ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.11.2019
Просмотров: 1157
Скачиваний: 2
Ми втягнуті, таким чином, у процес компенсації і, звичайно, майже суцільно примарної компенсації, адже у цьому процесі ми намагаємось реконструювати в уяві те, що в реальності якраз руйнується. Люди не звертались би безперервно до ідеї «особистості», якби особистість не знаходилася на шляху до знищення».
коли говорить, що «існування передує сутності або, якщо завгодно, що суб'єктивність повинна стати вихідним пуктом».
6. Здійсніть герменевтичний аналіз запропонованого фрагменту тексту: «…Общество, этот основанный на конвенции и естественном праве агрегат, можно понимать как скопление естественных и искусственных индивидуумов, чьи воли и области состоят в многочисленных отношениях и связях друг с другом, но при этом остаются независимыми и не оказывают друг на друга каких-либо внутренних воздействий» (Ф. Тенис).
По головній концепції Теніса суспільство містить в собі різні відносини і об'єднання людей і є таким чином продуктом людської волі. Індивідуальні вираження волі об'єднуються в колективну волю і тим самим в соціальну структуру. Теніс розрізняє «волю» двох типів: а) природну - основа «Гемейншафт» (громади) і б) раціональну - основа «гезельшафт» (суспільства). Перша характеризує насамперед традиційне суспільство, а друга - індустріальне. Такі суспільства відрізняються один від одного на основі домінуючих в них норм.
Гемейншафт характеризує традиційне суспільство, яке грунтується на тісних сімейних відносинах, на нормах любові, взаєморозуміння та захисту. Соціальні зв'язки базуються на спорідненості, спільності локусу та мови. Таку організацію спільного життя можна назвати «природним» суспільством, що базується на «природною волі».
Гезельшафт представлений в сучасному індустріальному суспільстві, яке базується на економічних, безособових і штучних відносинах, на нормах економічної цінності, праці і споживання, а також на зв'язках, які відносяться до суспільного класу і економічним угодам. Це ділова організація, в якій переважає «раціональна воля».
7. Здійсніть герменевтичний аналіз запропонованого фрагменту тексту: «...всюду, где процветает и приносит плоды городская культура, возникает и общество как ее неотъемлемый орган. В деревне оно малоизвестно». Напротив всякая похвала деревенской жизни всегда указывала на то, что общность между людьми там более крепка, в ней больше жизни: общность есть устойчивая и подлинная совместная жизнь, общество же — лишь преходящая и иллюзорная. И потому сама общность должна пониматься как живой организм, а общество — как механический агрегат и артефакт…» (Ф. Тенис);
Теніс розрізняє «волю» двох типів: а) природну - основа «Гемейншафт» (громади) і б) раціональну - основа «гезельшафт» (суспільства). Перша характеризує насамперед традиційне суспільство, а друга - індустріальне. Такі суспільства відрізняються один від одного на основі домінуючих в них норм.
Гемейншафт характеризує традиційне суспільство, яке грунтується на тісних сімейних відносинах, на нормах любові, взаєморозуміння та захисту. Соціальні зв'язки базуються на спорідненості, спільності локусу та мови. Таку організацію спільного життя можна назвати «природним» суспільством, що базується на «природною волі».
Гезельшафт представлений в сучасному індустріальному суспільстві, яке базується на економічних, безособових і штучних відносинах, на нормах економічної цінності, праці і споживання, а також на зв'язках, які відносяться до суспільного класу і економічним угодам. Це ділова організація, в якій переважає «раціональна воля».
8. Здійсніть герменевтичний аналіз запропонованого фрагменту тексту: «Ескалація воєн, постійне готування до війни і тотальна влада недостатні для того, щоб тримати людей під контролем. Іншим засобом є зміна моральності, від якої залежить саме суспільство, тому що технічний прогрес, необхідний для підтримки сталого суспільства, сприяє розвитку потреб і здібностей, антагоністичних соціальній організації праці, на якому побудована система» (Г. Маркузе).
Роботи Маркузе здійснили величезний вплив на інтелектуальний дискурс популярної, масової культури та вчених що її досліджували. Його книги Ерос і Цивілізація (1955), яку часто називають синтезом марксизму і фрейдизму, та Одномірна Людина (1964)) звучала в унісон з ідеями студентського руху 60-х, зокрема лівого крила. Так, завдяки своїм чисельним виступам на студентських демонстраціях, Маркузе охрестили «батьком Нових Лівих».Своє завдання як науковця Маркузе бачить у тому, щоб зрозуміти соціальні та політичні вчення за допомогою психології або ж розкрити політичний і соціологічний зміст психологічних концепцій. Свою психологію Маркузе будує, аналізуючи вчення Фрейда, зокрема його вихідний постулат про те, що культура є принесенням лібідо в жертву, його примусовим переключенням на соціально корисні форми діяльності та самовираження. Головну проблему, яку намагається вирішити Маркузе, він формулює так: чи є конфлікт між принципом задоволення і принципом реальності такою мірою непримиренним, що неминучою стає репресивна трансформація структури людських інстинктів?
Основна думка "Еросу і цивілізації" полягає в тому, що життя в Державі Благоденства, але ціною постійної боротьби, зовсім не є долею людини. Остання має потребу в новому життєвому началі для того, щоб усунути "внутрімирський аскетизм", який створював базу для панування, перебудувати апарат виробництва і пізнання, яке йому служить. Це людина, совість якої дозволяє їй зрозуміти життя як самоціль і прожити його в радості і без страху. Тоталітарну тенденцію суспільного життя Маркузе бачить як у суспільстві соціалістичному, так і в капіталістичному. Саме високий розвиток технології породжує відповідну систему панування. Маркузе особливо підкреслює такий дратуючий аспект розвиненої індустріальної цивілізації, як раціональний характер її ірраціональності. Суспільний контроль коріниться у нових потребах, які породжує суспільство.
9.Здійсніть герменевтичний аналіз запропонованого фрагменту тексту: «…інтелектуальні уміння і здібності стають соціальними і політичними факторами. Сьогодні відмова учених, математиків, техніків, індустріальних психологів і дослідників суспільної думки від співробітництва із системою може зробити те, що вже не в змозі зробити навіть широкомасштабний страйк, який, однак, поклав початок зміні й підготував ґрунт для політичних дій. Те, що така ідея здається зовсім нереалістичною, не применшує політичної відповідальності тих, хто бере інтелектуальну участь у функціонуванні індустріального суспільства» (Г. Маркузе).
Маркузе у своїй праці вводить термін інтелектуальної відмови. Він каже, що жоден страйк не викличе таких зрушень, як відмова інтелігенції та її непогодження з соціальним становищем в країні, або з іншими проблемами. Саме до цих людей прислухаються, поважають, і вони можуть мати вплив на суспільство. Саме такі люди, своєю «відмовою», можуть посприяти зрушенням в суспільстві. Також він говорить: «Інтелектуальна відмова може знайти підтримку іншого каталізатора - інстинктивної відмови протестуючої молоді. Тому що ставкою є саме їх життя або хоча б їхнє духовне здоров'я і здатність діяти не як каліки. їх протест не придушити, тому що він - біологічна необхідність.»
10.Здійсніть герменевтичний аналіз запропонованого фрагменту тексту: «Метою нової інтелектуальної технології є не більше й не менше, як реалізувати мрію соціального алхіміка: "упорядкувати" масове суспільство. … Будь-який окремий вибір може бути так само непередбачуваним, як і рух атомів у квантовій фізиці, які мимоволі діють на вимірювальний прилад, але все-таки сукупність складників можна виявити так само чітко, як це робить геодезист, розбиваючи методом тріангуляції висоту і горизонт. Якщо комп'ютер - прилад, то теорія прийняття рішення - його господар. Як Паскаль хотів зіграти в кості з Богом, а фізіократи намагалися створити економічну таблицю, котра здатна буде упорядкувати всі обміни між людьми, так само теоретики рішень намагаються знайти свою власну tableau entier - "компас раціональності", чи "найкраще" рішення для ситуацій вибору, що збивають людей з пантелику» (Д. Белл).
Белл говорить, що суспільство можна аналітично поділити на три частини: соціальну структуру, політичну систему і сферу культури. Соціальна структура охоплює економіку, технологію й систему зайнятості. Політична система регулює поділ влади і вирішує конфлікти, що породжуються зазіханнями і вимогами окремих осіб та груп. Культура є цариною виражального символізму й значень. Поділяти суспільство в такий спосіб корисно, тому що кожний аспект підкоряється особливому осьовому принципу.
Концепція постіндустріального суспільства стосується переважно змін у соціальній структурі, приділяє увагу напряму, в якому перетворюється економіка і перероблюється система зайнятості, а також нових співвідношень між теорією і практикою, особливо між наукою і технологією
Концепція постіндустріального суспільства є великим узагальненням. Його значення можна легше збагнути, якщо виокремити п'ять компонентів цього поняття.
1. В економічному секторі: перехід від виробництва товарів до розширення сфери послуг.
2. У структурі зайнятості: домінування професійного і технічного класу.
3. Осьовий принцип суспільства: центральне місце теоретичного знання як джерела нововведень і формування політики.
4. Орієнтація на майбутнє: особлива роль технології і технологічних оцінок.
5. Ухвалення рішень: створення нової "інтелектуальної технології".