б) валопровід тощо.

При виконанні роботи комп'ютерним способом допускається застосовувати один з вбудованих у текстовий редактор стиль списків.

Приклад:

До суднової енергетичної установки входять:

1. теплові машини:

   1. дизель;

   2. утилізаційний котел;

2. валопровід тощо.

або

До суднової енергетичної установки входять:

• теплові машини:

  • дизель;

  • утилізаційний котел;

• валопровід тощо.

3.6. Формулювання приміток

Примітки вміщують у проекті за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації, іх розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Одну примітку не нумерують. Слово "Примітка" друкують з великої літери з абзацного відступу, не пі­дкреслюють, після слова "Примітка" ставлять крапку і з великої літери у тому ж рядку подають текст примітки.

Приклад:

Примітка.

Тут можна подати необхідні пояснення.

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. В такому разі після слова "Примітка" ставлять двокрапку і у наступному рядку з абзацу після номера примітки з великої літери по­дають текст примітки.

Приклад:

Примітка:

1. Текст першої примітки,

2. Текст другої примітки.

3.7. Загальні правила цитування та посилання на різні елементи

Текст роботи може включати:

• посилання, відзначені лапками та індексом посилання на джерело з точними вихідними даними;

• посилання, переказані власними словами автора проекту (без ла­пок), але проіндексовані також, з точним наведенням джерела.

Цитування повинно бути повним, допускається пропуск слів, речень, абзаців без перекручення авторського тексту. Випущений текст позна­чається трьома крапками. Розділовий знак, який стояв перед пропуще­ним знаком, не зберігається. Кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело. При непрямому цитуванні (переказі) слід бути гранично точним у викладанні думок автора і давати відповідні поси­лання на джерело.

Посилання у тексті роботи на джерело слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужка­ми, наприклад: "... у працях [1-3] ...",

Якщо використовують відомості, матеріали з джерел з великою кіль­кістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторі­нок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, додатки •зазначають їх номери. При цьому слід писати: "... у розділі 3 ...", "... дивись 7.3 ...", "... відповідно до 1.2.3 ..." .

Посилання на формули та рівняння роботи вказують порядковим номером формули чи рівняння у круглих дужках, наприклад: "... за фор­мулою [2.1] ...".

За необхідності посилання на ілюстрації роботи вказують порядко­вим номером ілюстрації, наприклад: "... на рис. 1.2 ..." або зворот типу : "... як це показано на рис. 1.2".

---

На всі таблиці роботи повинні бути посилання у тексті, при цьому слово "таблиця" у тексті пишуть повністю наприклад* "... у таблиці 1.2 ...". При повторному посиланні на таблиці та ілюстрації потрібно вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "... див. таблицю 1.3 ..." чи "...див. рисунок 1.2 ...".

3.8. Розміщення ілюстрацій

Ілюстрації (блок-схеми, схеми, графіки, діаграми, фотознімки, рисун­ки) разом з їх назвами слід розміщувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілю­страції мають бути посилання в тексті. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок роботи. Рисунок або схему, розміри яких більше формату А4, враховують як одну сторінку. Аркуші більшого формату розміщують у кінці роботи після ви­сновків чи рекомендацій (якщо вони є) у тому порядку, в якому вони згадуються у тексті.

Рисунки, графіки, схеми, блок-схеми, діаграми, роз­міщені у роботі, мають відповідати вимогам стандартів «Единой системы конструкторской документации» та «Единой системы программной документации».

Ілюстрації нумерують арабськими цифрами без знаку № порядковою нумерацією у межах розділу, за винятком ілюс­трацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера ро­зділу та порядкового номера ілюстрації у цьому розділі, відокремлених крапкою або дефісом. Наприклад: "... Рис. 1.2 ..." — другий рисунок першого розділу. Назва ілюстрації може бути під нею, після слова "Рис." та номера, напри­клад: "Рис. 3.2 - Схема передачі інформації" або "Рис. 3.2. Схема передачі інформації".

Якщо ілюстрації запозичені, необхідно при поданні їх у роботі дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права.

Приклади оформлення ілюстративного матеріалу наведено у Додатку Г.

3.9. Оформлення таблиць

Таблиці застосовують для кращої наочності і зручності порівняння показників. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці таким чином, щоб було зручно її читати без повороту переплетеного блоку роботи (чи з поворотом за годинниковою стрілкою). З нового рядка пишуть слово "Таблиця" з великої літери, після чого вказують порядковий номер. Таб­лиці нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією у межах розділу, за винятком таблиць, наведених у додатках. Номер таблиці складають з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокрем­лених крапкою, наприклад: "Таблиця 1.2. .." —- друга таблиця першого розділу. Якщо у роботі одна таблиця, її нумерують згідно з вимогами. Таблиця може мати заголовок, який друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею після її номера. Назва має бути стислою та відбивати зміст таблиці.

Між основним текстом та назвою таблиці, а також між таблицею та основним текстом залишають принаймні один вільний рядок.

---

Рис. 3.1. Приклад оформлення таблиці

Таблицю з великою кількістю рядків, необхідно переносити на насту­пну сторінку. При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово "Таблиця 1.2" та її назву вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над інши­ми частинами пишуть: "Продовження таблиці 1.2" із зазначенням номе­ра таблиці. Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підза­головки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Пі­дзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині. Слово, що повторюється в якійсь графі, можна заміняти лапками, два та більше слів при першому повторенні заміняють виразом "Те саме", а далі — лапками. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таб­лиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

На всі таблиці повинні бути посилання у тексті роботи.

3.10. Написання формул та рівнянь

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Формули та рівняння у роботі, за винятком формул та рівнянь, наведених у додатках, нумеру­ють порядковою нумерацією арабськими цифрами у межах розділу. Но­мер формули або рівняння складають з номера розділу та порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння у круглих дуж­ках у крайньому правому положенні на рядку, наприклад: (3.1) — перша формула третього розділу.

Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступ­ний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рів­ні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Помер формули-дробу подають на рівні основної горизонта­льної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фі­гурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера.

Формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:

а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово;

б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосере­дньо за формулою до її номера.

---

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта можна давати з но­вого рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.

Приклад:

Кінетична енергія T₁ обертового руху мас у переносному русі визначається сумою

T₁ = T₁₁ + T₁₂ + T₁₃ + T₁₄;

де ω — частота обертання приводного валика регулятора;

— моменти інерції зовнішніх і внутрішніх вантажів відносно осі приводного валика.

Інші приклади написання формул наведено у Додатку Д.

3.11. Розташування додатків

Додатки слід оформлювати як продовження роботи на його наступ­них сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сто­рінки. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумера­цію сторінок.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літе­рами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковане слово "Додаток" і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад: "Додаток А", "Додаток Б" і т. д. Текст додатка за необхідності можна розділити на під­розділи, пункти та підпункти, які слід нумерувати арабськими цифрами у межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад: "А.2" (другий розділ додатку А), "Г3.1" (підрозділ 3.1 додатку Г) і т. д. Ілюстрації, таблиці, фо­рмули та рівняння, розміщені у тексті додатку, слід нумерувати арабсь­кими цифрами у межах кожного додатка, наприклад: "Рисунок Г.2" - дру­гий рисунок додатку Г; "Таблиця А.2" — друга таблиця додатку А, "формула (А. і)" — перша формула додатку А. В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: "... на рисунку А.2 ...","... у таблиці А.1 ...", ... за формулою (А.З)..,".

Переліки, примітки у тексті додатку оформлюють і нумерують як і в основній частині.

Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатись неза­лежно від тих, які цитують в основній частині роботи, і повинні бути пе­релічені наприкінці кожного додатку в переліку посилань (Список вико­ристаної літератури). Форма цитування, правила складання переліку по­силань повинні бути аналогічними прийнятим в основній частині роботи.

---

3.12 Графічна частина роботи

Графічна частина роботи має містити 4-5 аркушів креслень формату А1, або 5-10 аркушів схем, креслень , діаграм, плакатів тощо для ілюстрації основних положень роботи при її захисті на засі­данні ДЕК. Схеми та ескізи виконують згідно з вимогами ЄСКД.

Подання графічної частини роботи:

• Графічна частина дипломної роботи повинна бути представлена у вигляді плакатів формату А1 або відображена за допомогою електрон­них засобів. В останньому випадку до захисту необхідно підготувати, крім електронної презентації, 7 альбомів роздруківок слайдів формату А4, із яких 6 подають членам ДЕК, а 1 після захисту разом з роботою здається до архіву.

4.Контрольні заходи

4.1. Контроль за виконанням роботи. Рецензування .

4.1.1. Контроль за виконанням дипломної роботи здійснюється кері­вником дипломного проектування. Допускається коригування назви ди­пломної роботи до початку перегляду дипломних робіт на кафедрі (ма­лого захисту).

4.1.2. За 4 тижні до захисту робота розглядається на засіданні кафед­ри. Здійснюється її контроль на відповідність завданню виданому кафе­дрою.

4.1.3. Призначається рецензент з переліку фахівців, визначених Вче­ною радою факультету, які можуть давати рецензію на дипломну роботу.

4.1.4. Дипломна робота має бути написана у певний термін і вчасно подана на кафедру у твердому переплетенні. Термін подання випускної роботи на кафедру - за 15 днів до захисту.

4.1.5. Ознайомитися з відгуком наукового керівника та рецензією можна особисто за тиждень до захисту.

4.1.6. При захисті випускних дипломних робіт бакалаврів у ДЕК подаються:

• виконана дипломна робота;

• письмовий відгук наукового керівника;

• письмова рецензія на ДРБ.

4.2. Захист роботи

4.2.1. До захисту дипломної роботи бакалавра допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану та освітньо-професійної програми з відповідного напряму підготовки .

4.2.2. Допуском до захисту дипломної роботи є, рішення випускаючої кафедри та наказ ректора академії.

4.2.3. Захист ДРБ проводиться на відкритому засіданні ДЕК за обов'язкової присутності голови комісії або його заступника.

Для захисту випускної кваліфікаційної роботи студенту надасться 10 хвилин. Цей час він повинен використати для короткої доповіді за ре­зультатами дипломної роботи , демонстрації креслень, плакатів, макетів приладів тощо. В доповіді треба відмітити актуальність тематики та но­визну результатів, наукову та практичну цінність виконаної роботи. Ав­тори спільних розробок комплексних робіт повинні навести особисті результати.

Звітними документами про захист випускних дипломних робіт бакалаврів студентами є:

• виконана дипломна робота;

• письмовий відгук наукового керівника;

• письмова рецензія на ДРБ;

• протокол засідання ДЕК.

---

Смотрите также файлы

• Діловодство Іванова Піддубна.doc

• Методы управленческого решения.doc

• kursova_Valya.doc

• Инженерная и компьютерная графика.doc

• referat alexei.doc