляді
вибуття активів або збільшення
зобов'язань, які призводять до зменшення
власного капіталу (за винятком зменшення
капіталу за рахунок внесків
власників).
Методологічні засади формування в
бухгалтерському обліку інформації про
витрати підприємства та її розкриття
у фінансовій звітності визначає Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 16
“Витрати”.
Норми
П(С)БО 16 стосуються Норми П(С)БО 16 не
стосуються Юридичних осіб всіх форм
власності Банків, бюджетних установ
Витрат з виконання будівельних контрактів
та надання послуг для їх виконання У
П(С)БО 16 трактуються нові терміни.
Елемент витрат — сукупність економічно
однорідних витрат.
Непрямі витрати - витрати, що не можуть
бути віднесені безпосередньо до
конкретного об'єкта витрат економічно
доцільним шляхом.
Нормальна потужність - очікуваний
середній обсяг діяльності, що може бути
досягнутий за умов звичайної діяльності
підприємства протягом кількох років
або операційних циклів з урахуванням
запланованого обслуговування виробництва.
Об'єкт обліку витрат — продукція, роботи,
послуги або вид діяльності підприємства,
які потребують визначення пов'язаних
з їх виробництвом (виконанням)
витрат.
Необхідною умовою відображення витрат
у фінансовій звітності є їх визнання
та достовірна оцінка.
Нормами П(С)БО 16 суворо регламентуються
умови визнання витрат підприємства.
Так, згідно п. 5-8 даного положення витрати
визнаються за наступних умов:
1. Зменшення активів або збільшення
зобов'язань, які призводять до зменшення
власного капіталу підприємства (крім
зменшення капіталу за рахунок його
вилучення або розподілу власниками).
Приклад: списання матеріалів на
виробництво; нарахування заробітної
плати персоналу підприємства.
2. Визнання на основі систематичного і
раціонального розподілу економічних
вигод, які забезпечує актив протягом
декількох звітних періодів. Приклад:
нарахування амортизації основних
засобів, нарахування амортизації
нематеріальних активів.
3. Негайне визнання, якщо економічні
вигоди не відповідають або перестають
відповідати критеріям активів
підприємства. Приклад: уцінка запасів,
створення резерву сумнівних боргів.
4. Можлива достовірна оцінка суми витрат.
6.2 Порядок документального оформлення реалізації продукції
Важливим аспектом управлінського обліку є документальне оформлення
операцій з реалізації продукції (робіт, послуг). При належній організації
управлінського обліку до того, як скласти необхідні документи на
відвантаження продукції (виконання робіт чи послуг), потрібно здійснити
ґрунтовну аналітичну роботу щодо доцільності такої операції, її значення для
формування фінансових результатів підприємства з урахуванням усіх
позитивних і негативних факторів. На практиці ж, як правило, основну увагу
при реалізації продукції (робіт, послуг) звертають на ціну продажу,
незважаючи на інші аспекти. Часто це призводить до того, що замість
прибутку від реалізації отримують збитки. Наприклад, підприємство
реалізовує продукцію за ціною 120 грн. за один центнери при її собівартості
110 грн. Однак, якщо не врахувати витрат на збут, то при початковій
рентабельності 9,1 % ((120 – 110):110) можна зазнати збитків, коли витрати
на доставку, комісійний збір, оплату за паркування тощо будуть більшими,
ніж різниця між ціною та собівартістю реалізованої продукції.
До того ж треба врахувати, що за діючими стандартами бухгалтерського
обліку в собівартість виробленої продукції не включаються адміністративні
витрати, а в собівартість реалізації – витрати на збут, і обидва види затрат
списуються за рахунок фінансових результатів. Аналіз даних обліку
підприємств різних галузей свідчить, що такі витрати досягають 20 – 30
загальних витрат виробництва1.
Тому, приймаючи рішення про доцільність реалізації продукції,
менеджер мусить мати інформацію не тільки про її виробничу собівартість, а
й ураховувати певну частку адміністративних витрат та особливості системи
1 Необхідно також ураховувати, що продаж продукції, робіт і послуг оподатковується податком на додану вартість. Тому прибуток
від реалізації зменшується на суму ПДВ. Наприклад, підприємство реалізувало продукції на 120 тис. грн., а її собівартість становить 105
тис. грн. Хоч, на перший погляд, прибуток у цьому випадку мав би становити 120–105=15 тис. грн., насправді це буде мінімум 5 тис. грн..
збитку, оскільки від виручки треба відняти ще 20 тис. грн. податку на додану вартість (120–20–105=-5тис. грн.). З урахуванням суми
податку на прибуток збиток буде ще більшим.
оподаткування. Одночасно необхідно зважати на те, що витрати на збут, як
правило, обернено пропорційні до розміру партії продукції, котру
реалізують, хоч загальна величина цих витрат зі збільшенням обсягу
реалізації продукції зростає. У розрахунку на одиницю продукції питомі
витрати на збут збільшуються майже адекватно зменшенню партій
продукції, що реалізують. У зв’язку з цим у кожному випадку необхідно
до оформлення документів на реалізацію продукції всебічно оцінити