Файл: 610_Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні, О.Н. Ярмиш, В.О. Серьогін.doc
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 23.11.2019
Просмотров: 13341
Скачиваний: 2
§6. Організація
роботи органів, що утворюються
Кабінетом
Міністрів України
Кабінет Міністрів для забезпечення ефективної реалізації своїх повноважень, координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади під час виконання відповідних завдань, розробки проектів актів законодавства, загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України, а також для вирішення оперативних питань може утворювати постійні й тимчасові робочі органи (комітети, комісії, робочі групи тощо). До складу цих органів залежно від покладених на них завдань можуть включатися представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також народні депутати України, представники інших органів, не підвідомчих Кабінетові Міністрів, суб’єктів підприємницької діяльності, громадських організацій, науковці та інші фахівці за їх згодою.
Сфера діяльності та повноважень постійних і тимчасових робочих органів визначається актами Кабінету Міністрів щодо їх утворення або положеннями про них. Рішення цих органів оформляються протоколами.
Провідне місце серед робочих органів Кабінету Міністрів України займають урядові комітети, які утворюються з метою підвишення ефективності діяльності Кабінету Міністрів та координації роботи центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про урядові комітети» від 13 вересня 2001 р. №1165 утворені й діють такі урядові комітети: 1) з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності, 2) з питань промислової політики, паливно-енергетичного комплексу, екології та надзвичайних ситуацій; 3) економічного розвитку та з питань європейської інтеграції; 4) соціального, науково-технічного та гуманітарного розвитку; 5) з реформування аграрного сектору. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2000 р. №339 “Про урядові комітети” затверджено Загальне положення про Урядовий комітет, в якому визначено завдання, функції, повноваження, структура і порядок роботи цих органів.
Основні завдання урядових комітетів полягають у формуванні та проведенні державної політики у відповідних сферах згідно із стратегією, визначеною Кабінетом Міністрів. До напрямків діяльності урядових комітетів належать розгляд та схвалення концепцій проектів нормативно-правових актів та інших документів, що підлягають розробці, розгляд, врегулювання розбіжностей між проектами нормативно-правових актів і діючими актами, схвалення цих проектів та інших документів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів, розгляд інших питаннь, пов’язаних із формуванням та реалізацією державної політики у відповідній сфері. Урядовий комітет формується з числа членів Кабінету Міністрів, керівників, заступників керівників Центральних органів виконавчої влади. Очолює його голова, який за посадою є Прем’єр-міністром, Першим віце-прем’єр-міністром або віце-прем’єр-міністром.
Організаційною формою роботи Урядового комітету є засідання, які скликаються за рішенням голови Комітету і проводяться у міру потреби в один і той же день тижня. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2000 р. №485-р «Про встановлення днів засідань урядових комітетів», засідання Урядового комітету з реформування аграрного сектору проводяться (у міру готовності матеріалів для розгляду відповідних питань) по понеділках, Урядового комітету соціального, науково-технічного та гуманітарного розвитку – по вівторках, Урядового комітету з питань промислової політики, паливно-енергетичного комплексу, екології та надзвичайних ситуацій – по п’ятницях, Урядового комітету економічного розвитку та з питань європейської інтеграції – по четвергах, а Урядового комітету з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності – по п’ятницях. Засідання урядових комітетів проводяться, як правило, у першій половині дня.
Порядок денний засідання Урядового комітету формується керівником структурного підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів, що відповідає за організаційне забезпечення підготовки та проведення засідань урядових комітетів, і подається для затвердження голові Комітету. Затверджений порядок денний і відповідні матеріали з питань, включених до нього, надсилаються членам Урядового комітету та посадовим особам, що запрошуються на засідання, а також Службі Прем’єр-міністра не пізніше ніж за 48 год. до його початку. Порядок денний надсилається також членам Кабінету Міністрів, які не є членами Урядового комітету, та іншим керівникам центральних органів виконавчої влади за списком, визначеним головою Урядового комітету. З питань порядку денного на засідання Урядового комітету запрошуються керівники центральних, місцевих органів виконавчої влади, установ та організацій, які брали участь у розробці проекту, що розглядається, а також інші посадові особи, участь яких необхідна під час обговорення питання.
Перелік осіб, які запрошуються на засідання Урядового комітету, визначається структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів, який проводив експертизу проекту акта та матеріалів до нього, за погодженням з головою Урядового комітету. У засіданні Урядового комітету беруть участь працівники Секретаріату Кабінету Міністрів, які проводили аналіз та експертизу внесеного проекту акта, а також працівники Служби Прем’єр-міністра.
Посадові особи, які беруть участь у засіданні Урядового комітету, реєструються структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів, відповідальним за організаційне забезпечення підготовки та проведення засідань урядових комітетів. Засідання Урядового комітету вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини його членів.
У разі коли міністр чи керівник іншого центрального органу виконавчої влади – член Урядового комітету не може з поважних причин бути присутнім на засіданні, замість нього у роботі комітету може брати участь з правом вирішального голосу державний секретар міністерства, перший заступник або заступник керівника іншого центрального органу виконавчої влади (за попереднім погодженням з головою комітету). Члени Кабінету Міністрів, які не входять до складу Урядового комітету, можуть брати участь у роботі цього Комітету з правом вирішального голосу.
Засідання Урядового комітету проводить його голова, у разі відсутності якого засідання за його дорученням проводить один з членів комітету. За рішенням Прем’єр-міністра засідання комітету може бути проведено під його головуванням.
Рішення Урядового комітету приймаються за загальною згодою членів комітету, присутніх на засіданні (консенсусом). У випадку, коли за результатами розгляду проекту акта законодавства чи його концепції консенсусу не досягнуто, голова Комітету може прийняти рішення про внесення цього проекту (концепції) з розбіжностями для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів. Рішення Урядового комітету оформляються протоколом, який підписує голова комітету. Рішення Урядового комітету, прийняті в межах його компетенції, є обов’язковими для виконання.
Проект акта законодавства представляє на засіданні Урядового комітету керівник відповідного органу виконавчої влади, який його подав. За наявності розбіжностей у позиціях органів виконавчої влади, установ та організацій щодо проекту, обґрунтовані пояснення дають також їх керівники. Обговорення та прийняття Урядовим комітетом рішення щодо проекту акта проводиться за кожним окремим пунктом. Обговорення припиняється за рішенням головуючого. Стосовно висловлених учасниками засідання пропозицій та зауважень Урядовим комітетом приймається відповідне рішення, яке оголошується головуючим. У разі наявності зауважень та пропозицій до тексту проекту в експертних висновках Урядовим комітетом приймається відповідне рішення.
Урядовий комітет у своїй роботі взаємодіє з іншими урядовими комітетами. Для розгляду, врегулювання розбіжностей і схвалення проектів комплексних нормативно-правових актів та інших документів можуть проводитися спільні засідання урядових комітетів за погодженим рішенням голів відповідних комітетів.
Урядовий комітет у разі потреби утворює підкомітети, експертні комісії та робочі групи для розгляду окремих питань, що належать до його компетенції. Порядок роботи цих органів визначається положеннями про них або відповідним рішенням Урядового комітету.
Протокол засідання Урядового комітету складається структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів, відповідальним за організаційне забезпечення підготовки та проведення засідань урядових комітетів, разом з іншими структурними підрозділами Секретаріату протягом доби з часу проведення засідання і підписується головою Комітету. У разі потреби ведеться також стенограма засідання, яка є внутрішнім робочим документом, має конфіденційний характер і використовується для оформлення протоколу засідання Урядового комітету.
Рішення, прийняті Урядовим комітетом, доводяться до відома виконавців у формі витягів з протоколу засідання Комітету структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів, відповідальним за організаційне забезпечення підготовки та проведення засідань урядових комітетів.
§7. Методи діяльності Кабінету Міністрів України
Методам державно-владної діяльності приділяється постійна увага Кабінету Міністрів України. Яскравим свідченням цього є те, що удосконалення стилю та методів державного управління було визначено в якості одного з пріоритетних завдань уряду на 2001 рік.1 У роботі Кабінету Міністрів України застосовується широке коло організаційних методів, серед яких слід виділити планування і прогнозування, контроль за виконанням рішень, роботу з кадрами апарату, координацію діяльності та інформаційне забезпечення.
Планування роботи Кабінету Міністрів здійснюється на основі пропозицій центральних та місцевих органів виконавчої влади шляхом прийняття Програми діяльності Кабінету Міністрів України на період його повноважень, щорічної Державної програми економічного і соціального розвитку України, інших державних програм та актів Кабінету Міністрів. Уряд також планує нормотворчу діяльність, проведення своїх засідань, роботу, пов’язану з реалізацією своїх контрольних функцій і повноважень.
Індивідуальне планування роботи членів Кабінету Міністрів України здійснюється з урахуванням розподілу їх функціональних повноважень на основі щотижневих графіків, які передбачають їх участь у засіданнях Кабінету Міністрів, урядових комітетів, інших утворюваних Кабінетом Міністрів органів, у роботі Верховної Ради, засіданнях колегій центральних органів виконавчої влади, міжнародних заходах, нарадах тощо. Планові заходи, як правило, проводяться у визначені дні тижня. Про виїзд членів Кабінету Міністрів у відрядження, у тому числі закордонні, повідомляється Прем’єр-міністр. Планування діяльності робочих урядових органів відбувається відповідно до положень про ці органи.
Нормотворча діяльність Кабінету Міністрів проводиться відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, щорічної Державної програми економічного і соціального розвитку України, плану законопроектних робіт на поточний рік, законів України, актів та доручень Президента України.
Розробка і затвердження плану законопроектних робіт на поточний рік проходить декілька стадій. Спочатку, за пропозиціями міністерств, інших центральних органів виконавчої влади Міністерством юстиції формується план законопроектної роботи на наступний рік. Зазначені пропозиції готуються з урахуванням відповідних положень законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів та планів законотворчої діяльності Верховної Ради і вносяться Міністерству юстиції до 15 грудня. Вони повинні містити: назву законопроекту; обгрунтування необхідності прийняття закону (його цілі, загальна характеристика, основні положення, а також положення Програми діяльності Кабінету Міністрів України, на виконання яких спрямовується законопроект); обгрунтування необхідності розроблення концепції законопроекту та термін її подання до Кабінету Міністрів; перелік центральних органів виконавчої влади, установ та організацій, які пропонується залучити до розроблення законопроекту; термін подання законопроекту Кабінетові Міністрів.
Сформований Міністерством юстиції щорічний план законопроектної роботи подається на затвердження Кабінетові Міністрів. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щокварталу до 5 числа наступного за звітним кварталом місяця та щороку до 1 січня подають Міністерству юстиції звіти про стан нормотворчої діяльності, яке щокварталу до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця та щороку до 15 січня інформує Кабінет Міністрів про хід виконання щорічного плану законопроектної роботи.
Слід відзначити, що планування, яке здійснюється урядом, може стосуватися не тільки його майбутньої діяльності, але й подальшого функціонування усіх інших органів виконавчої влади. Прикладом такого комплексного планування можуть слугувати постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2000 р. №1370 «Про затвердження заходів, спрямованих на реалізацію у 2001 році Основних напрямів соціальної політики на період до 2004 року» та від 27 червня 2001 р. №740 «Про Міжвідомчу програму впровадження космічних технологій у створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього ринку і на експорт на 2001-2005 роки». У планах обов’язково зазначаються найменування запланованих заходів, терміни виконання, виконавці, а також джерела фінансування зазначених заходів.
Необхідною передумовою оптимального планування є прогнозування економічного і соціального розвитку, тобто науково обґрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного і соціального розвитку. Прогнозування економічного і соціального розвитку є засобом обґрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та прийняття конкретних рішень органами державної влади щодо регулювання соціально-економічних процесів. Згідно з Законом України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23 березня 2000 р. №1602-ІІІ Кабінет Міністрів України організовує підготовку прогнозів економічного і соціального розвитку на середньо- та короткостроковий періоди, прогнозів розвитку окремих галузей економіки на середньостроковий період; визначає структуру прогнозних документів, строки і порядок їх розроблення, відповідних виконавців; схвалює ці прогнози.
На менш важливу роль, ніж планування, в організації роботи Кабінету Міністрів України відіграє контроль за виконанням рішень. При цьому об’єкти урядового контролю розподілені між його членами за функціональним принципом.
Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр і віце-прем’єр-міністри контролюють діяльність відповідних центральних органів виконавчої влади згідно з встановленим розподілом повноважень.1