ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2019
Просмотров: 1064
Скачиваний: 1
1.3 Нормативно-правова база функціонування підприємства.
Основними правовими актами, які регулюють діяльність підприємств, є: Господарський кодекс Україні від 16.01.2003 року № 436-1V, Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців" від 15.05.2003 року № 755-IV, статут підприємства, Генеральна тарифна угода, колективний договір, Класифікація організаційно-правових форм господарювання, затверджена наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 22.11.1994 року № 288 та інші правові документи, що регулюють окремі напрями діяльності підприємства.
Господарський кодекс України регламентує порядок створення, реєстрації, ліквідації і реорганізації підприємств; розкриває загальні принципи управління підприємством і самоврядуванням трудового колективу; розглядає механізм формування і використання майна підприємств; визначає види господарської, економічної і соціальної діяльності підприємств; фіксує права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності; регулює відносини з іншими господарюючими суб'єктами та державою.
Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Окремими видами діяльності підприємство може займатися тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії). Підприємство діє на основі статуту.
Статут підприємства — це зібрання обов'язкових правил, що регулюють його взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств — власником майна за участю трудового колективу.
У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборчих органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.
У найменуванні підприємства визначаються його назва (завод, фабрика, майстерня та ін.) і вид (індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне) тощо.
До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, що виникають на підставі членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про знаки для товарів і послуг та ін.
У статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та інше).
Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.
Трудовий колектив підприємства з правом наймання робочої сили:
— розглядає і затверджує проект колективного договору;
— розглядає і вирішує згідно зі статутом підприємства питання самоврядування трудового колективу;
— визначає і затверджує перелік і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг;
— бере участь у матеріальному і моральному стимулюванні продуктивної праці, заохочує винахідницьку і раціоналізаторську діяльність, порушує клопотання про представлення працівників до державних нагород.
Трудовий колектив державного та іншого підприємства, в якому частка держави або місцевої Ради народних депутатів у вартості майна становить більш як 50 %:
— разом із засновником розглядає зміни і доповнення до статуту підприємства;
— разом із засновником підприємства визначає умови найму керівника;
— бере участь у вирішенні питання про виділення зі складу підприємства одного чи кількох структурних підрозділів для створення нового підприємства;
— разом із власником вирішує питання про вступ і вихід підприємства з об'єднання підприємств;
— погоджує пропозиції щодо передачі з державної у комунальну власність майна, закріпленого за підприємством, об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємства;
— приймає рішення про оренду майна підприємства, створення на основі трудового колективу органу для переходу на оренду і викупу підприємства.
При частковому викупі майна підприємства трудовий колектив набуває права співвласника, а підприємство — статус спільного.
Після повного викупу підприємства трудовий колектив набуває прав колективного власника.
Повноваження трудового колективу всіх видів підприємств, де використовується наймана праця, реалізуються, якщо інше не передбачається статутом, загальними зборами (конференцією) та їх виборчим органом, члени якого обираються таємним голосуванням на зборах (конференції) трудового колективу строком на 2—3 роки не менш як 2/3 голосів. Членів виборчого органу не може бути звільнено з роботи або переведено на інші посади з ініціативи адміністрації підприємства без згоди відповідного виборчого органу цього колективу.
Керівник підприємства наймається (призначається) власником або обирається власниками майна.
При наймі (призначенні, обранні) власником або уповноваженим ним органом керівника підприємства на посаду з ним укладається контракт (договір, угода), в якому визначаються права, строки найму, обов'язки і відповідальність керівника підприємства перед власником та трудовим колективом, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом (договором, угодою) та законодавством України.
Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком віднесених статутом до компетенції інших органів управління даного підприємства. Власник майна не має права втручатися в оперативну діяльність керівника підприємства.
Керівника підприємства може бути звільнено з посади до закінчення строку контракту на підставах, передбачених контрактом або законодавством України.
Заступники керівника підприємства, керівники та спеціалісти підрозділів апарату управління і структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділів, відділень, дільниць, ферм та інших аналогічних підрозділів підприємств), а також майстри і старші майстри призначаються на посаду і звільняються з посади керівником підприємства.
Колективний договір повинен укладатися на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом і не може суперечити чинному законодавству України.
Колективний договір — це угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією або власником, яка щорічно переглядається і регулює їх виробничі, економічні і трудові відносини.
Колективним договором регулюються виробничі, трудові і економічні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, питання охорони праці, соціального розвитку, участі працівників у використанні прибутку підприємства, якщо останнє передбачене статутом підприємства.
Розбіжності, що виникають при укладанні або виконанні колективного договору, вирішуються в порядку, встановленому законодавчими актами України.
Сторони, які уклали колективний договір, не менше двох разів на рік звітують про його виконання на зборах (конференціях) трудового колективу.
Господарський кодекс України, статут, колективний договір регламентують трудові доходи працівника підприємства. В них підкреслюється, що власник або уповноважений ним орган установлює фонд оплати праці на умовах, визначених колективним договором (угодою).
Трудові доходи найманого працівника підприємства визначаються трудовим договором відповідно до законодавства України, а для інших працівників — угодою між ними. Трудові доходи працівника підприємства регулюються податками.
Мінімальний розмір заробітної плати працівників, які працюють за трудовим договором, визначається відповідно до діючого законодавства.
Підприємство самостійно встановлює форми, системи і розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників згідно з законодавством.
Підприємства можуть використовувати тарифні сітки і шкали співвідношень посадових окладів, що визначаються галузевими або генеральними угодами як орієнтири для диференціації оплати праці залежно від професії, кваліфікації працівників, складності та умов виконуваних ними робіт.
Генеральна тарифна угода включає такі розділи:
— зазначення договірних сторін і правової бази тарифної угоди;
— оплата праці;
— забезпечення зайнятості;
— охорона праці;
— соціальні гарантії;
— зобов'язання профспілок;
— гарантії профспілкової діяльності;
— склад комісії;
— лист погодження.
Підприємства мають діяти і господарювати в межах законодавства, що регулює усі напрями їхньої діяльності.
2. Структура та функції бухгалтерської служби.
2.1 Структура бухгалтерського відділу.
Відділ
з бухгалтерського обліку та звітності
є самостійним структурним підрозділом
апарату виконавчого
комітету міської ради. Функціонує
відповідно до Постанови Кабінету
Міністрів України від 3 грудня 1997 р. №
1349 “Про фінансове забезпечення діяльності
органів місцевого самоврядування” та
Постанови Кабінету Міністрів України
від 26 січня 2011 року № 59 «Про затвердження
Типового положення бухгалтерської
служби бюджетної установи».
Відділ з бухгалтерського обліку та
звітності здійснює організацію
бухгалтерського обліку, несе
відповідальність за цільове та економне
витрачання коштів загального та
спеціального фондів міського бюджету,
а також за якісне виконання кошторисів
видатків на утримання органу місцевого
самоврядування, організовує бухгалтерський
облік та звітність, проводить контроль
та аналіз діяльності установи, забезпечує
достовірність обліку, своєчасно
перераховує податки до державного та
місцевого бюджетів, складає фінансову
звітність та інше.
В своїй діяльності керується Конституцією
України, Законами України , Постановами
Кабінету Міністрів України, Указами та
розпорядженнями Президента України,
Бюджетним кодексом, Податковим кодексом,
наказами Мінфіну, іншими нормативно-правовими
актами, що регламентують бюджетні
відносини і фінансово-господарську
діяльність установи, розпорядженнями
міського голови, а також Положенням про
відділ.
Відділ з бухгалтерського обліку та
звітності підпорядковується безпосередньо
міському голові, який здійснює керівництво
у межах наданих повноважень.
Чисельність працівників відділу з
бухгалтерського обліку та звітності
розрахована відповідно до Міжгалузевих
нормативів чисельності працівників
бухгалтерського обліку, затверджених
наказом Міністерства праці та соціальної
політики України від 26 вересня 2003 року
№ 269, з урахуванням норм витрат часу на
здійснення специфічних операцій
бухгалтерського обліку в бюджетних
установах, властивих лише для бюджетних
бухгалтерій, а саме: організація контролю
виконання кошторису бюджетної установи,
виділення в обліку касових та фактичних
видатків, організація обліку в розрізі
кодів бюджетної класифікації та кодів
економічної класифікації видатків,
сувора відповідність обліку і звітності
вимогам нормативних документів, зокрема
з урахування галузевої специфіки обліку
та інше. Фактична чисельність складає
5 чол., які виконують власні та делеговані
повноваження, в тому числі:
начальник
відділу - головний бухгалтер - Шульгінова
Лариса Анатоліївна та 4 головних
спеціаліста: Буць Галина Миколаївна,
Крикун Марина Василівна, Коваленко
Тетяна Василівна, Іщенко Ольга
Дмитрівна
Як головний розпорядник коштів міського
бюджету здійснює: видатки на утримання
установи в розрізі кодів економічної
класифікації; видатки з оплати праці
працівників виконавчого комітету
чисельністю 85
штатних одиниць; видатки на виконання
міських програм, прийнятих сесією
міської ради. Забезпечує виконання
кошторисів видатків по відділах, які
виконують делеговані повноваження.
Контролює надходження і використання
коштів: отриманих як плата за послуги,
що надаються бюджетними установами
згідно з функціональними повноваженнями;
коштів, отриманих на виконання окремих
доручень та коштів, отриманих як субвенція
з державного бюджету на виконання
окремих заходів.
В своїй мережі має три одержувача
бюджетних коштів:
- телерадіокомпанія «Лозова»;
- ДП Лозівська РМРГ «Голос Лозівщини»;
- КП «Лозівська муніципальна аптека».
А також розпорядників коштів нижчого
рівня:
-
Лозівська міська лікарня
- КЗОЗ «ЦПМСД м.Лозова»
Обслуговує
23 бюджетних рахунка та 3
позабюджетних, 1 рахунок державного
бюджету, відкритих в Лозівському
управлінні Державної казначейської
служби.
3. Облік Власного капіталу
3.1 Статут підприємства
Будь-яке підприємство діє на підставі власного статуту, тобто певного зібрання обов'язкових правил, що регулюють її індивідуальну діяльність, взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання.
У статуті визначається: точне найменування та місцезнаходження підприємства, власник або засновник; основна місія й цілі діяльності; органи управління та порядок їхнього формування; повноваження трудового колективу та його виробничих органів; джерела та порядок утворення майна; умови реорганізації та припинення існування.
У найменуванні треба відображати конкретну назву (завод, фабрика, майстерня тощо), вид (приватне, колективне, державне, акціонерне товариство) тощо.
Надзвичайно важливим для майбутні підприємців є знання про майно підприємств, зокрема про джерела його формування. Майно підприємств становить його основні та оборотні фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємств.
Основними джерелами формування майна підприємства є:
1. Грошові та матеріальні внески засновників;
2. Доходи, отримані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;
3. Доходи від цінних паперів;
4. Кредити банків та інших кредиторів;
5. Капітальні вкладення і дотації з бюджету;
6. Доходи від роздержавлення та приватизації власності;
7. Придбання майна іншого підприємства.
При організації підприємства у сфері банківської діяльності або виробництва різних товарів тощо статут доповнюють окремими додатковими положеннями, зафіксованими у відповідних законах.
Статут підприємства затверджується власником (або власниками) майна - засновником (або засновниками) підприємства.
У статуті підприємства, згідно із Законом України "Про підприємства в Україні", зазначають:
o власника і найменування підприємства, його місцезнаходження;
o предмет і цілі діяльності;
o органи управління. Порядок їх формування;
o компетенцію і повноваження трудового колективу та його виборчих органів, які мають право представляти інтереси трудового колективу (ради трудового колективу, профспілковий комітет тощо);
o порядок утворення майна підприємства;
o умови реорганізації та припинення діяльності підприємств.
При найменуванні підприємства вказують його назву (завод, фабрика та ін.), вид підприємства (індивідуальне, колективне, державне тощо) та ін.
До особливостей діяльності підприємства (які теж можуть зазначатися в статуті) належать: положення про трудові відносини, які виникають на основі членства; повноваження, порядок створення ради підприємства; товарний знак тощо.
Основними структурними елементами статуту підприємства є такі
|
Розділи: |
|
|
1. |
Про загальні положення, предмет (вид), основні цілі та напрями діяльності; |
|
|
|
|
2. |
Про зовнішньоекономічну діяльність; |
|
3. |
Про права підприємства (фірми), його майно; |
|
4. |
Про виробничо-господарську діяльність, управління підприємством та його трудовим колективом; |
|
|
|
|
5. |
Про організацію та оплату праці; |
|
6. |
Про розподіл прибутків і компенсацію збитків; |
|
7. |
Про облік, звітність і контроль; |
|
8. |
Про припинення діяльності підприємства. |