Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

милки, змінюється поведінка людини. Емоціїзумовлюють пере­будову життєво важливих фізіологічних функцій, мобілізують резервні можливості організму, загострюють зір, слух, настає за­гальна зібраність, підвищується пильність і обережність тощо.

1.5.12. Воля

Воля — це здатність людини управляти своїми діями і вчинку -ми. Вона виражається у високому самовладанні в небезпечних ситуаціях, умінні подолати перешкоди, які виникли на шляху до­сягнення мети, здатності підкоряти свої бажання вимогам обо­в'язку, вмінні долати почуття невпевненості, сумнівів і страху.

Щоб виховати волю, слід завжди виконувати прийняте рішен­ня навіть у дрібницях, бути послідовним і вимогливим до себе, критично оцінювати свої дії і вчинки, не чинити імпульсивних дій, переборювати такі недоліки, як невпевненість, запальність, недисциплінованість, нерішучість, легковажність, недбалість, боягузство.

Мотив — це відповідь на запитання, чому людина хоче досяг­ти поставленої мети. Мета досягається через боротьбу мотивів, яка завершується рішенням, а потім відповідною дією.

Вольовими якостями є дисциплінованість, самовладання, рішучість, наполегливість тошо.

Дисциплінованість — підкорення своїх дій вимогам громадсь­кого обов'язку, сумлінне виконання своїх обов'язків. Це якість, що забезпечує моральну спрямованість поведінки, що виявляєть­ся в здатності виконувати всі вимоги моралі і правил співжиття, це готовність докласти всіх зусиль та енергії для своєчасного, точно­го, бездоганного виконання поставленого завдання; це завершен­ня розпочатих справ, виховання навичок належної поведінки; умі­ння спланувати свої дії, організовано діяти за прийнятим планом.

Самовладання — вміння за будь-яких умов управляти своєю розумовою діяльністю, почуттями і вчинками. Це основа сміли­вості, подолання страху в критичній ситуації.

Рішучість — здатність швидко оцінювати ситуацію, прийма­ти рішення і без вагань виконувати їх.

Наполегливість — здатність довго і цілеспрямовано втілювати в життя прийняте рішення.

Терпіння — активне і цілеспрямоване подолання труднощів Від наполегливості слід відрізняти впертість.

76

---

/. Основи безпеки життєдіяльності

Впертість — це необгрунтована настирливість, коли при ви­конанні вольової дії людина не зважає на думку інших людей, на нові обставини, які вимагають нових рішень.

Волю можна розвивати і виховувати.

1.5.13. Моральна свідомість

Моральна свідомість — стрижнева складова формування мо­ральної вихованості людини, яка визначається як відображення в свідомості людини принципів, норм поведінки, що регулюють ставлення людей один до одного й до суспільства.

Моральні знання — основа розвитку моральної свідомості лю­дини, основний її компонент, це засвоєння і формування певно­го ставлення особистості до моральних явищ, до самої себе.

Моральна оцінка і самооцінка — складові моральної свідомості.

Моральні ідеали — специфічне відображення дійсності у ви­гляді завдань, цілей, уявлень про майбутнє. Це ідеальна модель бажаного, критерій оцінки сучасного щодо майбутнього. Ідеал — це не тільки об'єктивна етична категорія, а й емоційно забарвле­ний, внутрішньо сприйнятий особистістю образ, який стає регу­лятором її власної поведінки та критерієм поведінки інших лю­дей; наявність позитивних моральних ідеалів. Це одна з необхідних умов виховного процесу.

Морально свідома людина — самостійна людина, якій прита­манні такі риси: незалежність, творча ініціатива й критичність, трудова активність, ентузіазм, вимогливість до себе.

Рівень сформованості вимогливості — це критерій дієвості кри­тичного ставлення до себе; наявність потреб і мотивів вимогливо­го ставлення до себе без контролю.

1.5.14. Психологія натовпу

• Психологічні закономірності поведінки натовпу дуже мало залежать від освітнього чи культурного рівня людей, що утво­рюють натовп.

їх перетворення у натовп досить, аби сформувалася свого роду колективна душа, що змушує їх відчувати, думати і діяти зовсім інакше, ніж думав би, діяв і відчував кожен з них окремо", — пи-сав Французький соціолог і психолог XIX ст. Г. Лебон.

Натовп - це народ, що вийшов на вулицю, це особлива

спільність людей, що розрізняється чотирма основними різнови-

дами: натовп випадковий, експресивний, конвенційний і діючий.

77

---

Я. І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

Випадковий натовп — чималий гурт людей, чию увагу привер­нула надзвичайна подія (аварія, вибух тощо).

Експресивний натовп утворюється з людей, згуртованих спільним прагненням висловити свої почуття радості, горя, про­тесту, солідарності тощо (весілля, похорон, мітинг, маніфестація).

Конвенційний натовп — учасники масових розваг, глядачі на стадіоні, що об'єднуються ніби за домовленістю — конвенцією вигуки "Браво", "Слава", "Ганьба"). їх об'єднує не тільки (цікавість до масового дійства, але й готовність реагувати на ньо­го згідно з ритуалами або нормами, що не мають офіційного ха­рактеру.

Спільні риси натовпу:

• натовп — завжди велика група людей.

• натовп існує протягом досить короткого часу.

• люди в натовпі розміщуються дуже щільно на невеликій площі, у безпосередній близькості, що дає можливість підтримувати між собою зоровий і слуховий контакти, постійно отримуючи інформацію про реакції одне одного на слова оратора, який виступає на мітингу.

Натовп живе єдиним настроєм, швидко радикалізується, змінює характер і спрямованість дій. Людська психіка в натовпі швидкозмінна і нестійка, призводить до трагічних наслідків.

Людська психіка в натовпі.

1. У натовпі особистість "розчиняється", нівелюється.

1. Натовп — найчутливіший барометр корінних інтересів на­роду, класів, колективів, проте "глухий" до інтересів окремої осо­бистості.

2. Втрата індивідуальності в натовпі; люди однаково відчува­ють і думають, схильні до однакових рішень і вчинків.

2. "Колективна душа" натовпу владна, авторитетна.

3. Людина з натовпу позбавлена самобутності і незалеж­ності.

V.

6. Натовп — це підсвідомий рівень вчинків, дій, поведінки.

6. Людина натовпу позбавлена індивідуальності, але дістає ту психологічну захищеність, якої їй бракує у звичайному щоден­ному житті. Адже натовп стає силою нездоланною, що несе в собі надійний захист особистості. Принаймі нам так здається.

7. Люди натовпу через те — безвідповідальні, з домінуючим почуттям безкарності і вседозволеності.

78

---

1. Основи безпеки життєдіяльності

Мислення натовпу. Умовою утворення «колективної душі» на­товпу є спрощення всього, що здатне спрощуватись і посилення всього, шо здатне посилюватись.

Запорукою утворення «колективноїдуші» натовпу є одержан­ня людьми інформації про реакції одне одного на певні події чи явища. У цій величезній інформаційній системі виникає безліч збоїв, перешкод, «шумових ефектів».

Спрощення і посилення — дві взаємопов'язані тенденції — визначають психологічний профіль натовпу.

Спрощується інтелект, посилюються емоції, почуття, пере­живання.

Натовп мислить не логічними категоріями, а цілісними обра­зами, шо вільно асоціюються між собою.

Образ, викликаний оратором, котрий виступає перед натов­пом, повинен збуджувати нові емоції, пов'язані з наступними, ще не виголошеними твердженнями, закликами.

Оратори з логічним мислення бездоганні з огляду на формаль­ну логіку (не люмпени, а інтелігенти, як правило, програють нікчемності). Особливості мислення натовпу вимагають також простоти, лаконічності, завершеності висловлювань.

Категоричність оратора-лідера — найважливіше. Натовп не визнає напівтонів, двозначності, нечесності. Натовп любить прямі дороги без перехресть і не визнає стежок до доріг.

Натовп сприймає лише ті орієнтири, що відтворюють цілісний образ якості подій чи явище.

Слід говорити десять разів те, що хоче почути натовп і сказати після цього те, що хоче оратор, хоч один раз; натовп вже підтри­має, хоч це і протилежить його бажанню і піде за промовцем, або відкине, змете його, якщо сказане буде непереконливим. Тому спілкування з натовпом — велике мистецтво. «Натовп не можна вчити мислити», він ні в кого не питає ні дозволу, ні поради.

Навіювання і зараження. Навіювання — спосіб впливу на люди-ну, який, на відміну від переконання, зводиться до засвоєння лю-диною певної інформації на віру, без критичного аналізу.

3.Фрейд вважав, що історичний феномен натовпу завжди ут­ворювався ³ появою ватажка, який має над натовпом нічим не обмежену владу, в якому натовп вбачає мужність, силу, стійкість, волю до боротьби і перемоги, тобто всі найкращі риси, які хотіли

мати собі, володіти ними.

79

---

Я. J. Бедріи. Безпека життєдіяльності

Ватажок — це власне «Я» натовпу, герой натовпу.

З ускладненням суспільних відносин і внутрішнього світу лю­дей на місці ватажків постають знеособлені абстрактні ідеї. І сьо­годні натовп об'єднується саме довкола них.

Навіювання супроводжується процесом зараження. Якщо на­віювання — це цілеспрямований вплив, то зараження — це мимо­вільна, спонтанна передача емоційного стану однієї людини іншій.

Це атрибут повсякденного людського спілкування ізособли-во сприйнятливими умовами в натовпі. Бо люди в натовпі відчу­вають взаємну близькість на підставі однакового ставлення до ідеалу, ідеї. Виникає так звана циркулярна реакція -обопільно спря -моване, зростаюче емоційне зараження, яке посилює навіюван­ня. Найбільш "заразливі" психічні стани — бажання і прагнення. любов і ненависть, довіра і недовіра, надія і страх.

Але найбільше заражають натовп переконаність і сміливість Коли людина опиняється поза натовпом, то за браком власних переконань і за низького рівня самосвідомості натовп може на­довго або назавжди деформувати психіку особистості.

1.5.15.Психологічний склад українського народу

Життєдіяльність людини залежить від соціально-психологі­чного чинника стійкої спільності людей, що історично склалася на базі спільного економічного, соціального, релігійного, куль­турного, побутового життя, території, мови, тобто нації.

При вивченні БЖД не можна не враховувати соціально-психо­логічного чинника, а саме такого його елемента, як психологія нації.

Яким Ярема в 1935 р. на І Українському педагогічному конг­ресі у доповіді "Українська психіка" визначив типи психології окремих націй незалежно від того, що переважає в її проявах: ек­страверсія чи інтраверсія — світ об'єктів чи світ суб'єктів.

Було висловлено думку, що психологія українців ближчало індуїзму (інтраверсія), ніж до американізму (екстраверсія).

Українське православ'я — нейтральне до політики — несе із собі екстраверсивний характер (поєднання зжиттям, пристосу­вання до його потреб).

Ми перейняті більш етичним духом християнства, ніж мож­ливістю утвердження через нього державної влади. За І. Виш-невським релігія — це духовний зміст життя особистості.

Українській нації притаманні такі особливості:

- перевага емоцій над волею й інтелектом;

80

---

Смотрите также файлы

• Світогляд, його структура та роль в житті людини.doc

• Екзамен з мовознавства.doc

• Кочерган.Генеалогічна класифікація мов.doc

• Методи дослідження мови.doc

• КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ «Рекреаційні комплекси світу» «Географія туристично-рекреаційних зон Мексики».docx